Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Площа Міцкевича в Івано-Франківську — площа в Івано-Франківську. Від початку свого виникнення — у 1870-х роках ні разу не міняла своєї назви. На її території є сквер та архітектурні пам’ятки міста.
| Площа Міцкевича Івано-Франківськ | |
|---|---|
 | |
| Район | Центр |
| Назва на честь | польський поет Адам Міцкевич (1798-1855) |
| Колишні назви | |
| не було | |
| Транспорт | |
| Рух | Пішохідна |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Пам'ятники | Пам'ятник Адамові Міцкевичу |
| Навчальні заклади | Обласної бібліотека для дітей |
| Заклади культури | Обласна музична філармонія |
| Парки | однойменний сквер |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Площа Міцкевича у Вікісховищі | |
У 1898 році шанувальники польської літератури святкували 100-річчя від дня народження поета (1798—1855). Було прийнято рішення прикрасити пам’ятником Міцкевича площу його імені, хоча поет у Станиславові ні разу і не був. У конкурсі проектів пам’ятника переміг скульптор Тадеуш Блотницький. На спорудження пам’ятника було зібрано пожертви у розмірі 3000 ринських. Фігуру поета виготовили з італійського мармуру, його зобразили з книгою в руках у момент натхнення.
Під час українсько-польської війни 1918—1919 років пам’ятник зазнав пошкоджень, і 1930 року його відновили в бронзі, крім того, трохи пересунули — таким він зберігся до сьогодні.
Будівлі
Обласна музична філармонія
Позаду пам’ятника знаходиться обласна музична філармонія. Однак, будівля спочатку була зведена як театр музичного товариства ім. С. Монюшка. Його збудували у 1891 році на тодішній вул. Більовського (тепер — вул. Л. Курбаса). Конкурс на архітектурний проект театру виграв інженер міської залізниці та отримав за це золотий перстень. На той час будівля філармонії виглядала зовсім інакше, ніж зараз. Це можна побачити на старих листівках Станиславова.
З 1939 р. будівля належала музично-драматичному театру ім. І. Франка, який у 1980 одержав нове приміщення на вул. Незалежності.
Обласна бібліотека для дітей
Колись у теперішньому приміщені обласної дитячої бібліотеки розташовувалося польське гімнастичне (культурно-спортивне[]) товариство «Сокіл» (в місті був ще й український у «Просвіті»).
Польське товариство «Сокіл»
Польський «Сокіл» з'явився в місті 1884 року, в основі діяльності якої було фізичне та моральне виховання молоді. Була навіть спеціальна «сокільська» гімнастика, вправи якої були настільки вдало продумані і скомбіновані, що більшість із них використовувалися у російських військових училищах, згодом і в радянській та українській арміях. В основному це було фехтування, важка атлетика та гімнастичні вправи.
Станиславівське товариство було досить бідним та деякий час не мало свого окремого приміщення. Не вистачало грошей навіть на проєкт, і тоді комітет звернувся за допомогою до відомих львівських архітекторів, які незабаром надіслали аж 14 варіантів креслень.
Спочатку зупинились на проєкті Вісньовського, але в кінцевому результаті вибрали проєкт Кароля Заремби (краківський архітектор). Долучався до проєктування також і відомий місцевий архітектор — Ян Томаш Кудельський.
Будинок збудували 22 вересня 1895 року. Його прикрасила вежа, яка зробила будівлю схожою на середньовічний замок. На сьогодні зберігся флюгер, який увінчував купол вежі, але не збереглась бетонна фігура орла на фронтоні — символ польської держави.
Через десять років споруду розписав місцевий художник Рубчак. Він виконав фреску на фасаді, — копію картини Яна Гротгера «Битва». На ній зображено епізод польського повстання 1863—1864 років, в якому декілька поляків захищають свій прапор від солдат російської імперії.
Назва закладу — «SOKOL» розтшовувалася над картиною у прямокутній рамці, а трохи нижче,— в нішах знаходилося зображення 24 гербів польських земель.
Власники «Соколу» застрахували будівлю після вибуху, який відбувся 23 вересня 1907 р. на площі Міцкевича внаслідок детонування газу, що просочився з труби у підвалі. На початку ХХ ст. його використовували для освітлення, і час від часу в місті таке траплялося.
19 жовтня 1913 на приміщенні відкрили пам'ятну дошку князю Юзефові Понятовському
У 1927 році споруда постраждала від пожежі. Існує версія, що поляки навмисне підпалили свій «Сокіл», щоб отримати страховку у розмірі 200 000 польських злотих і на виручені кошти розбудувати споруду. Немає достовірних доказів цієї версії, проте у 1929 році «Сокіл» був відбудований і розширений; додатково спорудили приміщення для кінотеатру «Тон», який на той час став першим звуковим у Станиславові. Тепер тут працює кінотеатр «Люм'єр».
З приходом в 1939 році радянської влади «Соколи» (як польські, так і українські) припинили своє існування.
Наші дні
Із серпня 1945 року в цьому приміщенні знаходиться обласна дитяча бібліотека.
У 1977 році скульптор Топоркова та архітектор Попиченко прикрасили фасад бібліотеки барельєфом, де були зображені босоногі мешканці краю із прапором та напис «13 листопада 1905 р. на цій площі відбулась маніфестація трудящих на підтримку першої революції в Росії 1905 р.» Насправді, демонстрація проходила не на підтримку подій в Росії, а на вимогу впровадження восьмигодинного робочого дня.
Художник Ярослав Соколан у 1984 р. розписав стелю вестибюля фресками за мотивами найкращих казок світу. Крім персонажів, також зображені письменники-казкарі — Шарль Перро, Ганс Хрістіан Андерсен, Олександр Пушкін.
На початку 2000-х під час ремонту приміщення відчистили герб Галичини — чорну Галку. Фреску із оборонцями прапора та, можливо, деякі інші герби спробують згодом також відреставрувати.
- див. також Люм'єр (кінотеатр, Івано-Франківськ).
Джерела та посилання
- Процак Роман. Вулицями і майданами міста, Ів.-Франківськ: «СІМИК», 2008, стор. 35
- Площа Міцкевича на stanislaw.in.ua [ 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Іван Бондарев. «Соколине гніздо» на report.if.ua
- S. 8, 13
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Plosha Mickevicha Plosha Mickevicha v Ivano Frankivsku plosha v Ivano Frankivsku Vid pochatku svogo viniknennya u 1870 h rokah ni razu ne minyala svoyeyi nazvi Na yiyi teritoriyi ye skver ta arhitekturni pam yatki mista Plosha Mickevicha Ivano FrankivskRajon CentrNazva na chest polskij poet Adam Mickevich 1798 1855 Kolishni nazvine buloTransportRuh PishohidnaBudivli pam yatki infrastrukturaPam yatniki Pam yatnik Adamovi MickevichuNavchalni zakladi Oblasnoyi biblioteka dlya ditejZakladi kulturi Oblasna muzichna filarmoniyaParki odnojmennij skverZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Plosha Mickevicha u VikishovishiPam yatnik Adamovi MickevichuU 1898 roci shanuvalniki polskoyi literaturi svyatkuvali 100 richchya vid dnya narodzhennya poeta 1798 1855 Bulo prijnyato rishennya prikrasiti pam yatnikom Mickevicha ploshu jogo imeni hocha poet u Stanislavovi ni razu i ne buv U konkursi proektiv pam yatnika peremig skulptor Tadeush Blotnickij Na sporudzhennya pam yatnika bulo zibrano pozhertvi u rozmiri 3000 rinskih Figuru poeta vigotovili z italijskogo marmuru jogo zobrazili z knigoyu v rukah u moment nathnennya Pid chas ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 rokiv pam yatnik zaznav poshkodzhen i 1930 roku jogo vidnovili v bronzi krim togo trohi peresunuli takim vin zberigsya do sogodni BudivliOblasna muzichna filarmoniya Dokladnishe Ivano Frankivska oblasna filarmoniya Pozadu pam yatnika znahoditsya oblasna muzichna filarmoniya Odnak budivlya spochatku bula zvedena yak teatr muzichnogo tovaristva im S Monyushka Jogo zbuduvali u 1891 roci na todishnij vul Bilovskogo teper vul L Kurbasa Konkurs na arhitekturnij proekt teatru vigrav inzhener miskoyi zaliznici ta otrimav za ce zolotij persten Na toj chas budivlya filarmoniyi viglyadala zovsim inakshe nizh zaraz Ce mozhna pobachiti na starih listivkah Stanislavova Z 1939 r budivlya nalezhala muzichno dramatichnomu teatru im I Franka yakij u 1980 oderzhav nove primishennya na vul Nezalezhnosti Oblasna biblioteka dlya ditej Kolis u teperishnomu primisheni oblasnoyi dityachoyi biblioteki roztashovuvalosya polske gimnastichne kulturno sportivne dzherelo tovaristvo Sokil v misti buv she j ukrayinskij u Prosviti Polske tovaristvo Sokil Polskij Sokil z yavivsya v misti 1884 roku v osnovi diyalnosti yakoyi bulo fizichne ta moralne vihovannya molodi Bula navit specialna sokilska gimnastika vpravi yakoyi buli nastilki vdalo produmani i skombinovani sho bilshist iz nih vikoristovuvalisya u rosijskih vijskovih uchilishah zgodom i v radyanskij ta ukrayinskij armiyah V osnovnomu ce bulo fehtuvannya vazhka atletika ta gimnastichni vpravi Stanislavivske tovaristvo bulo dosit bidnim ta deyakij chas ne malo svogo okremogo primishennya Ne vistachalo groshej navit na proyekt i todi komitet zvernuvsya za dopomogoyu do vidomih lvivskih arhitektoriv yaki nezabarom nadislali azh 14 variantiv kreslen Spochatku zupinilis na proyekti Visnovskogo ale v kincevomu rezultati vibrali proyekt Karolya Zarembi krakivskij arhitektor Doluchavsya do proyektuvannya takozh i vidomij miscevij arhitektor Yan Tomash Kudelskij Budinok zbuduvali 22 veresnya 1895 roku Jogo prikrasila vezha yaka zrobila budivlyu shozhoyu na serednovichnij zamok Na sogodni zberigsya flyuger yakij uvinchuvav kupol vezhi ale ne zbereglas betonna figura orla na frontoni simvol polskoyi derzhavi Cherez desyat rokiv sporudu rozpisav miscevij hudozhnik Rubchak Vin vikonav fresku na fasadi kopiyu kartini Yana Grotgera Bitva Na nij zobrazheno epizod polskogo povstannya 1863 1864 rokiv v yakomu dekilka polyakiv zahishayut svij prapor vid soldat rosijskoyi imperiyi Nazva zakladu SOKOL roztshovuvalasya nad kartinoyu u pryamokutnij ramci a trohi nizhche v nishah znahodilosya zobrazhennya 24 gerbiv polskih zemel Vlasniki Sokolu zastrahuvali budivlyu pislya vibuhu yakij vidbuvsya 23 veresnya 1907 r na ploshi Mickevicha vnaslidok detonuvannya gazu sho prosochivsya z trubi u pidvali Na pochatku HH st jogo vikoristovuvali dlya osvitlennya i chas vid chasu v misti take traplyalosya 19 zhovtnya 1913 na primishenni vidkrili pam yatnu doshku knyazyu Yuzefovi Ponyatovskomu U 1927 roci sporuda postrazhdala vid pozhezhi Isnuye versiya sho polyaki navmisne pidpalili svij Sokil shob otrimati strahovku u rozmiri 200 000 polskih zlotih i na virucheni koshti rozbuduvati sporudu Nemaye dostovirnih dokaziv ciyeyi versiyi prote u 1929 roci Sokil buv vidbudovanij i rozshirenij dodatkovo sporudili primishennya dlya kinoteatru Ton yakij na toj chas stav pershim zvukovim u Stanislavovi Teper tut pracyuye kinoteatr Lyum yer Z prihodom v 1939 roci radyanskoyi vladi Sokoli yak polski tak i ukrayinski pripinili svoye isnuvannya Plosha Mickevicha Nashi dni Dokladnishe Ivano Frankivska oblasna biblioteka dlya ditej imeni P Kozlanyuka Iz serpnya 1945 roku v comu primishenni znahoditsya oblasna dityacha biblioteka U 1977 roci skulptor Toporkova ta arhitektor Popichenko prikrasili fasad biblioteki barelyefom de buli zobrazheni bosonogi meshkanci krayu iz praporom ta napis 13 listopada 1905 r na cij ploshi vidbulas manifestaciya trudyashih na pidtrimku pershoyi revolyuciyi v Rosiyi 1905 r Naspravdi demonstraciya prohodila ne na pidtrimku podij v Rosiyi a na vimogu vprovadzhennya vosmigodinnogo robochogo dnya Hudozhnik Yaroslav Sokolan u 1984 r rozpisav stelyu vestibyulya freskami za motivami najkrashih kazok svitu Krim personazhiv takozh zobrazheni pismenniki kazkari Sharl Perro Gans Hristian Andersen Oleksandr Pushkin Na pochatku 2000 h pid chas remontu primishennya vidchistili gerb Galichini chornu Galku Fresku iz oboroncyami prapora ta mozhlivo deyaki inshi gerbi sprobuyut zgodom takozh vidrestavruvati div takozh Lyum yer kinoteatr Ivano Frankivsk Dzherela ta posilannyaProcak Roman Vulicyami i majdanami mista Iv Frankivsk SIMIK 2008 stor 35 Plosha Mickevicha na stanislaw in ua 13 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Ivan Bondarev Sokoline gnizdo na report if ua S 8 13