Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шмідт Петро Петрович (рос. Петр Петрович Шмидт, нім. Peter Schmidt; 5 [17] лютого 1867, Одеса, Херсонська губернія) — 19 березня 1906, острів Березань, Херсонська губернія) — військовик-моряк, учасник Революції 1905—1907, один з керівників Севастопольського збройного повстання 1905.
| Шмідт Петро Петрович | |
|---|---|
 | |
| Прізвисько | лейтенант Шмідт |
| Народження | 5 (17) лютого 1867 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 6 (19) березня 1906 (39 років) острів Березань, Херсонська губернія, Російська імперія вогнепальна рана |
| Поховання | Кладовище Комунарів |
| Освіта | Морський кадетський корпус |
| Роки служби | з 1883 |
| Звання | лейтенант |
| Війни / битви | Севастопольське повстання 1905 |
| Нагороди | срібна медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III» (1896) |
 Шмідт Петро Петрович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в шляхетській родині. Батько — , морський офіцер, контр-адмірал, старший морський начальник Бердянська.
У 1886 Шмідт-молодший закінчив Петербурзьке морське училище і отримує перше офіцерське звання мічмана.
У 1886 році був зарахований до 8-го флотського екіпажу мічманом. Отримав призначення вахтовим офіцером на портове судно "Невка". З 1 січня 1887 року мічман Шмідт приступив до виконання службових обов'язків у навчально-стрілецькій команді 8-го флотського екіпажу. 17 січня 1888 року Наказом Його Імператорської Високості Генерал-Адмірала по Морському відомству № 86 переведений з Балтійського до Чорноморського флоту з зарахуванням до 2-го Чорноморського флотського Його Королівського Високості Герцога Единбурзького екіпажу. Отримує призначення у Чорноморському флоті на тендер «Буг».Майже відразу відбувається неприємна подія. Мічман Шмідт, перебуваючи в хворобливому нервовому нападі, приходить у кабінет до командувача флоту і закочує істерику, «перебуваючи у вкрай збудженому стані, говорив усілякі безглузді речі». Після цього (21.01.1888) мічмана терміново відправляють у 6-місячну відпустку
Далі йде низка відпусток з рідкісними перервами на службу. Проходив курс лікування у приватній лікарні доктора Савей-Могилевича для нервових та душевнохворих у м. Москві.
13 січня 1889 року робить вкрай незвичайний вчинок - вступає в офіційний шлюб з пітерською професійною повією з Василівської стрілки Домінікою Гаврилівною Павловою (р.1868), чим викликає крайню неприязнь до себе в офіцерському середовищі. Його батько, дізнавшись про те, що сталося, раптово вмирає.
. Влітку 1889 вийшов у відставку і оселився в Таганрозі, де працював у Азовсько-Донському комерційному банку.
У 1892 поновлюється на військовій службі. У 1895 одержав звання лейтенанта.
У 1894 році Петро Шмідт переводиться до Сибірської флотилії. У складі Тихоокеанської ескадри плаває на міноносці "Янчиха", крейсері "Адмірал Корнілов", а з кінця 1894 - на криголам "Силач". У грудні 1895 року зроблений лейтенантом і нагороджений ювілейною медаллю на згадку про Олександра III. Служив у 18-му Балтійському та Сибірському флотських екіпажах.
14.01.1897 відправлений до Нагасакського берегового лазарету для лікування. Йому встановлено діагноз «шизофренія з манією величі». 20.02-1.03.1897 перебував на лікуванні в береговому лазареті в Нагасакі, потім відкликаний до Владивостока. Через конфлікт з керівництвом Владивостоцького порту, перевівся на торговельний флот, де працював ревізором, старшим помічником, капітаном суден «Ігор» та «Діана». З початком російсько-японської війни Петро Шмідт закликається на флот і подає рапорт на підводний човен, але отримує призначення старшим офіцером на військовий транспорт "Іртиш". Під час переходу з Лібави на Далекий Схід у Шмідта загострилася хвороба нирок, внаслідок чого він переводиться на Чорноморський флот і зараховується до 28-го флотського екіпажу. Переїжджає до Севастополя. Тут створює "Союз офіцерів - друзів народу" від імені якого розіслав відозву, що закликала командирів кораблів підтримати революцію. Веде пропаганду серед матросів та офіцерів, називаючи себе позапартійним, засуджував соціал-демократів — за їх недостатньо уважне ставлення до вимог селянства, а соціалістів-революціонерів — за терор, до якого він відносився безумовно негативно; стояв за Установчі збори, вибрані загальними виборами; відстоював конституційну монархію.
1905 року П.П. Шмідт командує міноносцем №253 в Ізмаїлі.
8 (31) жовтня Шмідт закликав натовп звільнити політичних ув'язнених із Севастопольської міської в'язниці. В'язниця перебувала під охороною гарнізону, тому цей заклик, по суті, був провокацією. Після прибуття до в'язниці Шмідт зажадав від начальника в'язниці звільнення не лише політичних, а й кримінальних ув'язнених, потім отримав законну відмову. Тоді Шмідт закликав натовп на штурм в'язниці, після чого людей, які кинулися до воріт, зустрів залп солдатів гарнізону, в результаті 8 людей з натовпу загинули.
20 жовтня (2 листопада) 1905 року на мітингу на честь восьми людей, які загинули під час невдалого штурму в'язниці, виголосив промову, що дала йому широку популярність та стала відомою як «клятва Шмідта»: «Клянемося в тому, що ми ніколи не поступимося нікому жодній п'яді завойованих нами людських прав». Після Шмідта стався черговий нервовий напад, і на цвинтар, де ховали загиблих, він не поїхав.
20.10.(02.09)1905 Шмідта було заарештовано, але 04.11.1905 відпущено під тиском громадськості. Шмідта було обрано «довічним депутатом» Севастопольської ради робітничих, матроських і солдатських депутатів. Після звільнення продовжував активну політичну діяльність. 11.11.1905 Шмідта було відправлено у відставку у званні капітана 2-го рангу.
Повстання на крейсері «Очаків»
8-10 листопада 1905 почалося заворушення на крейсері «Очаків». Матроси крейсера вели перемовини зі Шмідтом, і коли 13 листопада 1905 невдоволення вибухнуло бунтом, Шмідт став його очільником. До крейсера, що збунтувався, пристали броненосець «Пантелеймон» і кілька інших суден. Шмідт звернувся до Імператора з вимогою Установчих зборів і заявою, що флот перестав підкорятися міністрам. Головнокомандувач Чорноморським флотом Григорій Чухнін піддав революційні судна обстрілу шрапнеллю.
Шмідт погрожував за кожного страченого або вбитого матроса страчувати по полоненому офіцерові, але не виконав цієї погрози. За словами звинувачувального акту суду, кораблі Шмідта на вогонь відповідали слабким вогнем; за іншими відомостями, вони їм зовсім не відповідали. У всякому разі, Шмідт, уникаючи кровопролиття, нічого не зробив, аби відстоювати свої вимоги збройною рукою. На «Очакові» канонадою було спричинено пожежу; вціліла частина екіпажу почала рятуватися на шлюпках. Увечері 15 (29 листопада) 1905 крейсер «Очаків» майже без опору було розстріляно вірними уряду кораблями.
Шмідт був заарештований. Суд над Шмідтом відбувся в Очакові у лютому 1906 . 18 лютого 1906 Шмідту, а також матросам О. Гладкову, С. Частнику та М. Антоненку, було винесено смертний вирок. Розстріляний на острові Березань 6 (19 березня) 1906. Стратою керував Михайло Михайлович Ставракі.
8 травня 1917 було урочисто перепоховано на кладовищі Комунарів у Покровському соборі в Севастополі.
Лейтенант Шмідт у культурі
- Олександр Олесь написав вірш «Капітану Шмідту» (1906), у якому закликає «здійснювати заповіт» і продовжувати боротьбу.
- Борис Пастернак написав поему «Лейтенант Шмідт».
- У романі Ільфа і Петрова «Золоте теля» діють «тридцять синів лейтенанта Шмідта» — самозванців і шахраїв, що «працюють» по взаємній домовленості в різних регіонах СРСР. Реальний син Шмідта Євген брав участь в повстанні 1905 року разом з батьком, під час громадянської війни служив в білій армії і жив в еміграції.
- Фільм «Поштовий роман» (1969) (режисер — Є. Матвєєв, в ролі Шмідта — Олександр Парра) — історія складних взаємин П. П. Шмідта і Зінаїди Різберг на основі їх листування.
- Яхта «Маяна», яка спочатку належала барону Фальц-Фейну, після жовтневого перевороту отримала назву «Лейтенант Шмідт».
- Книга: Черкашин Геннадій Олександрович.:Клянусь Землею і Сонцем.—К.:Веселка,1989.—368с.,115тис.пр.,роман-хроніка, іл.,.
- В Одесі ім'ям Шмідта названо вулицю, а на фасаді будинку в Стурдзівському провулку (нині – провулок Віри Інбер ).
Література
- Лазанська Т. І. Шмідт Петро Петрович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 649. — .
[]
- «Кримський вісник», 1903—1907.
- «Історичний вісник». 1907, № 3.
- Віце-адмірал Г. П. Чухнін. За спогадами товаришів по службі. СПб. 1909.
- Календар Російської революції. З-во «Шипшина», СПб, 1917.
- Лейтенант Шмідт: листи, спогади, документи/П. П. Шмідт; ред. і предисл. В. Максаков.-М.: Нова Москва, 1922.
- Ізбаш А. Лейтенант Шмідт. Спогади сестри. — М., 1923.
- Вороніцин І. Лейтенант Шмідт. — М-Л. : Госиздат, 1925.
- Ізбаш А. П. Лейтенант Шмідт. — Л., 1925 (сестра ППШ)
- Генкін І. Л. Лейтенант Шмідт та повстання на «Очакові». — М., Л. 1925
- Платонов А. П. Повстання на Чорноморському флоті в 1905 р. — Л., 1925
- Революційний рух 1905 року. Збірник спогадів. — М. 1925. Про-во політкаторжан.
- «Каторга та заслання». — М. 1925—1926.
- Карнухов-Краух В. І. Червоний лейтенант. — М., 1926
- Шмідт-Очаківський. Лейтенант Шмідт. «Червоний адмірал». Спогади сина. — Прага. 1926.
- Революція та самодержавство. Добірка документів. — М. 1928.
- А. Федоров. Спогади. — Одеса. 1939.
- О. Куприн. Твори. — М. 1954.
- Революційний рух в Чорноморському флоті в 1905—1907 роках. — М. 1956.
- Севастопольське збройне повстання в листопаді 1905 року. Документи та матеріали. — М. 1957.
- С. Вітте. Воспоминания. — М., 1960. (рос.)
- В. Долгий. Предназначение. — Калининград, 1976. (рос.)
- Р. Мельников. Крейсер Очаків. — Ленінград: Судостроение, 1982. (рос.)
- Попов М. Л. Червоний адмірал. — Київ, 1988
- В. Острецов. Чорна сотня та Червона сотня. — М. : Воениздат, 1991.
- С. Ольденбург. Царювання імператора Миколи Другого. — М. : «Терра», 1992. (рос.)
- В. Корольов. Бунт на колінах. — Сімферополь. «Таврія». 1993.
- В. Шульгін. Що нам в них не подобається. — М. Російська книга. 1994.
- А. Подберезкин. Російський шлях. — М. РАУ-Університет. 1999.
- Л. Замойський. Масонство та глобалізм. Невидима імперія. — М. «Олма-прес». 2001.
- Шигин. невідомий лейтенант Шмідт // «Наш сучасник» № 10. 2001.
- А. Чикин. Севастопольське протистояння. Рік 1905. — Севастополь. 2006.
- Л.Ноздріна, Т.Вайшля. Путівник по меморіальному будинку-музею П. П. Шмідта. — Бердянськ, 2009.
- І. Геліс. Листопадове повстання в Севастополі 1905 року.
- Ф. П. Рерберг. історичні таємниці великих перемог та непояснених поразок
Посилання
- http://www.rulex.ru/01250028.htm [Архівовано 23 березня 2006 у Wayback Machine.]
- http://www.peoples.ru/military/navy_fleet/schmidt/ [Архівовано 15 березня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shmidt U Vikipediyi ye statti pro im ya ta prizvishe Petro Shmidt Shodo inshih lyudej z takim samim prizvishem imenem ta po batkovi div Petro Petrovich Shmidt Shmidt Petro Petrovich ros Petr Petrovich Shmidt nim Peter Schmidt 5 17 lyutogo 1867 18670217 Odesa Hersonska guberniya 19 bereznya 1906 ostriv Berezan Hersonska guberniya vijskovik moryak uchasnik Revolyuciyi 1905 1907 odin z kerivnikiv Sevastopolskogo zbrojnogo povstannya 1905 Shmidt Petro PetrovichPrizviskolejtenant ShmidtNarodzhennya5 17 lyutogo 1867 1867 02 17 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert6 19 bereznya 1906 1906 03 19 39 rokiv ostriv Berezan Hersonska guberniya Rosijska imperiya vognepalna ranaPohovannyaKladovishe KomunarivOsvitaMorskij kadetskij korpusRoki sluzhbiz 1883ZvannyalejtenantVijni bitviSevastopolske povstannya 1905Nagorodisribna medal V pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III 1896 Shmidt Petro Petrovich u Vikishovishi Petro Shmidt Zmist 1 Biografiya 1 1 Povstannya na krejseri Ochakiv 2 Lejtenant Shmidt u kulturi 3 Literatura 4 PosilannyaBiografiyared Narodivsya v shlyahetskij rodini Batko Petro Petrovich Shmidt starshij morskij oficer kontr admiral starshij morskij nachalnik Berdyanska U 1886 Shmidt molodshij zakinchiv Peterburzke morske uchilishe i otrimuye pershe oficerske zvannya michmana U 1886 roci buv zarahovanij do 8 go flotskogo ekipazhu michmanom Otrimav priznachennya vahtovim oficerom na portove sudno Nevka Z 1 sichnya 1887 roku michman Shmidt pristupiv do vikonannya sluzhbovih obov yazkiv u navchalno strileckij komandi 8 go flotskogo ekipazhu 17 sichnya 1888 roku Nakazom Jogo Imperatorskoyi Visokosti General Admirala po Morskomu vidomstvu 86 perevedenij z Baltijskogo do Chornomorskogo flotu z zarahuvannyam do 2 go Chornomorskogo flotskogo Jogo Korolivskogo Visokosti Gercoga Edinburzkogo ekipazhu Otrimuye priznachennya u Chornomorskomu floti na tender Bug Majzhe vidrazu vidbuvayetsya nepriyemna podiya Michman Shmidt perebuvayuchi v hvoroblivomu nervovomu napadi prihodit u kabinet do komanduvacha flotu i zakochuye isteriku perebuvayuchi u vkraj zbudzhenomu stani govoriv usilyaki bezgluzdi rechi Pislya cogo 21 01 1888 michmana terminovo vidpravlyayut u 6 misyachnu vidpustku Dali jde nizka vidpustok z ridkisnimi perervami na sluzhbu Prohodiv kurs likuvannya u privatnij likarni doktora Savej Mogilevicha dlya nervovih ta dushevnohvorih u m Moskvi 13 sichnya 1889 roku robit vkraj nezvichajnij vchinok vstupaye v oficijnij shlyub z piterskoyu profesijnoyu poviyeyu z Vasilivskoyi strilki Dominikoyu Gavrilivnoyu Pavlovoyu r 1868 chim viklikaye krajnyu nepriyazn do sebe v oficerskomu seredovishi Jogo batko diznavshis pro te sho stalosya raptovo vmiraye Vlitku 1889 vijshov u vidstavku i oselivsya v Taganrozi de pracyuvav u Azovsko Donskomu komercijnomu banku U 1892 ponovlyuyetsya na vijskovij sluzhbi U 1895 oderzhav zvannya lejtenanta U 1894 roci Petro Shmidt perevoditsya do Sibirskoyi flotiliyi U skladi Tihookeanskoyi eskadri plavaye na minonosci Yanchiha krejseri Admiral Kornilov a z kincya 1894 na krigolam Silach U grudni 1895 roku zroblenij lejtenantom i nagorodzhenij yuvilejnoyu medallyu na zgadku pro Oleksandra III Sluzhiv u 18 mu Baltijskomu ta Sibirskomu flotskih ekipazhah 14 01 1897 vidpravlenij do Nagasakskogo beregovogo lazaretu dlya likuvannya Jomu vstanovleno diagnoz shizofreniya z maniyeyu velichi 20 02 1 03 1897 perebuvav na likuvanni v beregovomu lazareti v Nagasaki potim vidklikanij do Vladivostoka Cherez konflikt z kerivnictvom Vladivostockogo portu perevivsya na torgovelnij flot de pracyuvav revizorom starshim pomichnikom kapitanom suden Igor ta Diana Z pochatkom rosijsko yaponskoyi vijni Petro Shmidt zaklikayetsya na flot i podaye raport na pidvodnij choven ale otrimuye priznachennya starshim oficerom na vijskovij transport Irtish Pid chas perehodu z Libavi na Dalekij Shid u Shmidta zagostrilasya hvoroba nirok vnaslidok chogo vin perevoditsya na Chornomorskij flot i zarahovuyetsya do 28 go flotskogo ekipazhu Pereyizhdzhaye do Sevastopolya Tut stvoryuye Soyuz oficeriv druziv narodu vid imeni yakogo rozislav vidozvu sho zaklikala komandiriv korabliv pidtrimati revolyuciyu Vede propagandu sered matrosiv ta oficeriv nazivayuchi sebe pozapartijnim zasudzhuvav social demokrativ za yih nedostatno uvazhne stavlennya do vimog selyanstva a socialistiv revolyucioneriv za teror do yakogo vin vidnosivsya bezumovno negativno stoyav za Ustanovchi zbori vibrani zagalnimi viborami vidstoyuvav konstitucijnu monarhiyu 1905 roku P P Shmidt komanduye minonoscem 253 v Izmayili 8 31 zhovtnya Shmidt zaklikav natovp zvilniti politichnih uv yaznenih iz Sevastopolskoyi miskoyi v yaznici V yaznicya perebuvala pid ohoronoyu garnizonu tomu cej zaklik po suti buv provokaciyeyu Pislya pributtya do v yaznici Shmidt zazhadav vid nachalnika v yaznici zvilnennya ne lishe politichnih a j kriminalnih uv yaznenih potim otrimav zakonnu vidmovu Todi Shmidt zaklikav natovp na shturm v yaznici pislya chogo lyudej yaki kinulisya do vorit zustriv zalp soldativ garnizonu v rezultati 8 lyudej z natovpu zaginuli nbsp Monument lejtenantu Shmidtu na misci rozstrilu na ostrovi Berezan 20 zhovtnya 2 listopada 1905 roku na mitingu na chest vosmi lyudej yaki zaginuli pid chas nevdalogo shturmu v yaznici vigolosiv promovu sho dala jomu shiroku populyarnist ta stala vidomoyu yak klyatva Shmidta Klyanemosya v tomu sho mi nikoli ne postupimosya nikomu zhodnij p yadi zavojovanih nami lyudskih prav Pislya Shmidta stavsya chergovij nervovij napad i na cvintar de hovali zagiblih vin ne poyihav 20 10 02 09 1905 Shmidta bulo zaareshtovano ale 04 11 1905 vidpusheno pid tiskom gromadskosti Shmidta bulo obrano dovichnim deputatom Sevastopolskoyi radi robitnichih matroskih i soldatskih deputativ Pislya zvilnennya prodovzhuvav aktivnu politichnu diyalnist 11 11 1905 Shmidta bulo vidpravleno u vidstavku u zvanni kapitana 2 go rangu Povstannya na krejseri Ochakiv red 8 10 listopada 1905 pochalosya zavorushennya na krejseri Ochakiv Matrosi krejsera veli peremovini zi Shmidtom i koli 13 listopada 1905 nevdovolennya vibuhnulo buntom Shmidt stav jogo ochilnikom Do krejsera sho zbuntuvavsya pristali bronenosec Pantelejmon i kilka inshih suden Shmidt zvernuvsya do Imperatora z vimogoyu Ustanovchih zboriv i zayavoyu sho flot perestav pidkoryatisya ministram Golovnokomanduvach Chornomorskim flotom Grigorij Chuhnin piddav revolyucijni sudna obstrilu shrapnellyu nbsp Lejtenanta Shmidta pid konvoyem vedut do sudu 1906 Shmidt pogrozhuvav za kozhnogo strachenogo abo vbitogo matrosa strachuvati po polonenomu oficerovi ale ne vikonav ciyeyi pogrozi Za slovami zvinuvachuvalnogo aktu sudu korabli Shmidta na vogon vidpovidali slabkim vognem za inshimi vidomostyami voni yim zovsim ne vidpovidali U vsyakomu razi Shmidt unikayuchi krovoprolittya nichogo ne zrobiv abi vidstoyuvati svoyi vimogi zbrojnoyu rukoyu Na Ochakovi kanonadoyu bulo sprichineno pozhezhu vcilila chastina ekipazhu pochala ryatuvatisya na shlyupkah Uvecheri 15 29 listopada 1905 krejser Ochakiv majzhe bez oporu bulo rozstrilyano virnimi uryadu korablyami nbsp Pam yatnik na mogili P P Shmidta na kladovishi komunariv u Sevastopoli nbsp Pam yatnik P P Shmidtu v Ochakovi Shmidt buv zaareshtovanij Sud nad Shmidtom vidbuvsya v Ochakovi u lyutomu 1906 18 lyutogo 1906 Shmidtu a takozh matrosam O Gladkovu S Chastniku ta M Antonenku bulo vineseno smertnij virok Rozstrilyanij na ostrovi Berezan 6 19 bereznya 1906 Stratoyu keruvav Mihajlo Mihajlovich Stavraki 8 travnya 1917 bulo urochisto perepohovano na kladovishi Komunariv u Pokrovskomu sobori v Sevastopoli Lejtenant Shmidt u kulturired Oleksandr Oles napisav virsh Kapitanu Shmidtu 1906 u yakomu zaklikaye zdijsnyuvati zapovit i prodovzhuvati borotbu Boris Pasternak napisav poemu Lejtenant Shmidt U romani Ilfa i Petrova Zolote telya diyut tridcyat siniv lejtenanta Shmidta samozvanciv i shahrayiv sho pracyuyut po vzayemnij domovlenosti v riznih regionah SRSR Realnij sin Shmidta Yevgen brav uchast v povstanni 1905 roku razom z batkom pid chas gromadyanskoyi vijni sluzhiv v bilij armiyi i zhiv v emigraciyi Film Poshtovij roman 1969 rezhiser Ye Matvyeyev v roli Shmidta Oleksandr Parra istoriya skladnih vzayemin P P Shmidta i Zinayidi Rizberg na osnovi yih listuvannya Yahta Mayana yaka spochatku nalezhala baronu Falc Fejnu pislya zhovtnevogo perevorotu otrimala nazvu Lejtenant Shmidt Kniga Cherkashin Gennadij Oleksandrovich Klyanus Zemleyu i Soncem K Veselka 1989 368s 115tis pr roman hronika il ISBN 5 301 00337 2 V Odesi im yam Shmidta nazvano vulicyu a na fasadi budinku v Sturdzivskomu provulku nini provulok Viri Inber Literaturared Lazanska T I Shmidt Petro Petrovich Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 649 ISBN 978 966 00 1359 9 utochniti Krimskij visnik 1903 1907 Istorichnij visnik 1907 3 Vice admiral G P Chuhnin Za spogadami tovarishiv po sluzhbi SPb 1909 Kalendar Rosijskoyi revolyuciyi Z vo Shipshina SPb 1917 Lejtenant Shmidt listi spogadi dokumenti P P Shmidt red i predisl V Maksakov M Nova Moskva 1922 Izbash A Lejtenant Shmidt Spogadi sestri M 1923 Voronicin I Lejtenant Shmidt M L Gosizdat 1925 Izbash A P Lejtenant Shmidt L 1925 sestra PPSh Genkin I L Lejtenant Shmidt ta povstannya na Ochakovi M L 1925 Platonov A P Povstannya na Chornomorskomu floti v 1905 r L 1925 Revolyucijnij ruh 1905 roku Zbirnik spogadiv M 1925 Pro vo politkatorzhan Katorga ta zaslannya M 1925 1926 Karnuhov Krauh V I Chervonij lejtenant M 1926 Shmidt Ochakivskij Lejtenant Shmidt Chervonij admiral Spogadi sina Praga 1926 Revolyuciya ta samoderzhavstvo Dobirka dokumentiv M 1928 A Fedorov Spogadi Odesa 1939 O Kuprin Tvori M 1954 Revolyucijnij ruh v Chornomorskomu floti v 1905 1907 rokah M 1956 Sevastopolske zbrojne povstannya v listopadi 1905 roku Dokumenti ta materiali M 1957 S Vitte Vospominaniya M 1960 ros V Dolgij Prednaznachenie Kaliningrad 1976 ros R Melnikov Krejser Ochakiv Leningrad Sudostroenie 1982 ros Popov M L Chervonij admiral Kiyiv 1988 V Ostrecov Chorna sotnya ta Chervona sotnya M Voenizdat 1991 S Oldenburg Caryuvannya imperatora Mikoli Drugogo M Terra 1992 ros V Korolov Bunt na kolinah Simferopol Tavriya 1993 V Shulgin Sho nam v nih ne podobayetsya M Rosijska kniga 1994 A Podberezkin Rosijskij shlyah M RAU Universitet 1999 L Zamojskij Masonstvo ta globalizm Nevidima imperiya M Olma pres 2001 Shigin nevidomij lejtenant Shmidt Nash suchasnik 10 2001 A Chikin Sevastopolske protistoyannya Rik 1905 Sevastopol 2006 L Nozdrina T Vajshlya Putivnik po memorialnomu budinku muzeyu P P Shmidta Berdyansk 2009 I Gelis Listopadove povstannya v Sevastopoli 1905 roku F P Rerberg istorichni tayemnici velikih peremog ta nepoyasnenih porazokPosilannyared http www rulex ru 01250028 htm Arhivovano 23 bereznya 2006 u Wayback Machine http www peoples ru military navy fleet schmidt Arhivovano 15 bereznya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shmidt Petro Petrovich amp oldid 40996001