Степан Плюшкін - вигаданий поміщик, виведений Миколою Гоголем в п'ятому розділі першого тому «Мертвих душ». Його прізвище стало загальним для позначення хворобливої скнарості. Мріяв побудувати будинок, збирав гроші. Коли він майже нагромадив, він пішов грати в карти з Расстильяком і програв гроші. Прототипом персонажа міг стати Михайло Погодін.
Плюшкін | |
---|---|
рос. Степан Плюшкин | |
Творець: | М. В. Гоголь |
Твори: | Мертві душі |
Стать: | d |
Національність: | Російська імперія |
Родина: | жінка |
Діти: | 2 дочки, 1 син |
Рід занять: | поміщик |
Роль виконує: | Q112989591?, Петкер Борис Якович, Смоктуновський Інокентій Михайлович, Ярмольник Леонід Ісаакович і Олексій Серебряков |
Минуле Плюшкіна
В молодості був одружений, батько двох дочок та сина. Власник найбагатшого маєтку колись був ощадливим господарем.
Звички та зовнішність
Описуючи маніакальну жадібність свого героя, Гоголь повідомляє: ...він ходив ще кожен день вулицями свого села, заглядав під містки, під перекладини і все, що не траплялося йому: стара підошва, бабина ганчірка, залізний цвях, глиняний черепок, - все тяг до собі і складав у ту купу, яку Чичиков помітив у кутку кімнати… після нього нема чого було помсти вулицю: трапилося офіцеру, що проїжджав, втратити шпору, шпора ця миттю вирушила у відому купу: якщо баба… забула відро — він тягнув і відро.
Письменник дає опис наступне зовнішності свого незвичайного героя: обличчя його не представляло нічого особливого і виглядало як і в інших худорлявих людей похилого віку. Лише підборіддя виступало дуже далеко вперед, та привертали увагу маленькі очі, що бігали як миші з-під високо піднятих брів. Набагато чудовіше було вбрання його: ніякими засобами і стараннями не можна б докопатися, з чого злапаний його халат: рукави і верхні підлоги до того засолілися і заблищали, що були схожі на юфть, яка йде на чоботи; ззаду замість двох бовталися чотири підлоги, з яких хлоп'ями ліз бавовняний папір. На шиї теж було пов'язане щось таке, якого не можна було розібрати: чи панчоха, чи підв'язка, чи черевник, тільки ніяк не краватка.
Зустріч Чічікова з Плюшкіним передує опис зруйнованого села і напівзруйнованого сімейного садиби Плюшкіна: якусь особливу старість помітив він (тобто Чичиков) на всіх дерев'яних будівлях: колода на хатах була темна і стара; багато дахів прозирали як решето: на інших залишався тільки коник вгорі та жерди по сторонах у вигляді ребер ... Вікна в хатинках були без стекол, інші були заткнуті ганчіркою або зипуном ... Частинами став виявлятися панський будинок ... Якимось дряхлим інвалідом дивився довгий, довгий непомірно ... Стіни будинку щілили місцями голі штукатурні грати ... З вікон тільки два були відкриті, інші були заставлені віконницями або навіть забиті дошками ... Зелена цвіль вже покрила огорожу і ворота. Деяке пожвавлення вносило в цю сумну картину «веселий сад» — старий, зарослий і заглухлий, що йшов за садибою в поле.
При появі господаря всього цього занепалого маєтку Чичиков спочатку приймає його за стару-ключницю - настільки дивовижно, брудно і бідно був той одягнений: Послухай, матінко, - сказав він, виходячи з брички - Що пан?...
Сприйняття
Плюшкін як алегорія всепоглинаючої скупості вважається одним із вершинних звершень Гоголя. Літературні критики зазвичай подають Плюшкіна як зразок скопидомства, жадібності і крохоборства. Автора займає історія деформації особистості — перетворення цього на молодість освічену і недурну людину на посміховисько навіть для власних селян і на хвору, злокозненную особистість, яка відмовилася від підтримки та участі в долі своїх власних дочок, сина та онуків.
У російській розмовній мові та в літературній традиції ім'я «Плюшкін» стало номінальним позначенням для дріб'язкових, скупих людей, охоплених пристрастю до накопичення непотрібних їм, а часом і зовсім непотрібних речей. Його поведінка, описана у поемі М. В. Гоголя є типовим проявом такого психічного розладу, як патологічне накопичення.
У Твері сімейною парою Денисом та Мариною Ільїними 7 листопада 2017 року було відкрито «музей Плюшкіна», який є музеєм побуту пізніх радянських часів.
Примітки
- Впервые упомянут в главе пятой первого тома, при разговоре Чичикова с Собакевичем.
- В зарубежной медицинской литературе даже используется термин «синдром Плюшкина». См.: Cybulska E. «Senile Squalor: Plyushkin’s not Diogenes Syndrome». Psychiatric Bulletin. 1998; 22: 319-320.
