Повстання Косинського (1591—1593) — козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського.
Повстання Косинського і Наливайка | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пам'ятник повстанцям Косинського у Білій Церкві | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Командувачі | |||||||||
Криштоф Косинський | Януш Острозький Олександр Вишневецький |
Загальний опис
Перший великий збройний виступ козацтва проти шляхти й адміністрації Речі Посполитої. Причиною повстання стали заборони й обмеження нереєстрового козацтва, накладені урядовою ухвалою 1590 року, неспроможність влади контролювати виконання цієї ухвали, а також затримки платні реєстровцям.
Приводом до виступу стала майнова суперечка між Криштофом Косинським і білоцерківським старостою, князем Янушем Острозьким. Впродовж 1592 року повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь. 2 лютого 1593 року його придушили сили руських князів Острозьких і Вишневецьких у битві під П'яткою. Після поразки Косинський спробував знову підняти козаків на боротьбу і навесні 1593 року обложив резиденцію Олександра Вишневецького в Черкасах. Проте в одному з боїв козацький отаман загинув і його війська відступили. Влітку козаки повторили напад на Черкаси, який закінчився угодою із Вишневецьким. Ця угода денонсувала положення урядової ухвали 1590 року й надавала амністію учасникам повстання. Центральна влада Речі Посполитої дала мовчазну згоду на цю угоду, сподіваючись на участь козацтва в (1593—1606) проти османів.
Невдовзі спалахнуло нове повстання 1594 —1596 років, яке очолив Северин Наливайко. Він походив із Гусятина, у молоді роки перебував на Запоріжжі, брав участь у морських і сухопутних походах запорожців проти османів і татар. Згодом, як сотник надвірної хоругви, служив у князя Костянтина Острозького. Але після битви під П'яткою покинув службу, очолив козацький відділ, що діяв проти османів на нижньому Дністрі.
Хід повстання
Повстання почалося виступом у грудні 1591 р. загону реєстрових козаків, що їх очолював гетьман Криштоф Косинський. Христофор (Криштоф) Косинський, готуючись до нападу на маєтності Острозьких, сказав, що староста Міхал (Михайло) Язловецький не поспішав виплатити козакам належну платню. Міхал Язловецький на чолі королівських комісарів вислав із табору під Фастовом заклик до повстанців видати К. Косинського, але був змушений погодитись віддати посаду зверхника іншому. Вони напали на м. Білу Церкву — резиденцію білоцерківського старости князя Януша Острозького, що захопив маєток К. Косинського в Рокитному.
В 1592 р. повстанці вчинили багато нападів на маєтки шляхти, міста й містечка, оволоділи Трипіллям та Переяславом, захопили в київському замку гармати, порох і військове спорядження. В кінці 1592 — на початку 1593 р. значний повстанський загін з кількох тисяч осіб на чолі з К. Косинським виступив на Волинь. До нього приєднувались окремі повстанські загони, стікалися селяни, міська біднота і невдоволена своїм становищем дрібна службова шляхта. Повстання загалом мало стихійний характер. Багато повстанських загонів діяло незалежно від головного повстанського війська. З допомогою короля Речі Посполитої й місцевих магнатів проти повстанців було мобілізовано значні військові сили української та польської шляхти під командуванням найбільшого українського магната, київського воєводи Костянтина Острозького, які зосередилися під м. Костянтиновом (нині Старокостянтинів Хмельницької області). У перших боях зі шляхетським військом повстанці на чолі з К. Косинським мали успіх, але 23.І (2.ІІ.) 1593 р. під П'яткою (нині село Чуднівського району Житомирської області) зазнали поразки. К. Косинський від імені козацтва змушений був підписати з К. Острозьким 10 лютого, за якою козаки підкорялися королю. Однак, відступивши з козацькими загонами на Запорізьку Січ, К. Косинський почав готуватися до нового виступу і звернувся до московського уряду з проханням прийняти його із запорізьким військом під владу Московського царства.
У травні 1593 р. 2-тисячний загін козаків рушив із Запоріжжя під Черкаси. Тут його розбив черкаський староста князь Олександр Вишневецький. Косинський загинув. Проте незабаром в Україні вибухнуло повстання Наливайка 1594—1596 років.
