Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повстання майотенів, або молотобійців (фр. maillet — бойовий молот, що слугував основною зброєю повстанців) — повстання 1382 року в Франції, одна з подій руху проти надмірного податкового гніту, характерного для країни під час правління регентів неповнолітнього Карла VI. Повстання почалося під впливом перемоги гентців під керівництвом Філіпа ван Артевелде і завершилося поразкою. Попри те, що повстання було придушене, і більшість з його учасників було страчено, уряд при Карлі VI був змушений на 25-30 років відмовитись від спроб подальшого підвищення податків. Сучасники називали учасників повстання «maillets», слово «майотени» («мальотени», maillotins) увійшло до вжитку з початку XVI століття..
| Повстання майотенів | |
| Місце розташування | Париж |
|---|---|
| Дата й час | 1382 |
 Повстання майотенів у Вікісховищі | |
Причини
Економічний стан Франції в середині та кінці XIV століття
Характерний для пізнього Середньовіччя бурхливий розвиток товарно-грошових відносин дедалі більше стимулював у містах розвиток ремесел та розшарування цехових організацій на "старші" (багаті) цехи, серед яких особливо виділялись сукнарі й м'ясники, та "молодші", що аж ніяк не володіли привілеями та багатством "старших". Всередині самих цехів також посилювалися протиріччя між верхівкою, майстрами, та підмайстрами, що продовжували втрачати права й переходили у стан найманих робітників. Збільшена кількість грошової маси та можливість за гроші задовольняти практично будь-які потреби також зіграла роль у зменшенні участі правлячих класів в управлінні своїми маєтками. Серед вищого класу посилювалась погоня за грошима, намагання наслідувати пишноти королівського двору та багатих феодалів. Крім того, зростала вартість лицарських обладунків і спорядження, необхідних для ведення бойових дій..
Вихід зі становища шукали в першу чергу в локальних війнах та грабунках населення сторони супротивника. Тому ж сприяла війна, що згодом отримала назву Столітньої. Гонитва за грошима призвела до масового звільнення населення з-під кріпосної залежності (що навіть нав'язувалось сеньйорами силоміць, за великий грошовий викуп) і переповнення міст жебраками та напівжебраками, що жили за рахунок випадкових заробітків або чорної роботи у ролі челяді, вантажників, візників тощо.
Чорна смерть, що прокотилася країною 1348 року, і епідемія чуми 1363 року зменшили як міське, так і сільське населення, внаслідок чого виникла нестача робітників. Заробітна платня почала зростати, більш того, дрібний люд вже міг торгуватися з працедавцями, змушуючи брати до уваги власні інтереси. Проте, побічним результатом зростання зарплатні виявився ріст цін на продукти харчування та товари першої необхідності, у результаті чого, здобувши перемогу в правах та свободах, чернь аж ніяк не могла змінити свого матеріального становища. Також, відчуваючи, що влада вислизає з рук, феодальні князі намагались здобути верх над черню, поступово посилюючи податкове ярмо, що, в результаті, спричинило серію міських та сільських бунтів проти фіску, одним з яких і стало повстання майотенів у Парижі.
Протистояння феодального та міського самоврядування
Сучасні дослідники, зокема, Е. Кроу, вважають, що політичними причинами повстання були протиріччя між інтересами міщан, які вимагали свободи від гніту світських та церковних феодалів, і зазіхання влади на міста як на вотчину для збору податків. Спротив королівської та феодальної влади проти встановлення міського самоуправління і спроби зосередити на собі вирішення всіх питань муніципального характеру призвели до того, що фінансова ситуація французького міста стала залежати лише від міцності центрального управління, навіть невеликий збій у цьому механізмі миттєво спричиняв хаос та руйнацію економіки, притому міське населення вбачало в цьому провину правителя, котрий в свою чергу вдавався до терору та переслідувань міщан..
