Погорілівська сільська рада колишня адміністративно територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Баранівськ

Острожецька сільська рада
Основні дані
Країна	СРСР— УРСР
Область	Волинська округа
Район	Баранівський район
Адм. центр	с. Погоріле
Утворена	1923 року
Ліквідована	до 1 вересня 1946 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення	1 145 (1931)
Населені пункти	2 (1923)
Контактні дані
Адреса	с. Погоріле, Баранівський р-н, Волинська окр., Українська СРР

Погорілівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Баранівському районі Волинської округи Української СРР з адміністративним центром у селі Погоріле.

У Вікіпедії є статті про інші ради з назвою: Погорілівська сільська рада.

Населені пункти

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

с. Погоріле.

Населення

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 658 осіб, кількість дворів — 379.

У 1926 році чисельність населення сільської ради становила 1 033 особи.

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 1 145 осіб.

Історія та адміністративний устрій

Створена 1923 року в складі сіл Погоріле і Табори Баранівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Баранівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 3 листопада 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол засідання № 5 «Про зміни в межах округів, районів і сільрад»), до складу ради включено с. Жари Кашперівської сільської ради, с. Табори передане до складу Кашперівської сільської ради Баранівського району. 28 вересня 1925 року в с. Жари створено окрему, Жарівську сільську раду Баранівського району.

Станом на 1 вересня 1946 року не перебувала на обліку сільських рад. На 1941 рік с. Погоріле значилося в підпорядкуванні Кашперівської сільської ради Баранівського району Житомирської області.

Примітки

(PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 143. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2023.
Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 500. ISBN . Процитовано 27 вересня 2023. {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()
Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. . Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 55. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2023.
Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 170, 388, 516. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2023.

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Матеріали-1] (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 143. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2023.

[2] Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 500. ISBN . Процитовано 27 вересня 2023. {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()

[3] Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. . Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 55. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2023.

[Довідник-4] Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 170, 388, 516. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2023.