Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пе́тко воєво́да (відомий ще як капітан Петко войвода; болг. Петко Кирков, також Каракирков, Кирияков, Калоянов) — Національний герой Болгарії, гайдук, воєвода, революціонер, борець проти османського гноблення болгар за об'єднання Болгарії.
| Петко воєвода | |
|---|---|
| Петко Кирков | |
 | |
| Народився | 6 грудня 1844 село Доганхісар, Османська імперія, нині Греція |
| Помер | 7 лютого 1900 (55 років) Варна, Болгарія |
| Країна |  Болгарія |
| Діяльність | гайдук, воєвода, революціонер |
| Галузь | військова справа[1] і націоналізм[1] |
| |
Життєпис
Ранні роки
Народився 18 грудня (6 грудня за старим стилем) 1844 року у селищі Доганхісар поблизу міста Дедеагач у Західній Фракії. Петко народився у сім'ї Кирко та Купи Каракиркових, де, окрім нього, було ще 8 братів та сестер. Під час дитинства навчався грамотності у місцевого сільського вчителя. Петко був дуже високим, ширококостим, непосидячим, але був вдумливим і мав м'який характер.
Початок гайдуцької діяльності
Османи вбили його рідного брата Матю і його двоюрідного брата Вилчо, через що Петко вбив одного з нападників і 6 травня 1861 року залишив родину і разом ще з 7 юнаками пішов гайдуцтвувати. Інші юнаки вибрали його своїм ватажком. Незабаром Петко з іншими гайдуками ліквідував вбивць Матю і Вилчо разом з головним винуватцем Мехмед беєм. 16 червня 1861 року гайдуки у селі Бахшибей розбили поліцейський загін, при цьому вбивши 2-х поліцейських та декількох поранивши. Османи так побоювались гайдуків, що протягом тривалого часу не наважилися увійти в село. Після двох успішних боїв з військами в серпні 1861 року чета стала відома навкруги.
6 січня 1863 року загін з 130 башибузуків оточив гайдуків біля села Ісьорен. Двоє з них були вбиті, а інші поранені та взяті в полон. Їх кинули до в'язниці у Геліболу. Полонені організували втечу, але були схоплені і перевезені до в'язниці «Біла Вежа» в Салоніках. Після багатьох допитів, де гайдуки усе заперечували, османи вирішили передати їх до міста Драми. Під час перевезення по дорозі гайдуки підпоїли охоронців та звільнилися, але через деякий час попали в османську засідку, де усі, окрім Петко, були знову захоплені в полон.
У 1864 році нова чета провела послідовно багато серйозних боїв, тому що її активно переслідували османи. Тоді ж чету Петко спробував знищити відомий османський каратель Осман ага, який мав чисельну перевагу над гайдуками ледь не в 20 разів. Але Осман був з безчестям побитий Петко, після чого вища османська влада кинула невдалого агу ло в'язниці. Адріанополь Вели-паша, дуже стурбований тим, загін, посланий проти Османа Aga, karagasa в Едірне, отримав свою binbashiyski перемогу рангу над лідером Angel. Незважаючи на перевагу в живій силі в 20 разів заколотники, Осман був побитий і безчестя лідера Петко і випас кидає його у в'язницю. Після цього Петко провів ще декілька успішних боїв з османами.
Участь у боротьбі італійців за об'єднання Італії та у Критському повстанні
Восені 1864 року Петко воєводу грецькі повстанці запросили до участі в спільній боротьбі проти османів. Він приїхав до Афін, де певний час навчався у військовому училищі. Взяв участь в революційній агітації у Македонії, після чого виїхав до Італії. Там він на початку 1866 року жив вдома у Джузеппе Гарібальді, разом з яким організував «гарибальдійську дружину» чисельністю в 220 італійців та 67 болгар, яка взяла участь в Критському повстанні. По висадці на Криті мав завдання діяти маленьким загоном проти османів, провів декілька вдалих військових дій, і хоча повстання було придушене, за вдалі дії Петко отримав звання «Капітан», а його загін уцілів, не здавшись османам. Після цього Петко виїхав до Італії, а опісля — до Афін. Там він видав звернення до болгар із закликом об'єднатися задля звільнення Болгарії від османів.
