Питель (механізм)

Пи́тель (через пол. pytel від сер.-в.-нім. biutel — «мішок») — механізм у старовинних млинах (водяних, вітряках), призначений для отримання борошна особливого помелу («питльованого», «питлю» чи («питльованки»)). Також питлем називали млин, обладнаний таким механізмом.

Реконструкція гранястого питля, що уможливлює потрійний поділ млива. Вітряк у сільці Кромер, Гартфордшир, Англія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Питель.

Має вигляд мішка чи рукава, виконаного з шовку чи вовни, розділяє мливо на окремі фракції. На кінцях і в середині питель мав шкіряний бандаж (або шкіряними обручами він споряджався на верхньому і нижньому кінцях, а між ними по довжині йшли шкіряні смуги). Верхнім кінцем він закріплявся під лоточком обичайки жорен, нижнім отвором — до залізного обруча над ситом. Для просіювання необхідно, щоб питель регулярно струшувався, аналогічно звичайному ситу для борошна. Це досягалося застосуванням спеціального кулачка на веретені жорна, який штовхав паралельний веретену вал, а вал передавав поштовхи рукаву через дерев'яну вилку, прикріплену гілками до кілець ремінного бандажу приблизно посередині питля. Частинки борошна найтоншого помелу проходили через тканину рукава і збиралися в ящику-мучнику, встановленому під питлем. У більш грубому ситі під нижнім кінцем питля збиралися висівки і крупка; для відсіювання досить грубих частинок ситу теж передавалося струшування від вала питля.

Кількаразово мелене борошно, ретельно очищене й просіяне через питель, називалося питльо́ваним, а випечений з нього хліб питльо́ваником. Просіювання через питель робило борошно м'яким, проте, приводило до втрати корисних складових, що містяться в зернових оболонках (харчові волокна, білки, мінеральні речовини і вітаміни).

• Елементи питля
• Питель ззовні. Хадімів млин, Чехія.
• (Штаґа) з веретеном, цівковою передачею і валом питля
• Вал питля з кінцем вилки.
• Питель ззовні, вихідний кінець рукава над ситом
• Сито під вихідним кінцем рукава
• Мучник з ситом і вихідним кінцем рукава. ^[cs], Чехія
• Рукави питля

Примітки

1. Питель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
3. Питльованка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Izabela Pieczul. Holenderski wiatrak w Szwarszowicach w powiecie opatowskim. — Rocznik Muzeum Świętokrzyskiego. — 1975. — № 9. — С. 476. (пол.)
5. Elżbieta Szot-Radziszewska. Zabytkowe wiatraki Kielecczyzny. Translokacja, naprawa i uruchomienie drewnianego wiatraka kozłowego. — Architecturae et Artibus. — 2011. — № 1. — С. 49. (пол.)
6. Питльованик // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
7. Przemysł spożywczy. Miesięcznik naukowotechniczny. — 1959. — С. 56. (пол.)

Джерела

• Мельница // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)