Повстання Арістоніка – повстання в Пергамському царстві, яке почалося під проводом Арістоніка, царя Пергаму, в 133 р. до н.е. й завершилося в 129 р. до н.е.
Повстання Арістоніка | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Пам'ятник Арістоніку в Бергамі, провінція Ізмір, Туреччина. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Римська республіка | Повсталі сили Арістоніка | ||||||
Командувачі | |||||||
Публій Ліциній Красс Марк Перперна Маній Аквілій | Арістонік |
Походження Арістоніка
Про Арістоніка відомо небагато: у нього був рідний брат, цар Аттал III, який помер у 133 р. до н. е., а також Арістонік був позашлюбним сином царя Евмена ІІ.
Хід повстання
Після смерті брата Аттала ІІІ у 133 р. до н. е., Арістонік мав би стати царем Пергаму, але нізвідки з'явився пергамець Евдем, який заявив, що Аттал ІІІ у своєму заповіті зазначив його наступним царем Пергаму. Арістоніка це дуже сильно образило, і тому він вирішив взяти владу силою. Спочатку Арістонік захопив владу в прибережному місті [en] (між Смірною і Фокеєю), надалі він прийняв горде ім`я батька Евмен III і почав захоплювати владу в містах, які йому не підкорялися. Подальші події описує Страбон:
Зазнавши поразки від ефесців у морській битві поблизу Ким, Арістонік почав діяти у внутрішніх областях країни, де, в тому числі завдяки оголошеному ним скасуванню рабства, «швидко зібралися зграї бідних і рабів, залучених обіцянкою свободи». Цих людей Арістонік називав «геліополітами», тобто «громадянами Міста Сонця». Незабаром Арістонік захопив [ru], Аполлоніду і деякі інші фортеці. В союзі з ним виступали і гірські жителі Мізії, а по іншу сторону протоки Геллеспонт – фракійці, чиї одноплемінники часто зустрічалися серед малоазійських рабів.— Страбон
Надалі, Арістоніку вдалося здобути ряд блискавичних перемог над Римом і його союзниками, про найяскравішу з яких згадують багато античних істориків: той же Страбон, Плутарх, але найдокладніше перемогу над Публієм Ліцинієм Крассом описав Євтропій:
Бачачи велику небезпеку і не бажаючи залишати великий багатий пергамський спадок у руках повсталих, Рим надіслав проти Арістоніка великі сили під командуванням консула Красса. Красс зажадав, щоб всі підвладні Риму держави, які оточували Пергам: Віфінія, Каппадокія, Пафлагонія і Понтійське царство – вислали сили на допомогу Риму проти Арістоніка. Вождь повстання, здавалося, був оточений зі всіх сторін ворогами. Перш за все, Красс підійшов до укріпленого міста Левки. Цілу зиму тяглася облога цього неприступного міста, котре повсталі раби готові були захищати до кінця. Красс мав намір вже знімати облогу і відступати, як раптом військо Арістоніка здійснило напад на Красса, розгромило його військо, а самого Красса було взято в полон і страчено.— Євтропій
Дізнавшись про провал Красса, у 130 р. до н.е. виправляти ситуацію відправився консул Марк Перперна і зробив це дуже вдало: зібравши військо, він висадився в Малій Азії і неочікувано напав на Арістоніка, розбивши його армію. Арістоніку нічого не залишилося, окрім як тікати до міста [ru].
Почалося звільнення захоплених раніше Арістоніком міст і територій. Римське військо особливо жорстоко розправлялося із повстанцями: отруювало воду і їжу, римляни катували, а потім вбивали полонених. І під цим тиском, Арістонік здався в полон. Його відправили в Рим, де задушили у в'язниці. Проте без Арістоніка його невеличкі війська боролися проти римської армії ще протягом одного року: у 129 р. до н.е. римське військо вже під проводом консула Манія Аквілія остаточно знищило залишки повстанських загонів. Вірний друг Арістоніка, Блоссій не зміг пережити втрати друга і закінчив життя самогубством.
Примітки
- Justin, 2006, Эпитома, XXXVI. Гл 4. 6..
- Robinson, 1954, с. 1—8, Арістонік карбував монети з легендою «цар Евмен».
- Strabo, 1964, с. 604—605, География в 17 книгах.
- Eutrop, 2001, Бревиарий от основания города. Кн. IV. 20. 1..
Джерела
- Страбон. XIV, I, 38 // География в 17 книгах. — Л. : Наука, 1964. — С. 604—605.
- Евтропий. IV, 20 // Бревиарий от основания города. — СПб, 2001.
- Юстин. XXXVI, 4 // Эпитома сочинения Помпея Трога. — М. : РОССПЭН, 2005. — («Historiarum Philippicarum»)
Література
- История Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. — М., 1982.
- Колобова К. М. Аттал III и его завещание // Древний Мир. — М., 1962. — С. 553—554.
- Климов О. Ю. Царство Пергам: очерк социально-политической истории. — Мурманск, 1998.
- Климов О. Ю. Пергамское царство. Проблемы политической истории и государственного устройства. — СПб., 2010.
- Robinson E.S. Cistophori in the Name of King Eumenes // Numismatic Chronicle. — 1954. — Vol. 14. — P. 1-8.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya Aristonika povstannya v Pergamskomu carstvi yake pochalosya pid provodom Aristonika carya Pergamu v 133 r do n e j zavershilosya v 129 r do n e Povstannya Aristonika Pam yatnik Aristoniku v Bergami provinciya Izmir Turechchina Pam yatnik Aristoniku v Bergami provinciya Izmir Turechchina Data 133 129 rr do n e Misce Pergamske carstvo Rezultat Peremoga Rimskoyi respubliki Storoni Rimska respublika Povstali sili Aristonika Komanduvachi Publij Licinij Krass Mark Perperna Manij Akvilij AristonikPohodzhennya AristonikaPro Aristonika vidomo nebagato u nogo buv ridnij brat car Attal III yakij pomer u 133 r do n e a takozh Aristonik buv pozashlyubnim sinom carya Evmena II Hid povstannyaPislya smerti brata Attala III u 133 r do n e Aristonik mav bi stati carem Pergamu ale nizvidki z yavivsya pergamec Evdem yakij zayaviv sho Attal III u svoyemu zapoviti zaznachiv jogo nastupnim carem Pergamu Aristonika ce duzhe silno obrazilo i tomu vin virishiv vzyati vladu siloyu Spochatku Aristonik zahopiv vladu v priberezhnomu misti en mizh Smirnoyu i Fokeyeyu nadali vin prijnyav gorde im ya batka Evmen III i pochav zahoplyuvati vladu v mistah yaki jomu ne pidkoryalisya Podalshi podiyi opisuye Strabon Zaznavshi porazki vid efesciv u morskij bitvi poblizu Kim Aristonik pochav diyati u vnutrishnih oblastyah krayini de v tomu chisli zavdyaki ogoloshenomu nim skasuvannyu rabstva shvidko zibralisya zgrayi bidnih i rabiv zaluchenih obicyankoyu svobodi Cih lyudej Aristonik nazivav geliopolitami tobto gromadyanami Mista Soncya Nezabarom Aristonik zahopiv ru Apollonidu i deyaki inshi forteci V soyuzi z nim vistupali i girski zhiteli Miziyi a po inshu storonu protoki Gellespont frakijci chiyi odnopleminniki chasto zustrichalisya sered maloazijskih rabiv Strabon Nadali Aristoniku vdalosya zdobuti ryad bliskavichnih peremog nad Rimom i jogo soyuznikami pro najyaskravishu z yakih zgaduyut bagato antichnih istorikiv toj zhe Strabon Plutarh ale najdokladnishe peremogu nad Publiyem Liciniyem Krassom opisav Yevtropij Bachachi veliku nebezpeku i ne bazhayuchi zalishati velikij bagatij pergamskij spadok u rukah povstalih Rim nadislav proti Aristonika veliki sili pid komanduvannyam konsula Krassa Krass zazhadav shob vsi pidvladni Rimu derzhavi yaki otochuvali Pergam Vifiniya Kappadokiya Paflagoniya i Pontijske carstvo vislali sili na dopomogu Rimu proti Aristonika Vozhd povstannya zdavalosya buv otochenij zi vsih storin vorogami Persh za vse Krass pidijshov do ukriplenogo mista Levki Cilu zimu tyaglasya obloga cogo nepristupnogo mista kotre povstali rabi gotovi buli zahishati do kincya Krass mav namir vzhe znimati oblogu i vidstupati yak raptom vijsko Aristonika zdijsnilo napad na Krassa rozgromilo jogo vijsko a samogo Krassa bulo vzyato v polon i stracheno Yevtropij Diznavshis pro proval Krassa u 130 r do n e vipravlyati situaciyu vidpravivsya konsul Mark Perperna i zrobiv ce duzhe vdalo zibravshi vijsko vin visadivsya v Malij Aziyi i neochikuvano napav na Aristonika rozbivshi jogo armiyu Aristoniku nichogo ne zalishilosya okrim yak tikati do mista ru Pochalosya zvilnennya zahoplenih ranishe Aristonikom mist i teritorij Rimske vijsko osoblivo zhorstoko rozpravlyalosya iz povstancyami otruyuvalo vodu i yizhu rimlyani katuvali a potim vbivali polonenih I pid cim tiskom Aristonik zdavsya v polon Jogo vidpravili v Rim de zadushili u v yaznici Prote bez Aristonika jogo nevelichki vijska borolisya proti rimskoyi armiyi she protyagom odnogo roku u 129 r do n e rimske vijsko vzhe pid provodom konsula Maniya Akviliya ostatochno znishilo zalishki povstanskih zagoniv Virnij drug Aristonika Blossij ne zmig perezhiti vtrati druga i zakinchiv zhittya samogubstvom PrimitkiJustin 2006 Epitoma XXXVI Gl 4 6 Robinson 1954 s 1 8 Aristonik karbuvav moneti z legendoyu car Evmen Strabo 1964 s 604 605 Geografiya v 17 knigah Eutrop 2001 Breviarij ot osnovaniya goroda Kn IV 20 1 DzherelaStrabon XIV I 38 Geografiya v 17 knigah L Nauka 1964 S 604 605 Evtropij IV 20 Breviarij ot osnovaniya goroda SPb 2001 Yustin XXXVI 4 Epitoma sochineniya Pompeya Troga M ROSSPEN 2005 Historiarum Philippicarum LiteraturaIstoriya Drevnego Rima Pod red V I Kuzishina M 1982 Kolobova K M Attal III i ego zaveshanie Drevnij Mir M 1962 S 553 554 Klimov O Yu Carstvo Pergam ocherk socialno politicheskoj istorii Murmansk 1998 Klimov O Yu Pergamskoe carstvo Problemy politicheskoj istorii i gosudarstvennogo ustrojstva SPb 2010 Robinson E S Cistophori in the Name of King Eumenes Numismatic Chronicle 1954 Vol 14 P 1 8