Створений з ініціативи актора і театрального діяча І. Буйницького у фольварку Поливачі Дзісенського повіту Віленської губернії (нині село Палевачі Глибоцького району Вітебської області). Виникла на основі білоруських партій, аматорських «сімейних» вистав і до 1910 року мала аматорський характер. Трупа проводила просвітницьку роботу, багато зробила для розвитку художньої самодіяльності та пропаганди білоруського мистецтва, створила основи національного професійного театру. Під впливом своєї діяльності та традицій у квітні 1917 року було засновано Перше білоруське товариство драми та комедії .
Гурт багато гастролював у Білорусі, Вільнюсі (1910), Петербурзі (1911 і 1912) та Варшаві (1913). Програма шоу спочатку включала білоруські народні пісні, танці, декламацію віршів та оповідань рідною мовою, невеличкі вистави. До складу трупи входив традиційний хор на дуді, скрипці та цимбалах. Відомо, що колектив складався з трьох музикантів: сопілки ( Адам Шульга ), скрипаля (Франак Голер) та цимбаліста (Ян Голер). 3 покази 1910 року складалися з кількох самостійних частин: 1-2 п’єси, декламації, співи та танці. Театр дотримувався народних традицій, виділявся синтетичним характером своєї роботи та реалістичною спрямованістю. Елементи білоруського народного мистецтва були використані в простому оформленні сцени, актори виступали в білоруських національних костюмах. Серед драматичних виконавців були І. Буйницький (зіграв характерно-драматичні ролі), А. Бурбіс, Крапівіха (А. Пашкевич), А. 3абель (З. Абрамович); серед музикантів - Дз. Кривадубау (Няленка) та я. Голер; серед співаків - І. Теоктисти; серед танцюристів - І. Буйницький, його дочки Ванда та Олена, гл. Родзевіч, Л. Родзевіч, Я. Родзевич. Музичною партією керував Л. Роговського . Директорами були А. Аляксеенка, А. Бурбіс та ін.
У репертуарі були постановки "Модного дворянина" К. Каганець, «Зимовим вечором» та «Шинка» за Е. Ожешки, "Сватання" та "Ведмідь" А. Чехов, " За результатами ревізії " М. Крапівницький, "Михалка" Долецький; вірші І. Купалы, Я. Колас, Я. Лучини, А. Павлович ; пісні «Чому б мені не заспівати», «Дуда-веселий», «За горами, за лісом» тощо; танці "Юрка", "Гняваш", "Горобець", " Лявоніха ", "Мельник", "Метелиця", "Антошка", "Чобат", "Качан", "Чабор", "Полька" та інші.
Примітки
- Алексютович Л. К. Белорусские народные танцы, хороводы, игры. Под ред. М. Я. Гринблата. Мн., «Вышейш. школа», 1978. 528 с. с ил.
Література
- Алексютович Л. К. Белоруські народні танці, хороводи, ігри. Под ред. М. Я. Гринблата. Мн., "Вищої школи" 1978. 528 с. с ил.
- Нефед У. Історія білоруського театру. Мн., 1982.
- Історія білоруського театру. Т. 1-2. Мн., 1983-85.
- Нефєд В. Ігнат Буйницький - батько білоруського театру. Мн., 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stvorenij z iniciativi aktora i teatralnogo diyacha I Bujnickogo u folvarku Polivachi Dzisenskogo povitu Vilenskoyi guberniyi nini selo Palevachi Glibockogo rajonu Vitebskoyi oblasti Vinikla na osnovi biloruskih partij amatorskih simejnih vistav i do 1910 roku mala amatorskij harakter Trupa provodila prosvitnicku robotu bagato zrobila dlya rozvitku hudozhnoyi samodiyalnosti ta propagandi biloruskogo mistectva stvorila osnovi nacionalnogo profesijnogo teatru Pid vplivom svoyeyi diyalnosti ta tradicij u kvitni 1917 roku bulo zasnovano Pershe biloruske tovaristvo drami ta komediyi Trupa Bujnickogo Afisha Pershoyi biloruskoyi trupi Gurt bagato gastrolyuvav u Bilorusi Vilnyusi 1910 Peterburzi 1911 i 1912 ta Varshavi 1913 Programa shou spochatku vklyuchala biloruski narodni pisni tanci deklamaciyu virshiv ta opovidan ridnoyu movoyu nevelichki vistavi Do skladu trupi vhodiv tradicijnij hor na dudi skripci ta cimbalah Vidomo sho kolektiv skladavsya z troh muzikantiv sopilki Adam Shulga skripalya Franak Goler ta cimbalista Yan Goler 3 pokazi 1910 roku skladalisya z kilkoh samostijnih chastin 1 2 p yesi deklamaciyi spivi ta tanci Teatr dotrimuvavsya narodnih tradicij vidilyavsya sintetichnim harakterom svoyeyi roboti ta realistichnoyu spryamovanistyu Elementi biloruskogo narodnogo mistectva buli vikoristani v prostomu oformlenni sceni aktori vistupali v biloruskih nacionalnih kostyumah Sered dramatichnih vikonavciv buli I Bujnickij zigrav harakterno dramatichni roli A Burbis Krapiviha A Pashkevich A 3abel Z Abramovich sered muzikantiv Dz Krivadubau Nyalenka ta ya Goler sered spivakiv I Teoktisti sered tancyuristiv I Bujnickij jogo dochki Vanda ta Olena gl Rodzevich L Rodzevich Ya Rodzevich Muzichnoyu partiyeyu keruvav L Rogovskogo Direktorami buli A Alyakseenka A Burbis ta in U repertuari buli postanovki Modnogo dvoryanina K Kaganec Zimovim vechorom ta Shinka za E Ozheshki Svatannya ta Vedmid A Chehov Za rezultatami reviziyi M Krapivnickij Mihalka Doleckij virshi I Kupaly Ya Kolas Ya Luchini A Pavlovich pisni Chomu b meni ne zaspivati Duda veselij Za gorami za lisom tosho tanci Yurka Gnyavash Gorobec Lyavoniha Melnik Metelicya Antoshka Chobat Kachan Chabor Polka ta inshi PrimitkiAleksyutovich L K Belorusskie narodnye tancy horovody igry Pod red M Ya Grinblata Mn Vyshejsh shkola 1978 528 s s il LiteraturaAleksyutovich L K Beloruski narodni tanci horovodi igri Pod red M Ya Grinblata Mn Vishoyi shkoli 1978 528 s s il Nefed U Istoriya biloruskogo teatru Mn 1982 Istoriya biloruskogo teatru T 1 2 Mn 1983 85 Nefyed V Ignat Bujnickij batko biloruskogo teatru Mn 1991