Печи́ни — село в Україні, у Тростянецькій громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 504 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Печинська сільська рада.
село Печини | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Охтирський район |
Громада | Тростянецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA59040130270012718 |
Облікова картка | Печини |
Основні дані | |
Засноване | друга половина XVIII століття |
Населення | 504 |
Поштовий індекс | 42644 |
Телефонний код | +380 5458 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°31′56″ пн. ш. 35°09′34″ сх. д. / 50.53222° пн. ш. 35.15944° сх. д.Координати: 50°31′56″ пн. ш. 35°09′34″ сх. д. / 50.53222° пн. ш. 35.15944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 159 м |
Відстань до районного центру | 18 км |
Найближча залізнична станція | Смородине |
Відстань до залізничної станції | 18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42644, с.Печини, вул. Центральна, 3а |
Карта | |
Печини | |
Печини | |
Мапа | |
Печини у Вікісховищі |
Після ліквідації Тростянецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Охтирського району.
Географія
Село Печини знаходиться на березі яру Печини, який через 2,5 км впадає в річку Дернова, нижче за течією струмка на відстані 1,5 км розташоване село Семереньки. На струмку велика загата. Через село проходить автомобільна дорога Т 1913.
Історія
За даними на 1864 рік у казеному селі Жигайлівської волості Охтирського повіту Харківської губернії, мешкало 1111 осіб (552 чоловічої статі та 559 — жіночої), налічувалось 168 дворових господарства.
Станом на 1914 рік село відносилось до Дернівської волості, кількість мешканців зросла до 2142 осіб.
Село засноване у другій половині XVIII століття переселенцями з Росії "боярськими дітьми" і однодвірцями. У стародавніх актах писалося, що "деревня Печины - владения однодворцев".
Ці поселенці вважали себе дворянського роду, були в них навіть піддані. Походили однодворці з дворянських дітей, а також із служивих людей. За своїм соціальним станом займали середнє місце між селянами і дворянами. Більшості з них доводилося на нових місцях виконувати всю селянську роботу. "Корінні" дворяни насміхалися з них: "Сам і сіє, і оре, сам і грошики бере". Цебто - сам зорає землю, виростить урожай, сам повинен і реалізувати його. Або ще було таке прислів'я: "Ніс чорт гриби в коробу, та розсипав по бору: і виросли однодворці". Звичайно, тут - гумор, але є й елементи зверхності.
Печинські однодворці, Іван Давидовта інші володіли землями у Верхолюджі. Тут у них були й піддані. Однодворці одержували казенні оклади. Чимало однодворців поселилося на "Черкаському порубіжні" в долині річки Олешні, де проходив кордон з Польщею. Коли в степах України, південніше Харкова, було збудовано Українську укріплену лінію, ряд однодворців з нашої місцевості направили служити в гарнізони при ній. Однодворці - свого роду народне ополчення, мали ще назву ландміліції.
На викопіровці з "Генерального геометричного плану Охтирського повіту Харківського намісництва", складеному у 1784 році, видно, як "деревня" Печини розташувалася на підвищенні, що підковою з трьох боків - західного, південного і східного - охоплюють яри. В ярах - каскад ставів. Назви ярів дуже і дуже різноманітні: Глуміново, Шишкін ярок, Воробйово, Перилки, Місочкін Яр, Чувахіно, Конюв яр, Бура гін, Кондрашин яр, Кепов яр . та інші, Назви їх походять, можливо, від прізвищ людей або ж форми самих ярів. Наприклад, взяти Місочкіно (від тарілки, миски), не то від мешканців яру, наприклад. Лисячий яр. За розповідями старих людей тут мешкало багато лисиць, але через цей яр зараз проходить автошлях, що зв'язує села Семереньки та Печини, Але і в наші часи тут можна зустріти рудих "друзів". Із розповідей старожилів Сторожевої Катерини Іванівни (1923 р.) Сторожевої Марії Петрівни (1921 р.), Маховицької Віри Макарівни (1941 р.), ці яри служили людям городами, а вірніше, добавкою до городів. їх зорювали, саджали картоплю. Пізніше ці добавки втратили свою значимість: щоб яри не розмивала вода, тут саджали дерева. Так виникли чудові "маленькі ліси" - Березовий гай у Бурагіному яру, що став улюбленим місцем відпочинку школярів. Знаходиться він недалеко від школи на півдні села. Сосновий бір у Перилках, ліщинні ліси у Глуміновому та Воробйовому, куди кожного року ходять збирати гриби-опеньки та горіхи печинці, останнім часом, з легкої руки тих же печинців, Воробйово майже вирубано, на черзі Глуміново.
На викопіровці з "Генерального геометричного плану Охтирського повіту Харківського намісництва", складеному у 1748 році, значиться, що в ярах- каскад ставів - їх аж чотири. За розповідями старожилів - це ставок у Глуміновому, якого зараз вже не існує, ставок у Воробйовому, який ще є, але він придатний лише для водоплаваючої птиці, бо вже дуже мілкий, хоча років десь 15-20 тому тут ще могли купатись люди. Третій ставок, напевно, - Базовський став, що знаходиться зараз у центрі села, хоча на ті часи центр села був у іншому місці. Щодо четвертого ставка - то це ставок у Косому.
Вже 2 роки підряд, у 1998, 1999 рр. ставок повністю спускають, а це призводить до тяжких наслідків. Пагорби навколо ставка раніше теж були за городи, але десь у 80-х роках тут були посаджені різноманітні деревця, зараз це вже справжнісінький ліс.
Ставок був загачений у тому місці, де раніше протікала річка, й русло, коли спускається ставок, і зараз дуже добре помітної а річка ця та сама, що дала назву нашому селу, тобто Печини. Чому саме річка називається Печини? За версією одного із старожилів (Василя Пантелійовича Конєва) раніше в ній виловлювали багато раків і пекли їх. Ось від слова пекти ( рос. - печь) і походить назва Печини. Річка Печини протікає далі через с.Семереньки, с.Поляне і впадає в річку Ворсклицю в с.Дерновому, а вже далі у Ворсклу.
За даними 1784 року село було розташовано на південному сході, саме тут і розпочалось заселення Печин. Зараз це вулиця Горького, а в народі Басовка, бо першим тут оселився Басов. За свідченнями старожилів, печинці відійшли від Дернового, доказом цього - схожі прізвища: Давидов, Басов, Сасін тощо.
На цій вулиці знаходилась школа. Перша земська школа була заснована у 1865 році. Наприкінці XIX століття, у 1896 році, було побудовано для школи дерев'яне приміщення, обкладене цеглою на два класи. Площа його становила 24 квадратних сажні, а двох класних кімнат - 133 квадратних аршини. Опалювалося приміщення однією російською і двома голландськими печами. При школі була квартира для вчителя, сарай та погріб. Шкільна садиба розташовувалася на площі 474 квадратних сажні. Загальна вартість шкільних будівель оцінювалася у 1900 крб.
Заняття проходили в дві зміни, чисельність учнів становила до 35 чоловік у класі, були навіть паралельні класи. Через дорогу, навпроти школи, стояла церква. У дореволюційний період у школі Закон Божий викладав церковний служитель. Освіту могли отримати не всі, а лише діти заможних селян. Люди похилого та середнього віку з радістю та деяким смутком пригадують цю школу, вчителів, які тут викладали, адже це їхні роки дитинства, шкільні роки. Останній дзвоник пролунав у цій школі 30 грудня 1968 року бо вже в січні місяці 1969 року була відкрита нова школа. Приміщення старої школи довгий час служило квартирою для вчителів та працівників нової школи. Але десь у кінці 80-х років рішенням правління колгоспу "Красное знамя" ця споруда була віддана на злам.
Стараннями прихожан у 1867 році була побудована дерев'яна однопрестольна Архангело - Михайлівська церква. Храм мав 33 десятини орної землі. Жалування священику було встановлено у розмірі 137 крб., псаломщику - 35 карбованців. На початку XX століття священиком був Іван Ніколаєвський, який закінчив духовну семінарію, псаломщиком - Семен Синявін, церковним старостою - селянин Степан Сизарєв.
Відомі люди
- Давидов Микола Васильович (1975—2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- УРЕ
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 507)(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том Сумская область. стор. 580 (рос.)
- Погода в селі Печини [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- https://trostyanecka-rayrada.gov.ua/pechini-20-19-22-02-03-2017/ [ 22 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Сумську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechi ni selo v Ukrayini u Trostyaneckij gromadi Ohtirskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 504 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Pechinska silska rada selo Pechini Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Ohtirskij rajon Gromada Trostyanecka miska gromada Kod KATOTTG UA59040130270012718 Oblikova kartka Pechini Osnovni dani Zasnovane druga polovina XVIII stolittya Naselennya 504 Poshtovij indeks 42644 Telefonnij kod 380 5458 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 31 56 pn sh 35 09 34 sh d 50 53222 pn sh 35 15944 sh d 50 53222 35 15944 Koordinati 50 31 56 pn sh 35 09 34 sh d 50 53222 pn sh 35 15944 sh d 50 53222 35 15944 Serednya visota nad rivnem morya 159 m Vidstan do rajonnogo centru 18 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Smorodine Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 km Misceva vlada Adresa radi 42644 s Pechini vul Centralna 3a Karta Pechini Pechini Mapa Pechini u Vikishovishi Pislya likvidaciyi Trostyaneckogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Ohtirskogo rajonu GeografiyaSelo Pechini znahoditsya na berezi yaru Pechini yakij cherez 2 5 km vpadaye v richku Dernova nizhche za techiyeyu strumka na vidstani 1 5 km roztashovane selo Semerenki Na strumku velika zagata Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 1913 IstoriyaZa danimi na 1864 rik u kazenomu seli Zhigajlivskoyi volosti Ohtirskogo povitu Harkivskoyi guberniyi meshkalo 1111 osib 552 cholovichoyi stati ta 559 zhinochoyi nalichuvalos 168 dvorovih gospodarstva Stanom na 1914 rik selo vidnosilos do Dernivskoyi volosti kilkist meshkanciv zrosla do 2142 osib Selo zasnovane u drugij polovini XVIII stolittya pereselencyami z Rosiyi boyarskimi ditmi i odnodvircyami U starodavnih aktah pisalosya sho derevnya Pechiny vladeniya odnodvorcev Ci poselenci vvazhali sebe dvoryanskogo rodu buli v nih navit piddani Pohodili odnodvorci z dvoryanskih ditej a takozh iz sluzhivih lyudej Za svoyim socialnim stanom zajmali serednye misce mizh selyanami i dvoryanami Bilshosti z nih dovodilosya na novih miscyah vikonuvati vsyu selyansku robotu Korinni dvoryani nasmihalisya z nih Sam i siye i ore sam i groshiki bere Cebto sam zoraye zemlyu virostit urozhaj sam povinen i realizuvati jogo Abo she bulo take prisliv ya Nis chort gribi v korobu ta rozsipav po boru i virosli odnodvorci Zvichajno tut gumor ale ye j elementi zverhnosti Pechinski odnodvorci Ivan Davidovta inshi volodili zemlyami u Verholyudzhi Tut u nih buli j piddani Odnodvorci oderzhuvali kazenni okladi Chimalo odnodvorciv poselilosya na Cherkaskomu porubizhni v dolini richki Oleshni de prohodiv kordon z Polsheyu Koli v stepah Ukrayini pivdennishe Harkova bulo zbudovano Ukrayinsku ukriplenu liniyu ryad odnodvorciv z nashoyi miscevosti napravili sluzhiti v garnizoni pri nij Odnodvorci svogo rodu narodne opolchennya mali she nazvu landmiliciyi Na vikopirovci z Generalnogo geometrichnogo planu Ohtirskogo povitu Harkivskogo namisnictva skladenomu u 1784 roci vidno yak derevnya Pechini roztashuvalasya na pidvishenni sho pidkovoyu z troh bokiv zahidnogo pivdennogo i shidnogo ohoplyuyut yari V yarah kaskad staviv Nazvi yariv duzhe i duzhe riznomanitni Gluminovo Shishkin yarok Vorobjovo Perilki Misochkin Yar Chuvahino Konyuv yar Bura gin Kondrashin yar Kepov yar ta inshi Nazvi yih pohodyat mozhlivo vid prizvish lyudej abo zh formi samih yariv Napriklad vzyati Misochkino vid tarilki miski ne to vid meshkanciv yaru napriklad Lisyachij yar Za rozpovidyami starih lyudej tut meshkalo bagato lisic ale cherez cej yar zaraz prohodit avtoshlyah sho zv yazuye sela Semerenki ta Pechini Ale i v nashi chasi tut mozhna zustriti rudih druziv Iz rozpovidej starozhiliv Storozhevoyi Katerini Ivanivni 1923 r Storozhevoyi Mariyi Petrivni 1921 r Mahovickoyi Viri Makarivni 1941 r ci yari sluzhili lyudyam gorodami a virnishe dobavkoyu do gorodiv yih zoryuvali sadzhali kartoplyu Piznishe ci dobavki vtratili svoyu znachimist shob yari ne rozmivala voda tut sadzhali dereva Tak vinikli chudovi malenki lisi Berezovij gaj u Buraginomu yaru sho stav ulyublenim miscem vidpochinku shkolyariv Znahoditsya vin nedaleko vid shkoli na pivdni sela Sosnovij bir u Perilkah lishinni lisi u Gluminovomu ta Vorobjovomu kudi kozhnogo roku hodyat zbirati gribi openki ta gorihi pechinci ostannim chasom z legkoyi ruki tih zhe pechinciv Vorobjovo majzhe virubano na cherzi Gluminovo Na vikopirovci z Generalnogo geometrichnogo planu Ohtirskogo povitu Harkivskogo namisnictva skladenomu u 1748 roci znachitsya sho v yarah kaskad staviv yih azh chotiri Za rozpovidyami starozhiliv ce stavok u Gluminovomu yakogo zaraz vzhe ne isnuye stavok u Vorobjovomu yakij she ye ale vin pridatnij lishe dlya vodoplavayuchoyi ptici bo vzhe duzhe milkij hocha rokiv des 15 20 tomu tut she mogli kupatis lyudi Tretij stavok napevno Bazovskij stav sho znahoditsya zaraz u centri sela hocha na ti chasi centr sela buv u inshomu misci Shodo chetvertogo stavka to ce stavok u Kosomu Vzhe 2 roki pidryad u 1998 1999 rr stavok povnistyu spuskayut a ce prizvodit do tyazhkih naslidkiv Pagorbi navkolo stavka ranishe tezh buli za gorodi ale des u 80 h rokah tut buli posadzheni riznomanitni derevcya zaraz ce vzhe spravzhnisinkij lis Stavok buv zagachenij u tomu misci de ranishe protikala richka j ruslo koli spuskayetsya stavok i zaraz duzhe dobre pomitnoyi a richka cya ta sama sho dala nazvu nashomu selu tobto Pechini Chomu same richka nazivayetsya Pechini Za versiyeyu odnogo iz starozhiliv Vasilya Pantelijovicha Konyeva ranishe v nij vilovlyuvali bagato rakiv i pekli yih Os vid slova pekti ros pech i pohodit nazva Pechini Richka Pechini protikaye dali cherez s Semerenki s Polyane i vpadaye v richku Vorsklicyu v s Dernovomu a vzhe dali u Vorsklu Za danimi 1784 roku selo bulo roztashovano na pivdennomu shodi same tut i rozpochalos zaselennya Pechin Zaraz ce vulicya Gorkogo a v narodi Basovka bo pershim tut oselivsya Basov Za svidchennyami starozhiliv pechinci vidijshli vid Dernovogo dokazom cogo shozhi prizvisha Davidov Basov Sasin tosho Na cij vulici znahodilas shkola Persha zemska shkola bula zasnovana u 1865 roci Naprikinci XIX stolittya u 1896 roci bulo pobudovano dlya shkoli derev yane primishennya obkladene cegloyu na dva klasi Plosha jogo stanovila 24 kvadratnih sazhni a dvoh klasnih kimnat 133 kvadratnih arshini Opalyuvalosya primishennya odniyeyu rosijskoyu i dvoma gollandskimi pechami Pri shkoli bula kvartira dlya vchitelya saraj ta pogrib Shkilna sadiba roztashovuvalasya na ploshi 474 kvadratnih sazhni Zagalna vartist shkilnih budivel ocinyuvalasya u 1900 krb Zanyattya prohodili v dvi zmini chiselnist uchniv stanovila do 35 cholovik u klasi buli navit paralelni klasi Cherez dorogu navproti shkoli stoyala cerkva U dorevolyucijnij period u shkoli Zakon Bozhij vikladav cerkovnij sluzhitel Osvitu mogli otrimati ne vsi a lishe diti zamozhnih selyan Lyudi pohilogo ta serednogo viku z radistyu ta deyakim smutkom prigaduyut cyu shkolu vchiteliv yaki tut vikladali adzhe ce yihni roki ditinstva shkilni roki Ostannij dzvonik prolunav u cij shkoli 30 grudnya 1968 roku bo vzhe v sichni misyaci 1969 roku bula vidkrita nova shkola Primishennya staroyi shkoli dovgij chas sluzhilo kvartiroyu dlya vchiteliv ta pracivnikiv novoyi shkoli Ale des u kinci 80 h rokiv rishennyam pravlinnya kolgospu Krasnoe znamya cya sporuda bula viddana na zlam Starannyami prihozhan u 1867 roci bula pobudovana derev yana odnoprestolna Arhangelo Mihajlivska cerkva Hram mav 33 desyatini ornoyi zemli Zhaluvannya svyasheniku bulo vstanovleno u rozmiri 137 krb psalomshiku 35 karbovanciv Na pochatku XX stolittya svyashenikom buv Ivan Nikolayevskij yakij zakinchiv duhovnu seminariyu psalomshikom Semen Sinyavin cerkovnim starostoyu selyanin Stepan Sizaryev Vidomi lyudiDavidov Mikola Vasilovich 1975 2015 starshina Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiURE Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s kod 507 ros doref Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom Sumskaya oblast stor 580 ros Pogoda v seli Pechini 19 grudnya 2011 u Wayback Machine https trostyanecka rayrada gov ua pechini 20 19 22 02 03 2017 22 veresnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Sumsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi