Олекса́ндр Петро́вич Петракі́вський (4 червня 1988, м. Житомир — 29 серпня 2021) — український військовослужбовець, полковник, командир роти 8-го окремого полку спеціального призначення, учасник російсько-української війни. Герой України.
Олександр Петрович Петраківський | |
---|---|
Полковник(Посмертно) | |
Загальна інформація | |
Народження | 4 червня 1988 Житомир, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 29 серпня 2021 (33 роки) Хмельницький, Україна |
Alma Mater | АСВ ім. Сагайдачного |
Військова служба | |
Роки служби | 2009-2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | ССО України |
Формування | |
Війни / битви | |
Командування | |
8 ОП СпП, командир роти | |
Нагороди та відзнаки | |
Петраківський Олександр Петрович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у сім'ї військових. Батько Петро і мати Тетяна — полковники.
Закінчив середню школу № 2 в м. Ізяслав Хмельницької області. Під час навчання у школі відвідував парашутний гурток «Каскад». Ще до вступу до військового вишу здійснив понад 100 стрибків з парашутом.
Навчався в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) на факультеті аеромобільних військ за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів», яку закінчив у 2009 році.
Уся його родина обрала військову професію батьків. Дружина Галина — курсант Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, сестра Світлана та її чоловік — офіцери.
Війна на сході України
Капітан Олександр Петраківський очолював групу спеціального призначення Оперативного командування «Північ» Збройних Сил України. 20 липня 2014 року розвідувальна група під його керівництвом, забезпечуючи проходження колони техніки Збройних Сил та сил добровольчого батальйону «Айдар» до аеропорту Луганська, виявила засідку в районі міста Щастя і вступила у бій, що дозволило забезпечити проходження колони запасним шляхом. В ході бою Олександр Петраківський отримав важке поранення голови, однак продовжував керувати діями групи, виносив поранених у безпечне місце.
З 2014 року прикутий до ліжка. Проходив лікування у Львові, Польщі, в Ізраїлі та США (госпіталь у Х'юстоні). Станом на червень 2018 проходив складну реабілітацію у Науково-практичному центрі нейрореабілітації «Nodus» (Бровари), з березня намітився прогрес. За оцінками лікарів, на повне відновлення функцій знадобиться ще не менше двох років.
31 липня 2018 року присвоєне військове звання «підполковник».
29 серпня 2021 року, після тривалої боротьби за життя, помер.
30 серпня 2021 Олександру Петровичу Петраківському указом міністра оборони №407 присвоєно чергове військове звання, «полковник» (посмертно).
Похований 2 вересня 2021 році на Алеї Слави на кладовищі Ракове.
Нагороди
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (4 грудня 2014) — за виняткову мужність, героїзм і незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
- Звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» присвоєно рішенням 52-ї сесії Хмельницької міської ради № 1 від 26.08.2015 року.
- Нагрудний знак За оборону Донецького аеропорту-( 2014).
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- Після тривалого лікування помер Герой України, підполковник Олександр Петраківський [ 29 серпня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 29.08.2021]
- Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 918/2014 «Про присвоєння О.Петраківському звання Герой України»
Посилання
- Петраківський Олександр Петрович // Сайт «Герої України» [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 6 грудня 2014
- Володимир Чікалін, // «Народна армія», 6 жовтня 2014
- Почесні громадяни: Петраківський Олександр Петрович [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Хмельницької МЦБС
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 137 4 грудня 2014 | Наступник: |
Майборода Дмитро Олександрович | Аніщенко Олександр Григорович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Petro vich Petraki vskij 4 chervnya 1988 19880604 m Zhitomir 29 serpnya 2021 ukrayinskij vijskovosluzhbovec polkovnik komandir roti 8 go okremogo polku specialnogo priznachennya uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini Oleksandr Petrovich Petrakivskij Polkovnik Posmertno Zagalna informaciyaNarodzhennya4 chervnya 1988 1988 06 04 Zhitomir Ukrayinska RSR SRSRSmert29 serpnya 2021 2021 08 29 33 roki Hmelnickij UkrayinaAlma MaterASV im SagajdachnogoVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2009 2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk SSO UkrayiniFormuvannya 8 OP SpPVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za Luganskij aeroportKomanduvannya 8 OP SpP komandir rotiNagorodi ta vidznaki Petrakivskij Oleksandr Petrovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petrakivskij ZhittyepisNarodivsya u sim yi vijskovih Batko Petro i mati Tetyana polkovniki Zakinchiv serednyu shkolu 2 v m Izyaslav Hmelnickoyi oblasti Pid chas navchannya u shkoli vidviduvav parashutnij gurtok Kaskad She do vstupu do vijskovogo vishu zdijsniv ponad 100 stribkiv z parashutom Navchavsya v Akademiyi suhoputnih vijsk imeni getmana Petra Sagajdachnogo m Lviv na fakulteti aeromobilnih vijsk za specialnistyu Bojove zastosuvannya ta upravlinnya diyami aeromobilnih pidrozdiliv yaku zakinchiv u 2009 roci Usya jogo rodina obrala vijskovu profesiyu batkiv Druzhina Galina kursant Akademiyi suhoputnih vijsk imeni getmana Petra Sagajdachnogo sestra Svitlana ta yiyi cholovik oficeri Vijna na shodi Ukrayini Kapitan Oleksandr Petrakivskij ocholyuvav grupu specialnogo priznachennya Operativnogo komanduvannya Pivnich Zbrojnih Sil Ukrayini 20 lipnya 2014 roku rozviduvalna grupa pid jogo kerivnictvom zabezpechuyuchi prohodzhennya koloni tehniki Zbrojnih Sil ta sil dobrovolchogo bataljonu Ajdar do aeroportu Luganska viyavila zasidku v rajoni mista Shastya i vstupila u bij sho dozvolilo zabezpechiti prohodzhennya koloni zapasnim shlyahom V hodi boyu Oleksandr Petrakivskij otrimav vazhke poranennya golovi odnak prodovzhuvav keruvati diyami grupi vinosiv poranenih u bezpechne misce Z 2014 roku prikutij do lizhka Prohodiv likuvannya u Lvovi Polshi v Izrayili ta SShA gospital u H yustoni Stanom na cherven 2018 prohodiv skladnu reabilitaciyu u Naukovo praktichnomu centri nejroreabilitaciyi Nodus Brovari z bereznya namitivsya progres Za ocinkami likariv na povne vidnovlennya funkcij znadobitsya she ne menshe dvoh rokiv 31 lipnya 2018 roku prisvoyene vijskove zvannya pidpolkovnik 29 serpnya 2021 roku pislya trivaloyi borotbi za zhittya pomer 30 serpnya 2021 Oleksandru Petrovichu Petrakivskomu ukazom ministra oboroni 407 prisvoyeno chergove vijskove zvannya polkovnik posmertno Pohovanij 2 veresnya 2021 roci na Aleyi Slavi na kladovishi Rakove NagorodiZvannya Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Zolota Zirka 4 grudnya 2014 za vinyatkovu muzhnist geroyizm i nezlamnist duhu viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini Zvannya Pochesnij gromadyanin mista Hmelnickogo prisvoyeno rishennyam 52 yi sesiyi Hmelnickoyi miskoyi radi 1 vid 26 08 2015 roku Nagrudnij znak Za oboronu Doneckogo aeroportu 2014 Primitki Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2018 Procitovano 21 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 24 chervnya 2018 Procitovano 24 chervnya 2018 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2018 Procitovano 21 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 29 serpnya 2021 Procitovano 29 serpnya 2021 Pislya trivalogo likuvannya pomer Geroj Ukrayini pidpolkovnik Oleksandr Petrakivskij 29 serpnya 2021 u Wayback Machine Ukrinform 29 08 2021 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 grudnya 2014 roku 918 2014 Pro prisvoyennya O Petrakivskomu zvannya Geroj Ukrayini PosilannyaPetrakivskij Oleksandr Petrovich Sajt Geroyi Ukrayini 30 serpnya 2021 u Wayback Machine Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 6 grudnya 2014 Volodimir Chikalin Narodna armiya 6 zhovtnya 2014 Pochesni gromadyani Petrakivskij Oleksandr Petrovich 24 chervnya 2018 u Wayback Machine Sajt Hmelnickoyi MCBS Poperednik Geroj Ukrayini kavaler ordena Zolota Zirka 137 4 grudnya 2014 Nastupnik Majboroda Dmitro Oleksandrovich Anishenko Oleksandr Grigorovich