Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пещера — місто в Південній Болгарії, Пазарджицької області, адміністративний центр общини Пещера.
| Місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пештера Пещера | ||||
| ||||
 | ||||
| Країна |  Болгарія | |||
| Область | Пазарджицька область | |||
| Община | ||||
| Час заснування: | 1479 | |||
| Код ЕКАТТЕ | 56277 | |||
| Поштовий індекс | 4550 | |||
| Телефонний код | (+359) 350 | |||
| H G O | ||||
| Висота | 450 | |||
| Площа | 90,245 км² | |||
| Населення | 20 753 (2010) | |||
| Розташування | ||||
  Пештера Пештера (Болгарія) | ||||
| Мапа | ||||
 Пештера у Вікісховищі | ||||
Географія
Місто Пещера розташоване в передгір'ях (461 м над рівнем моря), на кордоні з Верхньо-фракійською рівниною, поблизу міст Батак і Брацигово, в 18 км від Пазарджика, в 38 км від Пловдива і 123 км від Софії. У північно-східному напрямку на відстані 0,5 км від міста відокремлена дорога до обласного центру, через яку здійснюється пряме транспортне сполучення з селами общини Радилово і Капітан Димитрієво.
Клімат у місті є помірним, без різких коливань температури. Середня висота Пещери - 461 м. Середньорічна температура становить 12,6 °С. Опадів відносно багато: 670 - 680 л/м² на рік.
Історія
- Рання історія
Місто Пещера - селище зі старою і цікавою історією. Найбільш ранні людські сліди відносяться до епохи неоліту. Виявлені знахідки дають дослідникам підстави зробити висновок, що в період бронзової доби печера Сніжанка і Ювілейна печери були населені. Протягом тисячоліть цей край насіляється фракійським племенем бессів, які переживали вплив римлян і візантійців.
Виникнення поселення в печерній долині відбулося в другій половині 4 ст. до н.е. Найбільш тривалим є взаємодія фракійців, болгар і слов'ян. Свідченням цього є залишки в безпосередній близькості від міста стародавньої культури - горщики з обвугленим зерном, будівельні матеріали, зброя, інструменти, монети, ювелірні вироби, предмети культу, саркофаги, мости, залишки брукованих доріг і фортець Києво кале, Перун, Тімра, Св. Микола, Св. Петка та інші.
Є кілька припущень щодо появи назви, але вірогідніше воно утворилось через наявність печер поблизу. Найдавніший письмовий документ про існування населеного пункту під назвою "Пещера" датується 1479 роком. У той час Пещера знаходиться в тімарі деякого Мустафи, поряд з 41 іншим селищем.
- Відродження
Наприкінці XVIII століття болгари з костурського села Омотсько і корсанського Ореше, вигнанні албанським насильством, у Пещері утворили верхню околицю Габер.
В епоху Відродження було завершено будівництво церков, мостів, фонтанів, будинків, шкіл майстрів, архітектурно-будівельного училища, монументальних церков "Св. Димитр","Св. Петка" і "Св. Богородиця".
Перша світська болгарська школа в Пещері була заснована в 1848 році, а в 1873 році - громадський центр "Надія". Видатним вчителем епохи Відродження є Спас Зафіров - вчитель Івана Вазова, Христо Ботева та Василя Левського, батька болгарського генерала Атіли Зафірова.
У гайдуйському загіні Тодора Банчева з Пещери були: Тодор Фіданов, Сотир Келеш і Дінко. У національно-визвольній боротьбі Пещера дає Болгарії Димитра і Атанаса Горових і Георгія Зафірова. У ополченні брали участь: Нешо Чипєв, Нікола М. Донський і Георгій Стоїлов. Місто було звільнено під час Російсько-турецької визвольної війни 6 січня 1878 року 17-ї ротою лейтенанта Паніна.
У 1876 р. Пещера має понад 800 будинків, з яких близько 500 болгарських, близько 60 арумунських і близько 250 турецьких і циганських. У 1880 році, під час першого офіційного перепису міста після Визволення, воно має 758 будинків і 3871 жителів, з яких 2618 були болгарами, 856 турками, 341 греками (більшість арумуни), 53 циганами і 1 каракачанин. П'ять років по тому, населення міста - 4704, а будинків - 876.
Населення
Населення включає багато етнічних спільнот. Переважає болгарське населення, але є також велика кількість турок, ромів, греків і волохів (арумунів), які мають власну культурну організацію. Кількість ромів у муніципалітеті близько 4000. У Пещерах вони розділені на 2 ромські квартали, один з яких повністю ромський, а інший - змішаний. Етноси в Пещері завжди жили в порозумінні і терпимості.
Демографія
Населення сучасної Пещери складає 20 493 осіб. З них близько 16,5 тис. болгар, 2800 циган, 800 турків, 250 влахів і 150 осіб інших національностей. Печера є центром Пловдивської єпархії Болгарської Православної Церкви. ПолітикаМіським головою муніципалітету Пещера є Микола Йорданов Зайчев, заступники - Стефан Балабанов і Зехра Аліш. ЕкономікаЕкономіка міста Пещера побудована на кількох промислових підприємствах, які знаходяться на території міста. Пещера славиться своєю взуттєвою промисловістю.  
Визначні пам'ятки
  
 
Регулярні подіїДень Пещери відзначається щорічно 6 травня (День Георгія). Щорічне святкування у базі відпочинку "Св. Константин" в останню суботу липня. Він збирає людей з усієї Болгарії. Особи З Пещери та всього муніципалітету походять діячи науки та культуру: 2 викладачі, 23 професори, 10 доцентів, 3 ректора університетів, декани та 2 віце-декани. 
Галерея
Джерела
Зовнішні посилання
Посилання
Карти
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peshera misto v Pivdennij Bolgariyi Pazardzhickoyi oblasti administrativnij centr obshini Peshera Misto Peshtera Peshera d Kat Krayina BolgariyaOblast Pazardzhicka oblast Obshina Chas zasnuvannya 1479Kod EKATTE 56277Poshtovij indeks 4550Telefonnij kod 359 35042 02 pn sh 24 18 sh d H G OVisota 450Plosha 90 245 km Naselennya 20 753 2010 Roztashuvannya PeshteraPeshtera Bolgariya Mapa Peshtera u VikishovishiGeografiyaMisto Peshera roztashovane v peredgir yah 461 m nad rivnem morya na kordoni z Verhno frakijskoyu rivninoyu poblizu mist Batak i Bracigovo v 18 km vid Pazardzhika v 38 km vid Plovdiva i 123 km vid Sofiyi U pivnichno shidnomu napryamku na vidstani 0 5 km vid mista vidokremlena doroga do oblasnogo centru cherez yaku zdijsnyuyetsya pryame transportne spoluchennya z selami obshini Radilovo i Kapitan Dimitriyevo Klimat u misti ye pomirnim bez rizkih kolivan temperaturi Serednya visota Pesheri 461 m Serednorichna temperatura stanovit 12 6 S Opadiv vidnosno bagato 670 680 l m na rik Panorama mistaIstoriyaRannya istoriya Misto Peshera selishe zi staroyu i cikavoyu istoriyeyu Najbilsh ranni lyudski slidi vidnosyatsya do epohi neolitu Viyavleni znahidki dayut doslidnikam pidstavi zrobiti visnovok sho v period bronzovoyi dobi pechera Snizhanka i Yuvilejna pecheri buli naseleni Protyagom tisyacholit cej kraj nasilyayetsya frakijskim plemenem bessiv yaki perezhivali vpliv rimlyan i vizantijciv Viniknennya poselennya v pechernij dolini vidbulosya v drugij polovini 4 st do n e Najbilsh trivalim ye vzayemodiya frakijciv bolgar i slov yan Svidchennyam cogo ye zalishki v bezposerednij blizkosti vid mista starodavnoyi kulturi gorshiki z obvuglenim zernom budivelni materiali zbroya instrumenti moneti yuvelirni virobi predmeti kultu sarkofagi mosti zalishki brukovanih dorig i fortec Kiyevo kale Perun Timra Sv Mikola Sv Petka ta inshi Ye kilka pripushen shodo poyavi nazvi ale virogidnishe vono utvorilos cherez nayavnist pecher poblizu Najdavnishij pismovij dokument pro isnuvannya naselenogo punktu pid nazvoyu Peshera datuyetsya 1479 rokom U toj chas Peshera znahoditsya v timari deyakogo Mustafi poryad z 41 inshim selishem Cerkva Sv Petka Vidrodzhennya Naprikinci XVIII stolittya bolgari z kosturskogo sela Omotsko i korsanskogo Oreshe vignanni albanskim nasilstvom u Pesheri utvorili verhnyu okolicyu Gaber V epohu Vidrodzhennya bulo zaversheno budivnictvo cerkov mostiv fontaniv budinkiv shkil majstriv arhitekturno budivelnogo uchilisha monumentalnih cerkov Sv Dimitr Sv Petka i Sv Bogorodicya Persha svitska bolgarska shkola v Pesheri bula zasnovana v 1848 roci a v 1873 roci gromadskij centr Nadiya Vidatnim vchitelem epohi Vidrodzhennya ye Spas Zafirov vchitel Ivana Vazova Hristo Boteva ta Vasilya Levskogo batka bolgarskogo generala Atili Zafirova U gajdujskomu zagini Todora Bancheva z Pesheri buli Todor Fidanov Sotir Kelesh i Dinko U nacionalno vizvolnij borotbi Peshera daye Bolgariyi Dimitra i Atanasa Gorovih i Georgiya Zafirova U opolchenni brali uchast Nesho Chipyev Nikola M Donskij i Georgij Stoyilov Misto bulo zvilneno pid chas Rosijsko tureckoyi vizvolnoyi vijni 6 sichnya 1878 roku 17 yi rotoyu lejtenanta Panina U 1876 r Peshera maye ponad 800 budinkiv z yakih blizko 500 bolgarskih blizko 60 arumunskih i blizko 250 tureckih i ciganskih U 1880 roci pid chas pershogo oficijnogo perepisu mista pislya Vizvolennya vono maye 758 budinkiv i 3871 zhiteliv z yakih 2618 buli bolgarami 856 turkami 341 grekami bilshist arumuni 53 ciganami i 1 karakachanin P yat rokiv po tomu naselennya mista 4704 a budinkiv 876 NaselennyaNaselennya vklyuchaye bagato etnichnih spilnot Perevazhaye bolgarske naselennya ale ye takozh velika kilkist turok romiv grekiv i volohiv arumuniv yaki mayut vlasnu kulturnu organizaciyu Kilkist romiv u municipaliteti blizko 4000 U Pesherah voni rozdileni na 2 romski kvartali odin z yakih povnistyu romskij a inshij zmishanij Etnosi v Pesheri zavzhdi zhili v porozuminni i terpimosti DemografiyaRik Naselennya 1985 18 765 1992 19 280 2000 20 184 2005 19 090 2010 20 753 Naselennya suchasnoyi Pesheri skladaye 20 493 osib Z nih blizko 16 5 tis bolgar 2800 cigan 800 turkiv 250 vlahiv i 150 osib inshih nacionalnostej Pechera ye centrom Plovdivskoyi yeparhiyi Bolgarskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Politika Miskim golovoyu municipalitetu Peshera ye Mikola Jordanov Zajchev zastupniki Stefan