Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Плі́хів — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на півночі району. До 2020 підпорядковане Урманській сільській раді.
| село Пліхів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Бережанська міська громада |
| Облікова картка | Пліхів |
| Основні дані | |
| Населення | ▲ 127 (2014) |
| Територія | 0.321 км² |
| Густота населення | 389.41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47510 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′39″ пн. ш. 24°56′40″ сх. д. / 49.59417° пн. ш. 24.94444° сх. д.Координати: 49°35′39″ пн. ш. 24°56′40″ сх. д. / 49.59417° пн. ш. 24.94444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 288 м |
| Водойми | Золота Липа |
| Відстань до районного центру | 17 км |
| Найближча залізнична станція | Бережани |
| Відстань до залізничної станції | 17 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
| Карта | |
  Пліхів | |
 Пліхів | |
| Мапа | |
| | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.
Населення — 124 особи (2007). Дворів — 40.
Географія
У селі є 1 вулиця Зарічна.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Пліхів розташований у («холодному Поділлі») — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Пліхова | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,4 | 0,0 | 4,8 | 12,8 | 18,9 | 22,2 | 23,4 | 22,9 | 18,5 | 12,7 | 5,6 | 0,6 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,3 | −2,9 | 1,2 | 8,0 | 13,6 | 16,9 | 18,1 | 17,5 | 13,5 | 8,2 | 2,7 | −1,9 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,2 | −5,8 | −2,3 | 3,3 | 8,3 | 11,6 | 12,9 | 12,1 | 8,5 | 3,8 | −0,1 | −4,3 | 3 |
| Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 48 | 75 | 89 | 94 | 70 | 56 | 39 | 37 | 40 | 644 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
Справжню дату виникнення села, як і походження його назви ще слід установити допитливим краєзнавцям. Цікаву версію подає бережанець — поет і краєзнавець Михайло Підлужний щодо села: «В основі назви с. Пліхів лежить дієслово „плішити“, тобто глушити рибу ударом палиці по льоду».
З огляду на «сезонність» такої роботи поданий варіант можна заперечити. Кращим ґрунтом походження назви села може послужити «пліш» — залисина в лісистому масиві, чисте місце, на якому могли замешкати перші пліхівці. Можливо, це було б імовірніше: східний схил пагорба з пологим спадом до річки Золота Липа міг бути повністю або частково «лисим» на початку його освоєння людьми, або ж виявився таким внаслідок діяльності громади. Врешті можуть виникнути й інші припущення щодо цього села.
Михайло Кердей з Хотіня і Войнилова, син львівського хорунжого Сигізмунда Кердея, після поділу в 1447 році спадка батька взяв Пліхів.
Староста Сигізмунд Кердей у 1492 році взяв у заставу Пліхів та Годів у Миколи Кердея.
Відоме, за іншими даними, від 17 століття.
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 48 %.
Старожили села ще добре пам'ятають два прізвища, тісно пов'язані з існуванням села. Це Вишньовський — пан, який можливо, саме й заклав тут фільварок, і єврей Гельбер Ліско — орендар чи й власник фільварку після Першої світової війни. Розташування тут фільварку засвідчує, що землі навколо Пліхова були далеко не бідними. І трудовий Пліхів служив тут. В селі була незначна кількість місцевого польського населення (спольщеного). До речі, сусіднє невелике село Волиця майже без винятку заселяли саме такі поляки, і тому в Пліхові вибудовано, очевидно, за державний кошт, мурований костел, у той час як церква залишалася дерев'яною.
Одним із перших будителів самосвідомості пліхівчан виявилися монахи з монастиря отців Василіян у Краснопущі, які в кінці ХІХ і на початку ХХ століття організували читальню в хаті Андрія Мороза. Національний дух ширився досить активно: в селі виник осередок «Січі», кошовим став Михайло Дутка, діяло товариство «Просвіта», кооператив. Молодь проводила фестини, влаштовувала концерти, вистави, серед яких були популярні «Чорноморці», «Які хорі, такі дохтори», «Наталка Полтавка», «Украдене щастя». Актив гуртка художньої самодіяльності становили Методій Муціківський, Антін Мороз, Магдалина Худик, Текля Зборовська, Ганна Дупай, Трохим Худик, Текля Дутка та інші.
Перший грім чужинецької злоби прокотився понад Пліховом на початку 30-х років, коли шовінізм став урядовою політикою Польщі. На «втихомирення» селян і викорінення національного руху в село в'їхав загін пацифікаторів. На щастя, першими жителями, що стрінулись їм, було подружжя вчителів-поляків: Павліна та Петро В'єнцики. Їм вдалося переконати наїзників, «що тутай вшистко спокойне»…
Однак спокою вже не було, бо, власне, у 30-х роках посилився тиск на українство, і в наоколишних селах підняли голови шовіністично настроєні молодики, активісти «Стшельца». у Пліхові ними керував Петро Жак, на Волиці — Михайло Кіналь, по-вуличному «Скруцьок», у числі їх «геройських вчинків», між іншим, є напад на пліхівську українську кооперативу, внаслідок чого всі товари були приведені в повну непридатність. Можливо, їх заслуга є і в тому, що з села в кінці літа 1939 року забрано в Березу Картузьку Миколу Кучера (Романів), Пилипа Худика, Софрона Підгірного, які загинули в неволі. Перебули цю тюрму й повернулися Данило Лещук, Іван Кучер, Микола Дудар.
Відтоді в історії Пліхова періодично повторюються чорні дні. Червоні «визвлителі» вже восени 1939 року вивезли в невідомість останнього управителя фільварку пана Грабовського, який під час революції в Російській імперії еміґрував на захід і залишився тут. Відчувши, що цей раз опинився в «мішку», швидко розпродав приналежне поле за безцінь, взявся власноруч обробляти частку землі, але це його не врятувало: упвноважений від совєтської влади Сараєв був невмолимий. За уравляючим вивезли з Пліхова побережників Шмиґельських — батька і сина, згодом взялися і до українців: забрали Олексу Сапожака… Він загинув у тюрмі.
Хоч як старалися представники влади Сараєв, а пізніше Кузьма Дяченко, колгоспу в Пліхові «зав'язати» не вдалося: почалася війна з німцями і незабаром у селі заурядував фольксдойчер Панкрац. Знущання з людей і вивезення на континґент у Нічеччину прийшли на зміну «червоному визволителю». На чужину загорнули Марію Дудар, Стефанію Дутку, Марину Худик, Надію Худик, Марію Зборовську, Ольгу Триньку, Теклю Муціківську, Ганну Триньку, Йосафата Дударя, Івана Стефанишина, Андрія Дударя (Штудерового), Адама Ковальчука, Василя Триньку, Йосафата Дупая та Антона Коваля. Ці два останні погинули концтаборах чи на роботах у «баверів» (фермерів).
З липня 1944-го у Пліхові настає інша влада, що вимагає високих хлібоздач, позик, податків — то «для фронту», то «на відбудову». І знову в першу чергу терпить національно свідомий елемент найбільш хазяйновитий селянин. Одних вивозять як куркулів (Дупай Тарас), який обробляв щось 10 морґів поля, Дупай Василь, який у господарстві мав кірат, ще Дудар Гнат і Проць Михайло — заможніші селяни; інших як «бандпособників». В цьому числі були Текля Кучер з сестрами Стефанією та Емілією та матір'ю Катериною Дуткою і двома своїми дітьми — 2 і 4 роки — Івасем та Марусею. Чоловіка Теклі — Григорія Кучера — долучили до сім'ї пізніше, коли вже їх всіх вивантажили в Іркутській області. Відбули там 8 літ.
Гіркої долі арештів і виселення зазнали й члени сім'ї Зборовських. Як розповіла Галина Михайлівна Жак (Зборовська), її, як активістку українського підпілля, перший раз заарештували в 1945 році. Разом з нею «червона мітла» замела і брата Кароля, Дмитра Дубаса, Івася Мороза, Марію Лещук та Ганну Маланчук. Схопили їх «яструбки» — поляки під командою совєтського офіцера і, познущавшись, повели в Золочівську тюрму. Слідство з побоями вели від Різдва аж до осені. Відтак юнаків відпустили як малолітніх, а дівчат запроторили у воркутські табори, проте через два і пів року влаштували нове слідство, у зв'язку з чим їх перевезли до Львова і випустили на волю. Однак це, мабуть, був лише тактичний хід сталіністів-слідчих: чи виведуть оті «відущені» більше підпільників?
У 1950-му «виправданих» дівчат і хлопців заарештували знову. Нишпорили тоді селами загони облавців під орудою офіцерів НКВД Кравченка, Глущенка та Корсакова, — котрийсь із них у травні заскочив зненацька Галину Жак у її батьківській хаті. Дівчину били так жорстоко, що відливали і напівживу витягали на машину. Тоді ж забрали і Кароля, згодом і їхню сестру Марію, яка тільки-но повернулася з Німеччини після континґенту. Кожній з них визначили покарання — 25 літ таборів, Каролеві — 10. Марія померла в Мордовських таборах, Галина й Кароль пережили заслання.
За час примусової відсутності Галини Жак (Зборовської) і Теклі Кучер (Дутки) у Пліхові «зав'язали» колгосп ім. Василевського, відтак у 1954-му приєднали його до урманського господарства «Україна»; з колишньої панської хати зробили клюб, розтягнули фільварок.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.
Пам'ятки
- церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1742, дерев'яна, відновлена),
- капличка (1999),
- костел XX століття, (руїна), В урочищі Клебанія мешканці сіл Пліхова і Краснопущі насипали символічну могилу Борцям за волю України.
Біля села розташована пам'ятка природи місцевого значення — Пліхівський бук лісовий.
Соціальна сфера
Працюють клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди
Народилися
- художник Михайло Мороз.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 Січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- . ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- Бабій, Лев; Беднарський, Володимир; Мельник, Богдан (1998). Бережанська земля том ІІ (українською) . Торонто: Наукове товариство ім. Шевченка. с. 527.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1907. — Cz. 1. — t. 10. — S. 45. (пол.)
- Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1907. — Cz. 1. — t. 10. — S. 43. (пол.)
- Horn Maurycy. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Жак О., С. Тиманський С. Пліхів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 97. — .
- Plichów z Wolicą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 262. (пол.) — S. 262—263. (пол.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pli hiv selo v Ukrayini u Berezhanskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Zolota Lipa na pivnochi rajonu Do 2020 pidporyadkovane Urmanskij silskij radi selo Plihiv Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Berezhanska miska gromada Oblikova kartka Plihiv Osnovni dani Naselennya 127 2014 Teritoriya 0 321 km Gustota naselennya 389 41 osib km Poshtovij indeks 47510 Telefonnij kod 380 3548 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 35 39 pn sh 24 56 40 sh d 49 59417 pn sh 24 94444 sh d 49 59417 24 94444 Koordinati 49 35 39 pn sh 24 56 40 sh d 49 59417 pn sh 24 94444 sh d 49 59417 24 94444 Serednya visota nad rivnem morya 288 m Vodojmi Zolota Lipa Vidstan do rajonnogo centru 17 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Berezhani Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 17 km Misceva vlada Adresa radi 47501 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Berezhani vul Bankova 3 Karta Plihiv Plihiv Mapa Plihiv u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Berezhanskoyi miskoyi gromadi Naselennya 124 osobi 2007 Dvoriv 40 GeografiyaU seli ye 1 vulicya Zarichna Klimat Dlya sela harakternij pomirno kontinentalnij klimat Plihiv roztashovanij u holodnomu Podilli najholodnishomu regioni Ternopilskoyi oblasti Klimat Plihova Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 1 4 0 0 4 8 12 8 18 9 22 2 23 4 22 9 18 5 12 7 5 6 0 6 11 Serednya temperatura C 4 3 2 9 1 2 8 0 13 6 16 9 18 1 17 5 13 5 8 2 2 7 1 9 7 Serednij minimum C 7 2 5 8 2 3 3 3 8 3 11 6 12 9 12 1 8 5 3 8 0 1 4 3 3 Norma opadiv mm 32 31 33 48 75 89 94 70 56 39 37 40 644 Dzherelo climate data orgIstoriyaSpravzhnyu datu viniknennya sela yak i pohodzhennya jogo nazvi she slid ustanoviti dopitlivim krayeznavcyam Cikavu versiyu podaye berezhanec poet i krayeznavec Mihajlo Pidluzhnij shodo sela V osnovi nazvi s Plihiv lezhit diyeslovo plishiti tobto glushiti ribu udarom palici po lodu Z oglyadu na sezonnist takoyi roboti podanij variant mozhna zaperechiti Krashim gruntom pohodzhennya nazvi sela mozhe posluzhiti plish zalisina v lisistomu masivi chiste misce na yakomu mogli zameshkati pershi plihivci Mozhlivo ce bulo b imovirnishe shidnij shil pagorba z pologim spadom do richki Zolota Lipa mig buti povnistyu abo chastkovo lisim na pochatku jogo osvoyennya lyudmi abo zh viyavivsya takim vnaslidok diyalnosti gromadi Vreshti mozhut viniknuti j inshi pripushennya shodo cogo sela Mihajlo Kerdej z Hotinya i Vojnilova sin lvivskogo horunzhogo Sigizmunda Kerdeya pislya podilu v 1447 roci spadka batka vzyav Plihiv Starosta Sigizmund Kerdej u 1492 roci vzyav u zastavu Plihiv ta Godiv u Mikoli Kerdeya Vidome za inshimi danimi vid 17 stolittya 1626 roku vnaslidok napadu tatar selo bulo zrujnovane na 48 Starozhili sela she dobre pam yatayut dva prizvisha tisno pov yazani z isnuvannyam sela Ce Vishnovskij pan yakij mozhlivo same j zaklav tut filvarok i yevrej Gelber Lisko orendar chi j vlasnik filvarku pislya Pershoyi svitovoyi vijni Roztashuvannya tut filvarku zasvidchuye sho zemli navkolo Plihova buli daleko ne bidnimi I trudovij Plihiv sluzhiv tut V seli bula neznachna kilkist miscevogo polskogo naselennya spolshenogo Do rechi susidnye nevelike selo Volicya majzhe bez vinyatku zaselyali same taki polyaki i tomu v Plihovi vibudovano ochevidno za derzhavnij kosht murovanij kostel u toj chas yak cerkva zalishalasya derev yanoyu Odnim iz pershih buditeliv samosvidomosti plihivchan viyavilisya monahi z monastirya otciv Vasiliyan u Krasnopushi yaki v kinci HIH i na pochatku HH stolittya organizuvali chitalnyu v hati Andriya Moroza Nacionalnij duh shirivsya dosit aktivno v seli vinik oseredok Sichi koshovim stav Mihajlo Dutka diyalo tovaristvo Prosvita kooperativ Molod provodila festini vlashtovuvala koncerti vistavi sered yakih buli populyarni Chornomorci Yaki hori taki dohtori Natalka Poltavka Ukradene shastya Aktiv gurtka hudozhnoyi samodiyalnosti stanovili Metodij Mucikivskij Antin Moroz Magdalina Hudik Teklya Zborovska Ganna Dupaj Trohim Hudik Teklya Dutka ta inshi Pershij grim chuzhineckoyi zlobi prokotivsya ponad Plihovom na pochatku 30 h rokiv koli shovinizm stav uryadovoyu politikoyu Polshi Na vtihomirennya selyan i vikorinennya nacionalnogo ruhu v selo v yihav zagin pacifikatoriv Na shastya pershimi zhitelyami sho strinulis yim bulo podruzhzhya vchiteliv polyakiv Pavlina ta Petro V yenciki Yim vdalosya perekonati nayiznikiv sho tutaj vshistko spokojne Odnak spokoyu vzhe ne bulo bo vlasne u 30 h rokah posilivsya tisk na ukrayinstvo i v naokolishnih selah pidnyali golovi shovinistichno nastroyeni molodiki aktivisti Stshelca u Plihovi nimi keruvav Petro Zhak na Volici Mihajlo Kinal po vulichnomu Skrucok u chisli yih gerojskih vchinkiv mizh inshim ye napad na plihivsku ukrayinsku kooperativu vnaslidok chogo vsi tovari buli privedeni v povnu nepridatnist Mozhlivo yih zasluga ye i v tomu sho z sela v kinci lita 1939 roku zabrano v Berezu Kartuzku Mikolu Kuchera Romaniv Pilipa Hudika Sofrona Pidgirnogo yaki zaginuli v nevoli Perebuli cyu tyurmu j povernulisya Danilo Leshuk Ivan Kucher Mikola Dudar Vidtodi v istoriyi Plihova periodichno povtoryuyutsya chorni dni Chervoni vizvliteli vzhe voseni 1939 roku vivezli v nevidomist ostannogo upravitelya filvarku pana Grabovskogo yakij pid chas revolyuciyi v Rosijskij imperiyi emigruvav na zahid i zalishivsya tut Vidchuvshi sho cej raz opinivsya v mishku shvidko rozprodav prinalezhne pole za bezcin vzyavsya vlasnoruch obroblyati chastku zemli ale ce jogo ne vryatuvalo upvnovazhenij vid sovyetskoyi vladi Sarayev buv nevmolimij Za uravlyayuchim vivezli z Plihova poberezhnikiv Shmigelskih batka i sina zgodom vzyalisya i do ukrayinciv zabrali Oleksu Sapozhaka Vin zaginuv u tyurmi Hoch yak staralisya predstavniki vladi Sarayev a piznishe Kuzma Dyachenko kolgospu v Plihovi zav yazati ne vdalosya pochalasya vijna z nimcyami i nezabarom u seli zauryaduvav folksdojcher Pankrac Znushannya z lyudej i vivezennya na kontingent u Nichechchinu prijshli na zminu chervonomu vizvolitelyu Na chuzhinu zagornuli Mariyu Dudar Stefaniyu Dutku Marinu Hudik Nadiyu Hudik Mariyu Zborovsku Olgu Trinku Teklyu Mucikivsku Gannu Trinku Josafata Dudarya Ivana Stefanishina Andriya Dudarya Shtuderovogo Adama Kovalchuka Vasilya Trinku Josafata Dupaya ta Antona Kovalya Ci dva ostanni poginuli konctaborah chi na robotah u baveriv fermeriv Z lipnya 1944 go u Plihovi nastaye insha vlada sho vimagaye visokih hlibozdach pozik podatkiv to dlya frontu to na vidbudovu I znovu v pershu chergu terpit nacionalno svidomij element najbilsh hazyajnovitij selyanin Odnih vivozyat yak kurkuliv Dupaj Taras yakij obroblyav shos 10 morgiv polya Dupaj Vasil yakij u gospodarstvi mav kirat she Dudar Gnat i Proc Mihajlo zamozhnishi selyani inshih yak bandposobnikiv V comu chisli buli Teklya Kucher z sestrami Stefaniyeyu ta Emiliyeyu ta matir yu Katerinoyu Dutkoyu i dvoma svoyimi ditmi 2 i 4 roki Ivasem ta Maruseyu Cholovika Tekli Grigoriya Kuchera doluchili do sim yi piznishe koli vzhe yih vsih vivantazhili v Irkutskij oblasti Vidbuli tam 8 lit Girkoyi doli areshtiv i viselennya zaznali j chleni sim yi Zborovskih Yak rozpovila Galina Mihajlivna Zhak Zborovska yiyi yak aktivistku ukrayinskogo pidpillya pershij raz zaareshtuvali v 1945 roci Razom z neyu chervona mitla zamela i brata Karolya Dmitra Dubasa Ivasya Moroza Mariyu Leshuk ta Gannu Malanchuk Shopili yih yastrubki polyaki pid komandoyu sovyetskogo oficera i poznushavshis poveli v Zolochivsku tyurmu Slidstvo z poboyami veli vid Rizdva azh do oseni Vidtak yunakiv vidpustili yak malolitnih a divchat zaprotorili u vorkutski tabori prote cherez dva i piv roku vlashtuvali nove slidstvo u zv yazku z chim yih perevezli do Lvova i vipustili na volyu Odnak ce mabut buv lishe taktichnij hid stalinistiv slidchih chi vivedut oti vidusheni bilshe pidpilnikiv U 1950 mu vipravdanih divchat i hlopciv zaareshtuvali znovu Nishporili todi selami zagoni oblavciv pid orudoyu oficeriv NKVD Kravchenka Glushenka ta Korsakova kotrijs iz nih u travni zaskochiv znenacka Galinu Zhak u yiyi batkivskij hati Divchinu bili tak zhorstoko sho vidlivali i napivzhivu vityagali na mashinu Todi zh zabrali i Karolya zgodom i yihnyu sestru Mariyu yaka tilki no povernulasya z Nimechchini pislya kontingentu Kozhnij z nih viznachili pokarannya 25 lit taboriv Karolevi 10 Mariya pomerla v Mordovskih taborah Galina j Karol perezhili zaslannya Za chas primusovoyi vidsutnosti Galini Zhak Zborovskoyi i Tekli Kucher Dutki u Plihovi zav yazali kolgosp im Vasilevskogo vidtak u 1954 mu priyednali jogo do urmanskogo gospodarstva Ukrayina z kolishnoyi panskoyi hati zrobili klyub roztyagnuli filvarok Pislya likvidaciyi Berezhanskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Ternopilskogo rajonu Pam yatkicerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo 1742 derev yana vidnovlena kaplichka 1999 kostel XX stolittya ruyina V urochishi Klebaniya meshkanci sil Plihova i Krasnopushi nasipali simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini Bilya sela roztashovana pam yatka prirodi miscevogo znachennya Plihivskij buk lisovij Socialna sferaPracyuyut klub biblioteka FAP Vidomi lyudiNarodilisya hudozhnik Mihajlo Moroz Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 Sichnya 2022 Procitovano 19 zhovtnya 2021 Oficijnij sajt Berezhanskoyi rajonnoyi radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ukrposhta com 2020 Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 Babij Lev Bednarskij Volodimir Melnik Bogdan 1998 Berezhanska zemlya tom II ukrayinskoyu Toronto Naukove tovaristvo im Shevchenka s 527 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa 1907 Cz 1 t 10 S 45 pol Boniecki Adam Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa 1907 Cz 1 t 10 S 43 pol Horn Maurycy Skutki ekonomiczne najazdow tatarskich z lat 1605 1633 na Rus Czerwona S 22 29 45 183 pol Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaZhak O S Timanskij S Plihiv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 97 ISBN 978 966 528 279 2 Plichow z Wolica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 262 pol S 262 263 pol PosilannyaPortal Ternopilshina