Петр Гінц (1 лютого 1928 року — 28 вересня 1944 року) — чехословацький хлопчик частково єврейського походження, який був депортований у концтабір Терезієнштадт під час Голокосту. Він помер у віці шістнадцяти років, коли його перевели в концентраційний табір Освенцим і по прибутті знищили в газовій камері. Його щоденник був опублікований після смерті.
Петр Гінц | |
---|---|
чеськ. Petr Ginz | |
Petr Ginz.jpg | |
Народився | Прага, Чехословаччина[1][2] | 1 лютого 1928
Помер | 28 вересня 1944 Аушвіц, окупована Польща ·газова камера | (у віці 16 років)
Країна | Чехословаччина |
Місце проживання | d[3][4] |
Діяльність | есперантист, письменник |
Знання мов | есперанто і чеська[5] |
Роки активності | 1941 — 1945[6] |
Посада | головний редактор |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
|
Життя
Петро народився в сім'ї Отто Гінца, менеджера експортного відділу текстильної компанії з Праги та видатного есперантиста і Марі Гінц (уроджена Доланська). Батько Петра був євреєм, а мати — ні. Його батьки познайомились на конгресі есперантистів. Його мати була з Градець-Кралове, де її батько був сільським учителем. Під час Різдва Петро часто відвідував своїх родичів, зокрема діда, який володів антикварною крамницею на площі Юнгмана, де він продавав рідкісні книги. Петро був дуже розумним хлопчиком; у віці від 8 до 14 років він написав 5 романів: « Від Праги до Китаю», «Чарівник з гір Алтай», «Навколо світу в одну секунду» та «Візит з доісторії» — єдиний збережений на сьогоднішній день роман. Романи, включаючи « Навштева з правєку» (англ. Visit from Prehistory), написані у стилі Жуля Верна та проілюстровані власними картинами. Він цікавився науками і прагнув знань. Через інтерес батьків до есперанто, це була одна з рідних мов Петра (інша — чеська).
Відповідно до антиєврейських законів Третього рейху, діти від змішаних шлюбів мали бути депортовані до концтабору у віці 14 років. Юного Петра перевезли до концтабору Терезієнштадт у жовтні 1942 року. Його зусилля в галузі наук та жага знань залишалися, і він намагався вчитися навіть у концтаборі. Він часто читав із бібліотеки, повної вилучених книг, до яких мав доступ. Його розмістили у Домовій ч.1 (Будинок № 1, будинок L417). Він став однією з найбільш значущих особистостей громади. Він створив і підготував до друку періодичний журнал «Ведем», що означає «Ми ведемо». Він також написав есперанто — чеський словник, а також кілька інших коротких романів, які були втрачені. В одному з творів він бере інтерв'ю та коментує людей, будівлі та навіть крематорій.
Ширина його інтересів, здібностей та характеру визначається із збережених творів та зі свідчень друзів, які вижили. Його цікавили література, історія, живопис, географія, соціологія, а також технічні галузі. Журнал Vedem виходив щоп'ятниці протягом двох років.
Петра було призначено одним з останніх перевезень до концтабору Освенцім з Терезіна, де він загинув у газових камерах у 1944 році. Його щоденник видано англійською мовою під назвою: Щоденник Петра Гінза 1941—1942.
Ведем
Журнал був заснований незабаром після його прибуття до Терезіна в 1942 році. Окрім Гінза, ще кілька хлопчиків з Домового ч.1. також сприяли випуску. Петро Гінц став головним редактором, і він працював під кодовою назвою nz або Akademie (Академія). Одним з найближчих його співробітників був Гануш Гахенбург, який написав багато віршів. Більшість своїх творів і картин Гінз віддав сестрі перед від'їздом, тому більшість з них збереглися до сьогодні. У 1944 році його сестру також депортували до Терезіна, але вона вижила.
Щоденник
Перед транспортуванням Гінц писав щоденник між 1941 і 1942 роками про своє життя. Цей щоденник, написаний фактично, порівнювали із щоденником Анни Франк. оденник був загублений, але його сестра Єва (нині Чава Прессбургер) знайшла та опублікувала як Щоденник мого брата. Він був опублікований іспанською, каталонською та есперанто, а також оригінальною чеською мовою, а англійською мовою у квітні 2007 року як «Щоденник Петра Гінца 1941—1942». Огляд з'явився у випуску газети The New York Times від вівторка, 10 квітня 2007 року.
Малювання
Ізраїльський астронавт Ілан Рамон, чиї мати та бабуся залишилися в живих в Освенцімі, у польоті мав із собою копію малюнка Гінза планети Земля, яку видно з Місяця Шатл, входячи в атмосферу Землі, розпався 1 лютого 2003 р. знищивши копію малюнка Гінца. У 2018 році, через 15 років після катастрофи в Космічному шатлі "Колумбія ", Яд Вашем передав ще одну копію вдові Ілана Рона для передачі космонавту Ендрю Фейстелю. Фейстель переніс його в космос під час експедиції 56 на згадку про Гінца і Рамона.
Малюнок Петра Гінза та його історія надихнули авторів інших творів мистецтва. Одним із прикладів є картина «Варіація на Місячному пейзажі Петра Гінца» (2008) панамського художника Роберто Перес-Франко.
Спадщина
На його честь був названий астероїд 50413 Петргінц.
У 2005 році чеська пошта видала марку вартістю 31 крон з малюнком Місяця та портретом на згадку про Петра Гінца.
На його честь у Празі встановили «Столперштайн» німецького художника Гунтера Демніга.
Його життя було відзначено в документальному фільмі 2012 року «Останній політ Петра Гінца» режисерів Сандри Діксон і Черчілля Робертса.
Список літератури
- Deutsche Nationalbibliothek Record #131401807 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- https://www.holocaust.cz/databaze-obeti/obet/88538-petr-ginz/
- The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
- CONOR.Sl
- RKDartists
- Petr Ginz's story. Holocaust.cz. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 14 квітня 2011.
- (чес.). Reflex.cz. Архів оригіналу за 30 жовтня 2008. Процитовано 14 квітня 2011.
- Kalendová, Helena (14 січня 2017). (Czech) . Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2008. Процитовано 11 червня 2008.
- JOSEFIN DOLSTEN (12 квітня 2018). . jta.org (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 3 квітня 2021.
- Variation on Petr Ginz's Moon Landscape
- The Last Flight of Petr Ginz на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- Щоденник Петра Гінза [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] ( опублікована англійською мовою у 2007 році)
- Місячний пейзаж [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (малюнок)
- Петр Гінз — Терезієнштадт [ 20 травня 2019 у Wayback Machine.] в музеї Яд Вашем
- Останній політ Петра Гінза [ 15 липня 2011 у Wayback Machine.] (документальний фільм 2011 р.)
- Останній політ Петра Гінза [ 16 липня 2017 у Wayback Machine.], навчальний посібник ООН.
- Документи про Петра Гінза [ 23 квітня 2014 у Wayback Machine.] у колекції Єврейського музею Прага [ 23 квітня 2011 у Wayback Machine.].
