Миттє́вим це́нтром швидкосте́й (МЦШ) називається точка рухомої плоскої фігури, що здійснює плоскопаралельний рух, швидкість якої в даний момент часу дорівнює нулю . Вказана точка може бути розташована або на самій рухомій фігурі, або на її уявному продовженні.
Доведення
Нехай задано фігуру S, що здійснює плоский рух і швидкість деякої точки А цієї фігури вважається відомою а також, кутова швидкість обертання фігури.
Якщо побудувати у точці А перпендикуляр до вектора швидкості , який напрямлений у бік отриманий поворотом вектора швидкості за напрямком обертання фігури і відкласти на цьому перпендикулярі відрізок довжиною , то обравши точку А за полюс, швидкість точки Р даної фігури буде визначатись за допомогою наступного векторного рівняння:
- .
З цього виразу знайдемо швидкість . Вона буде дорівнювати:
- .
Вектор швидкості буде спрямований протилежно до вектора швидкості , тобто
- .
Тоді, з врахуванням цього, з виразу для швидкості точки P отримаємо:
Таким чином, швидкість точки P дорівнює нулю, чим і доведено існування миттєвого центру швидкостей (МЦШ).
Можна довести, що при плоскопаралельному непоступальному русі плоскої фігури в кожний момент часу існує, і при тому єдина, точка з нульовою швидкістю.
Абсолютні значення швидкостей всіх точок плоскої фігури будуть прямо пропорційними їх відстаням до МЦШ, а напрями векторів швидкостей будуть перпендикулярними до прямих, які з'єднують ці точки з МЦШ. Саме тому МЦШ називають також миттєвим центром обертання.
Теорема Ейлера-Шаля
Рух плоскої фігури в її площині уявляється як неперервна послідовність миттєвих обертань навколо відповідних миттєвих центрів обертань (МЦО). За теоремою Ейлера-Шаля плоский рух уявляється як обертальний рух навколо миттєвого центра обертань, або центра швидкостей.
Миттєвим центром обертань є точка нерухомої площини, з якою у даний момент часу збігається миттєвий центр швидкостей (МЦШ).
Згідно з теоремою обертання Ейлера, будь-яке обертове тривимірне тіло, що має нерухому точку, також має і вісь обертання. Таким чином, у загальнішому випадку обертання тривимірного тіла говорять про миттєву вісь обертання. Миттєвий центр обертання є точкою перетину миттєвої осі обертань з площиною руху.
Будь-який неперервний рух плоскої фігури в її площині можна одержати, якщо побудувати рухому і нерухому центроїди, жорстко з'єднати першу з них з плоскою фігурою і котити без ковзання рухому центроїду по нерухомій.
Центроїдою називається геометричне місце миттєвих центрів швидкостей (МЦШ).
При плоскопаралельному русі утворюються дві центроїди, оскільки миттєвий центр швидкостей описує одну криву в нерухомій системі координат, а другу в рухомій. Нерухома центроїда — це траєкторія миттєвого центра швидкостей на нерухомій площині, рухома центроїда — це траєкторія миттєвого центра швидкостей на рухомій площині. Рухома центроїда PN котиться без ковзання по нерухомій PL (див. рисунок). Поняття про центроїди широко застосовується у теорії машин і механізмів при профілюванні зубчатих коліс.
Полюсом є миттєвий центр швидкостей (МЦШ), тобто така точка Р рухомої площини, жорстко скріплена з фігурою, швидкість якої в певний момент часу дорівнює нулю: .
Тоді , тобто швидкість будь-якої точки фігури дорівнює за величиною добутку модуля кутової швидкості фігури на відстань від цієї точки до МЦШ та спрямована перпендикулярно до цього відрізку проти ходу годинникової стрілки, якщо і навпаки.
Розподіл миттєвих швидкостей точок плоскої фігури такий, немовби фігура оберталася навколо МЦШ (точка Р). З цього маємо співвідношення
. Отже, відношення швидкостей двох точок плоскої фігури дорівнює відношенню їхніх відстаней до миттєвого центра швидкостей, або
Випадки знаходження миттєвого центра швидкостей плоскої фігури
Випадок 1 (загальний)
У загальному випадку (див. рисунок вгорі) для знаходження МЦШ потрібно знати лише напрям швидкостей двох точок фігури. Для цього з початку векторів швидкостей зазначених двох точок (наприклад А, В і C) проводимо перпендикуляри. У точці перетину цих перпендикулярів і знаходиться миттєвий центр швидкостей (точка Р).
Кутова швидкість плоскої фігури у кожний момент часу дорівнює відношенню швидкості будь-якої точки фігури до її відстані до МЦШ:
Випадок 2 (для двох паралельних однонаправлених швидкостей)
Відомі за величиною швидкості двох точок А і В фігури, які паралельні одна одній, напрямлені в один бік і перпендикулярні до прямої АВ (варіант а на рисунку).
МЦШ (точка Р) знаходиться в точці перетину прямої АВ і прямої, що з'єднує кінці векторів швидкостей точок А і В:
Випадок 3 (для двох протилежно направлених паралельних швидкостей)
Якщо швидкості двох точок плоскої фігури напрямлені в різні боки і перпендикулярні до відрізка, що з'єднує ці точки, то миттєвий центр швидкостей лежить у точці перетину прямої, яка з'єднує кінці векторів швидкостей з наведеним вище відрізком (варіант б на рисунку).
Випадок 4 (для двох однакових паралельних однаково направлених швидкостей)
Якщо швидкості двох точок плоскої фігури паралельні й рівні між собою, напрямлені в один бік, то миттєвий центр швидкості віддаляється на нескінченну велику відстань, тобто МЦШ відсутній, , і миттєві швидкості всіх точок фігури рівні між собою: (варіант в на рисунку).
Це випадок миттєво-поступального руху тіла: відстань до МЦШ прямує до нескінченності і .
Випадок 5 (кочення без ковзання)
У разі кочення без ковзання рухомого контуру плоскої фігури по нерухомому МЦШ лежить у точці дотику цих контурів. Кутова швидкість
Див. також
Джерела
- Павловський М. А. Теоретична механіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Техніка, 2002. — 512 с. .
- Тарг С. М. Краткий курс теоретической механики. — М.: Высшая школа, 1986. — 416 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миттєвий центр швидкостей |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mittye vim ce ntrom shvidkoste j MCSh nazivayetsya tochka ruhomoyi ploskoyi figuri sho zdijsnyuye ploskoparalelnij ruh shvidkist yakoyi v danij moment chasu dorivnyuye nulyu V P 0 displaystyle left vec V P 0 right Vkazana tochka mozhe buti roztashovana abo na samij ruhomij figuri abo na yiyi uyavnomu prodovzhenni Mittyevij centr shvidkostej P dlya vipadku plosko paralelnogo ruhuDovedennyaDovedennya isnuvannya mittyevogo centru shvidkostej pri ploskoparalelnomu rusi Nehaj zadano figuru S sho zdijsnyuye ploskij ruh i shvidkist V A displaystyle vec V A deyakoyi tochki A ciyeyi figuri vvazhayetsya vidomoyu a takozh kutova shvidkist w displaystyle vec omega obertannya figuri Yaksho pobuduvati u tochci A perpendikulyar do vektora shvidkosti V A displaystyle vec V A yakij napryamlenij u bik otrimanij povorotom vektora shvidkosti za napryamkom obertannya figuri i vidklasti na comu perpendikulyari vidrizok dovzhinoyu AP VAw displaystyle AP frac V A omega to obravshi tochku A za polyus shvidkist tochki R danoyi figuri bude viznachatis za dopomogoyu nastupnogo vektornogo rivnyannya V P V A V PA displaystyle vec V P vec V A vec V PA Z cogo virazu znajdemo shvidkist V PA displaystyle vec V PA Vona bude dorivnyuvati V PA w AP w V A w V A displaystyle left vec V PA right omega cdot AP omega frac left vec V A right omega left vec V A right Vektor shvidkosti V PA displaystyle vec V PA bude spryamovanij protilezhno do vektora shvidkosti V A displaystyle vec V A tobto V PA V A displaystyle vec V PA vec V A Todi z vrahuvannyam cogo z virazu dlya shvidkosti tochki P otrimayemo V P V A V A 0 displaystyle vec V P vec V A vec V A 0 Takim chinom shvidkist tochki P dorivnyuye nulyu chim i dovedeno isnuvannya mittyevogo centru shvidkostej MCSh Mozhna dovesti sho pri ploskoparalelnomu nepostupalnomu rusi ploskoyi figuri v kozhnij moment chasu isnuye i pri tomu yedina tochka z nulovoyu shvidkistyu Absolyutni znachennya shvidkostej vsih tochok ploskoyi figuri budut pryamo proporcijnimi yih vidstanyam do MCSh a napryami vektoriv shvidkostej budut perpendikulyarnimi do pryamih yaki z yednuyut ci tochki z MCSh Same tomu MCSh nazivayut takozh mittyevim centrom obertannya Teorema Ejlera ShalyaCentroyidi pri ploskoparalelnomu rusi Ruh ploskoyi figuri v yiyi ploshini uyavlyayetsya yak neperervna poslidovnist mittyevih obertan navkolo vidpovidnih mittyevih centriv obertan MCO Za teoremoyu Ejlera Shalya ploskij ruh uyavlyayetsya yak obertalnij ruh navkolo mittyevogo centra obertan abo centra shvidkostej Mittyevim centrom obertan ye tochka neruhomoyi ploshini z yakoyu u danij moment chasu zbigayetsya mittyevij centr shvidkostej MCSh Zgidno z teoremoyu obertannya Ejlera bud yake obertove trivimirne tilo sho maye neruhomu tochku takozh maye i vis obertannya Takim chinom u zagalnishomu vipadku obertannya trivimirnogo tila govoryat pro mittyevu vis obertannya Mittyevij centr obertannya ye tochkoyu peretinu mittyevoyi osi obertan z ploshinoyu ruhu Bud yakij neperervnij ruh ploskoyi figuri v yiyi ploshini mozhna oderzhati yaksho pobuduvati ruhomu i neruhomu centroyidi zhorstko z yednati pershu z nih z ploskoyu figuroyu i kotiti bez kovzannya ruhomu centroyidu po neruhomij Centroyidoyu nazivayetsya geometrichne misce mittyevih centriv shvidkostej MCSh Pri ploskoparalelnomu rusi utvoryuyutsya dvi centroyidi oskilki mittyevij centr shvidkostej opisuye odnu krivu v neruhomij sistemi koordinat a drugu v ruhomij Neruhoma centroyida ce trayektoriya mittyevogo centra shvidkostej na neruhomij ploshini ruhoma centroyida ce trayektoriya mittyevogo centra shvidkostej na ruhomij ploshini Ruhoma centroyida PN kotitsya bez kovzannya po neruhomij PL div risunok Ponyattya pro centroyidi shiroko zastosovuyetsya u teoriyi mashin i mehanizmiv pri profilyuvanni zubchatih kolis Polyusom ye mittyevij centr shvidkostej MCSh tobto taka tochka R ruhomoyi ploshini zhorstko skriplena z figuroyu shvidkist yakoyi v pevnij moment chasu dorivnyuye nulyu V P 0 displaystyle vec V P 0 Todi VB VBP w BP displaystyle V B V BP left omega right cdot BP tobto shvidkist bud yakoyi tochki figuri dorivnyuye za velichinoyu dobutku modulya kutovoyi shvidkosti figuri na vidstan vid ciyeyi tochki do MCSh ta spryamovana perpendikulyarno do cogo vidrizku V B BP displaystyle left vec V B perp BP right proti hodu godinnikovoyi strilki yaksho w gt 0 displaystyle omega gt 0 i navpaki Rozpodil mittyevih shvidkostej tochok ploskoyi figuri takij nemovbi figura obertalasya navkolo MCSh tochka R Z cogo mayemo spivvidnoshennya VBVA BPAP displaystyle frac V B V A frac BP AP Otzhe vidnoshennya shvidkostej dvoh tochok ploskoyi figuri dorivnyuye vidnoshennyu yihnih vidstanej do mittyevogo centra shvidkostej abo VAAP VBBP w displaystyle frac V A AP frac V B BP cdots left omega right Vipadki znahodzhennya mittyevogo centra shvidkostej ploskoyi figuriVipadok 1 zagalnij U zagalnomu vipadku div risunok vgori dlya znahodzhennya MCSh potribno znati lishe napryam shvidkostej dvoh tochok figuri Dlya cogo z pochatku vektoriv shvidkostej zaznachenih dvoh tochok napriklad A V i C provodimo perpendikulyari U tochci peretinu cih perpendikulyariv i znahoditsya mittyevij centr shvidkostej tochka R Kutova shvidkist ploskoyi figuri u kozhnij moment chasu dorivnyuye vidnoshennyu shvidkosti bud yakoyi tochki figuri do yiyi vidstani do MCSh w VAAP VBBP VCCP displaystyle omega frac V A AP frac V B BP frac V C CP cdots Chastkovi vipadki znahodzhennya MCShVipadok 2 dlya dvoh paralelnih odnonapravlenih shvidkostej Vidomi za velichinoyu shvidkosti dvoh tochok A i V figuri yaki paralelni odna odnij napryamleni v odin bik i perpendikulyarni do pryamoyi AV V A V B displaystyle left vec V A vec V B right variant a na risunku MCSh tochka R znahoditsya v tochci peretinu pryamoyi AV i pryamoyi sho z yednuye kinci vektoriv shvidkostej tochok A i V wAB VAAP VBBP VB AB VA AB displaystyle omega AB frac V A AP frac V B BP quad left V B perp AB quad V A perp AB right Vipadok 3 dlya dvoh protilezhno napravlenih paralelnih shvidkostej Yaksho shvidkosti dvoh tochok ploskoyi figuri napryamleni v rizni boki i perpendikulyarni do vidrizka sho z yednuye ci tochki to mittyevij centr shvidkostej lezhit u tochci peretinu pryamoyi yaka z yednuye kinci vektoriv shvidkostej z navedenim vishe vidrizkom variant b na risunku Vipadok 4 dlya dvoh odnakovih paralelnih odnakovo napravlenih shvidkostej Yaksho shvidkosti dvoh tochok ploskoyi figuri paralelni j rivni mizh soboyu napryamleni v odin bik to mittyevij centr shvidkosti viddalyayetsya na neskinchennu veliku vidstan tobto MCSh vidsutnij w 0 displaystyle omega 0 i mittyevi shvidkosti vsih tochok figuri rivni mizh soboyu V A V B V C displaystyle vec V A vec V B vec V C cdots variant v na risunku Ce vipadok mittyevo postupalnogo ruhu tila vidstan do MCSh pryamuye do neskinchennosti i w VA 0 displaystyle omega frac V A infty 0 Mittyevij centr shvidkostej tochka P pri kochenni tilaVipadok 5 kochennya bez kovzannya U razi kochennya bez kovzannya ruhomogo konturu ploskoyi figuri po neruhomomu MCSh lezhit u tochci dotiku cih konturiv Kutova shvidkist w VAAP VB w BP VC w CP displaystyle omega frac V A AP quad V B omega cdot BP quad V C omega cdot CP Div takozhPloskoparalelnij ruh Postupalnij ruh ObertannyaDzherelaPavlovskij M A Teoretichna mehanika Pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv K Tehnika 2002 512 s ISBN 966 575 184 0 Targ S M Kratkij kurs teoreticheskoj mehaniki M Vysshaya shkola 1986 416 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mittyevij centr shvidkostej