Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Площа Свободи» (спочатку Площа імені І. В. Сталіна,азерб. Сталин мейданы потім Площа ім. Леніна, азерб. Ленин мейданы відома також як площа «Азадлиг» (азерб. Azadlıq meydanı — головна площа Азербайджану, розташована в столиці країни, у місті Баку.
Площа Свободи Азербайджан | |
|---|---|
| Населений пункт | Баку |
| Загальні відомості | |
| Координати | 40°22′21″ пн. ш. 49°51′11″ сх. д. / 40.37250000002777739° пн. ш. 49.85333333002777323° сх. д.Координати: 40°22′21″ пн. ш. 49°51′11″ сх. д. / 40.37250000002777739° пн. ш. 49.85333333002777323° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑3764541 ·R (Баку) |
| Мапа | |
 Площа Свободи у Вікісховищі | |
Площа Свободи є центральною площею столиці і основний міський майданчиком для масових заходів. Тут розташовані Будинок уряду, готелі Апшерон та Хілтон. Неодноразово площа ставала місцем проведення масштабних мітингів і маніфестів.
Історія
З 1936 року по 1952 рік йшло будівництво головної нині будівлі площі — Будинку уряду. Авторами проекту були архітектори Лев Руднєв та Володимир Мунц . 6 листопада 1957 року перед будинком було установлено пам'ятник Леніну роботи скульптора Джалал Кар'ягди . Нижче пам'ятника були трибуни, на яких під час парадів і демонстрацій шикувалися керівники ЦК Комуністичної партії Азербайджану і азербайджанського уряду .
В середині 1980-х років почалася перебудова, а пізніше карабаський конфлікт. 17 листопада 1988 року на центральній площі почалися безперервні мітинги протесту проти політики радянського керівництва і за національну незалежність. Демонстранти були стурбовані тим, що почався нагірно-карабаський конфлікт та, як наслідок, приплив біженців, вперше прозвучали заклики до виходу Азербайджану зі складу СРСР. Ця дата офіційно відзначається нині як День національного відродження. За деякими оцінками, у ті дні на площі збиралися приблизно півмільйона чоловік. 22 листопада в Баку була введена комендантська година, і стягнуті великі сили радянських військ. Але дані дії уряду не зупинили мітинг. Через кілька днів площа була оточена силами внутрішніх військ, стягнутими в Баку з місць дислокації в різних місцях СРСР. В ніч з 3 на 4 грудня учасники мітингу були розігнані із застосуванням сили військ і бронетехніки. Багато з них (близько 400 осіб) були згодом заарештовані.
У 1991 році пам'ятник Леніну був знесений. На його місці був встановлений прапор Азербайджанської Республіки, а головна площа міста була перейменована на Азадлиг — площа Свободи.
9 жовтня 1992 року в роки Карабаської війни на площі Азадлиг відбувся перший військовий парад незалежної Азербайджанської Республіки, приурочений до першої річниці створення азербайджанської армії. Підготовка до параду зайняла менше місяця. Слід зазначити, що в параді брали участь і дві роти, запрошені з району бойових дій, які відразу ж після параду повернулися до Карабаху.
26 червня 2011 року на площі відбувся наймасштабніший військовий парад в історії Азербайджану . У ньому брали участь 6 000 військовослужбовців особового складу та 400 одиниць військової техніки. На цьому параді вперше була продемонстрована продукція, створювана в останні роки промисловістю Азербайджану, — транспортери, а також різні види стрілецької зброї.
Через два роки, 26 червня 2013 року на площі з нагоди 95-річчя створення національної армії був проведений четвертий за рахунком військовий парад, Збройні сили Азербайджану на якому налічували вже понад 125000 чоловік особового складу. У липні 2016 року поряд з площею пройшов етап Формули-1 — Гран-прі Європи.
Примітки
- Кикнадзе А. Стал краше нефтяной Баку // Огонёк. — 1952. — № 1(1282). з джерела 13 липня 2018. Процитовано 24 жовтня 2019.
- // Азербайджанский конгресс : газета. — 16 ноября 2012. — № 43 (291). з джерела 4 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 24 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
 | Це незавершена стаття про Азербайджан. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plosha Svobodi spochatku Plosha imeni I V Stalina azerb Stalin mejdany potim Plosha im Lenina azerb Lenin mejdany vidoma takozh yak plosha Azadlig azerb Azadliq meydani golovna plosha Azerbajdzhanu roztashovana v stolici krayini u misti Baku Plosha Svobodi AzerbajdzhanNaselenij punktBakuZagalni vidomostiKoordinati40 22 21 pn sh 49 51 11 sh d 40 37250000002777739 pn sh 49 85333333002777323 sh d 40 37250000002777739 49 85333333002777323 Koordinati 40 22 21 pn sh 49 51 11 sh d 40 37250000002777739 pn sh 49 85333333002777323 sh d 40 37250000002777739 49 85333333002777323Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 3764541 R Baku Mapa Plosha Svobodi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Majdan Svobodi Plosha Svobodi ye centralnoyu plosheyu stolici i osnovnij miskij majdanchikom dlya masovih zahodiv Tut roztashovani Budinok uryadu goteli Apsheron ta Hilton Neodnorazovo plosha stavala miscem provedennya masshtabnih mitingiv i manifestiv IstoriyaZ 1936 roku po 1952 rik jshlo budivnictvo golovnoyi nini budivli ploshi Budinku uryadu Avtorami proektu buli arhitektori Lev Rudnyev ta Volodimir Munc 6 listopada 1957 roku pered budinkom bulo ustanovleno pam yatnik Leninu roboti skulptora Dzhalal Kar yagdi Nizhche pam yatnika buli tribuni na yakih pid chas paradiv i demonstracij shikuvalisya kerivniki CK Komunistichnoyi partiyi Azerbajdzhanu i azerbajdzhanskogo uryadu V seredini 1980 h rokiv pochalasya perebudova a piznishe karabaskij konflikt 17 listopada 1988 roku na centralnij ploshi pochalisya bezperervni mitingi protestu proti politiki radyanskogo kerivnictva i za nacionalnu nezalezhnist Demonstranti buli sturbovani tim sho pochavsya nagirno karabaskij konflikt ta yak naslidok pripliv bizhenciv vpershe prozvuchali zakliki do vihodu Azerbajdzhanu zi skladu SRSR Cya data oficijno vidznachayetsya nini yak Den nacionalnogo vidrodzhennya Za deyakimi ocinkami u ti dni na ploshi zbiralisya priblizno pivmiljona cholovik 22 listopada v Baku bula vvedena komendantska godina i styagnuti veliki sili radyanskih vijsk Ale dani diyi uryadu ne zupinili miting Cherez kilka dniv plosha bula otochena silami vnutrishnih vijsk styagnutimi v Baku z misc dislokaciyi v riznih miscyah SRSR V nich z 3 na 4 grudnya uchasniki mitingu buli rozignani iz zastosuvannyam sili vijsk i bronetehniki Bagato z nih blizko 400 osib buli zgodom zaareshtovani Prohodzhennya vijskovoyi tehniki plosheyu pid chas paradu 26 chervnya 2011 U 1991 roci pam yatnik Leninu buv znesenij Na jogo misci buv vstanovlenij prapor Azerbajdzhanskoyi Respubliki a golovna plosha mista bula perejmenovana na Azadlig plosha Svobodi 9 zhovtnya 1992 roku v roki Karabaskoyi vijni na ploshi Azadlig vidbuvsya pershij vijskovij parad nezalezhnoyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki priurochenij do pershoyi richnici stvorennya azerbajdzhanskoyi armiyi Pidgotovka do paradu zajnyala menshe misyacya Slid zaznachiti sho v paradi brali uchast i dvi roti zaprosheni z rajonu bojovih dij yaki vidrazu zh pislya paradu povernulisya do Karabahu 26 chervnya 2011 roku na ploshi vidbuvsya najmasshtabnishij vijskovij parad v istoriyi Azerbajdzhanu U nomu brali uchast 6 000 vijskovosluzhbovciv osobovogo skladu ta 400 odinic vijskovoyi tehniki Na comu paradi vpershe bula prodemonstrovana produkciya stvoryuvana v ostanni roki promislovistyu Azerbajdzhanu transporteri a takozh rizni vidi strileckoyi zbroyi Cherez dva roki 26 chervnya 2013 roku na ploshi z nagodi 95 richchya stvorennya nacionalnoyi armiyi buv provedenij chetvertij za rahunkom vijskovij parad Zbrojni sili Azerbajdzhanu na yakomu nalichuvali vzhe ponad 125000 cholovik osobovogo skladu U lipni 2016 roku poryad z plosheyu projshov etap Formuli 1 Gran pri Yevropi PrimitkiKiknadze A Stal krashe neftyanoj Baku Ogonyok 1952 1 1282 z dzherela 13 lipnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2019 Azerbajdzhanskij kongress gazeta 16 noyabrya 2012 43 291 z dzherela 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 6 grudnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2013 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 24 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2013 Ce nezavershena stattya pro Azerbajdzhan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi