Ігор Вікторович Плахута (нар. 1 вересня 1967) — український військовослужбовець, генерал-майор Збройних сил України. Командувач Сил територіальної оборони ЗСУ (від 2024). Керував внутрішніми військами МВС під час розгону Євромайдану.
Ігор Вікторович Плахута | |||
---|---|---|---|
Генерал-майор | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 1 вересня 1967 (56 років) | ||
Національність | українець | ||
Військова служба | |||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Збройні сили | ||
Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
Командування | |||
| |||
Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Плахута Ігор Вікторович у Вікісховищі |
Життєпис
Військовим мріяв стати з дитинства, тому навчатись пішов у Алма-Атинське вище загальновійськове командне училище. Після випуску служив у Київському військовому окрузі.
У 1988 році,будучи молодим лейтенантом півроку добровільно брав активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згодом, зі здобуттям Україною Незалежності, разом з нинішнім Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським одним із перших присягнув на вірність українському народові. Подальшу службу проходив у Національній гвардії України, а пізніше був направлений на службу у Бригаду морської піхоти.
31 липня 1998 року його було нагороджено медаллю "За військову службу Україні" за зразкове виконання військового обов'язку, досягнення високих показників у бойовій і професійній підготовці. А 4 грудня 2006 року Ігор Плахута отримав орден Данила Галицького за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку.
2000 року вступив на оперативно-тактичний факультет національної академії оборони україни, 2009 року закінчив оперативно-стратегічний факультет національного університету оборони України.
У 2004—2008 роках служив командиром Окремої президентської бригади.
У 2008-2012 роках він очолював 169-й навчальний центр «Десна». А згодом у 2012 році— начальник управління Південного територіального командування Внутрішніх військ МВС України.
У 2013—2014 роках в часи Євромайдану працював у системі МВС та керував силами Внутрішніх військ, які розганяли протестувальників.
В період каденції президента Петра Порошенка у 2015 році прийшов на службу в Управління державної охорони України та займався підготовкою особового складу співробітників Управління державної охорони України.
В 2018—2019 роках був заступником начальника Інституту Управління державної охорони України КНУ імені Тараса Шевченка.
Російське вторгнення (з 2022)
11 лютого 2024 року Президент України Володимир Зеленський призначив Ігоря Плахуту командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ. На цій посаді він змінив Анатолія Баргилевича, який став начальником Генерального Штабу ЗСУ. Це призначення викликало неоднозначну реакцію через участь Плахути в розгоні Євромайдану, однак учасник Революції та військовик Максим Громов заявив, що він має гарну репутацію серед військових і є «людиною діла».
Військові звання
- генерал-майор (1 грудня 2009);
- полковник.
Нагороди
- орден Данила Галицького (4 грудня 2006) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди 15-ї річниці Збройних Сил України;
- медаль «За військову службу Україні» (31 липня 1998) — за зразкове виконання військового обов'язку, досягнення високих показників у бойовій і професійній підготовці.
Примітки
- Новий командувач ТрО керував Внутрішніми військами при розгоні Майдану // Українська Правда. — 11 лютого 2024
- Медаль «За військову службу Україні». Вікіпедія (укр.). 14 січня 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
- Орден Данила Галицького. Вікіпедія (укр.). 11 липня 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
- Марина Ліснічук (11 лютого 2024). Зеленський призначив нових командувачів у ЗСУ: хто очолив Сухопутні, Десанто-штурмові війська та Сили тероборони. Oboz.ua.
- Перестановки у ЗСУ: Зеленський призначив нових командувачів. Новинарня. 11 лютого 2024.
- Новий командувач ТрО Плахута керував Внутрішніми військами під час розгону Майдану, — ЗМІ, 11.02.2024 року.
- Управління державної охорони України. Вікіпедія (укр.). 11 лютого 2024. Процитовано 13 лютого 2024.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 19 лютого 2024.
- Указ Президента України від 1 грудня 2009 року № 997/2009 «Про присвоєння військових звань»
- Указ Президента України від 4 грудня 2006 року № 1024/2006 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»
- Указ Президента України від 31 липня 1998 року № 829/1998 «Про нагородження відзнаками Президента України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Igor Viktorovich Plahuta nar 1 veresnya 1967 ukrayinskij vijskovosluzhbovec general major Zbrojnih sil Ukrayini Komanduvach Sil teritorialnoyi oboroni ZSU vid 2024 Keruvav vnutrishnimi vijskami MVS pid chas rozgonu Yevromajdanu Igor Viktorovich Plahuta General majorZagalna informaciyaNarodzhennya 1 veresnya 1967 1967 09 01 56 rokiv Nacionalnist ukrayinecVijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliVijni bitvi Rosijsko ukrayinska vijnaKomanduvannya11 02 2024 t ch Teritorialna oborona komanduvachNagorodi ta vidznakiOrden Danila Galickogo Medal Za vijskovu sluzhbu Ukrayini Plahuta Igor Viktorovich u VikishovishiZhittyepisVijskovim mriyav stati z ditinstva tomu navchatis pishov u Alma Atinske vishe zagalnovijskove komandne uchilishe Pislya vipusku sluzhiv u Kiyivskomu vijskovomu okruzi U 1988 roci buduchi molodim lejtenantom pivroku dobrovilno brav aktivnu uchast u likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES Zgodom zi zdobuttyam Ukrayinoyu Nezalezhnosti razom z ninishnim Golovnokomanduvachem ZSU Oleksandrom Sirskim odnim iz pershih prisyagnuv na virnist ukrayinskomu narodovi Podalshu sluzhbu prohodiv u Nacionalnij gvardiyi Ukrayini a piznishe buv napravlenij na sluzhbu u Brigadu morskoyi pihoti 31 lipnya 1998 roku jogo bulo nagorodzheno medallyu Za vijskovu sluzhbu Ukrayini za zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku dosyagnennya visokih pokaznikiv u bojovij i profesijnij pidgotovci A 4 grudnya 2006 roku Igor Plahuta otrimav orden Danila Galickogo za vagomij osobistij vnesok u zmicnennya oboronozdatnosti ta bezpeki Ukrayini zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku 2000 roku vstupiv na operativno taktichnij fakultet nacionalnoyi akademiyi oboroni ukrayini 2009 roku zakinchiv operativno strategichnij fakultet nacionalnogo universitetu oboroni Ukrayini U 2004 2008 rokah sluzhiv komandirom Okremoyi prezidentskoyi brigadi U 2008 2012 rokah vin ocholyuvav 169 j navchalnij centr Desna A zgodom u 2012 roci nachalnik upravlinnya Pivdennogo teritorialnogo komanduvannya Vnutrishnih vijsk MVS Ukrayini U 2013 2014 rokah v chasi Yevromajdanu pracyuvav u sistemi MVS ta keruvav silami Vnutrishnih vijsk yaki rozganyali protestuvalnikiv V period kadenciyi prezidenta Petra Poroshenka u 2015 roci prijshov na sluzhbu v Upravlinnya derzhavnoyi ohoroni Ukrayini ta zajmavsya pidgotovkoyu osobovogo skladu spivrobitnikiv Upravlinnya derzhavnoyi ohoroni Ukrayini V 2018 2019 rokah buv zastupnikom nachalnika Institutu Upravlinnya derzhavnoyi ohoroni Ukrayini KNU imeni Tarasa Shevchenka Rosijske vtorgnennya z 2022 11 lyutogo 2024 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij priznachiv Igorya Plahutu komanduvachem Sil teritorialnoyi oboroni ZSU Na cij posadi vin zminiv Anatoliya Bargilevicha yakij stav nachalnikom Generalnogo Shtabu ZSU Ce priznachennya viklikalo neodnoznachnu reakciyu cherez uchast Plahuti v rozgoni Yevromajdanu odnak uchasnik Revolyuciyi ta vijskovik Maksim Gromov zayaviv sho vin maye garnu reputaciyu sered vijskovih i ye lyudinoyu dila Vijskovi zvannyaSirskij Oleksandr Stanislavovich ta Plahuta Igor Viktorovich general major 1 grudnya 2009 polkovnik Nagorodiorden Danila Galickogo 4 grudnya 2006 za vagomij osobistij vnesok u zmicnennya oboronozdatnosti i bezpeki Ukrayini zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku ta z nagodi 15 yi richnici Zbrojnih Sil Ukrayini medal Za vijskovu sluzhbu Ukrayini 31 lipnya 1998 za zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku dosyagnennya visokih pokaznikiv u bojovij i profesijnij pidgotovci PrimitkiNovij komanduvach TrO keruvav Vnutrishnimi vijskami pri rozgoni Majdanu Ukrayinska Pravda 11 lyutogo 2024 Medal Za vijskovu sluzhbu Ukrayini Vikipediya ukr 14 sichnya 2023 Procitovano 13 lyutogo 2024 Orden Danila Galickogo Vikipediya ukr 11 lipnya 2023 Procitovano 13 lyutogo 2024 Marina Lisnichuk 11 lyutogo 2024 Zelenskij priznachiv novih komanduvachiv u ZSU hto ocholiv Suhoputni Desanto shturmovi vijska ta Sili teroboroni Oboz ua Perestanovki u ZSU Zelenskij priznachiv novih komanduvachiv Novinarnya 11 lyutogo 2024 Novij komanduvach TrO Plahuta keruvav Vnutrishnimi vijskami pid chas rozgonu Majdanu ZMI 11 02 2024 roku Upravlinnya derzhavnoyi ohoroni Ukrayini Vikipediya ukr 11 lyutogo 2024 Procitovano 13 lyutogo 2024 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 15 lyutogo 2024 Procitovano 19 lyutogo 2024 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 1 grudnya 2009 roku 997 2009 Pro prisvoyennya vijskovih zvan Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 grudnya 2006 roku 1024 2006 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini vijskovosluzhbovciv Zbrojnih Sil Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 31 lipnya 1998 roku 829 1998 Pro nagorodzhennya vidznakami Prezidenta Ukrayini Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi