Іва н Ма ркович Пилипе нко 15 серпня 1912 2 жовтня 1942 радянський військовий льотчик учасник німецько радянської війни

Іва́н Ма́ркович Пилипе́нко (15 серпня 1912 — 2 жовтня 1942) — радянський військовий льотчик, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1942).

Іван Маркович Пилипенко

Народження

15 серпня 1912
с. Щербинівка

Смерть

2 жовтня 1942 (30 років)

Поховання

Країна

Приналежність

Освіта

Борисоглєбський навчальний авіаційний центр підготовки льотного складу імені В. П. Чкалова

Роки служби

1933—1942

Звання

Капітан авіації

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пилипенко.

Біографія

Народився в селі Щербинівка (нині Торецька міська рада, Донецька область) в селянській родині. Закінчив початкову школу. Працював на шахті № 11-12, а потім — на заводі імені Фрунзе в місті Костянтинівка (нині ).

У Червоній Армії з 1933 року. Закінчив Борисоглібську Червонопрапорну військову авіаційну школу пілотів імені В. П. Чкалова, служив на Далекому Сході. Брав участь у боях Німецько-радянської війни з 10 серпня 1941 року. Командир ескадрильї 40-го винищувального авіаційного полку 215-ї винищувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Закавказького фронту, капітан.

26 травня 1942 група з шести винищувачів І-16 під командою Івана Пилипенка збила два фашистських бомбардувальники і підбила чотири в районі міста Ізюм. 22 липня 1942 група з восьми винищувачів, очолювана капітаном Іваном Пилипенко, під Ростовом без втрат провела бій з чотирнадцятьма винищувачами Ме-110 і вісьмома Ме-109, збивши два Ме-110 та чотири Ме-109. Іван Пилипенко особисто збив один Ме-109. До вересня 1942 року він здійснив 70 бойових вильотів, в 76 повітряних боях особисто збив 10 і в групі 28 літаків противника.

2 жовтня 1942 року група Івана Пилипенка з шістнадцяти винищувачів І-16 прикривала 22 винищувачи І-153, що мали завдати штурмового авіаудару по ворожому аеродрому у станиці Солдатській в Прохладненському районі Кабардино-Балкарії. При підході до аеродрому радянські літаки були помічені. Пара Ме-109 намагалась злетіти і була збита, одного з них збив капітан Пилипенко та ще двох підпалив на землі. І-153 почали бомбардувати аеродром, на захист якому із сусіднього аеродрому вже летіли на допомогу Месершміти. Не встиг Іван Пилипенко вийти із пікірування, як був атакований одразу кількома ворожими винищувачами і вимушений був прийняти бій. Двічі летів у лобову з Ме-109. В перший раз німецький льотчик в останній момент звернув, а літак капітана Пилипенка будучи підпаленим вогнем з інших Мессершміттів продовжував вести бій і зійшовся в лобовій атаці з іншим Ме-109 — несучись один на одного і поливаючи один одного вогнем обидва літаки зіштовхнулися і вибухнули.

До моменту загибелі капітан Іван Пилипенко здійснив 520 бойових вильотів, провів 83 повітряні бої, знищив 13 ворожих літаків особисто і 29 у групових боях, ще декілька машин знищив на землі під час штурмуванняу. Усі перемоги здобуті ним на винищувачі І-16.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 грудня 1942 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
два ордени Леніна
два ордени Червоного Прапора

Вшанування пам'яті

Герой Радянського Союзу І. М. Пилипенко навічно зарахований до списків військової частини.
Його іменем названо вулицю у селище Щербинівка, школу, в якій навчався Герой.
На будинку, де народився Іван Пилипенко, встановлено меморіальну дошку.

Примітки

Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 13 декабря 1942 года [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 25 декабря (№ 46 (205)). — С. 1.

Джерела

Биография предоставлена Кириллом Осовиком на сайте «Герои страны» [ 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Герои битвы за Кавказ. — Цхинвали, 1975
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
Голубев Г. Г. В паре с «сотым». — Изд. 2-е, доп. — М.: Воениздат, 1978.
Зайцев А. Д., Рощин И. И., Соловьёв В. Н. Зачислены навечно. Кн. 2. М.: Политиз,1990.
Трокаев А. А. Герои пламенных лет. Донецк: Донбас, 1985

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 13 декабря 1942 года [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 25 декабря (№ 46 (205)). — С. 1.