У городищі Мангуп загалом налічується, за одними даними, близько 60 штучних печерних споруд, з яких приблизно половина (понад 30) зосереджені на мисі Тешклі-бурун, за іншими даними печер понад 100. Штучні печери Мангупа заведено поділяти за тимчасовими періодами: ранньосередньовічні (або період А) — друга половина VI–VII століття; період Б — X–XI — початок XV століття і період В — друга половина XIV–XVIII століття. Печери XIV–XV століття, споруджені в один час, але історики їх датують різними періодами, поділяються ними за формою приміщень та способами їх вирубування, а також за призначенням.
Печерні споруди Мангупа | |
---|---|
Країна | Україна |
Ранні середньовічні печери
Печери першого періоду (А), що будувалися в ранньовізантійську епоху по периметру обривів плато і мали, в більшості, оборонне призначення: як пункти для контролю під'їзних доріг і легкодоступних розселин, як спостережні пункти, як приміщення для укриттів для вартових і в комплексі з головною лінією оборони. Вирубані киркою, косими ударами, як правило, в одному напрямку зверху — вниз під кутом 35°-50°, що утворили в результаті характерні борозни з відстанню не більше 8-9 см між ними. Приміщення, площею від 3 м² до 11 м², виходили практично без кутів, овальної або округленої форми з плавним переходом від підлоги до стін і від стін до стелі, в результаті чого стеля набувала форму коробового зводу. Характерними ознаками печер періоду А є вирубані в скелі лави й арочні ніші. Загальна кількість печерних споруд першого періоду, що входили в оборонну систему, за підрахунками дослідників, не перевищувало 12-17 штук (в деяких більш пізніх печерах вгадуються сліди знищених при будівництві більш старих порожнин).
Більшість печер цього періоду мали вартові функції й розташовувалися в місцях примикання стін головної лінії оборони до обривів плато: відомі приміщення на західному схилі мису Еллі-бурун (овальне, розмірами 4 на 2,8 м і висотою 1,6 м, із залишками кам'яної лави у Південній і Західній стін шириною 0,25 м і висотою 0,3 м), перед фасом куртина в яру Гамам-дере (після перенесення стіни турками вище по схилу вони виявилися із зовнішнього боку). Печера на протилежному схилі Яру, розмірами 3,3 на 3,0 м, висотою 1,9 м, також всередині стіни, в 10 м від неї. Два приміщення, з'єднані проходом, круглої й овальної форми, одне з лавами уздовж стін, інше — з вирубаними в стіні хрестами й нішею, розташовані на південній околиці плато.
На східному схилі мису Еллі-бурун над ущелиною Капу-дере знаходиться комплекс з 3 печер, всі невеликі, у вигляді овалу, з Коробовим склепінням, з'єднані скельним майданчиком на краю обриву (два з них сильно зруйновані). Також виділені дозорні печери на верхньому краю скель, що служили для спостереження за «мертвими зонами» при увігнутості обривів.
Багато ранньосередньовічних печер згодом перероблялися, деякі неодноразово, іноді пристосовуючись під інші потреби. На мисі Тешклі-бурун, наприклад, ранні печери були зруйновані при будівництві монастирського комплексу у XIV–XV столітті в епоху Феодоро; також, після захоплення фортеці турками, змінилося призначення частини приміщень.
Печери періоду Б
Печери періоду Б об'єднуються у дві тимчасові групи: X–XI століть та початку XV століття. Споруди X–XI століття здебільшого господарські, пов'язані переважно зі скотарством. У великій кількості у приміщеннях зустрічаються вирубані ясла (годівниці для худоби) та кам'яні кільця для прив'язування тварин. Печери XIV—XV століття споруджувалися під час формування та розквіту князівства Феодоро, мали оборонне та господарське (понад 80 %) призначення. У цей період оздоблення стає ретельнішим, але ще без виражених кутів, стелі, в основному, плоскі, рідше — коробове склепіння, розміри від 6 до 100 м².
Вирубка здійснювалася паралельними або перехрещуваними ударами, що залишали глибокі борозни на відстані не менше 0,1 м.
Більшість оборонних споруд XIV–XV століття розташовані на мисі Тешклі-бурун і, можливо, пов'язані з будівництвом Цитаделі та початок їх будівництва, на підставі відомого будівельного напису 1362 року, датуються початком 1360-х років, а закінчення, на думку істориків, — 1420-х роками, коли була зведена друга лінія оборони.
Печери періоду В
Печери періоду В, датовані другою половиною XIV–XVIII століттям, відрізнялися прямокутною формою з різко вираженими кутами, плоскою стелею та гладкою обробкою стін. Печери третього періоду, особливо його початку, часто розташовані комплексами, у тому числі багато культових споруд, включаючи кілька монастирів. Приміщення Періоду В є нові, більш монументальні архітектурні рішення, що відображають статус феодального міста, що склалося, вони вже практично повністю копіюють наземну архітектуру. Змінилося, у зв'язку зі статусом, призначення приміщень: в абсолютній більшості вони мали суспільний і культово-похоронний характер, було влаштовано кілька печерних церков і монастирів.
- Монастир на мисі Тешклі-Бурун — умовна назва комплексу підземних та залишків надземних споруд XIV–XV століття на краю мису Тешклі-бурун Мангупа, що об'єднуються істориками в середньовічний монастир.
- Південний монастир, також Благовіщенський монастир — середньовічний і сучасний печерний монастир, розташований у південних обривах плато.
- Південно-східний монастир — умовна назва дворівневого комплексу підземних та залишків надземних культових споруд XIV–XV століття періоду князівства Феодоро, розташованих на південно-східних урвищах плато Мангупа.
- Північний монастир — печерний монастир початку XIII–XV століття, розташований на кручі західного схилу мису Чуфут-Чеарган-бурун у балці Табана-Дере, поблизу Головної лінії оборони. Включає печерну церкву і 6 супутніх приміщень, розташованих в три яруси.
Також відомий комплекс вирубних усипальниць, на 6 м вище за рівень дороги біля воріт Капу-дере, поряд з якими знаходився надбрамний храм, розташований на перекритті міських воріт, про який писав ієромонах Матвій 1395 року.
Посилання
- Ю. М. Могаричёв. [1] — Ленинград, 1991. — 17 с. — (автореферат диссертации ... кандидата исторических наук) з джерела 6 травня 2023
- Малицкий Н. В. / Быковский Н. С. — Ленинград : ГАИМК, (типография «Печатный двор»), 1933. — С. 9—10. — (Известия Государственной академии истории материальной культуры; Вып. 71) — 500 прим.
- Ю. М. Могаричёв. Мангуп // / А. И. Романчук, С. Б. Сорочан, И. Н. Храпунов. — Симферополь : Сонат, 2005. — 192 с. — 5000 прим. — .
- А. Г. Герцен. Описание Мангупа-Феодоро в поэме иеромонаха Матфея // Античная древность и средние века : материалы по истории, археологии и этнографии Таврики. — 2003. — Вип. 10 (13 липня). — С. 562—589. — ISSN 2413-189X. з джерела 20 лютого 2022.
Джерела
- А. Г. Герцен, Ю. М. Могаричёв. Пещерные сооружения Мангупа // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского : журнал. — 2017. — Т. 3 (69), вип. 3 (13 липня). — С. 124. — ISSN 2413-1741.
- Ю. М. Могаричёв. / А. И. Романчук. — Симферополь : Таврия, 1997. — С. 66—69. — 1000 прим. — .
- Возрождение миров. Цитадель Феодоро на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U gorodishi Mangup zagalom nalichuyetsya za odnimi danimi blizko 60 shtuchnih pechernih sporud z yakih priblizno polovina ponad 30 zoseredzheni na misi Teshkli burun za inshimi danimi pecher ponad 100 Shtuchni pecheri Mangupa zavedeno podilyati za timchasovimi periodami rannoserednovichni abo period A druga polovina VI VII stolittya period B X XI pochatok XV stolittya i period V druga polovina XIV XVIII stolittya Pecheri XIV XV stolittya sporudzheni v odin chas ale istoriki yih datuyut riznimi periodami podilyayutsya nimi za formoyu primishen ta sposobami yih virubuvannya a takozh za priznachennyam Region Pecherni sporudi MangupaKrayina UkrayinaRanni serednovichni pecheriPecheri pershogo periodu A sho buduvalisya v rannovizantijsku epohu po perimetru obriviv plato i mali v bilshosti oboronne priznachennya yak punkti dlya kontrolyu pid yiznih dorig i legkodostupnih rozselin yak sposterezhni punkti yak primishennya dlya ukrittiv dlya vartovih i v kompleksi z golovnoyu liniyeyu oboroni Virubani kirkoyu kosimi udarami yak pravilo v odnomu napryamku zverhu vniz pid kutom 35 50 sho utvorili v rezultati harakterni borozni z vidstannyu ne bilshe 8 9 sm mizh nimi Primishennya plosheyu vid 3 m do 11 m vihodili praktichno bez kutiv ovalnoyi abo okruglenoyi formi z plavnim perehodom vid pidlogi do stin i vid stin do steli v rezultati chogo stelya nabuvala formu korobovogo zvodu Harakternimi oznakami pecher periodu A ye virubani v skeli lavi j arochni nishi Zagalna kilkist pechernih sporud pershogo periodu sho vhodili v oboronnu sistemu za pidrahunkami doslidnikiv ne perevishuvalo 12 17 shtuk v deyakih bilsh piznih pecherah vgaduyutsya slidi znishenih pri budivnictvi bilsh starih porozhnin Bilshist pecher cogo periodu mali vartovi funkciyi j roztashovuvalisya v miscyah primikannya stin golovnoyi liniyi oboroni do obriviv plato vidomi primishennya na zahidnomu shili misu Elli burun ovalne rozmirami 4 na 2 8 m i visotoyu 1 6 m iz zalishkami kam yanoyi lavi u Pivdennij i Zahidnij stin shirinoyu 0 25 m i visotoyu 0 3 m pered fasom kurtina v yaru Gamam dere pislya perenesennya stini turkami vishe po shilu voni viyavilisya iz zovnishnogo boku Pechera na protilezhnomu shili Yaru rozmirami 3 3 na 3 0 m visotoyu 1 9 m takozh vseredini stini v 10 m vid neyi Dva primishennya z yednani prohodom krugloyi j ovalnoyi formi odne z lavami uzdovzh stin inshe z virubanimi v stini hrestami j nisheyu roztashovani na pivdennij okolici plato Na shidnomu shili misu Elli burun nad ushelinoyu Kapu dere znahoditsya kompleks z 3 pecher vsi neveliki u viglyadi ovalu z Korobovim sklepinnyam z yednani skelnim majdanchikom na krayu obrivu dva z nih silno zrujnovani Takozh vidileni dozorni pecheri na verhnomu krayu skel sho sluzhili dlya sposterezhennya za mertvimi zonami pri uvignutosti obriviv Bagato rannoserednovichnih pecher zgodom pereroblyalisya deyaki neodnorazovo inodi pristosovuyuchis pid inshi potrebi Na misi Teshkli burun napriklad ranni pecheri buli zrujnovani pri budivnictvi monastirskogo kompleksu u XIV XV stolitti v epohu Feodoro takozh pislya zahoplennya forteci turkami zminilosya priznachennya chastini primishen Pecheri periodu BPecheri periodu B ob yednuyutsya u dvi timchasovi grupi X XI stolit ta pochatku XV stolittya Sporudi X XI stolittya zdebilshogo gospodarski pov yazani perevazhno zi skotarstvom U velikij kilkosti u primishennyah zustrichayutsya virubani yasla godivnici dlya hudobi ta kam yani kilcya dlya priv yazuvannya tvarin Pecheri XIV XV stolittya sporudzhuvalisya pid chas formuvannya ta rozkvitu knyazivstva Feodoro mali oboronne ta gospodarske ponad 80 priznachennya U cej period ozdoblennya staye retelnishim ale she bez virazhenih kutiv steli v osnovnomu ploski ridshe korobove sklepinnya rozmiri vid 6 do 100 m Virubka zdijsnyuvalasya paralelnimi abo perehreshuvanimi udarami sho zalishali gliboki borozni na vidstani ne menshe 0 1 m Bilshist oboronnih sporud XIV XV stolittya roztashovani na misi Teshkli burun i mozhlivo pov yazani z budivnictvom Citadeli ta pochatok yih budivnictva na pidstavi vidomogo budivelnogo napisu 1362 roku datuyutsya pochatkom 1360 h rokiv a zakinchennya na dumku istorikiv 1420 h rokami koli bula zvedena druga liniya oboroni Pecheri periodu VPecheri periodu V datovani drugoyu polovinoyu XIV XVIII stolittyam vidriznyalisya pryamokutnoyu formoyu z rizko virazhenimi kutami ploskoyu steleyu ta gladkoyu obrobkoyu stin Pecheri tretogo periodu osoblivo jogo pochatku chasto roztashovani kompleksami u tomu chisli bagato kultovih sporud vklyuchayuchi kilka monastiriv Primishennya Periodu V ye novi bilsh monumentalni arhitekturni rishennya sho vidobrazhayut status feodalnogo mista sho sklalosya voni vzhe praktichno povnistyu kopiyuyut nazemnu arhitekturu Zminilosya u zv yazku zi statusom priznachennya primishen v absolyutnij bilshosti voni mali suspilnij i kultovo pohoronnij harakter bulo vlashtovano kilka pechernih cerkov i monastiriv Monastir na misi Teshkli Burun umovna nazva kompleksu pidzemnih ta zalishkiv nadzemnih sporud XIV XV stolittya na krayu misu Teshkli burun Mangupa sho ob yednuyutsya istorikami v serednovichnij monastir Pivdennij monastir takozh Blagovishenskij monastir serednovichnij i suchasnij pechernij monastir roztashovanij u pivdennih obrivah plato Pivdenno shidnij monastir umovna nazva dvorivnevogo kompleksu pidzemnih ta zalishkiv nadzemnih kultovih sporud XIV XV stolittya periodu knyazivstva Feodoro roztashovanih na pivdenno shidnih urvishah plato Mangupa Pivnichnij monastir pechernij monastir pochatku XIII XV stolittya roztashovanij na kruchi zahidnogo shilu misu Chufut Cheargan burun u balci Tabana Dere poblizu Golovnoyi liniyi oboroni Vklyuchaye pechernu cerkvu i 6 suputnih primishen roztashovanih v tri yarusi Takozh vidomij kompleks virubnih usipalnic na 6 m vishe za riven dorogi bilya vorit Kapu dere poryad z yakimi znahodivsya nadbramnij hram roztashovanij na perekritti miskih vorit pro yakij pisav iyeromonah Matvij 1395 roku PosilannyaYu M Mogarichyov 1 Leningrad 1991 17 s avtoreferat dissertacii kandidata istoricheskih nauk z dzherela 6 travnya 2023 Malickij N V Bykovskij N S Leningrad GAIMK tipografiya Pechatnyj dvor 1933 S 9 10 Izvestiya Gosudarstvennoj akademii istorii materialnoj kultury Vyp 71 500 prim Yu M Mogarichyov Mangup A I Romanchuk S B Sorochan I N Hrapunov Simferopol Sonat 2005 192 s 5000 prim ISBN 966 8111 52 4 A G Gercen Opisanie Mangupa Feodoro v poeme ieromonaha Matfeya Antichnaya drevnost i srednie veka materialy po istorii arheologii i etnografii Tavriki 2003 Vip 10 13 lipnya S 562 589 ISSN 2413 189X z dzherela 20 lyutogo 2022 DzherelaA G Gercen Yu M Mogarichyov Peshernye sooruzheniya Mangupa Uchenye zapiski Tavricheskogo nacionalnogo universiteta imeni V I Vernadskogo zhurnal 2017 T 3 69 vip 3 13 lipnya S 124 ISSN 2413 1741 Yu M Mogarichyov A I Romanchuk Simferopol Tavriya 1997 S 66 69 1000 prim ISBN 5 7780 0790 6 Vozrozhdenie mirov Citadel Feodoro na YouTube