Balabanov i Zehra Alish Ekonomika Ekonomika mista Peshera pobudovana na kilkoh promislovih pidpriyemstvah yaki znahodyatsya na teritoriyi mista Peshera slavitsya svoyeyu vzuttyevoyu promislovistyu Centralna vulicya Mihajlo Takev Fontani centru mista Biovet Peshera zavod antibiotikiv i likarskih zasobiv Vinprom Peshera zavod alkogolnih napoyiv vidomij v osnovnomu svoyeyu rakiyeyu Pesherska vinogradna i Mastika Peshtera TOV Gerkal zavod z budivnictva vazhkih metalokonstrukcij TOV Gribash Comyp vzuttyeva fabrika Nota Bene Shoes vzuttyeva fabrika TOV GIDO vzuttyeva fabrika Bari vzuttyeva fabrika Ingiliz vzuttyeva fabrika Svik vzuttyeva fabrika Adi Shoes vzuttyeva fabrika GOTTI vzuttyeva fabrika Lazur harchova Gerkand Guddex Fresh Klien System budivelna i pidpriyemnicka kompaniya Viznachni pam yatki Turistichni Antichna i serednovichna fortecya Peristera Golubina fortecya znahoditsya v 0 8 km na pivnich po pryamij liniyi vid centru Peshera U centri miscya znahoditsya starij kompleks mozhlivo frakijskogo svyatilisha z rizblenimi kam yanimi shodami V kinci pagorba arheologi znahodyat urni sarkofagiv yaki vazhko znajti v bilshosti frakijskih pohovan Citadel forteci prostyagayetsya na 3 gektari a drugij poyas fortechnih stin otochuye 12 gektariv Isnuye takozh tretij zovnishnij poyas yakij she ne vstanovlenij Pagorb na yakomu roztashovana fortecya vidomij yak Svyata Petka a nazva Peristera golub golubine misce vpershe zgadav Ivan Popov u svoyemu doslidzhenni Storinki minulogo Pesheri Nazva forteci i pagorba pohodyat vid pidzemnoyi cerkvi Sv Petka Vono bula ogoloshena pam yatnikom kulturi nacionalnogo znachennya 2012 r Proektom v ramkah Programi regionalnogo rozvitku dlya restavraciyi konservaciyi ta socialnoyi adaptaciyi zdijsneno chastkove vidnovlennya fortechni stini povna rekonstrukciya pivdennoyi vezhi peretvorena v muzej bula pobudovana osnovna infrastruktura Ye 4 altanki dlya vidpochinku gostej i dodatkovij prohid dlya lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami Vidkrito dlya vidviduvannya z 22 05 2014 Pechera Snizhanka ye chastinoyu 100 nacionalnih turistichnih ob yektiv Bolgarskogo turistichnogo soyuzu litnij robochij chas z 9 00 do 17 15 zima z 10 00 do 16 00 bez vihidnih Cya vazhkodostupna pechera roztashovana v miscevosti Lilova skala na livomu berezi richki Novomahalenska v 380 m nad ruslom richki v 5 km na pivdennij zahid vid mista Peshera v Batakskih gorah i Zahidnih Rodopah Vona vhodit do chisla 7 najbilshih pecher Bolgariyi Bula vidkrita 3 sichnya 1961 roku Hreshenij batko profesor Aleksij Petrov z Bolgarskoyi akademiyi nauk yakij dav yij nazvu na osnovi figuri sho nagaduyuye geroyinyu charivnoyi kazki Dovzhina stanovit 220 m i zajmaye ploshu 3130 m Ye ponad 600 000 stalaktitiv Ye kilka chudovih zaliv Zal golubiv Zal kitajskih lihtariv Velikij zal Kam yanij lis U 1979 roci pechera Snizhanka bula ogoloshena prirodnoyu pam yatkoyu Za ocinkami shorichno yiyi vidviduyut 10000 cholovik Pechera Yuvilejna znahoditsya na visoti 600 m n r m Dovzhina blizko 1000 m Znajdena 12 lyutogo 1974 roku Godinnikova vezha Vezha z godinnikom Sahata Tochna data budivnictva ne bula vstanovlena ale jmovirno bula pov yazana z chasom zagalnogo ekonomichnogo pidjomu mista Regulyuvannya robochogo dnya v remisnichih majsternyah i torgivelnih cehah ta uniknennya nedobrosovisnoyi konkurenciyi v Pesheri vimagali odnochasnogo vidkrittya da zakrittya pidpriyemstv po vsij charshiyi Bashta z godinnikom sluzhila ne tilki pracyuyuchim remisnikam poblizu ale j musulmanskih ritualiv Za slovami Ivana Popova bashta bula pobudovana blizko togo roku koli i mechet bula pobudovana v Pesheri v 1650 roci i maye taku zh konstrukciyu Zgidno z inshimi dzherelami vezha bula pobudovana dlya togo shob ne protestuvali turki sho v yihnomu rajoni bula pobudovana bolgarska cerkva Baza vidpochinku Sv Kostyantin v 18 km vid mista vidoma svoyim m yakim klimatom i prekrasnimi pejzazhami Zbudovani lizhni pidjomniki stvoryuyut umovi dlya rozvitku zimovih vidiv sportu i prilegla greblya Batak dlya litnogo vidpochinku i ribolovli Zapovidnik Kupena roztashovanij v 3 km na pivden vid Pesheri Vin bagatij na znikayuchi vidi roslin i tvarin Muzeyi Istorichnij muzej Istorichnij muzej rozmishenij u budivli kolishnogo Krichmiskogo monastirya poruch z cerkvoyu Svyatoyi Petki Vistavka roztashovana v 5 zalah Vin maye bagatu kolekciyu z bilsh nizh 8000 eksponativ V ostanni roki osobliva uvaga pridilyalasya arheologiyi v rozdili Praistoriya Hudozhnya galereya Prof Veselin Stajkov zasnovana v 1996 roci Maye bilshe 350 eksponativ kartin grafiki skulpturi dribnoyi skulpturi rizbi po derevu ta in U galereyi ye roboti prof Veselina Stajkova doc Stoyana Rakanova Miri Lihanskoyi Todora Hadzhinikolova ta inshi Muzej u forteci Peristera pivdenna vezha Inshi Cerkva Sv Dimitr Cerkva Sv Dimitr odna z nebagatoh zberezhenih pam yatok epohi Vidrodzhennya v Bolgariyi Bula pobudovana v period 1825 1831 rokiv znamenitim pesherchaninom arhitektorom Kuzmanom Michovim i pershim majstrom Petrom Kazovim Kazoolu Ce trinefnij hrestokupolnij hram z pritvorom i galereyeyu Tehnika i tehnologichnij pidhid budovi analogichni pidhodam najbilshih i reprezentativnih kultovih sporud 19 stolittya Ikonostas virizanij v 1910 roci ale ikoni z XIX stolittya Freski v inter yeri hramu takozh originalni Cerkva Svyatoyi Petki Ansambl Slavejche municipalnij ansambl narodnih pisen i tanciv stvorenij u 1995 roci nastupnik ansamblyu Zdravec U grupi tancyuyut i spivayut ponad 100 ditej Bulo provedeno ponad 100 koncertiv u krayini ta za kordonom Laureati bagatoh festivaliv Budinok kulturi zasnovanij u 1980 roci Ponad 250 ditej berut uchast u zahodah Budinku kulturi Pesheri Tri gromadski centri u Pesheri mayut duzhe horoshi bibliotechni aktivi Pracyuye ponad 20 form amatorskogo mistectva ta klubiv interesiv u yakih pracyuyut ta tvoryat bilshe 350 lyubiteliv Materialna baza znahoditsya v duzhe horoshomu stani Tvorchi kolektivi art klub Petra Stajkova Literaturnij klub Iskri klub istorikiv ta kulturnij klub Kozhna grupa bere uchast z vlasnimi iniciativami ta podiyami v kulturnomu kalendari municipalitetu Pam yatnik pomerlim za svobodu Bolgariyi Regulyarni podiyi Den Pesheri vidznachayetsya shorichno 6 travnya Den Georgiya Shorichne svyatkuvannya u bazi vidpochinku Sv Konstantin v ostannyu subotu lipnya Vin zbiraye lyudej z usiyeyi Bolgariyi Osobi Sud u misti Peshtera Z Pesheri ta vsogo municipalitetu pohodyat diyachi nauki ta kulturu 2 vikladachi 23 profesori 10 docentiv 3 rektora universitetiv dekani ta 2 vice dekani Memorial revolyucioneriv Dimitra Gorova i Atanasa Gorova Prof Yanko Yanev filosof kulturolog 2 bereznya 2019 u Wayback Machine akademik Veselin Hadzhinikolov istorik akademik Lyudmil Stajkov rezhiser Profesor Georgij Klisuranov vikladach Prof D Paskov farmakolog vinahidnik Nivalina Profesor Dimitr Ranev hirurg Profesor Veselin Stajkov hudozhnik Profesor Atanas Stamatov filosof vikladach Sofijskogo universitetu Prof Zahari Stajkov sociolog vchenij Profesor Yanko Todorov uchenij davnoyi istoriyi Profesor Nikola Hadzhiyev sportsmen gimnastika Docent Dimitr Punev aktor i rezhiser Docent Georgij Stoyilov zasnovnik Tehnichnogo universitetu Plovdivskogo viddilennya v m Plovdiv Georgij Keseivanov 1884 1960 diplomat prem yer ministr Osman Nuri Yefendi bolgarskij politik Spas Zafirov 1816 1885 vikladach greckoyi ta francuzkoyi mov Rumen Grigorov veteran bolgarskogo kinematografa Petro Kazov majster budivelnik Jordan Kovachev 1885 1966 pismennik perekladach Petro Rakov 1877 1907 bolgarskij revolyucioner Serafim Todorov 1969 r n bokser Mikola Uchkunov spivak Cveta Cacheva 1900 1975 aktrisa Katya Chukova aktrisa U P Rachkov 18 richnij opolchenec stolyar iz zagonu Stefana Chavdarova Galereya Mechet z golovnim mostom cherez richku Staru Gromadskij centr Rozvitok Centralna plosha Municipalitet Cerkva Sv Petka i Istorichnij muzej Bashta z godinnikom Dzherela Cya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Peshtera ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q10006665 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Yurukov Daniil 1931 Bracigovo Sofiya G D Yurukov s 5 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 3 bereznya 2019 Materiali Istorichnogo muzeyu v Peshteri Todor Balkanskij Osman Nuri Efendi Velikij Pomak bolgar 12 bereznya 2019 u Wayback Machine Makedonsko Adrianopolskij korpus 1912 1913 Golovne upravlinnya arhiviv 2006 stor 595 Tuleshkov N Arhitekturna istoriya hramu Uspinnya Bogorodici v Pazardzhiku Pam yatniki restavraciya muzeyi 3 4 2007 3 12 Sajt miskoyi administraciyi mista Peshera www peshtera bg Sajt NSI www nsi bg 5 http bulgariancastles com en node 1642 12 serpnya 2014 u Wayback Machine Elektronnij zhurnal Liternet http liternet bg publish10 yanko yanev index html 2 bereznya 2019 u Wayback Machine Zovnishni posilannya Oficijnij sajt municipalitetu Peshera 1 listopada 2012 u Wayback Machine Sajtove za obshina Peshera katalog posilan Open Directory Project Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Peshtera misto Sajt mista i gromadi 1 listopada 2012 u Wayback Machine bolg Statistika naselennya 15 bereznya 2016 u Wayback Machine bolg Karti bgmaps com nedostupne posilannya z lipnya 2019 emaps bg nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi