Плоскопарале́льний рух (пло́ский рух) твердого тіла — механічний рух твердого тіла, при якому всі його точки переміщаються паралельно до деякої нерухомої площини.
Плоский рух твердого тіла поширений в техніці, оскільки окремі ланки значної кількості механізмів і машин здійснюють тільки плоский рух (наприклад: рух колеса на прямолінійній ділянці шляху, робота корбово-гонкового, кулісного чи епіциклічного механізмів).
Рівняння плоскопаралельного руху
Із визначення плоскопаралельного руху випливає, що він повністю характеризується рухом плоскої фігури, утвореної перерізом тіла площиною, паралельною певній нерухомій площині. На основі цього можна вважати, що рух плоскої фігури відбувається в площині рисунка і, відповідно, рисунок є натуральним зображенням фігури. В свою чергу, положення плоскої фігури в координатній площині, наприклад, xOy, яка обрана за базову, визначається положенням будь-якого відрізка AB цієї фігури. З аналітичної геометрії відомо, що положення відрізка в площині його руху можна однозначно визначити координатами довільної точки відрізка (наприклад, координатами xA, yA точки A) і кутом φ між відрізком і однією з координатних осей (наприклад, віссю Ox). Точку, обрану для визначення положення плоскої фігури, називають полюсом.
Таким чином, закон руху плоскої фігури в її площині, а отже, і плоскопаралельного руху тіла в цілому, відносно обраної системи координат xOy описується трьома рівняннями:
Отже, вивчення плоского руху абсолютно твердого тіла можна звести до вивчення руху однієї плоскої фігури (перерізу), який визначається рухом трьох його точок, що не лежать на одній прямій. З аналізу залежностей випливає, що плоскопаралельний рух твердого тіла складається з поступального, при якому всі точки тіла рухаються як полюс, та обертального руху навколо полюса. Обертальна частина руху не залежить від обрання полюса, а поступальна залежить.
Основними кінематичними характеристиками плоскопаралельного руху є швидкість і прискорення полюса (в нашому випадку VA, aA), а також кутова швидкість ω і кутове прискорення ε тіла.
Визначення швидкостей точок тіла при плоскопаралельному русі
Оскільки плоский рух можна розглядати як такий, що складається з поступального і обертального рухів, то справедливим буде таке твердження: швидкість будь-якої точки твердого тіла, що здійснює плоскопаралельний рух, дорівнює геометричній (векторній) сумі швидкості полюса і лінійної швидкості цієї точки в її обертанні навколо полюса.
Для визначення швидкості будь-якої точки плоскої фігури розглянемо рух її довільної точки B, для якої можна записати:
При цьому швидкість визначається за числовим значенням і напрямом так само, як у випадку обертання, тобто і
Теорема про проєкції швидкостей двох точок
Із записаних вище залежностей можна отримати інші зручніші і простіші співвідношення, одне з яких дає така теорема: проєкції швидкостей двох точок твердого тіла на пряму, що проходить через ці точки, рівні між собою.
Миттєвий центр швидкостей
Можна довести, що при непоступальному русі плоскої фігури в кожний момент часу існує, і при тому єдина, точка з нульовою швидкістю.
Точка плоскої фігури, швидкість якої в даний момент часу дорівнює нулю, називається миттєвим центром швидкостей (МЦШ). Зазвичай точка розташування МЦШ позначається літерою P.
Якщо за полюс обрати МЦШ, тоді рівняння можна записати так
але за означенням і тому
Отже, якщо за полюс вибрати МЦШ, то плоскопаралельний рух тіла зводиться до миттєвого обертального руху навколо миттєвої осі, що проходить через МЦШ перпендикулярно до площини руху цього тіла. Модулі швидкостей всіх точок плоскої фігури будуть прямо пропорційними їх відстаням до МЦШ, а напрями векторів швидкостей будуть перпендикулярними до прямих, які з'єднують ці точки з МЦШ. Саме тому МЦШ називають також миттєвим центром обертання.
Див. також
Джерела
- Павловський М. А. Теоретична механіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Техніка, 2002. — 512 с. .
- Тарг С. М. Краткий курс теоретической механики. — М.: Высшая школа, 1986. — 416 с.
Посилання
- Рейтій О. К. Теоретичнамеханіка (методичний посібник з лабораторних робіт). Частина І. Кінематика. — Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2006. — 64 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ploskoparale lnij ruh plo skij ruh tverdogo tila mehanichnij ruh tverdogo tila pri yakomu vsi jogo tochki peremishayutsya paralelno do deyakoyi neruhomoyi ploshini Ploskij ruh tverdogo tila poshirenij v tehnici oskilki okremi lanki znachnoyi kilkosti mehanizmiv i mashin zdijsnyuyut tilki ploskij ruh napriklad ruh kolesa na pryamolinijnij dilyanci shlyahu robota korbovo gonkovogo kulisnogo chi epiciklichnogo mehanizmiv Rivnyannya ploskoparalelnogo ruhuOznachennya ploskoparalelnogo ruhu Viznachennya shvidkostej tochok tila pri ploskoparalelnomu rusi Iz viznachennya ploskoparalelnogo ruhu viplivaye sho vin povnistyu harakterizuyetsya ruhom ploskoyi figuri utvorenoyi pererizom tila ploshinoyu paralelnoyu pevnij neruhomij ploshini Na osnovi cogo mozhna vvazhati sho ruh ploskoyi figuri vidbuvayetsya v ploshini risunka i vidpovidno risunok ye naturalnim zobrazhennyam figuri V svoyu chergu polozhennya ploskoyi figuri v koordinatnij ploshini napriklad xOy yaka obrana za bazovu viznachayetsya polozhennyam bud yakogo vidrizka AB ciyeyi figuri Z analitichnoyi geometriyi vidomo sho polozhennya vidrizka v ploshini jogo ruhu mozhna odnoznachno viznachiti koordinatami dovilnoyi tochki vidrizka napriklad koordinatami xA yA tochki A i kutom f mizh vidrizkom i odniyeyu z koordinatnih osej napriklad vissyu Ox Tochku obranu dlya viznachennya polozhennya ploskoyi figuri nazivayut polyusom Takim chinom zakon ruhu ploskoyi figuri v yiyi ploshini a otzhe i ploskoparalelnogo ruhu tila v cilomu vidnosno obranoyi sistemi koordinat xOy opisuyetsya troma rivnyannyami x A f 1 t y A f 2 t ϕ f 3 t displaystyle x A f 1 t y A f 2 t phi f 3 t Otzhe vivchennya ploskogo ruhu absolyutno tverdogo tila mozhna zvesti do vivchennya ruhu odniyeyi ploskoyi figuri pererizu yakij viznachayetsya ruhom troh jogo tochok sho ne lezhat na odnij pryamij Z analizu zalezhnostej viplivaye sho ploskoparalelnij ruh tverdogo tila skladayetsya z postupalnogo pri yakomu vsi tochki tila ruhayutsya yak polyus ta obertalnogo ruhu navkolo polyusa Obertalna chastina ruhu ne zalezhit vid obrannya polyusa a postupalna zalezhit Osnovnimi kinematichnimi harakteristikami ploskoparalelnogo ruhu ye shvidkist i priskorennya polyusa v nashomu vipadku VA aA a takozh kutova shvidkist w i kutove priskorennya e tila Viznachennya shvidkostej tochok tila pri ploskoparalelnomu rusiOskilki ploskij ruh mozhna rozglyadati yak takij sho skladayetsya z postupalnogo i obertalnogo ruhiv to spravedlivim bude take tverdzhennya shvidkist bud yakoyi tochki tverdogo tila sho zdijsnyuye ploskoparalelnij ruh dorivnyuye geometrichnij vektornij sumi shvidkosti polyusa i linijnoyi shvidkosti ciyeyi tochki v yiyi obertanni navkolo polyusa Dlya viznachennya shvidkosti bud yakoyi tochki ploskoyi figuri rozglyanemo ruh yiyi dovilnoyi tochki B dlya yakoyi mozhna zapisati V B V A V B A displaystyle vec V B vec V A vec V BA Pri comu shvidkist V B A displaystyle vec V BA viznachayetsya za chislovim znachennyam i napryamom tak samo yak u vipadku obertannya tobto V B A A B displaystyle vec V BA bot vec AB i V B A w B A V B A w A B displaystyle vec V BA vec omega times vec BA V BA omega cdot AB Teorema pro proyekciyi shvidkostej dvoh tochokIz zapisanih vishe zalezhnostej mozhna otrimati inshi zruchnishi i prostishi spivvidnoshennya odne z yakih daye taka teorema proyekciyi shvidkostej dvoh tochok tverdogo tila na pryamu sho prohodit cherez ci tochki rivni mizh soboyu Mittyevij centr shvidkostejDokladnishe Mittyevij centr shvidkostej Mittyevvij centr obertannya tochka A pri kochenni tila Mozhna dovesti sho pri nepostupalnomu rusi ploskoyi figuri v kozhnij moment chasu isnuye i pri tomu yedina tochka z nulovoyu shvidkistyu Tochka ploskoyi figuri shvidkist yakoyi v danij moment chasu dorivnyuye nulyu nazivayetsya mittyevim centrom shvidkostej MCSh Zazvichaj tochka roztashuvannya MCSh poznachayetsya literoyu P Yaksho za polyus obrati MCSh todi rivnyannya mozhna zapisati tak V B V P V B P displaystyle vec V B vec V P vec V BP ale za oznachennyam V P 0 displaystyle vec V P 0 i tomu V B V B P w P B displaystyle vec V B vec V BP vec omega times vec PB Otzhe yaksho za polyus vibrati MCSh to ploskoparalelnij ruh tila zvoditsya do mittyevogo obertalnogo ruhu navkolo mittyevoyi osi sho prohodit cherez MCSh perpendikulyarno do ploshini ruhu cogo tila Moduli shvidkostej vsih tochok ploskoyi figuri budut pryamo proporcijnimi yih vidstanyam do MCSh a napryami vektoriv shvidkostej budut perpendikulyarnimi do pryamih yaki z yednuyut ci tochki z MCSh Same tomu MCSh nazivayut takozh mittyevim centrom obertannya Div takozhPostupalnij ruh ObertannyaDzherelaPavlovskij M A Teoretichna mehanika Pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv K Tehnika 2002 512 s ISBN 966 575 184 0 Targ S M Kratkij kurs teoreticheskoj mehaniki M Vysshaya shkola 1986 416 s PosilannyaRejtij O K Teoretichnamehanika metodichnij posibnik z laboratornih robit Chastina I Kinematika Uzhgorod Vidavnictvo UzhNU Goverla 2006 64 s