Примітки
- Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. — Київ: Генеза, 1997. — § 3. Шляхта, простолюд, козаки — вузол взаємопов'язань і протиріч. — Козаччина між «реформою Баторія» i смертю Петра Сагайдачного.
- Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник.— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972.— 944 с., іл.— С. 29
Джерела та література
- С. А. Леп'явко. Косинського повстання 1591—1593 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 211. — .
- (укр.) Голобуцький В. Запорозьке козацтво. — К.: Вища шк., 1994. — Розділ IV. Повстання 1591—1593 рр. під керівництвом Криштофа Косинського
- (укр.) Леп'явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. — Чернігів, 1996.
- (укр.) Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. — Київ: Генеза, 1997.
- (укр.) Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000.
- (укр.) Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.— К.: Генеза, 1993.
- Леп'явко С. Повстання К. Косинського (1591—1593 pp.) / Український історичний журнал.— 1994. Вип. 4, 5
- (пол.) Prawa, konstytucje i przywileje Królestwa Polskiego i Wielkiego Księstwa Litewskiego. Volumen Secundum: Ab Anno 1550. Ad Annum 1609. Acta Reipublicæ Continens. O Kozakach Zaporoskich. PDF (вид. Drukarnia J. K. M. y Rzeczypospolitey w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum). Warszawa. 1733. с. 758.
Це незавершена стаття про Білу Церкву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya Kosinskogo 1591 1593 kozacke povstannya pid provodom Krishtofa Kosinskogo Povstannya Kosinskogo i Nalivajka Pam yatnik povstancyam Kosinskogo u Bilij Cerkvi Pam yatnik povstancyam Kosinskogo u Bilij Cerkvi Data 1591 1593 Misce Ukrayina Rich Pospolita Privid majnova superechka mizh Kosinskim i Ostrozkim Rezultat pridushennya povstannya Storoni Vijsko Zaporozke Rich Pospolita Komanduvachi Krishtof Kosinskij Yanush Ostrozkij Oleksandr VishneveckijZagalnij opisPershij velikij zbrojnij vistup kozactva proti shlyahti j administraciyi Rechi Pospolitoyi Prichinoyu povstannya stali zaboroni j obmezhennya nereyestrovogo kozactva nakladeni uryadovoyu uhvaloyu 1590 roku nespromozhnist vladi kontrolyuvati vikonannya ciyeyi uhvali a takozh zatrimki platni reyestrovcyam Privodom do vistupu stala majnova superechka mizh Krishtofom Kosinskim i bilocerkivskim starostoyu knyazem Yanushem Ostrozkim Vprodovzh 1592 roku povstannya ohopilo Kiyivshinu Braclavshinu Podillya i Volin 2 lyutogo 1593 roku jogo pridushili sili ruskih knyaziv Ostrozkih i Vishneveckih u bitvi pid P yatkoyu Pislya porazki Kosinskij sprobuvav znovu pidnyati kozakiv na borotbu i navesni 1593 roku oblozhiv rezidenciyu Oleksandra Vishneveckogo v Cherkasah Prote v odnomu z boyiv kozackij otaman zaginuv i jogo vijska vidstupili Vlitku kozaki povtorili napad na Cherkasi yakij zakinchivsya ugodoyu iz Vishneveckim Cya ugoda denonsuvala polozhennya uryadovoyi uhvali 1590 roku j nadavala amnistiyu uchasnikam povstannya Centralna vlada Rechi Pospolitoyi dala movchaznu zgodu na cyu ugodu spodivayuchis na uchast kozactva v 1593 1606 proti osmaniv Nevdovzi spalahnulo nove povstannya 1594 1596 rokiv yake ocholiv Severin Nalivajko Vin pohodiv iz Gusyatina u molodi roki perebuvav na Zaporizhzhi brav uchast u morskih i suhoputnih pohodah zaporozhciv proti osmaniv i tatar Zgodom yak sotnik nadvirnoyi horugvi sluzhiv u knyazya Kostyantina Ostrozkogo Ale pislya bitvi pid P yatkoyu pokinuv sluzhbu ocholiv kozackij viddil sho diyav proti osmaniv na nizhnomu Dnistri Hid povstannyaPovstannya pochalosya vistupom u grudni 1591 r zagonu reyestrovih kozakiv sho yih ocholyuvav getman Krishtof Kosinskij Hristofor Krishtof Kosinskij gotuyuchis do napadu na mayetnosti Ostrozkih skazav sho starosta Mihal Mihajlo Yazloveckij ne pospishav viplatiti kozakam nalezhnu platnyu Mihal Yazloveckij na choli korolivskih komisariv vislav iz taboru pid Fastovom zaklik do povstanciv vidati K Kosinskogo ale buv zmushenij pogoditis viddati posadu zverhnika inshomu Voni napali na m Bilu Cerkvu rezidenciyu bilocerkivskogo starosti knyazya Yanusha Ostrozkogo sho zahopiv mayetok K Kosinskogo v Rokitnomu V 1592 r povstanci vchinili bagato napadiv na mayetki shlyahti mista j mistechka ovolodili Tripillyam ta Pereyaslavom zahopili v kiyivskomu zamku garmati poroh i vijskove sporyadzhennya V kinci 1592 na pochatku 1593 r znachnij povstanskij zagin z kilkoh tisyach osib na choli z K Kosinskim vistupiv na Volin Do nogo priyednuvalis okremi povstanski zagoni stikalisya selyani miska bidnota i nevdovolena svoyim stanovishem dribna sluzhbova shlyahta Povstannya zagalom malo stihijnij harakter Bagato povstanskih zagoniv diyalo nezalezhno vid golovnogo povstanskogo vijska Z dopomogoyu korolya Rechi Pospolitoyi j miscevih magnativ proti povstanciv bulo mobilizovano znachni vijskovi sili ukrayinskoyi ta polskoyi shlyahti pid komanduvannyam najbilshogo ukrayinskogo magnata kiyivskogo voyevodi Kostyantina Ostrozkogo yaki zoseredilisya pid m Kostyantinovom nini Starokostyantiniv Hmelnickoyi oblasti U pershih boyah zi shlyahetskim vijskom povstanci na choli z K Kosinskim mali uspih ale 23 I 2 II 1593 r pid P yatkoyu nini selo Chudnivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti zaznali porazki K Kosinskij vid imeni kozactva zmushenij buv pidpisati z K Ostrozkim 10 lyutogo za yakoyu kozaki pidkoryalisya korolyu Odnak vidstupivshi z kozackimi zagonami na Zaporizku Sich K Kosinskij pochav gotuvatisya do novogo vistupu i zvernuvsya do moskovskogo uryadu z prohannyam prijnyati jogo iz zaporizkim vijskom pid vladu Moskovskogo carstva U travni 1593 r 2 tisyachnij zagin kozakiv rushiv iz Zaporizhzhya pid Cherkasi Tut jogo rozbiv cherkaskij starosta knyaz Oleksandr Vishneveckij Kosinskij zaginuv Prote nezabarom v Ukrayini vibuhnulo povstannya Nalivajka 1594 1596 rokiv PrimitkiYakovenko N Naris istoriyi Ukrayini z najdavnishih chasiv do kincya XVIII stolittya Kiyiv Geneza 1997 3 Shlyahta prostolyud kozaki vuzol vzayemopov yazan i protirich Kozachchina mizh reformoyu Batoriya i smertyu Petra Sagajdachnogo Nikola Andrusyak Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 944 s il S 29Dzherela ta literaturaS A Lep yavko Kosinskogo povstannya 1591 1593 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 211 ISBN 978 966 00 0855 4 ukr Golobuckij V Zaporozke kozactvo K Visha shk 1994 Rozdil IV Povstannya 1591 1593 rr pid kerivnictvom Krishtofa Kosinskogo ukr Lep yavko S Kozacki vijni kincya XVI st v Ukrayini Chernigiv 1996 ukr Yakovenko N Naris istoriyi Ukrayini z najdavnishih chasiv do kincya XVIII stolittya Kiyiv Geneza 1997 ukr Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 ukr Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Lep yavko S Povstannya K Kosinskogo 1591 1593 pp Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1994 Vip 4 5 pol Prawa konstytucje i przywileje Krolestwa Polskiego i Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Volumen Secundum Ab Anno 1550 Ad Annum 1609 Acta Reipublicae Continens O Kozakach Zaporoskich PDF vid Drukarnia J K M y Rzeczypospolitey w Collegium Warszawskim Scholarum Piarum Warszawa 1733 s 758 Ce nezavershena stattya pro Bilu Cerkvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi