Петропа́влівка (до 1916 року Свинарка, ще раніше — Трисаги) — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Городищенської міської громади.
село Петропавлівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Городищенська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71080110090093440 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | до 1845 |
Населення | 1 093 (на 1 січня 2010 року) |
Поштовий індекс | 19530 |
Телефонний код | +380 4734 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°14′30″ пн. ш. 31°20′42″ сх. д. / 49.24167° пн. ш. 31.34500° сх. д.Координати: 49°14′30″ пн. ш. 31°20′42″ сх. д. / 49.24167° пн. ш. 31.34500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 182 м |
Водойми | річка Свинарка |
Відстань до обласного центру | 56 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Городище |
Карта | |
Петропавлівка | |
Петропавлівка | |
Мапа | |
Географія
У селі бере початок річка Свинарка.
Село розташоване за 10 км на захід від центру громади та залізничної станції Городище. Через нього проходить автомобільний шлях Т 2408. Населення — 1 093 чоловіка.
Історія
Праісторією поселень на території сучасної Петропавлівки, за свідченнями археологів та краєзнавців-істориків, є поселення близько 7 тисяч років тому. Підтвердженням цього — археологічні знахідки в районі урочищ Капкас, Корніїшине, на городах біля сільського ФАПу, які говорять про те, що на цій території жили люди ще за трипільської культури.
Невеличке поселення, можливо існувало ще у , у часи національно-визвольної війни Богдана Хмельницького 1648—1657 років. Поселення називалось Трисагами, за однією із версій тому, що в напрямку сучасних Вербівки, В'язівка, Валяви росли заливні луки, біля яких і селились люди, маючи випаси для худоби і можливість займатися землеробством. Поселення простягалося у трьох напрямках, звідси, ймовірно, і назва — Трисаги.
У 1845 році поселення вже називалось Свинаркою. Про це свідчить документ, виданий черкаським повітовим судом у 1845 році Пикалу Семену Пилиповичу та інший, виданий головною управою маєтків південної Росії князя М. С. Воронцова за № 28 від 21 січня 1852 року. Точної дати, коли саме поселення із Трисаг перейменували на Свинарку немає, але це було десь на початку XIX століття.
Лаврентій Похилевич у своїх «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» 1864 року пише, що назву Свинарка дав селу невідомий вельможа, що вбив тут на полюванні дикого кабана чи вепра. Також він вказує що на той час в селі мешкало 1960 православних, 9 римокатоликів і 23 єврея. В селі була дерев'яна церква апостолів Петра і Павла 5-го класу.
Спочатку Свинарку називали хутором, так як у поселенні не було церкви. У 1846 році хуторська громада купила в Буртах невеличку дерев'яну церкву і на день святої Параскеви спорудила її у своєму селі. У 1854 році церкву перебудували і освятили 12 липня цього ж року в честь святих Первоапостольних Петра і Павла.
На кінець 19 століття в селі мешкало 3 492 особи, було багато вітряків.
У 1916 році загальним сходом села при погодженні з волосною управою було вирішено йменувати село Петропавлівкою на честь апостолів Петра й Павла.
Революційні події 1917 року також не обійшли Петропавлівку, а Ковтун Мусій Олексійович, односелець, був безпосереднім учасником "штурму" Зимового палацу, якого насправді не було. Першим головою сільської ради обрано Недоступа Степана Петровича. Першим прообразом сучасного колгоспу стало створене у 1921 році Товариство спільного обробітку землі «Культура», яке організував Зозуля Омелько Платонович.
У 1930 році в селі відкрито семирічну школу, директором якої був Бараненко Петро Іванович. До того часу в селі працювала чотирикласна школа, першим завідувачем її після Жовтневого перевороту був Біляківський.
У 1933 році село пережило Голодомор, внаслідок якого загинуло, за свідченням тодішнього старшого виконавця сільської ради Степанія Демида Яковича, близько 1 300 жителів.
Не зважаючи на Голодомор, репресії, насильницьку колективізацію, на фронтах Другої світової війни на боці СРСР чомусь воювало 546 жителів села, 217 з них загинули, 198 відзначені російськими урядовими нагородами. 111 юнаків і дівчат вивезено до Німеччини, 29 із них не повернулися. На братській могилі воїнів, що загинули в боях за реокупацію села силами СРСР, споруджено обеліск Слави.
У 1950 році існуючі на території села колгоспи об'єднано в один — ім. Куйбишева, а його головою обрано Погорілого Дмитра Васильовича. Розвиток у зміцненні соціальної сфери села розпочався у 60—70-х роках. У цей час було збудовано Будинок культури, нові приміщення магазинів, сучасну середню школу.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 2 080 чоловік, працювали восмирічна школа, клуб на 400 місць, бібліотека з фондом 10 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт. Колгосп ім. Куйбишева використовував 3 139 га землі, у тому числі 2 155 га орної. Вирощував зернові і технічні культури та займався м'ясо-молочним тваринництвом.
За трудові досягнення в галузі будівництва Заболотному Василю Макаровичу в 1974 році було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням йому ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». За постійні високі надої молока Бондар Ніна Варфоломіївна нагороджена орденом Леніна.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
Сучасність
На сьогодні в селі працюють фермерські господарства Жугана Івана Миколайовича, Бур'яна Віталія Миколайовича, Турла Анатолія Васильовича, Федорова Василя Васильовича.
Персоналії
- Тригуб Євфим (Юхим) Діомидович — український офіцер, загинув 6 лютого (24 січня) 1918 року у Києві
- Чуєнко Петро Дмитрович — Герой Радянського Союзу
Див. також
Джерела
Посилання
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 5 жовтня 2010.
- weather.in.ua
- maps.vlasenko.net(рос.)
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Петропавлівка від минулого до сьогодення : до 100-ліття перейменування села [Городищен. р-ну Черкас. обл.] / Володимир Чос. — Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2016. — 110 с. : іл., портр. — Бібліогр.: с. 100 (13 назв). —
Ресурси інтернету
- Петропавлівка на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petropa vlivka do 1916 roku Svinarka she ranishe Trisagi selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u skladi Gorodishenskoyi miskoyi gromadi selo Petropavlivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Gorodishenska miska gromada Kod KATOTTG UA71080110090093440 Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane do 1845 Naselennya 1 093 na 1 sichnya 2010 roku Poshtovij indeks 19530 Telefonnij kod 380 4734 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 14 30 pn sh 31 20 42 sh d 49 24167 pn sh 31 34500 sh d 49 24167 31 34500 Koordinati 49 14 30 pn sh 31 20 42 sh d 49 24167 pn sh 31 34500 sh d 49 24167 31 34500 Serednya visota nad rivnem morya 182 m Vodojmi richka Svinarka Vidstan do oblasnogo centru 56 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 10 km Misceva vlada Adresa radi m Gorodishe Karta Petropavlivka Petropavlivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Petropavlivka GeografiyaU seli bere pochatok richka Svinarka Selo roztashovane za 10 km na zahid vid centru gromadi ta zaliznichnoyi stanciyi Gorodishe Cherez nogo prohodit avtomobilnij shlyah T 2408 Naselennya 1 093 cholovika IstoriyaPraistoriyeyu poselen na teritoriyi suchasnoyi Petropavlivki za svidchennyami arheologiv ta krayeznavciv istorikiv ye poselennya blizko 7 tisyach rokiv tomu Pidtverdzhennyam cogo arheologichni znahidki v rajoni urochish Kapkas Korniyishine na gorodah bilya silskogo FAPu yaki govoryat pro te sho na cij teritoriyi zhili lyudi she za tripilskoyi kulturi Nevelichke poselennya mozhlivo isnuvalo she u u chasi nacionalno vizvolnoyi vijni Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 rokiv Poselennya nazivalos Trisagami za odniyeyu iz versij tomu sho v napryamku suchasnih Verbivki V yazivka Valyavi rosli zalivni luki bilya yakih i selilis lyudi mayuchi vipasi dlya hudobi i mozhlivist zajmatisya zemlerobstvom Poselennya prostyagalosya u troh napryamkah zvidsi jmovirno i nazva Trisagi U 1845 roci poselennya vzhe nazivalos Svinarkoyu Pro ce svidchit dokument vidanij cherkaskim povitovim sudom u 1845 roci Pikalu Semenu Pilipovichu ta inshij vidanij golovnoyu upravoyu mayetkiv pivdennoyi Rosiyi knyazya M S Voroncova za 28 vid 21 sichnya 1852 roku Tochnoyi dati koli same poselennya iz Trisag perejmenuvali na Svinarku nemaye ale ce bulo des na pochatku XIX stolittya Lavrentij Pohilevich u svoyih Skazannyah pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi 1864 roku pishe sho nazvu Svinarka dav selu nevidomij velmozha sho vbiv tut na polyuvanni dikogo kabana chi vepra Takozh vin vkazuye sho na toj chas v seli meshkalo 1960 pravoslavnih 9 rimokatolikiv i 23 yevreya V seli bula derev yana cerkva apostoliv Petra i Pavla 5 go klasu Spochatku Svinarku nazivali hutorom tak yak u poselenni ne bulo cerkvi U 1846 roci hutorska gromada kupila v Burtah nevelichku derev yanu cerkvu i na den svyatoyi Paraskevi sporudila yiyi u svoyemu seli U 1854 roci cerkvu perebuduvali i osvyatili 12 lipnya cogo zh roku v chest svyatih Pervoapostolnih Petra i Pavla Na kinec 19 stolittya v seli meshkalo 3 492 osobi bulo bagato vitryakiv U 1916 roci zagalnim shodom sela pri pogodzhenni z volosnoyu upravoyu bulo virisheno jmenuvati selo Petropavlivkoyu na chest apostoliv Petra j Pavla Revolyucijni podiyi 1917 roku takozh ne obijshli Petropavlivku a Kovtun Musij Oleksijovich odnoselec buv bezposerednim uchasnikom shturmu Zimovogo palacu yakogo naspravdi ne bulo Pershim golovoyu silskoyi radi obrano Nedostupa Stepana Petrovicha Pershim proobrazom suchasnogo kolgospu stalo stvorene u 1921 roci Tovaristvo spilnogo obrobitku zemli Kultura yake organizuvav Zozulya Omelko Platonovich U 1930 roci v seli vidkrito semirichnu shkolu direktorom yakoyi buv Baranenko Petro Ivanovich Do togo chasu v seli pracyuvala chotiriklasna shkola pershim zaviduvachem yiyi pislya Zhovtnevogo perevorotu buv Bilyakivskij U 1933 roci selo perezhilo Golodomor vnaslidok yakogo zaginulo za svidchennyam todishnogo starshogo vikonavcya silskoyi radi Stepaniya Demida Yakovicha blizko 1 300 zhiteliv Ne zvazhayuchi na Golodomor represiyi nasilnicku kolektivizaciyu na frontah Drugoyi svitovoyi vijni na boci SRSR chomus voyuvalo 546 zhiteliv sela 217 z nih zaginuli 198 vidznacheni rosijskimi uryadovimi nagorodami 111 yunakiv i divchat vivezeno do Nimechchini 29 iz nih ne povernulisya Na bratskij mogili voyiniv sho zaginuli v boyah za reokupaciyu sela silami SRSR sporudzheno obelisk Slavi U 1950 roci isnuyuchi na teritoriyi sela kolgospi ob yednano v odin im Kujbisheva a jogo golovoyu obrano Pogorilogo Dmitra Vasilovicha Rozvitok u zmicnenni socialnoyi sferi sela rozpochavsya u 60 70 h rokah U cej chas bulo zbudovano Budinok kulturi novi primishennya magaziniv suchasnu serednyu shkolu Stanom na 1972 rik v seli meshkalo 2 080 cholovik pracyuvali vosmirichna shkola klub na 400 misc biblioteka z fondom 10 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt Kolgosp im Kujbisheva vikoristovuvav 3 139 ga zemli u tomu chisli 2 155 ga ornoyi Viroshuvav zernovi i tehnichni kulturi ta zajmavsya m yaso molochnim tvarinnictvom Za trudovi dosyagnennya v galuzi budivnictva Zabolotnomu Vasilyu Makarovichu v 1974 roci bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam jomu ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot Za postijni visoki nadoyi moloka Bondar Nina Varfolomiyivna nagorodzhena ordenom Lenina Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah SuchasnistNa sogodni v seli pracyuyut fermerski gospodarstva Zhugana Ivana Mikolajovicha Bur yana Vitaliya Mikolajovicha Turla Anatoliya Vasilovicha Fedorova Vasilya Vasilovicha PersonaliyiTrigub Yevfim Yuhim Diomidovich ukrayinskij oficer zaginuv 6 lyutogo 24 sichnya 1918 roku u Kiyevi Chuyenko Petro Dmitrovich Geroj Radyanskogo SoyuzuDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaPetropavlivka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Posilannya Arhiv originalu za 25 kvitnya 2012 Procitovano 5 zhovtnya 2010 weather in ua maps vlasenko net ros ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Enciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona ros Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Petropavlivka vid minulogo do sogodennya do 100 littya perejmenuvannya sela Gorodishen r nu Cherkas obl Volodimir Chos Cherkasi Chabanenko Yu A 2016 110 s il portr Bibliogr s 100 13 nazv ISBN 978 966 920 119 5 Resursi internetu Petropavlivka na who is who com ua nedostupne posilannya z lipnya 2019