Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колишні назви площі Відродження площа Ринок, площа Пілсудського, площа Леніна)
| Площа Відродження Коломия | |
|---|---|
 Площа Відродження. Вид на ратушу | |
| Колишні назви | |
| пл. Ринок, пл. Пілсудського, пл. Леніна | |
| польського періоду (польською) | Plac Piłsudskiego |
| радянського періоду (українською) | пл. Леніна |
| радянського періоду (російською) | пл. Ленина |
| Загальні відомості | |
| поштові індекси | 78200 |
| Транспорт | |
| Рух | двохсторонній (Пішохідна зона) |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Більшість двоповерхових будинків, що складають сучасні площі Відродження та Шевченка побудовані, ймовірно, в 1870-х рр. Коломиєзнавець Леопольд Вайґель у "Нарисі міста Коломиї" (1877) зазначав, що "тепер довкола обширного ринку як і всередині його, знаходяться муровані двоповерхові камениці".
Звичайно, свого первісного вигляду будинки коломийського середмістя не зберегли, оскільки неодноразово руйнувалися в часи воєн та пожеж, ремонтувалися й відбудовувалися з деякими змінами. Особливих змін зазнали вже в радянський період перші поверхи, де розташовувалися великі державні крамниці на місці малих приватних. Найкраще збереглися будинки західної сторони (№ 1-11).
В будинках № 1-2 (другий поверх) ще з кін. ХІХ ст. знаходився готель "Ґранд", власниками якого в різні роки були Рифка Баґр (1913), Бліц Сендер (1925), І. Вітенко з с. Жукотина, тепер Коломийського р-ну (1941-1944). Впродовж десятків років готель приймав гостей нашого міста, серед яких були і визначні особи: Микола Лисенко (16-17.12.1903), який відвідав Коломию з нагоди 35-річчя творчої діяльності; маршал Червоної Армії СРСР Георгій Жуков зі штабом (поч. квітня 1944), але через бомбардування міста угорською артилерією довго тут не затримався. В період СРСР тут спочатку була районна служба оперуповноважених НКВС, а з 1952 р. - міська прокуратура. Перший поверх надавався в оренду підприємцям: на поч. XX ст. в будинку № 1 розташував свій найбільший товарний склад і крамниця одягу, тканин, "і всього, що потрібно для шлюбних церемоній" Ізидор Горн. Після закінчення другої світової війни тут розмістилася міська перукарня, яка діє до сьогодні. Перший поверх будинку № 2 на поч. XX ст. займав крамниця товарів "модних і галантереї" Якоба Надлєра і К. Рамлєра, в 20-х рр. - склад хутра і кушнірська майстерня Г. Кестена і Я. Айзнера. В 1925 р. тут містився склад оптичних товарів і ювелірних виробів. В 1990-х рр. - горілчана крамниця комбінату "Івано-Франківськспирт".
Будинок № 4. В перших десятиліттях XX ст. розміщувався філіал аптеки Євстахія Турянського "Провидіння Боже". В 1913 р. також склад тканин Симона Чайза, в 20-х рр. - крамниця Леопольда Барана, адвокатська канцелярія д-ра Йоахима Ашкеназі, а також великий склад кондитерських виробів. Від 1990-х рр. - крамниця "Клавдія" (перший поверх). На другому поверсі - житлові приміщення.
Будинок № 5. З поч. XX ст. і до 1939 р. тут діяла крамниця тканин і сукна Євгена Зеленецького. Одночасно в 30-х рр. містився ресторан "Уніонка" Петра Кваснюка, а також крамниця горілчаних товарів Братів Авнер. В 1970-90-х рр. - фотографічне ательє.
Будинок № 6. В 1910-х рр. - крамниця засобів для кравецтва Гевюрза і Ґоттліба, в 20-ті рр. - слюсарні майстерні Іґнатія Вуйціка і Ефроїма Корнбліта, аптечний склад "Золотий лев" А. Гірнлого, канцелярія власника броварні Бреттлєра. У 1930-х рр. - крамниця м′ясних виробів Францішека Заремби. В 70-90-ті рр. тут містилося кафе "Сніжинка" (тепер - "Барвінок"). На другому поверсі - житлові приміщення.
Будинок № 8. Збуд. 1910 р. В 10-х рр. XX ст. крамниця музичних інструментів та аптека Антонія Сидоровича. У 1920-х рр. аптека Вільґельма Найдера та крамниця ковбасних виробів Візеканюка. В 1970-х рр. крамниця "Ноти і передплатні видання", з 90-х рр. - фірмовий міні-бар "Галка", МП "Книга".
Будинок № 9. У першій пол. XX ст. другий поверх займав кредитно-ескомптовий банк. Одночасно в 1910-х рр. - крамниця спецій Генрика Ільницького, галантерейна крамниця та торгівля чоловічим одягом Леона Розенґека. В 20-30-х рр. - канцелярії купця Юди Фірштейна та власника млина Якоба Байдафа та ювелірна крамниця Й. Файєрштейна. В 1970-90-х рр. найбільші у Коломиї книгарні, тепер МП "Книга".
Будинок № 10. До 1939 р. тут містилися "кімнати для сніданків" та аптека Яна Чорного, в 40-х рр. - годинникарська майстерня, буфет, книгарня. В 1970-90-х - книгарня, тепер МП "Книга".
Будинок № 11. У 1900-1939 рр. - ресторан і винарня, крамниця тканин Рейна Герша, склад взуття і галантереї Соломона Гарліґа, галантерейна крамниця Самсона Банка та великий магазин взуття німецької фірми "Дель-Ка". В 1970-90-х - книгарня, тепер МП "Книга".
Будинок № 12. На поч. XX ст. тут знаходився оптичний та гравірувальний крамниця горілчаних товарів, крамниця господарсько-торгової спілки "Покутський господар", яка продавала залізний реманент, насіння та збіжжя, згодом крамницю перейменовано на "Центросоюз".
Будинок № 13. Власником будинку на поч. XX ст. був Хаєс, який надав в оренду приміщення першого поверху під крамниці чехові Батові та Я. Шустеру.
Будинок № 14. В 1910-20-х рр. розміщувався кантор обміну іноземних валют Мойзеса Гаммера, склад меблів; в 20-х рр. "кімнати для сніданків" відкрила Ґіція Тейтлєр, пацієнтів приймав стоматолог А. Нейбауер.
Будинок № 15. На поч. XX ст. містилася крамниця спецій А. і М. Шмерзів. В 1920-х рр. крамниця Шимона Зукермана пропонувала покупцям золото, срібло, годинники; діяли перукарня "Реґіна", майстерня годинникаря Керкера Гаскеля, крамниця Лазара Ленера, фірмова взуттєва крамниця.
Будинок № 17. У 1910-х рр. тут містилася кондитерська фірма Самуеля Столсберґа, овочева крамниця "Палермо" та крамниця Абрагама Сойчека, яка влаштовувала виставки українських вишивок. В 1970-х рр. - кафе "Бульйонна" (тепер - кафе "Волошка", аптека "Юрікс").
Будинок № 18. У радянський період тут містилася крамниця "Технічна книга", згодом "Подарунки". Тепер фінансова компанія і торгово-комерційний центр "Юрікс".
Будинок № 19. У 1920-х рр. крамниця горілчаних товарів Ліки Унґара, в 30-х рр. крамниця м′ясних виробів Станіслава Пікора. В 1942-1944 рр. - навчальні класи Коломийської ґімназії. В часи СРСР тут знаходилися магазини "Ювелірний", "Хлібний", "Тканини". Тепер - крамниці ювелірних виробів та міськрайонного т-ва "Просвіта".
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolishni nazvi ploshi Vidrodzhennya plosha Rinok plosha Pilsudskogo plosha Lenina Plosha Vidrodzhennya KolomiyaPlosha Vidrodzhennya Vid na ratushuPlosha Vidrodzhennya Vid na ratushuKolishni nazvipl Rinok pl Pilsudskogo pl Leninapolskogo periodu polskoyu Plac Pilsudskiegoradyanskogo periodu ukrayinskoyu pl Leninaradyanskogo periodu rosijskoyu pl LeninaZagalni vidomostiposhtovi indeksi78200TransportRuhdvohstoronnij Pishohidna zona Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapaPlosha Vidrodzhennya Vid na pam yatnik Tarasu Shevchenku Bilshist dvopoverhovih budinkiv sho skladayut suchasni ploshi Vidrodzhennya ta Shevchenka pobudovani jmovirno v 1870 h rr Kolomiyeznavec Leopold Vajgel u Narisi mista Kolomiyi 1877 zaznachav sho teper dovkola obshirnogo rinku yak i vseredini jogo znahodyatsya murovani dvopoverhovi kamenici Zvichajno svogo pervisnogo viglyadu budinki kolomijskogo seredmistya ne zberegli oskilki neodnorazovo rujnuvalisya v chasi voyen ta pozhezh remontuvalisya j vidbudovuvalisya z deyakimi zminami Osoblivih zmin zaznali vzhe v radyanskij period pershi poverhi de roztashovuvalisya veliki derzhavni kramnici na misci malih privatnih Najkrashe zbereglisya budinki zahidnoyi storoni 1 11 V budinkah 1 2 drugij poverh she z kin HIH st znahodivsya gotel Grand vlasnikami yakogo v rizni roki buli Rifka Bagr 1913 Blic Sender 1925 I Vitenko z s Zhukotina teper Kolomijskogo r nu 1941 1944 Vprodovzh desyatkiv rokiv gotel prijmav gostej nashogo mista sered yakih buli i viznachni osobi Mikola Lisenko 16 17 12 1903 yakij vidvidav Kolomiyu z nagodi 35 richchya tvorchoyi diyalnosti marshal Chervonoyi Armiyi SRSR Georgij Zhukov zi shtabom poch kvitnya 1944 ale cherez bombarduvannya mista ugorskoyu artileriyeyu dovgo tut ne zatrimavsya V period SRSR tut spochatku bula rajonna sluzhba operupovnovazhenih NKVS a z 1952 r miska prokuratura Pershij poverh nadavavsya v orendu pidpriyemcyam na poch XX st v budinku 1 roztashuvav svij najbilshij tovarnij sklad i kramnicya odyagu tkanin i vsogo sho potribno dlya shlyubnih ceremonij Izidor Gorn Pislya zakinchennya drugoyi svitovoyi vijni tut rozmistilasya miska perukarnya yaka diye do sogodni Pershij poverh budinku 2 na poch XX st zajmav kramnicya tovariv modnih i galantereyi Yakoba Nadlyera i K Ramlyera v 20 h rr sklad hutra i kushnirska majsternya G Kestena i Ya Ajznera V 1925 r tut mistivsya sklad optichnih tovariv i yuvelirnih virobiv V 1990 h rr gorilchana kramnicya kombinatu Ivano Frankivskspirt Budinok 4 V pershih desyatilittyah XX st rozmishuvavsya filial apteki Yevstahiya Turyanskogo Providinnya Bozhe V 1913 r takozh sklad tkanin Simona Chajza v 20 h rr kramnicya Leopolda Barana advokatska kancelyariya d ra Joahima Ashkenazi a takozh velikij sklad konditerskih virobiv Vid 1990 h rr kramnicya Klavdiya pershij poverh Na drugomu poversi zhitlovi primishennya Budinok 5 Z poch XX st i do 1939 r tut diyala kramnicya tkanin i sukna Yevgena Zeleneckogo Odnochasno v 30 h rr mistivsya restoran Unionka Petra Kvasnyuka a takozh kramnicya gorilchanih tovariv Brativ Avner V 1970 90 h rr fotografichne atelye Budinok 6 V 1910 h rr kramnicya zasobiv dlya kravectva Gevyurza i Gottliba v 20 ti rr slyusarni majsterni Ignatiya Vujcika i Efroyima Kornblita aptechnij sklad Zolotij lev A Girnlogo kancelyariya vlasnika brovarni Brettlyera U 1930 h rr kramnicya m yasnih virobiv Francisheka Zarembi V 70 90 ti rr tut mistilosya kafe Snizhinka teper Barvinok Na drugomu poversi zhitlovi primishennya Budinok 8 Zbud 1910 r V 10 h rr XX st kramnicya muzichnih instrumentiv ta apteka Antoniya Sidorovicha U 1920 h rr apteka Vilgelma Najdera ta kramnicya kovbasnih virobiv Vizekanyuka V 1970 h rr kramnicya Noti i peredplatni vidannya z 90 h rr firmovij mini bar Galka MP Kniga Budinok 9 U pershij pol XX st drugij poverh zajmav kreditno eskomptovij bank Odnochasno v 1910 h rr kramnicya specij Genrika Ilnickogo galanterejna kramnicya ta torgivlya cholovichim odyagom Leona Rozengeka V 20 30 h rr kancelyariyi kupcya Yudi Firshtejna ta vlasnika mlina Yakoba Bajdafa ta yuvelirna kramnicya J Fajyershtejna V 1970 90 h rr najbilshi u Kolomiyi knigarni teper MP Kniga Budinok 10 Do 1939 r tut mistilisya kimnati dlya snidankiv ta apteka Yana Chornogo v 40 h rr godinnikarska majsternya bufet knigarnya V 1970 90 h knigarnya teper MP Kniga Budinok 11 U 1900 1939 rr restoran i vinarnya kramnicya tkanin Rejna Gersha sklad vzuttya i galantereyi Solomona Garliga galanterejna kramnicya Samsona Banka ta velikij magazin vzuttya nimeckoyi firmi Del Ka V 1970 90 h knigarnya teper MP Kniga Budinok 12 Na poch XX st tut znahodivsya optichnij ta graviruvalnij kramnicya gorilchanih tovariv kramnicya gospodarsko torgovoyi spilki Pokutskij gospodar yaka prodavala zaliznij remanent nasinnya ta zbizhzhya zgodom kramnicyu perejmenovano na Centrosoyuz Plosha Vidrodzhennya Nichnij vid na ratushu ta ploshu Budinok 13 Vlasnikom budinku na poch XX st buv Hayes yakij nadav v orendu primishennya pershogo poverhu pid kramnici chehovi Batovi ta Ya Shusteru Budinok 14 V 1910 20 h rr rozmishuvavsya kantor obminu inozemnih valyut Mojzesa Gammera sklad mebliv v 20 h rr kimnati dlya snidankiv vidkrila Giciya Tejtlyer paciyentiv prijmav stomatolog A Nejbauer Budinok 15 Na poch XX st mistilasya kramnicya specij A i M Shmerziv V 1920 h rr kramnicya Shimona Zukermana proponuvala pokupcyam zoloto sriblo godinniki diyali perukarnya Regina majsternya godinnikarya Kerkera Gaskelya kramnicya Lazara Lenera firmova vzuttyeva kramnicya Budinok 17 U 1910 h rr tut mistilasya konditerska firma Samuelya Stolsberga ovocheva kramnicya Palermo ta kramnicya Abragama Sojcheka yaka vlashtovuvala vistavki ukrayinskih vishivok V 1970 h rr kafe Buljonna teper kafe Voloshka apteka Yuriks Budinok 18 U radyanskij period tut mistilasya kramnicya Tehnichna kniga zgodom Podarunki Teper finansova kompaniya i torgovo komercijnij centr Yuriks Budinok 19 U 1920 h rr kramnicya gorilchanih tovariv Liki Ungara v 30 h rr kramnicya m yasnih virobiv Stanislava Pikora V 1942 1944 rr navchalni klasi Kolomijskoyi gimnaziyi V chasi SRSR tut znahodilisya magazini Yuvelirnij Hlibnij Tkanini Teper kramnici yuvelirnih virobiv ta miskrajonnogo t va Prosvita Pam yatna doshka MajdanskomuPosilannya