Михайло Ян Пивницький (пол. Michał Jan Piwnicki; 29 вересня 1771 — 29 травня 1845, Житомир) — релігійний діяч РКЦ. Другий з ряду Луцько-Житомирських єпископів (1831—1845).
Михайло Пивницький | ||
| ||
---|---|---|
23 червня 1828 — 29 травня 1845 | ||
Обрання: | 23 червня 1828 | |
Церква: | Римо-Католицька церква | |
Попередник: | Каспер Цецішовський | |
Наступник: | Каспер Боровський | |
| ||
3 липня 1826 — 23 червня 1828 | ||
Обрання: | 3 липня 1826 | |
Попередник: | Patrick MacMullan | |
Наступник: | Franz Laurenz (Johannes Franz Ignatius) Mauermann, O. Cist. | |
| ||
3 липня 1826 — 23 червня 1828 | ||
Обрання: | 3 липня 1826 | |
Церква: | Римо-Католицька церква | |
Альма-матер: | Вільнюський університет | |
Науковий ступінь: | доктор богослов'я, доктор церковного і цивільного права | |
Діяльність: | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ | |
Народження: | 29 вересня 1771 Нєсухоєже, Річ Посполита, тепер Воля, Ковельський район, Волинська область, Україна | |
Смерть: | 29 травня 1845 (73 роки) Житомир, Російська імперія → Україна | |
Священство: | 5 листопада 1795 | |
Єп. хіротонія: | 5 травня 1827 | |
Життєпис
Народився у містечку Несухоїжі на Волині. Закінчив греко-католицьку духовну семінарію у Вільно. Під час студій був свідком остаточного занепаду існування Речі Посполитої Обох Народів. Рукоположений на священика 5 листопада 1795 року єпископом Арсенієм Ґловнєвським — греко-католицьким єпископом-коад'ютором Володимирської і Берестейської єпархії. У 1795—1797 роках Пивницький був професором теології в унійній духовній семінарії у Володимирі.
У 1797 році перейшов на латинський обряд, був призначений каноніком Київського катедрального капітулу і обійняв посаду секретаря і керівника єпископської канцелярії в Житомирі. Користувався шляхетським гербом «Любич» (фактично — гербом однойменного шляхетського роду польсько-пруського походження). У березні 1815 року Віленський Університет присвоїв йому титул доктора теології і обох прав.
За рекомендацією його попередника єпископа Каспера Цецішовського цар Олександр І призначив Павницького 31 травня 1824 року коад'ютором Луцько-Житомирської дієцезії. Апостольська Столиця відволікала із затвердженням цієї номінації — лише 3 липня 1826 папа Лев XII призначив його титулярним єпископом Рамата (Рама). Фактично почав управляти Луцькою дієцезією в 1827 році, коли єпископа Цецішовського призначили Могильовським архієпископом. Перебував біля нього у Санкт-Петербурзі. Після смерті Каспера Казимира Цецішовського (28 квітня 1831), єпископ Пивницький оселився на постійно в Луцьку і особисто керував, довіреною йому дієцезією.
За управління єпископа Михайла Пивницького, Луцька дієцезія пережила «цілий ряд болісних днів». Спершу листопадове повстання, його занепад, який привів до болісного наслідку для Церкви у вигляді скасування багатьох костелів (у тому числі 28 монастирів і духовної семінарії у Луцьку). Монастирські добра і маєтки були забрані до російської державної скарбниці. За царськими указами також поступово ліквідовували парафіяльні греко-католицькі та латинські школи, забороняли будувати нові та ремонтувати старі костели. Згідно з указом царського уряду свою резиденцію, разом із консисторією і семінарію, в 1844 році мусив перенести до Житомира. Більше як сто років Луцьк не був самостійною адміністративною одиницею Католицької Церкви.
Після смерті єпископа Михайла Пивницького розпочалися довгі перерви в наступництві Луцько-Житомирських пастирів, це зроблено царським урядом із метою, щоб допровадити Церкву на цих теренах до занепаду. Перший етап тривав біля трьох років. Дієцезією почав управляти «освічений, побожний і ревний прелат Луцької катедри» о. .
Примітки
- Cheney, David M. . www.catholic-hierarchy.org. Архів оригіналу за 4 лютого 2007. Процитовано 14 березня 2016.
- Prokop, Krzysztof Rafał. Sylwetki biskupów łuckich. - Biały Dunajec - Ostrog, 2001. - S. 174.
Джерела
- Інна Шостак. Луцько-Житомирська Римо-Католицька дієцезія наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття. — Білий Дунаєць — Острог, 2005.
- Ks. Witold Józef Kowalów. Biskup Michał Piwnicki (1831—1845) // Wołanie z Wołynia. — nr. 5 (18) z września-października 1997. — S. 36-37. (пол.)
- Krzysztof Rafał Prokop. Sylwetki biskupów łuckich. — Biały Dunajec — Ostróg 2001. — S. 174—178. (пол.)
Посилання
- Bishop Michal Piwnicki [ 4 лютого 2007 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Yan Pivnickij pol Michal Jan Piwnicki 29 veresnya 1771 29 travnya 1845 Zhitomir religijnij diyach RKC Drugij z ryadu Lucko Zhitomirskih yepiskopiv 1831 1845 Mihajlo Pivnickij 2 j Yepiskop Lucko Zhitomirskij 23 chervnya 1828 29 travnya 1845 Obrannya 23 chervnya 1828 Cerkva Rimo Katolicka cerkva Poperednik Kasper Cecishovskij Nastupnik Kasper Borovskij Titulyarnij yepiskop Ramata 3 lipnya 1826 23 chervnya 1828 Obrannya 3 lipnya 1826 Poperednik Patrick MacMullan Nastupnik Franz Laurenz Johannes Franz Ignatius Mauermann O Cist Yepiskop koad yutor Lucko Zhitomirskoyi diyeceziyi 3 lipnya 1826 23 chervnya 1828 Obrannya 3 lipnya 1826 Cerkva Rimo Katolicka cerkva Alma mater Vilnyuskij universitet Naukovij stupin doktor bogoslov ya doktor cerkovnogo i civilnogo prava Diyalnist katolickij svyashennik katolickij diyakon katolickij yepiskop Narodzhennya 29 veresnya 1771 1771 09 29 Nyesuhoyezhe Rich Pospolita teper Volya Kovelskij rajon Volinska oblast Ukrayina Smert 29 travnya 1845 1845 05 29 73 roki Zhitomir Rosijska imperiya Ukrayina Svyashenstvo 5 listopada 1795 Yep hirotoniya 5 travnya 1827ZhittyepisNarodivsya u mistechku Nesuhoyizhi na Volini Zakinchiv greko katolicku duhovnu seminariyu u Vilno Pid chas studij buv svidkom ostatochnogo zanepadu isnuvannya Rechi Pospolitoyi Oboh Narodiv Rukopolozhenij na svyashenika 5 listopada 1795 roku yepiskopom Arseniyem Glovnyevskim greko katolickim yepiskopom koad yutorom Volodimirskoyi i Berestejskoyi yeparhiyi U 1795 1797 rokah Pivnickij buv profesorom teologiyi v unijnij duhovnij seminariyi u Volodimiri U 1797 roci perejshov na latinskij obryad buv priznachenij kanonikom Kiyivskogo katedralnogo kapitulu i obijnyav posadu sekretarya i kerivnika yepiskopskoyi kancelyariyi v Zhitomiri Koristuvavsya shlyahetskim gerbom Lyubich faktichno gerbom odnojmennogo shlyahetskogo rodu polsko pruskogo pohodzhennya U berezni 1815 roku Vilenskij Universitet prisvoyiv jomu titul doktora teologiyi i oboh prav Za rekomendaciyeyu jogo poperednika yepiskopa Kaspera Cecishovskogo car Oleksandr I priznachiv Pavnickogo 31 travnya 1824 roku koad yutorom Lucko Zhitomirskoyi diyeceziyi Apostolska Stolicya vidvolikala iz zatverdzhennyam ciyeyi nominaciyi lishe 3 lipnya 1826 papa Lev XII priznachiv jogo titulyarnim yepiskopom Ramata Rama Faktichno pochav upravlyati Luckoyu diyeceziyeyu v 1827 roci koli yepiskopa Cecishovskogo priznachili Mogilovskim arhiyepiskopom Perebuvav bilya nogo u Sankt Peterburzi Pislya smerti Kaspera Kazimira Cecishovskogo 28 kvitnya 1831 yepiskop Pivnickij oselivsya na postijno v Lucku i osobisto keruvav dovirenoyu jomu diyeceziyeyu Za upravlinnya yepiskopa Mihajla Pivnickogo Lucka diyeceziya perezhila cilij ryad bolisnih dniv Spershu listopadove povstannya jogo zanepad yakij priviv do bolisnogo naslidku dlya Cerkvi u viglyadi skasuvannya bagatoh kosteliv u tomu chisli 28 monastiriv i duhovnoyi seminariyi u Lucku Monastirski dobra i mayetki buli zabrani do rosijskoyi derzhavnoyi skarbnici Za carskimi ukazami takozh postupovo likvidovuvali parafiyalni greko katolicki ta latinski shkoli zaboronyali buduvati novi ta remontuvati stari kosteli Zgidno z ukazom carskogo uryadu svoyu rezidenciyu razom iz konsistoriyeyu i seminariyu v 1844 roci musiv perenesti do Zhitomira Bilshe yak sto rokiv Luck ne buv samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu Katolickoyi Cerkvi Pislya smerti yepiskopa Mihajla Pivnickogo rozpochalisya dovgi perervi v nastupnictvi Lucko Zhitomirskih pastiriv ce zrobleno carskim uryadom iz metoyu shob doprovaditi Cerkvu na cih terenah do zanepadu Pershij etap trivav bilya troh rokiv Diyeceziyeyu pochav upravlyati osvichenij pobozhnij i revnij prelat Luckoyi katedri o PrimitkiCheney David M www catholic hierarchy org Arhiv originalu za 4 lyutogo 2007 Procitovano 14 bereznya 2016 Prokop Krzysztof Rafal Sylwetki biskupow luckich Bialy Dunajec Ostrog 2001 S 174 DzherelaInna Shostak Lucko Zhitomirska Rimo Katolicka diyeceziya naprikinci XVIII u pershij polovini XIX stolittya Bilij Dunayec Ostrog 2005 Ks Witold Jozef Kowalow Biskup Michal Piwnicki 1831 1845 Wolanie z Wolynia nr 5 18 z wrzesnia pazdziernika 1997 S 36 37 pol Krzysztof Rafal Prokop Sylwetki biskupow luckich Bialy Dunajec Ostrog 2001 S 174 178 pol PosilannyaBishop Michal Piwnicki 4 lyutogo 2007 u Wayback Machine The Hierarchy of the Catholic Church angl