Пече́ра, печо́ра (дав.-рус. печера, рос. печёра) — фіно-угорське, або самодійське плем'я, що заселяло район річки Печори.
У «Повісті временних літ» говориться, що печера платила данину Русі. Плем'я згадано в списку між ям'ю і перм'ю.
Походження
Ненецька версія
В історичних джерелах спочатку з'являються згадки про річку з такою назвою (1096 рік), і тільки пізніше — про плем'я, яке живе на берегах цієї річки та є сусідом народам Югри. Найбільш опрацьованими є версії про самодійське походження цього народу, найближчими родичами вважаються ненці.
Загальнофінська версія
У раннє середньовіччя V—X ст. н. е., в субарктичних широтах північного сходу Європи жили племена мисливців на морських звірів і північних оленів, етнічна приналежність яких не встановлена. Письмові джерела вказують на те, що ще недавно, в кінці XVIII ст. на всій території проживання ненців знаходилися полишені, схожі на печери, житла невідомого народу. Поширена гіпотеза, що цей народ прийшов з нижньої Обі. Інша гіпотеза вважає цей народ вихідцем з берегів Білого моря, з земель, заселених протосаамськими і чудськими племенами. Можливо, що вони, в другій половині I тисячоліття нашої ери обжили тундри північного сходу Європи і дісталися до Ямалу. Розмовляли ці люди, ймовірно, давньосаамською мовою. У руських літописах XI—XIV ст. цей народ називається «печера», а в ненецьких легендах — «сиртя», або «сигиртя».
У процесі археологічних розкопок, виконаних в 1980-1990-х роках, були знайдені пам'ятки матеріальної культури сиртя, залишки укріплених поселень (племінних центрів): городище в гирлі річки Гнилки, поруч з Пустозерськом, і Ортинське городище в гирлі річки Печори. Поселення датуються VI—X ст. н. е. У городищах збереглися руїни дерево-земляних оборонних споруд, рублених жител і господарських споруд, прикрас і предметів побуту. У ненців же городищ немає. На річці Гнилка знайдено жертовне місце (періоду VI—XIII ст. або початоку XIV ст.). Склад знахідок на річці Гнилці з тимчасового зрізу аналогічний святилищу на острові Вайгач. Деякі святилища на острові Вайгач зберігалися і після XIII століття, несучи сліди нової, ненецької культури. В даний час немає точних відповідей, як довго ці племена заселяли субарктичні території і що сталося з ними..
Див. також
Примітки
- Етнонаціональна історія України в документах та матеріалах, том 1
- Мала енциклопедія етнодержавознавства
- Туркин А. И. Топонимический словарь Коми АССР [ 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]. Сыктывкар, 1986.
- Л. Ю. Корепанова Ненецкий автономный округ. Энциклопедический словарь. — М.: Н51 Дом Книги «Аванта+», 2001. — С. 304. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pechera znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pechora znachennya Peche ra pecho ra dav rus pechera ros pechyora fino ugorske abo samodijske plem ya sho zaselyalo rajon richki Pechori U Povisti vremennih lit govoritsya sho pechera platila daninu Rusi Plem ya zgadano v spisku mizh yam yu i perm yu PohodzhennyaNenecka versiya V istorichnih dzherelah spochatku z yavlyayutsya zgadki pro richku z takoyu nazvoyu 1096 rik i tilki piznishe pro plem ya yake zhive na beregah ciyeyi richki ta ye susidom narodam Yugri Najbilsh opracovanimi ye versiyi pro samodijske pohodzhennya cogo narodu najblizhchimi rodichami vvazhayutsya nenci Zagalnofinska versiya U rannye serednovichchya V X st n e v subarktichnih shirotah pivnichnogo shodu Yevropi zhili plemena mislivciv na morskih zviriv i pivnichnih oleniv etnichna prinalezhnist yakih ne vstanovlena Pismovi dzherela vkazuyut na te sho she nedavno v kinci XVIII st na vsij teritoriyi prozhivannya nenciv znahodilisya polisheni shozhi na pecheri zhitla nevidomogo narodu Poshirena gipoteza sho cej narod prijshov z nizhnoyi Obi Insha gipoteza vvazhaye cej narod vihidcem z beregiv Bilogo morya z zemel zaselenih protosaamskimi i chudskimi plemenami Mozhlivo sho voni v drugij polovini I tisyacholittya nashoyi eri obzhili tundri pivnichnogo shodu Yevropi i distalisya do Yamalu Rozmovlyali ci lyudi jmovirno davnosaamskoyu movoyu U ruskih litopisah XI XIV st cej narod nazivayetsya pechera a v neneckih legendah sirtya abo sigirtya U procesi arheologichnih rozkopok vikonanih v 1980 1990 h rokah buli znajdeni pam yatki materialnoyi kulturi sirtya zalishki ukriplenih poselen pleminnih centriv gorodishe v girli richki Gnilki poruch z Pustozerskom i Ortinske gorodishe v girli richki Pechori Poselennya datuyutsya VI X st n e U gorodishah zbereglisya ruyini derevo zemlyanih oboronnih sporud rublenih zhitel i gospodarskih sporud prikras i predmetiv pobutu U nenciv zhe gorodish nemaye Na richci Gnilka znajdeno zhertovne misce periodu VI XIII st abo pochatoku XIV st Sklad znahidok na richci Gnilci z timchasovogo zrizu analogichnij svyatilishu na ostrovi Vajgach Deyaki svyatilisha na ostrovi Vajgach zberigalisya i pislya XIII stolittya nesuchi slidi novoyi neneckoyi kulturi V danij chas nemaye tochnih vidpovidej yak dovgo ci plemena zaselyali subarktichni teritoriyi i sho stalosya z nimi Div takozhSirtyaPrimitkiEtnonacionalna istoriya Ukrayini v dokumentah ta materialah tom 1 Mala enciklopediya etnoderzhavoznavstva Turkin A I Toponimicheskij slovar Komi ASSR 12 veresnya 2016 u Wayback Machine Syktyvkar 1986 L Yu Korepanova Neneckij avtonomnyj okrug Enciklopedicheskij slovar M N51 Dom Knigi Avanta 2001 S 304 ISBN 5 8483 0040 2