Політична ситуація
1380 року помер король Карл V Мудрий, якому вдалося досягти успіхів у внутрішній та зовнішній політиці. Англійців було практично вигнано з країни, їм вдалося втриматись лише в п'яти портах — Шербурі, Бресті, Кале, Бордо і Байонні, тож кінець тривалої війни, названої нащадками Столітньою, здавався близьким та мав, безперечно, увінчатись перемогою французів. Королю вдалось також розгромити й практично знешкодити великі банди найманців, що грабували країну впродовж багатьох років, у результаті чого Франція, вперше за багато років, здобула відносний спокій та змогла поступово розпочати відновлення зруйнованої війною економіки.. Тим часом, останні роки правління Карла Мудрого позначилися податковими занепокоєннями Лангедоку, причиною яких стало невдоволення грабіжницькою політикою молодшого брата короля, Людовика Анжуйського.
У рік смерті батька спадкоємцю, майбутньому Карлу VI, виповнилося всього лише 11 років, а за заповітом небіжчика, протягом двох років правити мав його другий брат — Жан Берійський. Зажерливого Людовіка Анжуйського, незважаючи на формальне старшинство, було відсторонено від влади, в результаті чого він, як і його супротивники, після смерті короля став таємно збирати в столиці війська. Проте, в той момент їх вдалося примирити, при тому, що обмежені права регента передавалися Людовіку Анжуйському, двом молодшим братам слід було задовольнитися опікою над дітьми покійного короля, у той час як при них створювалася рада з 50 осіб, представників усіх станів, серед яких 12 найбільш наближених мали взяти на себе безпосередню опіку над неповнолітніми.
Повстання в 1379—1380 роках
В останній рік свого правління Карл V задля продовження війни з англійцями намагався запровадити новий податок — так званий , в результаті чого Лангедок, доведений до відчаю зловживаннями Людовика Анжуйського, вдався до зброї. Повстання спалахнуло у Монпельє, де ремісники та дрібні торгівці увірвалися до ратуші, вчинили розправу над фінансовими чиновниками, що намагалися там сховатись, та вчинили розправу над багатими купцями й дворянами. Спротив поширився на Але, Клермон та Нім. Король зволів поступитися і, навіть після придушення повстання, все ж вирішив ліквідувати новий податок.
Податкова та фінансова ситуація у 1380—1381 роках
Першим кроком для нового уряду була коронація молодого Карла VI, яку, однак, довелося відкласти через те, що Людовік Анжуйський вдався до шахрайства й привласнив чималу частину королівської скарбниці (як стверджує Жан Фруассар, загальна вартість вкраденого становила астрономічну суму в 17 млн франків. Зокрема, Людовік привласнив дорогоцінності, що становили недоторканний запас французької корони, їх йому вдалось отримати за допомогою шантажу та погроз стратити скарбничого Філіпа де Савуасі. Гроші були необхідні для оплати найманців, за допомогою яких він сподівався завоювати собі неаполітанську корону, спадкоємцем якої він формально був за бажанням своєї названої матері — .
Коронація нового правителя відбулась 3 листопада 1380 року, водночас, за заповітом Карла V, народу було сповіщено про скасування підйомного податку. Це негайно спричинило супротив опікунів, що мали намір повною мірою скористатися наданою їм можливістю для збагачення; Філіп Бургундський відкрито закликав запровадити нові податки, після чого негайно було затверджено новий податок на двадцяту частину власності, що отримав назву «субсидія».
Фінансова криза продовжувала поглиблюватись, нездарне управління та грабунок скарбниці, що побутували у оточенні молодого короля, зводили нанівець будь-які намагання запобігти цьому. У 1381 році Людовік Анжуйський сім разів збирав Генеральні штати, намагаючись домогтися згоди трьох станів на впровадження нових податків, але всі ці намагання неодмінно стикалися зі спротивом депутатів, які раз у раз зазначали, що будь-яка спроба діяти таким чином спричинить народну незгоду з непередбачуваними наслідками.
Примітки
- Révolte des Maillotins (французькою) . Paris: France pittorèsque. 11 janvier 2011. Процитовано 06.07.2011..
- ФРАНЦИЯ В XIV—XV вв. Всемирная история (російською) . Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2011.
- 1382—1383 en France : la révolte des Maillotins (французькою) . Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2011.
- Michael A. Alexander. The Kondratiev Cycle: A Generational Interpretation. — Bloomington : iUniverse, 2002. — 316 p. — .
- Eyre Evans Crowe. The Hystory of France. — London : Longman, Brown, Green, Longmans, and Roberts, 1860. — Vol. 2. — 654 p.
- André Parané. La révolte des Maillotins (французькою) . Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 5 липня 2011.
- Autrand, Françoise. Charles VI. — Paris : Fayard, 1986. — P. 647. — 316 p. — .
- Favier, J. Guerre de Cents Ans. — Paris : Fayard, 1991. — P. 386. — 678 p. — .
- Martin, Henri. Histoire de France, depuis les temps les plus reculés jusqu'en 1789. — Paris : Furne, 1857. — Vol. 5. — 580 p. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya majoteniv abo molotobijciv fr maillet bojovij molot sho sluguvav osnovnoyu zbroyeyu povstanciv povstannya 1382 roku v Franciyi odna z podij ruhu proti nadmirnogo podatkovogo gnitu harakternogo dlya krayini pid chas pravlinnya regentiv nepovnolitnogo Karla VI Povstannya pochalosya pid vplivom peremogi gentciv pid kerivnictvom Filipa van Artevelde i zavershilosya porazkoyu Popri te sho povstannya bulo pridushene i bilshist z jogo uchasnikiv bulo stracheno uryad pri Karli VI buv zmushenij na 25 30 rokiv vidmovitis vid sprob podalshogo pidvishennya podatkiv Suchasniki nazivali uchasnikiv povstannya maillets slovo majoteni maloteni maillotins uvijshlo do vzhitku z pochatku XVI stolittya Povstannya majotenivMisce roztashuvannyaParizhData j chas1382 Povstannya majoteniv u VikishovishiPovstannya majoteniv Gravyura z Vigilij Karla VII priblizno 1461 rikPrichiniEkonomichnij stan Franciyi v seredini ta kinci XIV stolittya Harakternij dlya piznogo Serednovichchya burhlivij rozvitok tovarno groshovih vidnosin dedali bilshe stimulyuvav u mistah rozvitok remesel ta rozsharuvannya cehovih organizacij na starshi bagati cehi sered yakih osoblivo vidilyalis suknari j m yasniki ta molodshi sho azh niyak ne volodili privileyami ta bagatstvom starshih Vseredini samih cehiv takozh posilyuvalisya protirichchya mizh verhivkoyu majstrami ta pidmajstrami sho prodovzhuvali vtrachati prava j perehodili u stan najmanih robitnikiv Zbilshena kilkist groshovoyi masi ta mozhlivist za groshi zadovolnyati praktichno bud yaki potrebi takozh zigrala rol u zmenshenni uchasti pravlyachih klasiv v upravlinni svoyimi mayetkami Sered vishogo klasu posilyuvalas pogonya za groshima namagannya nasliduvati pishnoti korolivskogo dvoru ta bagatih feodaliv Krim togo zrostala vartist licarskih obladunkiv i sporyadzhennya neobhidnih dlya vedennya bojovih dij Vihid zi stanovisha shukali v pershu chergu v lokalnih vijnah ta grabunkah naselennya storoni suprotivnika Tomu zh spriyala vijna sho zgodom otrimala nazvu Stolitnoyi Gonitva za groshima prizvela do masovogo zvilnennya naselennya z pid kriposnoyi zalezhnosti sho navit nav yazuvalos senjorami silomic za velikij groshovij vikup i perepovnennya mist zhebrakami ta napivzhebrakami sho zhili za rahunok vipadkovih zarobitkiv abo chornoyi roboti u roli chelyadi vantazhnikiv viznikiv tosho Chorna smert sho prokotilasya krayinoyu 1348 roku i epidemiya chumi 1363 roku zmenshili yak miske tak i silske naselennya vnaslidok chogo vinikla nestacha robitnikiv Zarobitna platnya pochala zrostati bilsh togo dribnij lyud vzhe mig torguvatisya z pracedavcyami zmushuyuchi brati do uvagi vlasni interesi Prote pobichnim rezultatom zrostannya zarplatni viyavivsya rist cin na produkti harchuvannya ta tovari pershoyi neobhidnosti u rezultati chogo zdobuvshi peremogu v pravah ta svobodah chern azh niyak ne mogla zminiti svogo materialnogo stanovisha Takozh vidchuvayuchi sho vlada vislizaye z ruk feodalni knyazi namagalis zdobuti verh nad chernyu postupovo posilyuyuchi podatkove yarmo sho v rezultati sprichinilo seriyu miskih ta silskih buntiv proti fisku odnim z yakih i stalo povstannya majoteniv u Parizhi Protistoyannya feodalnogo ta miskogo samovryaduvannya Suchasni doslidniki zokema E Krou vvazhayut sho politichnimi prichinami povstannya buli protirichchya mizh interesami mishan yaki vimagali svobodi vid gnitu svitskih ta cerkovnih feodaliv i zazihannya vladi na mista yak na votchinu dlya zboru podatkiv Sprotiv korolivskoyi ta feodalnoyi vladi proti vstanovlennya miskogo samoupravlinnya i sprobi zoserediti na sobi virishennya vsih pitan municipalnogo harakteru prizveli do togo sho finansova situaciya francuzkogo mista stala zalezhati lishe vid micnosti centralnogo upravlinnya navit nevelikij zbij u comu mehanizmi mittyevo sprichinyav haos ta rujnaciyu ekonomiki pritomu miske naselennya vbachalo v comu provinu pravitelya kotrij v svoyu chergu vdavavsya do teroru ta peresliduvan mishan Politichna situaciya 1380 roku pomer korol Karl V Mudrij yakomu vdalosya dosyagti uspihiv u vnutrishnij ta zovnishnij politici Anglijciv bulo praktichno vignano z krayini yim vdalosya vtrimatis lishe v p yati portah Sherburi Bresti Kale Bordo i Bajonni tozh kinec trivaloyi vijni nazvanoyi nashadkami Stolitnoyu zdavavsya blizkim ta mav bezperechno uvinchatis peremogoyu francuziv Korolyu vdalos takozh rozgromiti j praktichno zneshkoditi veliki bandi najmanciv sho grabuvali krayinu vprodovzh bagatoh rokiv u rezultati chogo Franciya vpershe za bagato rokiv zdobula vidnosnij spokij ta zmogla postupovo rozpochati vidnovlennya zrujnovanoyi vijnoyu ekonomiki Tim chasom ostanni roki pravlinnya Karla Mudrogo poznachilisya podatkovimi zanepokoyennyami Langedoku prichinoyu yakih stalo nevdovolennya grabizhnickoyu politikoyu molodshogo brata korolya Lyudovika Anzhujskogo U rik smerti batka spadkoyemcyu majbutnomu Karlu VI vipovnilosya vsogo lishe 11 rokiv a za zapovitom nebizhchika protyagom dvoh rokiv praviti mav jogo drugij brat Zhan Berijskij Zazherlivogo Lyudovika Anzhujskogo nezvazhayuchi na formalne starshinstvo bulo vidstoroneno vid vladi v rezultati chogo vin yak i jogo suprotivniki pislya smerti korolya stav tayemno zbirati v stolici vijska Prote v toj moment yih vdalosya primiriti pri tomu sho obmezheni prava regenta peredavalisya Lyudoviku Anzhujskomu dvom molodshim bratam slid bulo zadovolnitisya opikoyu nad ditmi pokijnogo korolya u toj chas yak pri nih stvoryuvalasya rada z 50 osib predstavnikiv usih staniv sered yakih 12 najbilsh nablizhenih mali vzyati na sebe bezposerednyu opiku nad nepovnolitnimi Povstannya v 1379 1380 rokah V ostannij rik svogo pravlinnya Karl V zadlya prodovzhennya vijni z anglijcyami namagavsya zaprovaditi novij podatok tak zvanij v rezultati chogo Langedok dovedenij do vidchayu zlovzhivannyami Lyudovika Anzhujskogo vdavsya do zbroyi Povstannya spalahnulo u Monpelye de remisniki ta dribni torgivci uvirvalisya do ratushi vchinili rozpravu nad finansovimi chinovnikami sho namagalisya tam shovatis ta vchinili rozpravu nad bagatimi kupcyami j dvoryanami Sprotiv poshirivsya na Ale Klermon ta Nim Korol zvoliv postupitisya i navit pislya pridushennya povstannya vse zh virishiv likviduvati novij podatok Podatkova ta finansova situaciya u 1380 1381 rokah Pershim krokom dlya novogo uryadu bula koronaciya molodogo Karla VI yaku odnak dovelosya vidklasti cherez te sho Lyudovik Anzhujskij vdavsya do shahrajstva j privlasniv chimalu chastinu korolivskoyi skarbnici yak stverdzhuye Zhan Fruassar zagalna vartist vkradenogo stanovila astronomichnu sumu v 17 mln frankiv Zokrema Lyudovik privlasniv dorogocinnosti sho stanovili nedotorkannij zapas francuzkoyi koroni yih jomu vdalos otrimati za dopomogoyu shantazhu ta pogroz stratiti skarbnichogo Filipa de Savuasi Groshi buli neobhidni dlya oplati najmanciv za dopomogoyu yakih vin spodivavsya zavoyuvati sobi neapolitansku koronu spadkoyemcem yakoyi vin formalno buv za bazhannyam svoyeyi nazvanoyi materi Koronaciya novogo pravitelya vidbulas 3 listopada 1380 roku vodnochas za zapovitom Karla V narodu bulo spovisheno pro skasuvannya pidjomnogo podatku Ce negajno sprichinilo suprotiv opikuniv sho mali namir povnoyu miroyu skoristatisya nadanoyu yim mozhlivistyu dlya zbagachennya Filip Burgundskij vidkrito zaklikav zaprovaditi novi podatki pislya chogo negajno bulo zatverdzheno novij podatok na dvadcyatu chastinu vlasnosti sho otrimav nazvu subsidiya Finansova kriza prodovzhuvala pogliblyuvatis nezdarne upravlinnya ta grabunok skarbnici sho pobutuvali u otochenni molodogo korolya zvodili nanivec bud yaki namagannya zapobigti comu U 1381 roci Lyudovik Anzhujskij sim raziv zbirav Generalni shtati namagayuchis domogtisya zgodi troh staniv na vprovadzhennya novih podatkiv ale vsi ci namagannya neodminno stikalisya zi sprotivom deputativ yaki raz u raz zaznachali sho bud yaka sproba diyati takim chinom sprichinit narodnu nezgodu z neperedbachuvanimi naslidkami PrimitkiRevolte des Maillotins francuzkoyu Paris France pittoresque 11 janvier 2011 Procitovano 06 07 2011 FRANCIYa V XIV XV vv Vsemirnaya istoriya rosijskoyu Arhiv originalu za 17 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2011 1382 1383 en France la revolte des Maillotins francuzkoyu Arhiv originalu za 17 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2011 Michael A Alexander The Kondratiev Cycle A Generational Interpretation Bloomington iUniverse 2002 316 p ISBN 0595217117 Eyre Evans Crowe The Hystory of France London Longman Brown Green Longmans and Roberts 1860 Vol 2 654 p Andre Parane La revolte des Maillotins francuzkoyu Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 5 lipnya 2011 Autrand Francoise Charles VI Paris Fayard 1986 P 647 316 p ISBN 2213017034 Favier J Guerre de Cents Ans Paris Fayard 1991 P 386 678 p ISBN 2213008981 Martin Henri Histoire de France depuis les temps les plus recules jusqu en 1789 Paris Furne 1857 Vol 5 580 p ISBN 5 09 002630 0