Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрова Походження Lib Ксе нія Семе нівна Петро варос Петрова Ксения С

Петрова Ксенія Семенівна

Петрова Ксенія Семенівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрова.

Ксе́нія Семе́нівна Петро́ва
рос. Петрова, Ксения Семёновна
Народилася1892(1892)
м. Бугуруслан, Самарська губернія
Померла1942(1942)
с-ще Ст. Сосни Клявлинського району Куйбишевської області
Країнаimage СРСР
image Російська імперія
Діяльністьпоетеса, драматург, педагог
Мова творіверзянська
Напрямокреалізм
Жанрвірш, п'єса
Magnum opus

Ксе́нія Семе́нівна Петро́ва (*1892, Бугуруслан Самарської губернії — †1942, с-ще Старі Сосни Клявлинського району Куйбишевської області) — ерзянський драматург і поет, педагог.

Біографічні відомості

Народилась у родині ерзянських селян. Грамоту засвоїла самотужки. Екстерном склала іспити в Бугуслані на звання народного вчителя (1919).

З 1920 — завідувач місцевого відділу освіти. У 1921 — завідувачка Мордовської секції Головполітосвіти й інструктор Наркомату національностей (Москва).

1923 повернулася на батьківщину, працювала зав. семирічною школою в с. Бінарадка Старобуянської волості Самарської губернії. У 1926—1932 — викладач ерзянської мови Мало-Толкайського педагогічного технікуму, в 1932 — ерзянської мови та літератури в Саранську. 1936—1942 — вчитель у рідному селі.

Літературна діяльність

Творчу діяльність Петрова розпочала з віршів та одноактних п'єс (1926, газета «Якстере теште» — «Червона зірка» та журнал «Сятко» — «Іскра»), присвячених перетворенням у ерзянських селах: «Гайги вирь» («Ліс, що дзвенить», 1932), «Батрачкань морыне» («Пісня батрачки», 1933) тощо.

П'єса «1921 рік» — про голод у фіно-угорському Поволжі — ставилася колективами селянської художньої самодіяльності. У 1933 у журналі «Сятко» була надрукована п'єса «Кода сынь глушасть» — «Як вони глушили» (про участь ерзянського народу в повстаннях 1905—1907 проти ). Подіям присвячена драма «Кизэнь ве» («Літня ніч», 1933).

Драма Петрової «Ташто койсэ» («За звичаєм», 1933) — один з найкращих творів ерзянської драматургії 1920—30—х рр. про долю жінки в умовах окупованого ерзянського села.

Джерела

  • Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997. — с.317.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petrova Pohodzhennya Lib Kse niya Seme nivna Petro varos Petrova Kseniya SemyonovnaNarodilasya1892 1892 m Buguruslan Samarska guberniyaPomerla1942 1942 s she St Sosni Klyavlinskogo rajonu Kujbishevskoyi oblastiKrayina SRSR Rosijska imperiyaDiyalnistpoetesa dramaturg pedagogMova tvoriverzyanskaNapryamokrealizmZhanrvirsh p yesaMagnum opus Kse niya Seme nivna Petro va 1892 Buguruslan Samarskoyi guberniyi 1942 s she Stari Sosni Klyavlinskogo rajonu Kujbishevskoyi oblasti erzyanskij dramaturg i poet pedagog Biografichni vidomostiNarodilas u rodini erzyanskih selyan Gramotu zasvoyila samotuzhki Eksternom sklala ispiti v Buguslani na zvannya narodnogo vchitelya 1919 Z 1920 zaviduvach miscevogo viddilu osviti U 1921 zaviduvachka Mordovskoyi sekciyi Golovpolitosviti j instruktor Narkomatu nacionalnostej Moskva 1923 povernulasya na batkivshinu pracyuvala zav semirichnoyu shkoloyu v s Binaradka Starobuyanskoyi volosti Samarskoyi guberniyi U 1926 1932 vikladach erzyanskoyi movi Malo Tolkajskogo pedagogichnogo tehnikumu v 1932 erzyanskoyi movi ta literaturi v Saransku 1936 1942 vchitel u ridnomu seli Literaturna diyalnistTvorchu diyalnist Petrova rozpochala z virshiv ta odnoaktnih p yes 1926 gazeta Yakstere teshte Chervona zirka ta zhurnal Syatko Iskra prisvyachenih peretvorennyam u erzyanskih selah Gajgi vir Lis sho dzvenit 1932 Batrachkan moryne Pisnya batrachki 1933 tosho P yesa 1921 rik pro golod u fino ugorskomu Povolzhi stavilasya kolektivami selyanskoyi hudozhnoyi samodiyalnosti U 1933 u zhurnali Syatko bula nadrukovana p yesa Koda syn glushast Yak voni glushili pro uchast erzyanskogo narodu v povstannyah 1905 1907 proti Podiyam prisvyachena drama Kizen ve Litnya nich 1933 Drama Petrovoyi Tashto kojse Za zvichayem 1933 odin z najkrashih tvoriv erzyanskoyi dramaturgiyi 1920 30 h rr pro dolyu zhinki v umovah okupovanogo erzyanskogo sela DzherelaMordoviya Kto est kto Enciklopedicheskij slovar spravochnik Ulyanovsk 1997 s 317

Дата публікації:
Топ