Погодін Сергій Анатолійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Погодін.

Пого́дін Сергі́й Анато́лійович (нар. 29 квітня 1968, Рубіжне, Луганська область, СРСР) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Відомий завдяки виступам у луганській «Зорі», донецькому «Шахтарі» та київському «Динамо». Встиг пограти у клубах з Іспанії, Нідерландів, Ізраїлю та Росії. У складі національної збірної України провів 1 матч. Розпочав тренерську кар'єру ще під час активних виступів як гравця. Майстер спорту СРСР (1991).

Сергій Погодін
Особисті дані
Повне ім'я	Погодін Сергій Анатолійович
Народження	29 квітня 1968(1968-04-29) (56 років)
	Рубіжне, СРСР
Зріст	183 см
Вага	80 кг
Громадянство	Україна
Позиція	Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1985—1986 «Зоря» 46 (1) 1987—1989 «Динамо» К 3 (0) 1990 «Зоря» 17 (4) 1990—1992 / «Шахтар» Д 62 (10) 1993 «Рода» 3 (0) 1993—1994 «Спартак» М 3 (0) 1994—1995 «Шахтар» Д 16 (3) 1995 «Меріда» 3 (1) 1996—1997 «Хапоель» Т-А 37 (5) 1998—2000 «Торпедо» З 14 (0) 2000—2002 «Зоря» 16 (1) 2007—2008 «Титан» Д 37 (7)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 1992 Україна 1 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада 1999 «Торпедо» З 2001 «Зоря» 2007—2009 «Титан» Д
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 28 травня 2013.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 28 травня 2013.
*** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Сергій Погодін народився у Рубіжному, що в Луганській області. Вихованець луганського спортінтернату, де його тренером був Вадим Добіжа. У складі «Зорі» дебютував у 1985 році, коли йому не виповнилося ще й 17 років. Тренер луганського клубу Олександр Журавльов вирішив зробити ставку на молодь і того року у «Зорі» дебютували окрім Погодіна такі відомі в майбутньому футболісти, як Тимерлан Гусейнов, Ігор Фокін, Сергій Юран та інші. Погодін міг зіграти як у півзахисті, так і на будь-якій позиції в обороні команди. Вже з наступного сезону він став повноправним гравцем основи і не залишився поза увагою селекціонерів київського «Динамо», які запросили хлопця до столиці України.

У Києві Сергій провів три сезони, виступаючи переважно за дубль. Лише у чемпіонаті 1988 року він відіграв три гри у складі першої команди, а у розіграші Кубка СРСР 1989/90 завдяки двом появам на полі зміг стати володарем цього престижного трофею. У 1990 році Погодін повернувся до «Зорі», однак вже після першого кола опинився у вищоліговому «Шахтарі» з Донецька.

29 квітня 1992 року, в день свого 24-річчя, Сергій Погодін провів перший і єдиний матч у складі новоствореної збірної України. Він відіграв перші 56 хвилин у поєдинку проти збірної Угорщини. Цей матч був першим в історії для української команди.

У 1993 році Погодін залишив «Шахтар», та транзитом через нідерландську «Роду» опинився у московському «Спартаку». Однак сподівань тренерів свого нового клубу він не виправдав і, провівши всього 3 матчі у чемпіонаті протягом двох сезонів, повернувся до «Шахтаря», разом з яким став володарем Кубка України 1994/95.

У 1995 році півзахисник вирішив здійснити другу спробу підкорення Європи і разом з вирушив до іспанської «Меріди». Провівши три матчі та відзначившись одного разу у воротах суперника, Погодін залишив команду і перейшов до лав тель-авівського «Хапоеля».

У 1998 році футболіст повернувся до України. Виступав за запорізьке «Торпедо», де спробував себе не лише у ролі футболіста, а й тренера. Після розформування запорізької команди повернувся до Луганська, де на нього покладалися значні надії. Однак 2001 рік можна назвати чи не найгіршим у біографії як «Зорі», так і самого Погодіна — під керівництвом Сергія Анатолійовича команда перетворилася на непримітного середняка другої ліги, що був сформований з гравців сумнівної кваліфікації, яких Погодін запросив з чемпіонату Донецької області. Враховуючи відсутність результатів та деградацію командної гри, керівництво клубу ухвалило рішення про відставку тренера.

Після завершення роботи у «Зорі» Погодін певний час працював тренером у команді «Шахтар-3», а також грав на аматорському рівні у командах , «Південьсталь» та інших. У 2005 році був призначений на посаду старшого тренера ДЮФШ «Металург» (Донецьк). У 2007 році обійняв посаду граючого тренера у донецькому «Титані», де пропрацював до 2009 року. Згодом, повернувся до команди вдруге у 2011 році, вже після зняття «Титану» зі змагань професійних клубів та початку виступів у чемпіонаті області, працював тренером у дитячо-юнацькій школі клубу.

Досягнення

Командні трофеї

• Чемпіон Європи серед молоді (1): 1990
• Володар Кубка СРСР (1): 1989/90
• Володар Кубка України (1): 1994/95
• Переможець 6 зони другої ліги чемпіонату СРСР (1): 1986
• Брав участь у «срібному» сезоні «Динамо» (1988) та чемпіонських сезонах «Спартака» (1993, 1994), однак провів замало матчів для отримання медалей

Особисті досягнення

• Майстер спорту СРСР (1991)
• У списках «22 найкращих футболістів України» (1): 1992 (№ 2)

Примітки

1. 29.04.1992. Ужгород. Збірна України - збірна Угорщини 1:3. Протокол матчу (рос.) . «Футбольна Україна». Архів оригіналу за 27.08.2013. Процитовано 28 травня 2013.
2. ДЮСШ «Титан» (Донецьк) (рос.) . Офіційний сайт ПФК «Титан». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 28 травня 2013.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль гравця (рос.) . «Зоря Луганськ. Історія та статистика». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 28 травня 2013.
• Профіль гравця (рос.) . Офіційний сайт ФК «Спартак» (Москва). Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 28 травня 2013.
• Профіль гравця (рос.) . «Footbook». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 28 травня 2013.
• Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 28 травня 2013.
• Погода для Іспанії (рос.) . «Football Ukraine». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 28 травня 2013.