Повернення Нової Гранади під владу Іспанії (1815—1816) — військова кампанія Іспанського королівства проти повсталих американських колоній.
Повернення Нової Гранади під владу Іспанії | |||
---|---|---|---|
|
Передісторія
1808 року Наполеон змусив Карла IV і Фердинанда VII зректися прав на іспанський престол, і зробив королем Іспанії свого брата Жозефа. Однак це призвело до [es], що вилилося в затяжну війну. (Велика королівська рада Кастилії) проголосила королівське зречення таким, що не має сили, і носієм вищої влади в країні оголосили Центральну Верховну Правлячу Хунту Королівства. 29 січня 1810 року Хунта саморозпустилася, передавши владу Регентській раді Іспанії та Індій.
Навесні 1810 року Південної Америки досягли звістки про саморозпуск Центральної Хунти та створення Регентської ради. У відповідь на це на місцях почали утворюватися хунти, які заявляли про невизнання Регентської ради. 20 липня 1810 року у столиці віцекоролівства Нова Гранада Санта-Фе-де-Боготі на відкритих народних зборах обрано Верховну Народну Хунту Нової Гранади, яка 26 липня оголосила про невизнання Регентської ради. 27 листопада 1811 року в Тунсі провінції Антіокія, Картахена, Нейва, Памплона та Тунха підписали Акт про Федерацію [es].
Після розгрому Наполеона та повернення на трон Фердинанд VII вирішив відновити свою владу у Південній Америці.
Хід подій
17 лютого 1815 року в Америку на 42 транспортах у супроводі 18 військових кораблів відправлено 15 тисяч солдатів під командуванням [es]. Спочатку вони прибули до Венесуели, де роялісти під командуванням Морільйо успішно боролися з революціонерами. Звідти об'єднані сили у квітні здійснили експедицію на острів Маргарита (де голова повстанців Арісменді, зважаючи на значну перевагу противника, вважав за краще здатися без бою), після чого Морільйо вирушив у Каракас, де в травні оголосив про повну амністію. Потім почався наступ на Нову Гранаду.
Одна армія вирушила до Нової Гранади через гори, а інша (під командуванням самого Морільйо) — узбережжям; солдати Морільйо пливли на кораблях. Після поповнення запасів у місті Санта-Марта, що перебувало в руках роялістів, іспанські війська 23 липня 1815 року взяли в облогу головний карибський порт Нової Гранади — Картахену. Облога тривала 106 днів, у грудні місто впало; тих із захисників, хто не зумів прорватися через іспанські лінії, стратили.
Військо Морільйо вирушило вгору річкою Магдалена до Санта-Фе-де-Боготи (по дорозі Морільйо отримав звістку, що Арісменді знову підняв повстання на Маргариті, вирізавши весь іспанський гарнізон). Богота здалася без бою 6 травня 1816 року.
Підсумки та наслідки
Щоб позбутися лідерів повстанців, Морільйо заснував «трибунал упокорення». Було страчено близько 600 осіб, включно з першим президентом Сполучених провінцій Нової Гранади Камілло Торресом.
Джерела
- Р.Харви «Освободители» — М.: «АСТ», 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povernennya Novoyi Granadi pid vladu Ispaniyi 1815 1816 vijskova kampaniya Ispanskogo korolivstva proti povstalih amerikanskih kolonij Povernennya Novoyi Granadi pid vladu IspaniyiMisce place Peredistoriya1808 roku Napoleon zmusiv Karla IV i Ferdinanda VII zrektisya prav na ispanskij prestol i zrobiv korolem Ispaniyi svogo brata Zhozefa Odnak ce prizvelo do es sho vililosya v zatyazhnu vijnu Velika korolivska rada Kastiliyi progolosila korolivske zrechennya takim sho ne maye sili i nosiyem vishoyi vladi v krayini ogolosili Centralnu Verhovnu Pravlyachu Huntu Korolivstva 29 sichnya 1810 roku Hunta samorozpustilasya peredavshi vladu Regentskij radi Ispaniyi ta Indij Navesni 1810 roku Pivdennoyi Ameriki dosyagli zvistki pro samorozpusk Centralnoyi Hunti ta stvorennya Regentskoyi radi U vidpovid na ce na miscyah pochali utvoryuvatisya hunti yaki zayavlyali pro neviznannya Regentskoyi radi 20 lipnya 1810 roku u stolici vicekorolivstva Nova Granada Santa Fe de Bogoti na vidkritih narodnih zborah obrano Verhovnu Narodnu Huntu Novoyi Granadi yaka 26 lipnya ogolosila pro neviznannya Regentskoyi radi 27 listopada 1811 roku v Tunsi provinciyi Antiokiya Kartahena Nejva Pamplona ta Tunha pidpisali Akt pro Federaciyu es Pislya rozgromu Napoleona ta povernennya na tron Ferdinand VII virishiv vidnoviti svoyu vladu u Pivdennij Americi Hid podij17 lyutogo 1815 roku v Ameriku na 42 transportah u suprovodi 18 vijskovih korabliv vidpravleno 15 tisyach soldativ pid komanduvannyam es Spochatku voni pribuli do Venesueli de royalisti pid komanduvannyam Moriljo uspishno borolisya z revolyucionerami Zvidti ob yednani sili u kvitni zdijsnili ekspediciyu na ostriv Margarita de golova povstanciv Arismendi zvazhayuchi na znachnu perevagu protivnika vvazhav za krashe zdatisya bez boyu pislya chogo Moriljo virushiv u Karakas de v travni ogolosiv pro povnu amnistiyu Potim pochavsya nastup na Novu Granadu Odna armiya virushila do Novoyi Granadi cherez gori a insha pid komanduvannyam samogo Moriljo uzberezhzhyam soldati Moriljo plivli na korablyah Pislya popovnennya zapasiv u misti Santa Marta sho perebuvalo v rukah royalistiv ispanski vijska 23 lipnya 1815 roku vzyali v oblogu golovnij karibskij port Novoyi Granadi Kartahenu Obloga trivala 106 dniv u grudni misto vpalo tih iz zahisnikiv hto ne zumiv prorvatisya cherez ispanski liniyi stratili Vijsko Moriljo virushilo vgoru richkoyu Magdalena do Santa Fe de Bogoti po dorozi Moriljo otrimav zvistku sho Arismendi znovu pidnyav povstannya na Margariti virizavshi ves ispanskij garnizon Bogota zdalasya bez boyu 6 travnya 1816 roku Pidsumki ta naslidkiShob pozbutisya lideriv povstanciv Moriljo zasnuvav tribunal upokorennya Bulo stracheno blizko 600 osib vklyuchno z pershim prezidentom Spoluchenih provincij Novoyi Granadi Kamillo Torresom DzherelaR Harvi Osvoboditeli M AST 2004 ISBN 5 17 019174 X