- Помещик Плюшкин - профессор Погодин: Пародия по-гоголевски https://rg.ru/2019/09/06/mertvye-dushi-prototipom-pliushkina-stal-blizkij-znakomyj-gogolia.html [ 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Глезеров С. Последователи Плюшкина // Санкт-Петербургские ведомости. — 2020. — 20 февр.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Plyushkin vigadanij pomishik vivedenij Mikoloyu Gogolem v p yatomu rozdili pershogo tomu Mertvih dush Jogo prizvishe stalo zagalnim dlya poznachennya hvoroblivoyi sknarosti Mriyav pobuduvati budinok zbirav groshi Koli vin majzhe nagromadiv vin pishov grati v karti z Rasstilyakom i prograv groshi Prototipom personazha mig stati Mihajlo Pogodin Plyushkinros Stepan PlyushkinTvorec M V GogolTvori Mertvi dushiStat dNacionalnist Rosijska imperiyaRodina zhinkaDiti 2 dochki 1 sinRid zanyat pomishikRol vikonuye Q112989591 Petker Boris Yakovich Smoktunovskij Inokentij Mihajlovich Yarmolnik Leonid Isaakovich i Oleksij SerebryakovMinule PlyushkinaV molodosti buv odruzhenij batko dvoh dochok ta sina Vlasnik najbagatshogo mayetku kolis buv oshadlivim gospodarem Zvichki ta zovnishnistOpisuyuchi maniakalnu zhadibnist svogo geroya Gogol povidomlyaye vin hodiv she kozhen den vulicyami svogo sela zaglyadav pid mistki pid perekladini i vse sho ne traplyalosya jomu stara pidoshva babina ganchirka zaliznij cvyah glinyanij cherepok vse tyag do sobi i skladav u tu kupu yaku Chichikov pomitiv u kutku kimnati pislya nogo nema chogo bulo pomsti vulicyu trapilosya oficeru sho proyizhdzhav vtratiti shporu shpora cya mittyu virushila u vidomu kupu yaksho baba zabula vidro vin tyagnuv i vidro Pismennik daye opis nastupne zovnishnosti svogo nezvichajnogo geroya oblichchya jogo ne predstavlyalo nichogo osoblivogo i viglyadalo yak i v inshih hudorlyavih lyudej pohilogo viku Lishe pidboriddya vistupalo duzhe daleko vpered ta privertali uvagu malenki ochi sho bigali yak mishi z pid visoko pidnyatih briv Nabagato chudovishe bulo vbrannya jogo niyakimi zasobami i starannyami ne mozhna b dokopatisya z chogo zlapanij jogo halat rukavi i verhni pidlogi do togo zasolilisya i zablishali sho buli shozhi na yuft yaka jde na choboti zzadu zamist dvoh bovtalisya chotiri pidlogi z yakih hlop yami liz bavovnyanij papir Na shiyi tezh bulo pov yazane shos take yakogo ne mozhna bulo rozibrati chi panchoha chi pidv yazka chi cherevnik tilki niyak ne kravatka Zustrich Chichikova z Plyushkinim pereduye opis zrujnovanogo sela i napivzrujnovanogo simejnogo sadibi Plyushkina yakus osoblivu starist pomitiv vin tobto Chichikov na vsih derev yanih budivlyah koloda na hatah bula temna i stara bagato dahiv prozirali yak resheto na inshih zalishavsya tilki konik vgori ta zherdi po storonah u viglyadi reber Vikna v hatinkah buli bez stekol inshi buli zatknuti ganchirkoyu abo zipunom Chastinami stav viyavlyatisya panskij budinok Yakimos dryahlim invalidom divivsya dovgij dovgij nepomirno Stini budinku shilili miscyami goli shtukaturni grati Z vikon tilki dva buli vidkriti inshi buli zastavleni vikonnicyami abo navit zabiti doshkami Zelena cvil vzhe pokrila ogorozhu i vorota Deyake pozhvavlennya vnosilo v cyu sumnu kartinu veselij sad starij zaroslij i zagluhlij sho jshov za sadiboyu v pole Na malyunku A A Agina Pri poyavi gospodarya vsogo cogo zanepalogo mayetku Chichikov spochatku prijmaye jogo za staru klyuchnicyu nastilki divovizhno brudno i bidno buv toj odyagnenij Posluhaj matinko skazav vin vihodyachi z brichki Sho pan SprijnyattyaPlyushkin yak alegoriya vsepoglinayuchoyi skuposti vvazhayetsya odnim iz vershinnih zvershen Gogolya Literaturni kritiki zazvichaj podayut Plyushkina yak zrazok skopidomstva zhadibnosti i krohoborstva Avtora zajmaye istoriya deformaciyi osobistosti peretvorennya cogo na molodist osvichenu i nedurnu lyudinu na posmihovisko navit dlya vlasnih selyan i na hvoru zlokoznennuyu osobistist yaka vidmovilasya vid pidtrimki ta uchasti v doli svoyih vlasnih dochok sina ta onukiv Akvarel Boklevskogo namalovana piznishe U rosijskij rozmovnij movi ta v literaturnij tradiciyi im ya Plyushkin stalo nominalnim poznachennyam dlya drib yazkovih skupih lyudej ohoplenih pristrastyu do nakopichennya nepotribnih yim a chasom i zovsim nepotribnih rechej Jogo povedinka opisana u poemi M V Gogolya ye tipovim proyavom takogo psihichnogo rozladu yak patologichne nakopichennya U Tveri simejnoyu paroyu Denisom ta Marinoyu Ilyinimi 7 listopada 2017 roku bulo vidkrito muzej Plyushkina yakij ye muzeyem pobutu piznih radyanskih chasiv PrimitkiVpervye upomyanut v glave pyatoj pervogo toma pri razgovore Chichikova s Sobakevichem V zarubezhnoj medicinskoj literature dazhe ispolzuetsya termin sindrom Plyushkina Sm Cybulska E Senile Squalor Plyushkin s not Diogenes Syndrome Psychiatric Bulletin 1998 22 319 320 Pomeshik Plyushkin professor Pogodin Parodiya po gogolevski https rg ru 2019 09 06 mertvye dushi prototipom pliushkina stal blizkij znakomyj gogolia html 15 lyutogo 2022 u Wayback Machine Glezerov S Posledovateli Plyushkina Sankt Peterburgskie vedomosti 2020 20 fevr