- Запис Петра Гінза на вебсайті «Знайди могилу»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petr Ginc 1 lyutogo 1928 roku 28 veresnya 1944 roku chehoslovackij hlopchik chastkovo yevrejskogo pohodzhennya yakij buv deportovanij u konctabir Tereziyenshtadt pid chas Golokostu Vin pomer u vici shistnadcyati rokiv koli jogo pereveli v koncentracijnij tabir Osvencim i po pributti znishili v gazovij kameri Jogo shodennik buv opublikovanij pislya smerti Petr Gincchesk Petr GinzPetr Ginz jpgNarodivsya 1928 02 01 1 lyutogo 1928 Praga Chehoslovachchina 1 2 Pomer28 veresnya 1944 1944 09 28 u vici 16 rokiv Aushvic okupovana Polsha gazova kameraKrayina ChehoslovachchinaMisce prozhivannyad 3 4 Diyalnistesperantist pismennikZnannya movesperanto i cheska 5 Roki aktivnosti1941 1945 6 Posadagolovnij redaktorBatkodMatidBrati sestridRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyaZemlya vidno z Misyacya Petro narodivsya v sim yi Otto Ginca menedzhera eksportnogo viddilu tekstilnoyi kompaniyi z Pragi ta vidatnogo esperantista i Mari Ginc urodzhena Dolanska Batko Petra buv yevreyem a mati ni Jogo batki poznajomilis na kongresi esperantistiv Jogo mati bula z Gradec Kralove de yiyi batko buv silskim uchitelem Pid chas Rizdva Petro chasto vidviduvav svoyih rodichiv zokrema dida yakij volodiv antikvarnoyu kramniceyu na ploshi Yungmana de vin prodavav ridkisni knigi Petro buv duzhe rozumnim hlopchikom u vici vid 8 do 14 rokiv vin napisav 5 romaniv Vid Pragi do Kitayu Charivnik z gir Altaj Navkolo svitu v odnu sekundu ta Vizit z doistoriyi yedinij zberezhenij na sogodnishnij den roman Romani vklyuchayuchi Navshteva z pravyeku angl Visit from Prehistory napisani u stili Zhulya Verna ta proilyustrovani vlasnimi kartinami Vin cikavivsya naukami i pragnuv znan Cherez interes batkiv do esperanto ce bula odna z ridnih mov Petra insha cheska Vidpovidno do antiyevrejskih zakoniv Tretogo rejhu diti vid zmishanih shlyubiv mali buti deportovani do konctaboru u vici 14 rokiv Yunogo Petra perevezli do konctaboru Tereziyenshtadt u zhovtni 1942 roku Jogo zusillya v galuzi nauk ta zhaga znan zalishalisya i vin namagavsya vchitisya navit u konctabori Vin chasto chitav iz biblioteki povnoyi viluchenih knig do yakih mav dostup Jogo rozmistili u Domovij ch 1 Budinok 1 budinok L417 Vin stav odniyeyu z najbilsh znachushih osobistostej gromadi Vin stvoriv i pidgotuvav do druku periodichnij zhurnal Vedem sho oznachaye Mi vedemo Vin takozh napisav esperanto cheskij slovnik a takozh kilka inshih korotkih romaniv yaki buli vtracheni V odnomu z tvoriv vin bere interv yu ta komentuye lyudej budivli ta navit krematorij Shirina jogo interesiv zdibnostej ta harakteru viznachayetsya iz zberezhenih tvoriv ta zi svidchen druziv yaki vizhili Jogo cikavili literatura istoriya zhivopis geografiya sociologiya a takozh tehnichni galuzi Zhurnal Vedem vihodiv shop yatnici protyagom dvoh rokiv Petra bulo priznacheno odnim z ostannih perevezen do konctaboru Osvencim z Terezina de vin zaginuv u gazovih kamerah u 1944 roci Jogo shodennik vidano anglijskoyu movoyu pid nazvoyu Shodennik Petra Ginza 1941 1942 VedemZhurnal buv zasnovanij nezabarom pislya jogo pributtya do Terezina v 1942 roci Okrim Ginza she kilka hlopchikiv z Domovogo ch 1 takozh spriyali vipusku Petro Ginc stav golovnim redaktorom i vin pracyuvav pid kodovoyu nazvoyu nz abo Akademie Akademiya Odnim z najblizhchih jogo spivrobitnikiv buv Ganush Gahenburg yakij napisav bagato virshiv Bilshist svoyih tvoriv i kartin Ginz viddav sestri pered vid yizdom tomu bilshist z nih zbereglisya do sogodni U 1944 roci jogo sestru takozh deportuvali do Terezina ale vona vizhila ShodennikVera ta Vlastimil Novobilski chitayut vgolos zi svogo esperanto perekladu shodennika Petra Ginca dlya chleniv klubu esperanto v Brno 2013 Pered transportuvannyam Ginc pisav shodennik mizh 1941 i 1942 rokami pro svoye zhittya Cej shodennik napisanij faktichno porivnyuvali iz shodennikom Anni Frank odennik buv zagublenij ale jogo sestra Yeva nini Chava Pressburger znajshla ta opublikuvala yak Shodennik mogo brata Vin buv opublikovanij ispanskoyu katalonskoyu ta esperanto a takozh originalnoyu cheskoyu movoyu a anglijskoyu movoyu u kvitni 2007 roku yak Shodennik Petra Ginca 1941 1942 Oglyad z yavivsya u vipusku gazeti The New York Times vid vivtorka 10 kvitnya 2007 roku MalyuvannyaIzrayilskij astronavt Ilan Ramon chiyi mati ta babusya zalishilisya v zhivih v Osvencimi u poloti mav iz soboyu kopiyu malyunka Ginza planeti Zemlya yaku vidno z Misyacya Shatl vhodyachi v atmosferu Zemli rozpavsya 1 lyutogo 2003 r znishivshi kopiyu malyunka Ginca U 2018 roci cherez 15 rokiv pislya katastrofi v Kosmichnomu shatli Kolumbiya Yad Vashem peredav she odnu kopiyu vdovi Ilana Rona dlya peredachi kosmonavtu Endryu Fejstelyu Fejstel perenis jogo v kosmos pid chas ekspediciyi 56 na zgadku pro Ginca i Ramona Malyunok Petra Ginza ta jogo istoriya nadihnuli avtoriv inshih tvoriv mistectva Odnim iz prikladiv ye kartina Variaciya na Misyachnomu pejzazhi Petra Ginca 2008 panamskogo hudozhnika Roberto Peres Franko SpadshinaStolpershtejn dlya Petra Ginca Na jogo chest buv nazvanij asteroyid 50413 Petrginc U 2005 roci cheska poshta vidala marku vartistyu 31 kron z malyunkom Misyacya ta portretom na zgadku pro Petra Ginca Na jogo chest u Prazi vstanovili Stolpershtajn nimeckogo hudozhnika Guntera Demniga Jogo zhittya bulo vidznacheno v dokumentalnomu filmi 2012 roku Ostannij polit Petra Ginca rezhiseriv Sandri Dikson i Cherchillya Robertsa Spisok literaturiDeutsche Nationalbibliothek Record 131401807 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www holocaust cz databaze obeti obet 88538 petr ginz The Database of Victims of the Nazi Persecution Praga Terezin Initiative Institute d Track Q1085d Track Q104074149d Track Q41567070 CONOR Sl d Track Q16744133 RKDartists d Track Q17299517 Petr Ginz s story Holocaust cz Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2011 ches Reflex cz Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2008 Procitovano 14 kvitnya 2011 Kalendova Helena 14 sichnya 2017 Czech Arhiv originalu za 14 listopada 2018 Procitovano 14 listopada 2018 Arhiv originalu za 11 chervnya 2008 Procitovano 11 chervnya 2008 JOSEFIN DOLSTEN 12 kvitnya 2018 jta org angl Arhiv originalu za 19 chervnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2021 Variation on Petr Ginz s Moon Landscape The Last Flight of Petr Ginz na sajti IMDb angl PosilannyaShodennik Petra Ginza 18 grudnya 2014 u Wayback Machine ISBN 0 871 139669 opublikovana anglijskoyu movoyu u 2007 roci Misyachnij pejzazh 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine malyunok Petr Ginz Tereziyenshtadt 20 travnya 2019 u Wayback Machine v muzeyi Yad Vashem Ostannij polit Petra Ginza 15 lipnya 2011 u Wayback Machine dokumentalnij film 2011 r Ostannij polit Petra Ginza 16 lipnya 2017 u Wayback Machine navchalnij posibnik OON Dokumenti pro Petra Ginza 23 kvitnya 2014 u Wayback Machine u kolekciyi Yevrejskogo muzeyu Praga 23 kvitnya 2011 u Wayback Machine Zapis Petra Ginza na vebsajti Znajdi mogilu