Повернення до Болгарії
12 травня 1869 року капітан Петко зібрав загін в Афінах і рушив по морю до болгарського узбережжя Егейського моря. Влітку 1869 року чета провела там п'ять боїв з османськими жандармами.
Після замаху на Петко черкесів, які це зробили на замовлення багатого місцевого феодала, в лютому наступного 1871 року близько 100 повстанців напали на черкеське село і вбили всіх черкесів чоловічої статі, а жінок і дітей вигнали з їхніх домівок. В подальшому чета вела численні запеклі бої з жандармами. Один з них тривав 22 дні, гайдукам вдалось відбитися та врешті решт відступити, втративши лише 1 убитого. Петко був легко поранений в ногу. Є неперевірені відомості, що османи втратили до 30 жандармів убитими. Після чергового провалу спроби вбити Петко османи почали репресії проти християнського населення. Восени 1871 року вони досягли найвищого рівня, якби сам Петко не пробрався під виглядом імама до місцевого керівника османів Тахір-бека і не настрахав того. Репресії Тахір-бек припинив.
У 1872 році проти чети Петко послали загін османів під командуванням Арапа Хасана, якого незабаром гайдуки вдало захопили в полон. Його поміняли на всіх ув'язнених у османських в'язницях за звинуваченням у тому, що вони є помічники і друзі Петко. Капітан створив ефективну зонну гайдуцьку структуру, яку складала верхівка — самі гайдуки, логістична частина — прихильники, інтелектуальна частина — шпигуни, фінансова частина — фонд, постачальники зброї і наметів — так звані парасольки (болг. чадъри. Подібна структура була реалізована в регулярній османській армії. Петко на стільки застрахав османську верхівку регіону його діяльності, що 30 липня 1872 року один з місцевих керівників Мустафа Салем надіслав воєводі листа, де визнав його «самовизнаним правителем» і заплатив йому «податок» у 6 000 динарів.
У 1873 році чета стала повністю регулярною. Їй дали назву «Перша болгарська родопська дружина» з уставом і власною печаткою. 22 лютого 1874 року капітан Петко тільки з 15-ма своїми гайдуками відбив напад 120 османів. В подальшому, протягом 1874—1876 років дружина з успіхом провела багато боїв з османськими військами, черкеськими військовими утвореннями, башибузуцькими бандами. За голову Петко османи оголосили нагороду в 5000 лір. За цей час Петко був поранений в руку, щасливо уникнув отруєння, яким хотіла його вбити місцева османська влада. Тільки в березні 1875 року дружина понесла перші втрати. За цей час Петкова дружина декілька разів спинила лихварства місцевих чиновників, забрала та знищила боргові книги місцевих селян, захопила багато коштів місцевих багатіїв, які роздала бідним. Петко захопив декілька заручників з багатіїв задля того, аби за них звільнити 4 полонених своїх четників та деяких таємних помічників з місцевої бідноти за принципом «один проти одного». Однак османи звільнили лише місцевих, залишивши у в'язниці четників. Тоді Петко скарав на смерть тих заручників, що мали бути звільнені за четників. У 1876 році спалахнуло Квітневе повстання проти османів, яке однак, османи потопили в крові. Дружина була змушена не проводити у той час активних дій через ґрунтовні побоювання османських каральних заходів проти місцевих жителів — болгар у регіоні дії дружини.
Російсько-турецька війна 1877—1878 років
«Перша болгарська родопська дружина» взяла діяльну участь у російсько-турецькій війні 1877—1878 років. 15 березня 1877 року відбувся перший бій між повстанською дружиною і османами. До кінця року дружина налічувала до 300 вояків, активно нападала на османську армію, обеззброювала окремі їхні підрозділи. У кінці грудня 1877 року група ввійшла в Північну Грецію, біля містечка Шапчі, звільнила його та навколишній регіон від османського панування. Однак за Сан-Стефанським договором місто залишилося за межами Болгарії. В подальшому, загін довелось відвести до регіону, що відійшов згідно договору до меж російської окупації. Російська окупаційна влада довірила охороняти дружині Петко спокій християнського населення.
До березня 1879 року загін перебував у горах Родопи, потім передислоцирувався до Хасково, аби запобігти бунту місцевих турків. На початку червня 1879 року після стабілізації нового болгарського уряду бойовий загін після 18 років служби розформували.
Після звільнення Болгарії
Генерал Михайло Скобелев запросив воєводу Петко до себе як гостя, після розформування дружини воєвода поїхав до Російської імперії. Там його представили імператору Олександру II. Той присвоїв Петко військове звання (капітана російської армії), нагородив його «Георгієвським хрестом» за участь у війні та подарував йому маєток на 160 000 гектарів у Київській губернії, яке Петко швидко продав і повернувся до Болгарії, оселившись у Варні. Там він створив організацію «Странджа», яка мала за мету захист та звільнення тих болгар, що залишились вимушено на османській території. 1895 року його наклепницьки звинуватили в організації замаху на прем'єра Стефана Стамболова, кинули до варненської в'язниці, де він пробув 140 днів, після чого відправили жити до міста Трявна. Тільки після падіння Стамболова Петко зміг повернутися до Варни в травні 1894 року. В подальшому він брав активну участь у наборі добровольців до загонів, які мали б брати участь у збройних діях проти османів у Македонії.
Помер Петко воєвода 7 лютого 1900 року у Варні, де його і поховали.
Пам'ять про капітана Петко
Капітану Петко пставили 22 пам'ятники тільки у Болгарії — Крумовград, Плевен Чепеларе, Варна, Пловдив, Стара Загора, Бургас тощо. З нагоди 160-ї річниці Петко воєводи в 2004 році на холмі Джаніколо в Римі відкрили ще один його пам'ятник. Найбільш вражаючим вважають той, що побудували в Хасково, який відкрили в 1955 році. Села Капітан-Петко у Шуменській області та Капітан-Петко-Войвода у Хасковській області назвали на честь Петко. У десятках болгарських міст і сіл є вулиці, які назвали на честь Петко Воєводи. Прикордонний контрольно-пропускний пункт з Грецією на узбережжі Егейського моря в Свіленграді також носить його ім'я.
На острові Лівінгстон, в Антарктиці на честь воєводи назвали гірський пік — болг. Петко Войвода Пик.
Йому присвятили багато народних пісень, наукових і літературних творів. Про Петко воєводу болгарські кінематографісти зняли біографічний телевізійний серіал «Капітан Петко Войвода» у 1981 році.
Особистий архів Петко Воєводи, пов'язаний з його революційною діяльністю, що складається з документів і кореспонденції, зберігають в болгарському історичному архіві Національної бібліотеки «Святих Кирила і Мефодія» в Софії. Зберегли і штаб Петко воєводи у селі Широка Лика, який він використовував під час національно-визвольної боротьби в період російсько-турецької війні 1877—1878 років.
Пам'ятник капітану Петко встановлений у Києві в Поліцейському сквері на вулиці Івана Федорова напроти посольства Македонії.
Джерела
- Петко войвода. Сборник. — София, 1962. (болг.)
- Капитан Петко войвода: Документи и материали по следствено дело № 13 от 1894 г. / Съст.: Борислав Дряновски. — 1. изд. — Варна: СД «М3-60»,1994. — 143 с. — Указ. с. 134—139. (болг.)
- Томалевски, Георги. Мраморната чешма. «Капитан Петко войвода Кирияков». Две исторически повести. — София: Бълг. писател, 1976. (болг.)
- Николай Хайтов Капитан Петко войвода. 1981. «Отечество», София. (болг.)
- Иван Панайотов, «Сейнт Клер и Петко войвода в английската Синя книга» София 1953. стр. 248—249, 285—286 и 483. (болг.)
Посилання
- (болг.)
- (болг.)
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voyevoda znachennya Pe tko voyevo da vidomij she yak kapitan Petko vojvoda bolg Petko Kirkov takozh Karakirkov Kiriyakov Kaloyanov Nacionalnij geroj Bolgariyi gajduk voyevoda revolyucioner borec proti osmanskogo gnoblennya bolgar za ob yednannya Bolgariyi Petko voyevodaPetko KirkovNarodivsya6 grudnya 1844 1844 12 06 selo Doganhisar Osmanska imperiya nini GreciyaPomer7 lyutogo 1900 1900 02 07 55 rokiv Varna BolgariyaKrayina BolgariyaDiyalnistgajduk voyevoda revolyucionerGaluzvijskova sprava 1 i nacionalizm 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Narodivsya 18 grudnya 6 grudnya za starim stilem 1844 roku u selishi Doganhisar poblizu mista Dedeagach u Zahidnij Frakiyi Petko narodivsya u sim yi Kirko ta Kupi Karakirkovih de okrim nogo bulo she 8 brativ ta sester Pid chas ditinstva navchavsya gramotnosti u miscevogo silskogo vchitelya Petko buv duzhe visokim shirokokostim neposidyachim ale buv vdumlivim i mav m yakij harakter Pochatok gajduckoyi diyalnosti Osmani vbili jogo ridnogo brata Matyu i jogo dvoyuridnogo brata Vilcho cherez sho Petko vbiv odnogo z napadnikiv i 6 travnya 1861 roku zalishiv rodinu i razom she z 7 yunakami pishov gajductvuvati Inshi yunaki vibrali jogo svoyim vatazhkom Nezabarom Petko z inshimi gajdukami likviduvav vbivc Matyu i Vilcho razom z golovnim vinuvatcem Mehmed beyem 16 chervnya 1861 roku gajduki u seli Bahshibej rozbili policejskij zagin pri comu vbivshi 2 h policejskih ta dekilkoh poranivshi Osmani tak poboyuvalis gajdukiv sho protyagom trivalogo chasu ne navazhilisya uvijti v selo Pislya dvoh uspishnih boyiv z vijskami v serpni 1861 roku cheta stala vidoma navkrugi 6 sichnya 1863 roku zagin z 130 bashibuzukiv otochiv gajdukiv bilya sela Isoren Dvoye z nih buli vbiti a inshi poraneni ta vzyati v polon Yih kinuli do v yaznici u Gelibolu Poloneni organizuvali vtechu ale buli shopleni i perevezeni do v yaznici Bila Vezha v Salonikah Pislya bagatoh dopitiv de gajduki use zaperechuvali osmani virishili peredati yih do mista Drami Pid chas perevezennya po dorozi gajduki pidpoyili ohoronciv ta zvilnilisya ale cherez deyakij chas popali v osmansku zasidku de usi okrim Petko buli znovu zahopleni v polon U 1864 roci nova cheta provela poslidovno bagato serjoznih boyiv tomu sho yiyi aktivno peresliduvali osmani Todi zh chetu Petko sprobuvav znishiti vidomij osmanskij karatel Osman aga yakij mav chiselnu perevagu nad gajdukami led ne v 20 raziv Ale Osman buv z bezchestyam pobitij Petko pislya chogo visha osmanska vlada kinula nevdalogo agu lo v yaznici Adrianopol Veli pasha duzhe sturbovanij tim zagin poslanij proti Osmana Aga karagasa v Edirne otrimav svoyu binbashiyski peremogu rangu nad liderom Angel Nezvazhayuchi na perevagu v zhivij sili v 20 raziv zakolotniki Osman buv pobitij i bezchestya lidera Petko i vipas kidaye jogo u v yaznicyu Pislya cogo Petko proviv she dekilka uspishnih boyiv z osmanami Svoye foto 1894 roku Petko voyevoda podaruvav za jogo slovami yedinomu svoyemu priyatelyu u Plovdivi Georgi Bojkinovu Foto voyevoda pidpisav yak Kapitan Petko Kiriyakov Uchast u borotbi italijciv za ob yednannya Italiyi ta u Kritskomu povstanni Voseni 1864 roku Petko voyevodu grecki povstanci zaprosili do uchasti v spilnij borotbi proti osmaniv Vin priyihav do Afin de pevnij chas navchavsya u vijskovomu uchilishi Vzyav uchast v revolyucijnij agitaciyi u Makedoniyi pislya chogo viyihav do Italiyi Tam vin na pochatku 1866 roku zhiv vdoma u Dzhuzeppe Garibaldi razom z yakim organizuvav garibaldijsku druzhinu chiselnistyu v 220 italijciv ta 67 bolgar yaka vzyala uchast v Kritskomu povstanni Po visadci na Kriti mav zavdannya diyati malenkim zagonom proti osmaniv proviv dekilka vdalih vijskovih dij i hocha povstannya bulo pridushene za vdali diyi Petko otrimav zvannya Kapitan a jogo zagin uciliv ne zdavshis osmanam Pislya cogo Petko viyihav do Italiyi a opislya do Afin Tam vin vidav zvernennya do bolgar iz zaklikom ob yednatisya zadlya zvilnennya Bolgariyi vid osmaniv Povernennya do Bolgariyi 12 travnya 1869 roku kapitan Petko zibrav zagin v Afinah i rushiv po moryu do bolgarskogo uzberezhzhya Egejskogo morya Vlitku 1869 roku cheta provela tam p yat boyiv z osmanskimi zhandarmami Pislya zamahu na Petko cherkesiv yaki ce zrobili na zamovlennya bagatogo miscevogo feodala v lyutomu nastupnogo 1871 roku blizko 100 povstanciv napali na cherkeske selo i vbili vsih cherkesiv cholovichoyi stati a zhinok i ditej vignali z yihnih domivok V podalshomu cheta vela chislenni zapekli boyi z zhandarmami Odin z nih trivav 22 dni gajdukam vdalos vidbitisya ta vreshti resht vidstupiti vtrativshi lishe 1 ubitogo Petko buv legko poranenij v nogu Ye neperevireni vidomosti sho osmani vtratili do 30 zhandarmiv ubitimi Pislya chergovogo provalu sprobi vbiti Petko osmani pochali represiyi proti hristiyanskogo naselennya Voseni 1871 roku voni dosyagli najvishogo rivnya yakbi sam Petko ne probravsya pid viglyadom imama do miscevogo kerivnika osmaniv Tahir beka i ne nastrahav togo Represiyi Tahir bek pripiniv U 1872 roci proti cheti Petko poslali zagin osmaniv pid komanduvannyam Arapa Hasana yakogo nezabarom gajduki vdalo zahopili v polon Jogo pominyali na vsih uv yaznenih u osmanskih v yaznicyah za zvinuvachennyam u tomu sho voni ye pomichniki i druzi Petko Kapitan stvoriv efektivnu zonnu gajducku strukturu yaku skladala verhivka sami gajduki logistichna chastina prihilniki intelektualna chastina shpiguni finansova chastina fond postachalniki zbroyi i nametiv tak zvani parasolki bolg chadri Podibna struktura bula realizovana v regulyarnij osmanskij armiyi Petko na stilki zastrahav osmansku verhivku regionu jogo diyalnosti sho 30 lipnya 1872 roku odin z miscevih kerivnikiv Mustafa Salem nadislav voyevodi lista de viznav jogo samoviznanim pravitelem i zaplativ jomu podatok u 6 000 dinariv U 1873 roci cheta stala povnistyu regulyarnoyu Yij dali nazvu Persha bolgarska rodopska druzhina z ustavom i vlasnoyu pechatkoyu 22 lyutogo 1874 roku kapitan Petko tilki z 15 ma svoyimi gajdukami vidbiv napad 120 osmaniv V podalshomu protyagom 1874 1876 rokiv druzhina z uspihom provela bagato boyiv z osmanskimi vijskami cherkeskimi vijskovimi utvorennyami bashibuzuckimi bandami Za golovu Petko osmani ogolosili nagorodu v 5000 lir Za cej chas Petko buv poranenij v ruku shaslivo uniknuv otruyennya yakim hotila jogo vbiti misceva osmanska vlada Tilki v berezni 1875 roku druzhina ponesla pershi vtrati Za cej chas Petkova druzhina dekilka raziv spinila lihvarstva miscevih chinovnikiv zabrala ta znishila borgovi knigi miscevih selyan zahopila bagato koshtiv miscevih bagatiyiv yaki rozdala bidnim Petko zahopiv dekilka zaruchnikiv z bagatiyiv zadlya togo abi za nih zvilniti 4 polonenih svoyih chetnikiv ta deyakih tayemnih pomichnikiv z miscevoyi bidnoti za principom odin proti odnogo Odnak osmani zvilnili lishe miscevih zalishivshi u v yaznici chetnikiv Todi Petko skarav na smert tih zaruchnikiv sho mali buti zvilneni za chetnikiv U 1876 roci spalahnulo Kvitneve povstannya proti osmaniv yake odnak osmani potopili v krovi Druzhina bula zmushena ne provoditi u toj chas aktivnih dij cherez gruntovni poboyuvannya osmanskih karalnih zahodiv proti miscevih zhiteliv bolgar u regioni diyi druzhini Rosijsko turecka vijna 1877 1878 rokiv Persha bolgarska rodopska druzhina vzyala diyalnu uchast u rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv 15 bereznya 1877 roku vidbuvsya pershij bij mizh povstanskoyu druzhinoyu i osmanami Do kincya roku druzhina nalichuvala do 300 voyakiv aktivno napadala na osmansku armiyu obezzbroyuvala okremi yihni pidrozdili U kinci grudnya 1877 roku grupa vvijshla v Pivnichnu Greciyu bilya mistechka Shapchi zvilnila jogo ta navkolishnij region vid osmanskogo panuvannya Odnak za San Stefanskim dogovorom misto zalishilosya za mezhami Bolgariyi V podalshomu zagin dovelos vidvesti do regionu sho vidijshov zgidno dogovoru do mezh rosijskoyi okupaciyi Rosijska okupacijna vlada dovirila ohoronyati druzhini Petko spokij hristiyanskogo naselennya Do bereznya 1879 roku zagin perebuvav u gorah Rodopi potim peredislociruvavsya do Haskovo abi zapobigti buntu miscevih turkiv Na pochatku chervnya 1879 roku pislya stabilizaciyi novogo bolgarskogo uryadu bojovij zagin pislya 18 rokiv sluzhbi rozformuvali Pislya zvilnennya Bolgariyi General Mihajlo Skobelev zaprosiv voyevodu Petko do sebe yak gostya pislya rozformuvannya druzhini voyevoda poyihav do Rosijskoyi imperiyi Tam jogo predstavili imperatoru Oleksandru II Toj prisvoyiv Petko vijskove zvannya kapitana rosijskoyi armiyi nagorodiv jogo Georgiyevskim hrestom za uchast u vijni ta podaruvav jomu mayetok na 160 000 gektariv u Kiyivskij guberniyi yake Petko shvidko prodav i povernuvsya do Bolgariyi oselivshis u Varni Tam vin stvoriv organizaciyu Strandzha yaka mala za metu zahist ta zvilnennya tih bolgar sho zalishilis vimusheno na osmanskij teritoriyi 1895 roku jogo naklepnicki zvinuvatili v organizaciyi zamahu na prem yera Stefana Stambolova kinuli do varnenskoyi v yaznici de vin probuv 140 dniv pislya chogo vidpravili zhiti do mista Tryavna Tilki pislya padinnya Stambolova Petko zmig povernutisya do Varni v travni 1894 roku V podalshomu vin brav aktivnu uchast u nabori dobrovolciv do zagoniv yaki mali b brati uchast u zbrojnih diyah proti osmaniv u Makedoniyi Pomer Petko voyevoda 7 lyutogo 1900 roku u Varni de jogo i pohovali Pam yat pro kapitana PetkoPam yatnik Petko voyevodi u Rimi z napisom na nomu Petko voyevoda bolgarskij garibaldiyec Pam yatnik Petko voyevodi u Chepelare Kapitanu Petko pstavili 22 pam yatniki tilki u Bolgariyi Krumovgrad Pleven Chepelare Varna Plovdiv Stara Zagora Burgas tosho Z nagodi 160 yi richnici Petko voyevodi v 2004 roci na holmi Dzhanikolo v Rimi vidkrili she odin jogo pam yatnik Najbilsh vrazhayuchim vvazhayut toj sho pobuduvali v Haskovo yakij vidkrili v 1955 roci Sela Kapitan Petko u Shumenskij oblasti ta Kapitan Petko Vojvoda u Haskovskij oblasti nazvali na chest Petko U desyatkah bolgarskih mist i sil ye vulici yaki nazvali na chest Petko Voyevodi Prikordonnij kontrolno propusknij punkt z Greciyeyu na uzberezhzhi Egejskogo morya v Svilengradi takozh nosit jogo im ya Pam yatnik Petko voyevodi u jogo ridnomu seli Doganhisar Na ostrovi Livingston v Antarktici na chest voyevodi nazvali girskij pik bolg Petko Vojvoda Pik Jomu prisvyatili bagato narodnih pisen naukovih i literaturnih tvoriv Pro Petko voyevodu bolgarski kinematografisti znyali biografichnij televizijnij serial Kapitan Petko Vojvoda u 1981 roci Osobistij arhiv Petko Voyevodi pov yazanij z jogo revolyucijnoyu diyalnistyu sho skladayetsya z dokumentiv i korespondenciyi zberigayut v bolgarskomu istorichnomu arhivi Nacionalnoyi biblioteki Svyatih Kirila i Mefodiya v Sofiyi Zberegli i shtab Petko voyevodi u seli Shiroka Lika yakij vin vikoristovuvav pid chas nacionalno vizvolnoyi borotbi v period rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Pam yatnik kapitanu Petko vstanovlenij u Kiyevi v Policejskomu skveri na vulici Ivana Fedorova naproti posolstva Makedoniyi DzherelaPetko vojvoda Sbornik Sofiya 1962 bolg Kapitan Petko vojvoda Dokumenti i materiali po sledstveno delo 13 ot 1894 g Sst Borislav Dryanovski 1 izd Varna SD M3 60 1994 143 s Ukaz s 134 139 bolg Tomalevski Georgi Mramornata cheshma Kapitan Petko vojvoda Kiriyakov Dve istoricheski povesti Sofiya Blg pisatel 1976 bolg Nikolaj Hajtov Kapitan Petko vojvoda 1981 Otechestvo Sofiya bolg Ivan Panajotov Sejnt Kler i Petko vojvoda v anglijskata Sinya kniga Sofiya 1953 str 248 249 285 286 i 483 bolg Posilannya bolg bolg Czech National Authority Database d Track Q13550863