Повста́ння в Чечні́ 1940—1944 — повстання проти радянської влади в Чечено-Інгуській АРСР під головуванням Хасана Ісраїлова, яке скінчилося на початку 1944 року депортацією чеченців і інгушів до Казахської РСР.
Повстання Хасана Ісраїлова | |
Місце розташування | Чечено-Інгуська Автономна Радянська Соціалістична Республіка Дагестанська АРСР |
---|---|
Дата й час | 15 грудня 1944 |
Час/дата початку | 20 грудня 1940 |
Час/дата закінчення | 15 грудня 1944 |
Проте, опір у горах тривав до осені 1947-го, останнього бунтівника було вбито 1976 року у віці 70 років. Протягом заколоту бунтівники не мали контролю над рівнинною частиною Чечено-Інгуської АРСР і її столицею Грозним.
Перебіг
Розпочаті наприкінці 1930-х масові репресії та, особливо, «генеральна операція з винищення антирадянських елементів», проведена органами НКВС у 1937 році, під час якої в Чечено-Інгушетії були заарештовані понад 10 тисяч осіб і знищені майже всі керівники від районного до республіканського рівня призвела до нових повстань. Найбільшим було повстання, організоване випускником Комуністичного університету працівників Сходу Хасаном Ісраїловим, розпочате взимку 1940.
Перша стадія заколоту розпочалася після фінського успіху в Зимовій війні. У лютому 1941 року бунтівна армія Ісраїлова взяла Галанчож, Саясан, і частину Шатойського району. Бунтівний уряд було встановлено в аулі Галанчож.
Майрбек Шеріпов оголосив війну СРСР 22 червня 1941 року. У лютому 1942-го його загін атакував Шатой, Хімох, Ітум-Кале. Вони об'єдналися з армією Ісраїлова в очікуванні підходу нацистів. У сусідньому Дагестані бунтівники атакували Новолакську й Ділім.
У деяких областях до повстання були залучені до 80 % чоловіків. СРСР використовував проти бунтівників бомбардувальники, що призводило до втрат передусім серед цивільного населення. Німецька передбачала висадку десанту в кількох районах Чечні, координуючи дії з бунтівниками. 25 вересня 1942 року німецькі парашутисти приземлилися в Дачу-Борзой і Дуба-Юрт, після чого захопили , щоб запобігти його руйнуванню при відступі Червоної армії. Потім вони об'єдналися з бунтівниками, намагаючись утримати завод до підходу 1-ї німецької танкової армії. Проте, 25–27 вересня 1-й німецькій танковій армії було завдано поразки й саботажники були змушені відступити.
Повстання спровокувало багатьох чеченських та інгуських солдатів дезертувати з Червоної Армії. Деякі джерела стверджують, що кількість дезертирів серед горян сягнула 62 750, що перевищило кількість горян у Червоній армії.
25 грудня 1944 року в перестрілці з підрозділами внутрішніх військ Хасан Ісраїлов було вбито.
Депортація
Після німецького відступу з Кавказу чеченці й інгуші понесли колективну відповідальність за повстання й насильницьки були депортовані до Казахської РСР, що призвело до великої кількості загиблих. Протягом депортації чеченці чинили опір. З боку СРСР були вчинені воєнні злочини, найвідоміший з яких — Хайбаська різанина. Деякі бунтівні групи залишилися в горах, продовживши опір. Бунтівні групи були також сформовані в Казахській РСР.
Див. також
Примітки
- Эдуард Абрамян. Кавказцы в Абвере. М. «Яуза», 2006 (рос.)
- Наказанный народ. Как депортировали чеченцев и ингушей. РИА Новости (09:30 22/02/2008). Дата обращения 1 ноября 2010. Архивировано 23 августа 2011 года.
Джерела
- Chechenpress article on the uprising (англ.)
- (рос.)
- Эдуард Абрамян. Кавказцы в Абвере. М. «Яуза», 2006 (рос.)
- Александр Уралов (А. Авторханов). Убийство чечено-ингушского народа. Народоубийство в СССР (рос.)
Це незавершена стаття про Чеченську Республіку Ічкерія. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povsta nnya v Chechni 1940 1944 povstannya proti radyanskoyi vladi v Checheno Inguskij ARSR pid golovuvannyam Hasana Israyilova yake skinchilosya na pochatku 1944 roku deportaciyeyu chechenciv i ingushiv do Kazahskoyi RSR Povstannya Hasana IsrayilovaMisce roztashuvannyaChecheno Inguska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Dagestanska ARSRData j chas15 grudnya 1944Chas data pochatku20 grudnya 1940Chas data zakinchennya15 grudnya 1944 Prote opir u gorah trivav do oseni 1947 go ostannogo buntivnika bulo vbito 1976 roku u vici 70 rokiv Protyagom zakolotu buntivniki ne mali kontrolyu nad rivninnoyu chastinoyu Checheno Inguskoyi ARSR i yiyi stoliceyu Groznim PerebigRozpochati naprikinci 1930 h masovi represiyi ta osoblivo generalna operaciya z vinishennya antiradyanskih elementiv provedena organami NKVS u 1937 roci pid chas yakoyi v Checheno Ingushetiyi buli zaareshtovani ponad 10 tisyach osib i znisheni majzhe vsi kerivniki vid rajonnogo do respublikanskogo rivnya prizvela do novih povstan Najbilshim bulo povstannya organizovane vipusknikom Komunistichnogo universitetu pracivnikiv Shodu Hasanom Israyilovim rozpochate vzimku 1940 Persha stadiya zakolotu rozpochalasya pislya finskogo uspihu v Zimovij vijni U lyutomu 1941 roku buntivna armiya Israyilova vzyala Galanchozh Sayasan i chastinu Shatojskogo rajonu Buntivnij uryad bulo vstanovleno v auli Galanchozh Majrbek Sheripov ogolosiv vijnu SRSR 22 chervnya 1941 roku U lyutomu 1942 go jogo zagin atakuvav Shatoj Himoh Itum Kale Voni ob yednalisya z armiyeyu Israyilova v ochikuvanni pidhodu nacistiv U susidnomu Dagestani buntivniki atakuvali Novolaksku j Dilim U deyakih oblastyah do povstannya buli zalucheni do 80 cholovikiv SRSR vikoristovuvav proti buntivnikiv bombarduvalniki sho prizvodilo do vtrat peredusim sered civilnogo naselennya Nimecka peredbachala visadku desantu v kilkoh rajonah Chechni koordinuyuchi diyi z buntivnikami 25 veresnya 1942 roku nimecki parashutisti prizemlilisya v Dachu Borzoj i Duba Yurt pislya chogo zahopili shob zapobigti jogo rujnuvannyu pri vidstupi Chervonoyi armiyi Potim voni ob yednalisya z buntivnikami namagayuchis utrimati zavod do pidhodu 1 yi nimeckoyi tankovoyi armiyi Prote 25 27 veresnya 1 j nimeckij tankovij armiyi bulo zavdano porazki j sabotazhniki buli zmusheni vidstupiti Povstannya sprovokuvalo bagatoh chechenskih ta inguskih soldativ dezertuvati z Chervonoyi Armiyi Deyaki dzherela stverdzhuyut sho kilkist dezertiriv sered goryan syagnula 62 750 sho perevishilo kilkist goryan u Chervonij armiyi 25 grudnya 1944 roku v perestrilci z pidrozdilami vnutrishnih vijsk Hasan Israyilov bulo vbito DeportaciyaDokladnishe Operaciya Chechevicya Pislya nimeckogo vidstupu z Kavkazu chechenci j ingushi ponesli kolektivnu vidpovidalnist za povstannya j nasilnicki buli deportovani do Kazahskoyi RSR sho prizvelo do velikoyi kilkosti zagiblih Protyagom deportaciyi chechenci chinili opir Z boku SRSR buli vchineni voyenni zlochini najvidomishij z yakih Hajbaska rizanina Deyaki buntivni grupi zalishilisya v gorah prodovzhivshi opir Buntivni grupi buli takozh sformovani v Kazahskij RSR Div takozhOperaciya Chechevicya Antiradyanski partizaniPrimitkiEduard Abramyan Kavkazcy v Abvere M Yauza 2006 ros Nakazannyj narod Kak deportirovali chechencev i ingushej RIA Novosti 09 30 22 02 2008 Data obrasheniya 1 noyabrya 2010 Arhivirovano 23 avgusta 2011 goda DzherelaChechenpress article on the uprising angl ros Eduard Abramyan Kavkazcy v Abvere M Yauza 2006 ros Aleksandr Uralov A Avtorhanov Ubijstvo checheno ingushskogo naroda Narodoubijstvo v SSSR ros Ce nezavershena stattya pro Chechensku Respubliku Ichkeriya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi