Площа Іспанії — одна з центральних площ Мадрида, велика транспортна розв'язка міста. У центрі площі розташований фонтан, присвячений Мігелю Сервантесу й його героям. Крім цього, площу обрамляють будівлі, які є візитними картками Мадрида: (1957) і (1953), а також побудовані в стилі мадридського модернізму і будівля Астурійської шахтної компанії. Займаючи 36 900 м², площа Іспанії є найбільшою в країні.
Площа Іспанії | |
---|---|
40°25′24″ пн. ш. 3°42′44″ зх. д. / 40.42339166669477635° пн. ш. 3.7122333333610777° зх. д.Координати: 40°25′24″ пн. ш. 3°42′44″ зх. д. / 40.42339166669477635° пн. ш. 3.7122333333610777° зх. д. | |
Країна | Іспанія |
Розташування | Мадрид |
Тип | майдан |
Дата заснування | 1911 |
Площа Іспанії Площа Іспанії (Іспанія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
У 1561, коли Філіп II переніс столицю з Толедо в Мадрид, на місці сучасної площі розташовувалися сади. У міському плані площа з'явилася в 1656. Карл III викупив цю землю, щоб побудувати новий монастир для монахів монастиря Святого Жиля, що розташовувався тоді неподалік від Королівського палацу. Будівництво під керівництвом архітектора Мануеля Мартіна Родрігеса завершилося, але жоден монах так і не влаштувався в монастирі.
Під час французької окупації Жозеф Бонапарт влаштував там казарми та стайні.
Активно розширюючись в XIX столітті, Мадрид зіткнувся з перешкодою у вигляді казарм Жозефа Банапарта, і в 1908-1909 вони були зруйновані, а на звільненому місці було вирішено влаштувати площу. Остаточний проект площі Іспанії оформився в 1911.
Будівлі
Площа Іспанії оточують одні з найкрасивіших і символічних будівель іспанської столиці.
Мадридська вежа
Мадридська вежа, одна з найвищих будівель міста і . Вежа зведена в 1954-1957, її висота досягає 142 метрів, і її видно від Королівського палацу. Вона стоїть на одному з кутів площі Іспанії (на початку вулиці Принцеси). Спроектували хмарочос брати Отаменді Мачімбаррена, яким доручили його будівництво, незабаром після того, як було побудовано . Проект передбачав, що в будівлі розмістяться приблизно 500 крамниць, а також просторі галереї, готель і навіть кінотеатр.
Будівництво закінчилося 15 жовтня 1957. Мадридська вежа була протягом багатьох років найвищою будівлею з бетона в світі, а до будівництва в 1982 — найвищою будовою Іспанії. Вежа Мадрид також була найвищою будівлею Європи до 1967, її висота була перевершена (Брюссель, Бельгія), чия висота становить 150 метрів.
Будівля «Іспанія»
У відрізку вулиці до вулиці Принцеси, розташовується так звана , архітектурний ансамбль, знаменитий своїм силуетом, складеним з частин різної поверховості. Будівля зведена в 1953 і займає восьме місце серед найвищих будівель Мадрида. Вона налічує 25 поверхів і 117 метрів висоти. До 2006 в будівлі знаходилися торговий центр, різні квартири й офіси. В даний час будівля «Іспанія» знаходиться в процесі реставрації.
Будинок Гайярд
Будинок Гайярд — один з небагатьох прикладів модерністської архітектури в Мадриді. Ця робота Федеріко Аріаса Реї поміщена в куті площі. У протилежному кутку стоїть будівля Астурійської шахтної компанії, вишуканий архітектурний комплекс, в якому в даний час розташовується Рада Культури Співтовариства Мадрид.
Пам'ятник Мігелю Сервантесу
Складна композиція пам'ятника включає фігуру Сервантеса, який сидить біля основи стели, і дві бронзові статуї його найвідоміших персонажів - Дона Кіхота з Ламанчі і Санчо Панси, що сидять, відповідно, на старій кобилі та віслюку.
Вершину стели прикрашає собою глобус з п'ятьма континентами, як алегорія поширення іспанської мови по всьому світу. Серед інших, помітні статуї реальності та вигадки. Зі зворотного боку колони розташована статуя королеви Ізабелли Португальської і фонтан (вкрай ветхий в даний час), прикрашений гербами країн, що використовують мову Сервантеса. Крім цього, композиція пам'ятника включає індіанця, подібного описаним в поемі "", і Персея, який символізує класичну лірику.
- Пам'ятник Сервантесу і хмарочос «Іспанія»
-
- Пам'ятник Сервантесу. Дон Кіхот і Санчо Панса
- Пам'ятник Сервантесу. Частина
- Пам'ятник Сервантесу. Частина
Література
- Mora Carbonell, Vicente (1980). Plaza de España. Madrid. Tomo V. Madrid: Espasa Calpe. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Площа Іспанії в Мадриді
- Площа Іспанії на сайті туристичного відомства Мадрида (англ.) [недоступне посилання з Май 2019]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Plosha Ispaniyi Plosha Ispaniyi odna z centralnih plosh Madrida velika transportna rozv yazka mista U centri ploshi roztashovanij fontan prisvyachenij Migelyu Servantesu j jogo geroyam Krim cogo ploshu obramlyayut budivli yaki ye vizitnimi kartkami Madrida 1957 i 1953 a takozh pobudovani v stili madridskogo modernizmu i budivlya Asturijskoyi shahtnoyi kompaniyi Zajmayuchi 36 900 m plosha Ispaniyi ye najbilshoyu v krayini Plosha Ispaniyi40 25 24 pn sh 3 42 44 zh d 40 42339166669477635 pn sh 3 7122333333610777 zh d 40 42339166669477635 3 7122333333610777 Koordinati 40 25 24 pn sh 3 42 44 zh d 40 42339166669477635 pn sh 3 7122333333610777 zh d 40 42339166669477635 3 7122333333610777Krayina IspaniyaRoztashuvannyaMadridTipmajdanData zasnuvannya1911Plosha IspaniyiPlosha Ispaniyi Ispaniya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaU 1561 koli Filip II perenis stolicyu z Toledo v Madrid na misci suchasnoyi ploshi roztashovuvalisya sadi U miskomu plani plosha z yavilasya v 1656 Karl III vikupiv cyu zemlyu shob pobuduvati novij monastir dlya monahiv monastirya Svyatogo Zhilya sho roztashovuvavsya todi nepodalik vid Korolivskogo palacu Budivnictvo pid kerivnictvom arhitektora Manuelya Martina Rodrigesa zavershilosya ale zhoden monah tak i ne vlashtuvavsya v monastiri Pid chas francuzkoyi okupaciyi Zhozef Bonapart vlashtuvav tam kazarmi ta stajni Aktivno rozshiryuyuchis v XIX stolitti Madrid zitknuvsya z pereshkodoyu u viglyadi kazarm Zhozefa Banaparta i v 1908 1909 voni buli zrujnovani a na zvilnenomu misci bulo virisheno vlashtuvati ploshu Ostatochnij proekt ploshi Ispaniyi oformivsya v 1911 BudivliPlosha Ispaniyi otochuyut odni z najkrasivishih i simvolichnih budivel ispanskoyi stolici Madridska vezha Vezha Madrida Madridska vezha odna z najvishih budivel mista i Vezha zvedena v 1954 1957 yiyi visota dosyagaye 142 metriv i yiyi vidno vid Korolivskogo palacu Vona stoyit na odnomu z kutiv ploshi Ispaniyi na pochatku vulici Princesi Sproektuvali hmarochos brati Otamendi Machimbarrena yakim doruchili jogo budivnictvo nezabarom pislya togo yak bulo pobudovano Proekt peredbachav sho v budivli rozmistyatsya priblizno 500 kramnic a takozh prostori galereyi gotel i navit kinoteatr Budivnictvo zakinchilosya 15 zhovtnya 1957 Madridska vezha bula protyagom bagatoh rokiv najvishoyu budivleyu z betona v sviti a do budivnictva v 1982 najvishoyu budovoyu Ispaniyi Vezha Madrid takozh bula najvishoyu budivleyu Yevropi do 1967 yiyi visota bula perevershena Bryussel Belgiya chiya visota stanovit 150 metriv Budivlya Ispaniya Budivlya Ispaniya U vidrizku vulici do vulici Princesi roztashovuyetsya tak zvana arhitekturnij ansambl znamenitij svoyim siluetom skladenim z chastin riznoyi poverhovosti Budivlya zvedena v 1953 i zajmaye vosme misce sered najvishih budivel Madrida Vona nalichuye 25 poverhiv i 117 metriv visoti Do 2006 v budivli znahodilisya torgovij centr rizni kvartiri j ofisi V danij chas budivlya Ispaniya znahoditsya v procesi restavraciyi Budinok Gajyard Budinok Gajyard Budinok Gajyard odin z nebagatoh prikladiv modernistskoyi arhitekturi v Madridi Cya robota Federiko Ariasa Reyi pomishena v kuti ploshi U protilezhnomu kutku stoyit budivlya Asturijskoyi shahtnoyi kompaniyi vishukanij arhitekturnij kompleks v yakomu v danij chas roztashovuyetsya Rada Kulturi Spivtovaristva Madrid Pam yatnik Migelyu Servantesu Pam yatnik Servantesu Dokladnishe Pam yatnik Migelyu de Servantesu Madrid Skladna kompoziciya pam yatnika vklyuchaye figuru Servantesa yakij sidit bilya osnovi steli i dvi bronzovi statuyi jogo najvidomishih personazhiv Dona Kihota z Lamanchi i Sancho Pansi sho sidyat vidpovidno na starij kobili ta vislyuku Vershinu steli prikrashaye soboyu globus z p yatma kontinentami yak alegoriya poshirennya ispanskoyi movi po vsomu svitu Sered inshih pomitni statuyi realnosti ta vigadki Zi zvorotnogo boku koloni roztashovana statuya korolevi Izabelli Portugalskoyi i fontan vkraj vethij v danij chas prikrashenij gerbami krayin sho vikoristovuyut movu Servantesa Krim cogo kompoziciya pam yatnika vklyuchaye indiancya podibnogo opisanim v poemi i Perseya yakij simvolizuye klasichnu liriku Pam yatnik Servantesu i hmarochos Ispaniya Pam yatnik Servantesu Don Kihot i Sancho Pansa Pam yatnik Servantesu Don Kihot i Sancho Pansa Pam yatnik Servantesu Chastina Pam yatnik Servantesu ChastinaLiteraturaMora Carbonell Vicente 1980 Plaza de Espana Madrid Tomo V Madrid Espasa Calpe ISBN 84 239 5375 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Plosha Ispaniyi v Madridi Plosha Ispaniyi na sajti turistichnogo vidomstva Madrida angl nedostupne posilannya z Maj 2019 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2019