Персимфанс (скорочення від «Перший симфонічний ансамбль») — симфонічний оркестр без диригента, що існував з 1922 до 1932 року та базувався у Москві. Персимфанс було створено за ініціативою скрипаля Льва Цейтліна з метою втілення різних новаторських на той час ідей: поширити класичну музику за межами академічних закладів, дати творчу ініціативу та можливість обговорювати інтерпретацію нот кожному з музикантів оркестру.
2008 року за ініціативою російського композитора та мультиінструменталіста Петра Айду було створено новий проєкт Персинфанс, щоб відновити традиції започатковані у 20-их роках XX сторіччя.
Історія
Ідея організувати великий симфонічний оркестр без диригента з'явилися у Льва Цейтліна за довго до Жовтневої революції. У 1920 році диригент С. О. Кусевицький розпустив свій оркестр, у якому на той час працював Лев Цейтлін. Після цього Лев Цейтлін та більшість його колег по оркестру переїздять до Москви на роботу у Большому театрі. У 1921 році із запровадженням НЕПу музичне життя починає налагоджуватися та відроджуватися. Кращі музиканти Москви відгукнулися на заклик Лева Цейтліна організувати оркестр, що буде працювати без диригента за абсолютно новими принципами.
Чутки про репетиції ансамблю без деригента поширилися ще до першого виступу Персимфансу та жваво обговорювалися у музичній спільноті. Перший концерт відбувся 13 лютого 1922 року у Колонному залі "Дому союзів». У програмі були складні та серйозні музичні твори Л. Бетховена: Третя (Героїчна) симфонія, Концерт для скрипки з оркестром та увертюра "Еґмонт". Перші кілька років оркестр працював завдяки великому ентузіазму учасників. Репетиції відбувалися у вільний від основної роботи час: рано у ранці, на обідній перерві тощо. А концерти Персимфансу відбувалися у понеділок тому, що цей день був театральним вихідним. Концерти давалися як у залі консерваторії, так і у кав’ярнях, кінозалах тощо.
1927 року за запрошенням Персимфансу С. С. Прокоф'єв приїздить з еміграції до Радянського Союзу.
1927 року до 5-ти річного ювілею Персимфансу А. В. Луначарський надає ансамблю почесне звання Заслуженого колективу республіки, а уряд призначає великий грошовий приз. Далі ці гроші ще довго використовувалися, щоб налагодити стабільну роботу колективу.
1929 року було відправлено у відставку А. В. Луначарського — головного покровителя та поборника Персимфансу. У наступні роки партійні урядовці, що також були прихильниками ансамблю та членами «Товариства друзів Персимфансу", потрапляють у немилість через те, що висловлюють бачення на питання стосовно землі відмінне від думки Й. В. Сталіна. Проти багатьох з них порушуються слідства, які закінчуються розстрілами. Головою "Товариства друзів Персимфансу" була Ольга Каменєва — дружина Л. Б. Каменєва та сестра Л. Д. Троцького, які на той час вже були у немилості у радянської влади. Адміністрація Большого театру теж усіляко чинить перепони ансамблю, бо вважає, що робота в ансамблі відвертає найкращих музикантів від їх основної роботи у театрі.
Не зважаючи на труднощі, у 1932 з приводу 10-ти річного ювілею Персимфанс дає концерт під назвою "Свято оркестрової праці", на якому виступає у збільшеному складі зі 150-ти музикантів.
Далі ансамбль зазнає ще більших проблем через зміни у законодавстві. У Радянському Союзі був запроваджених 5-ти денних робочий тиждень, що порушило графік репетицій ансамблю. Окрім цього, Наркомтруд забороняє Персимфансу виступати поза абоніментом. А філармонія починає претендувати на заробіток учасників Персимфансу поза абоніметном, тобто на заробіток з численних концертів, що відбуваються у неділю у Театрі революції, у клубах робочих, у цехах заводів, а у літку простонеба у парку Сольники, на виставках тощо. До цього заробіток з цих концертів розподілявся порівну поміж усіма музикантами Персимфансу. Оскільки уряд не виказує ніякоє грошової підтримки ансамблю, Персимфанс починає зазнавати сильних фінансових проблем.
Все це призводить до погіршення якості виступів. Навесні 1933 року музикантам стає очевидним, що політичні та законодавчі зміни унеможливлюють їх роботу в ансамблі. Персимфанс дає свій останній концерт взагалі без попередніх репетицій. Якість виконання не задовольняє учасників Персимфансу, і вони вирішують розпустити ансамбль.
Світогляд Персимфансу
У 1926 — 1929 роки ансамбль видавав всій журнал накладом 1700 екземплярів. Журнал містив програму концертів та статті про виконувані музичні твори. Журнал також містив новини музичного життя тощо. Окрім цього Персимфанс проводили анкетування людей, що приходили на концерти, щоб дізнатися про смаки та думки слухачів, що було абсолютно нечуваним на той час.
У 1926 Персимфанс опублікував "Основні положення" про свій світогляд. Вибрані фрагменти з цих положень:
Учасники Персимфансу працювали в атмосфері взаємної поваги, відкритості до експериментів та нових підходів.
Особливості організації роботи
До оркестру входило близько 90 інструменталістів, проте методи роботи були схожі на ті, що використовуються у камерних ансамблях. Усі учасники оркестру мали гарно знати не тільки свою партію, але увесь твір в цілому, а відтак мали і рівні права внести свою лепту у творчий процес. Цим Персимфанс сильно відрізнявся від попередніх симфонічних оркестрів, де право вирішувати, як інтерпретувати музику повністю належало диригенту. Натомість учасники Персимфансу шляхом голосування обирали "актив" з кількох музикантів.
Актив мав ознайомитися з партитурою музичного твору, що планувалося підготувати для виступів. Потім актив розробляв концепцію як інтерпретувати музику: зміна темпів та інші нюанси, не прописані композитором, позначалися у партитурах за допомогою спеціально розробленої системи позначок. Далі такі опрацьовані активом партитури обговорювалися рештою музикантів на загальних репетиціях. Кожен музикант міг запропонувати своє альтернативне бачення музичного твору та обговорити його з іншими учасниками. Репетиції, на яких грали музику, проводилися спочатку для окремих груп інструментів (струнних, духових), а потім переходили до загальних репетицій, коли грали музику у повному складі. Для постановки першого твору було проведено 16 репетицій, але із вдосконаленням методів роботи кількість репетицій для постановки однієї програми скоротилася до 10 або іноді навіть 6.
Музиканти розташовувалися у дуже специфічний спосіб: вони утворювали коло (таким чином частина музикантів сиділа спиною до глядачів). Духові інструменти були у центрі цього кола, а струнні — на периферії. Поруч один з одним сідали музиканти, партії яких тісно пов'язані у партитурі. Басові інструменти розташовувалися так, щоб їх могли гарно бачити усі інші музиканти, бо часто у партіях басів можна чітко простежити ритм твору. Таке розташування дозволяло гарно координувати роботу усього оркестру. Для порівняння, у звичайних оркестрах музиканти розташовуються так, щоб кожен міг гарно бачити диригента та слідувати його вказівкам.
Критика та вплив на сучасників
З самого початку існування Персимфансу до оркестру був великий інтререс з боку публіки, мистецтвознавців та критиків. Відгуки буди дуже різними: від різко негативних та саркастичних до піднесених і захоплених.
Перша стаття про Персимфанс мала промовну назву "Вершник без голови". Критики часто висловлювали недовіру до принципів роботи оркестру без диригента та навіть здогадки, що музичні вистави Персимфансу це якийсь трюк, і насправді в оркестру є диригент. Деякі з критиків, відзначали високий рівень виконання творів, але все одно висловлювали побажання Персимфансу знайти талановитого та харизматичного диригента, щоб додати до виконання музики "флюїди магнетизму особистості та волю", на що Лев Цейтлін відповідав "партитура твору вивчена нами на стільки гарно, що місця для "флюїдів" у ній не залишилося". Деякі критики стверджували, що Персимфанс здатний гарно виконувати тільки ту музику, що вже була раніше вдало поставлена з гарними диригентами, або що ансамблю необхідно дуже багато репетицій — 50 або навіть 70 перед кожним виступом.
Видатний німецький диригент Отто Клемперер, почувши Шосту симфонію П. І. Чайковського поставлену Персимфансом, сказав, що "це найдосконаліше виконання, яке я чув, і якщо так діло піде й далі, то скоро ми, диригенти, матимемо шукати інше покликання".
Прокоф’єв залишив у своєму щоденнику записи про вражання від Персимфансу: "В оркестра гарна врівноважена звучність. Кожен оркестровий музикант чесно грає усі ноти, і тому все звучить та виходить саме так, як хотів композитор. Це не те, що обридливі наймити, які тільки й удають, що дують у свій інструмент, а насправді — пропускають половину нот."
Сучасники часто казали, що Персимфанс — єдина по-справжньому комуністична організація в усьому Радянському Союзі.
Персимфанс став всесвітньо відомим, всупереч тому, що ні разу не виступав за межами Москви. Наслідуючи Персимфансу ансамблі без диригента були створені у Ленінграді, Києві, Харкові, Варонежі, Тефлісі, Лейпцезі, Нью-Йорці, проте вони не проіснували так довго, як Персимфанс.
Схожі проєкти
- Київсимфанс
- Orpheus Chamber Orchestra
Література
- А. Цуккер, "Пять лет Персимфанса", Москва, 1927.
- С. П. Понятовский "Персимфанс — оркестр без дирижера", Москва, Музыка, 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Persimfans skorochennya vid Pershij simfonichnij ansambl simfonichnij orkestr bez dirigenta sho isnuvav z 1922 do 1932 roku ta bazuvavsya u Moskvi Persimfans bulo stvoreno za iniciativoyu skripalya Lva Cejtlina z metoyu vtilennya riznih novatorskih na toj chas idej poshiriti klasichnu muziku za mezhami akademichnih zakladiv dati tvorchu iniciativu ta mozhlivist obgovoryuvati interpretaciyu not kozhnomu z muzikantiv orkestru Afisha Persimfansu 1932 rik 2008 roku za iniciativoyu rosijskogo kompozitora ta multiinstrumentalista Petra Ajdu bulo stvoreno novij proyekt Persinfans shob vidnoviti tradiciyi zapochatkovani u 20 ih rokah XX storichchya IstoriyaIdeya organizuvati velikij simfonichnij orkestr bez dirigenta z yavilisya u Lva Cejtlina za dovgo do Zhovtnevoyi revolyuciyi U 1920 roci dirigent S O Kusevickij rozpustiv svij orkestr u yakomu na toj chas pracyuvav Lev Cejtlin Pislya cogo Lev Cejtlin ta bilshist jogo koleg po orkestru pereyizdyat do Moskvi na robotu u Bolshomu teatri U 1921 roci iz zaprovadzhennyam NEPu muzichne zhittya pochinaye nalagodzhuvatisya ta vidrodzhuvatisya Krashi muzikanti Moskvi vidguknulisya na zaklik Leva Cejtlina organizuvati orkestr sho bude pracyuvati bez dirigenta za absolyutno novimi principami Chutki pro repeticiyi ansamblyu bez derigenta poshirilisya she do pershogo vistupu Persimfansu ta zhvavo obgovoryuvalisya u muzichnij spilnoti Pershij koncert vidbuvsya 13 lyutogo 1922 roku u Kolonnomu zali Domu soyuziv U programi buli skladni ta serjozni muzichni tvori L Bethovena Tretya Geroyichna simfoniya Koncert dlya skripki z orkestrom ta uvertyura Egmont Pershi kilka rokiv orkestr pracyuvav zavdyaki velikomu entuziazmu uchasnikiv Repeticiyi vidbuvalisya u vilnij vid osnovnoyi roboti chas rano u ranci na obidnij perervi tosho A koncerti Persimfansu vidbuvalisya u ponedilok tomu sho cej den buv teatralnim vihidnim Koncerti davalisya yak u zali konservatoriyi tak i u kav yarnyah kinozalah tosho 1927 roku za zaproshennyam Persimfansu S S Prokof yev priyizdit z emigraciyi do Radyanskogo Soyuzu 1927 roku do 5 ti richnogo yuvileyu Persimfansu A V Lunacharskij nadaye ansamblyu pochesne zvannya Zasluzhenogo kolektivu respubliki a uryad priznachaye velikij groshovij priz Dali ci groshi she dovgo vikoristovuvalisya shob nalagoditi stabilnu robotu kolektivu 1929 roku bulo vidpravleno u vidstavku A V Lunacharskogo golovnogo pokrovitelya ta pobornika Persimfansu U nastupni roki partijni uryadovci sho takozh buli prihilnikami ansamblyu ta chlenami Tovaristva druziv Persimfansu potraplyayut u nemilist cherez te sho vislovlyuyut bachennya na pitannya stosovno zemli vidminne vid dumki J V Stalina Proti bagatoh z nih porushuyutsya slidstva yaki zakinchuyutsya rozstrilami Golovoyu Tovaristva druziv Persimfansu bula Olga Kamenyeva druzhina L B Kamenyeva ta sestra L D Trockogo yaki na toj chas vzhe buli u nemilosti u radyanskoyi vladi Administraciya Bolshogo teatru tezh usilyako chinit pereponi ansamblyu bo vvazhaye sho robota v ansambli vidvertaye najkrashih muzikantiv vid yih osnovnoyi roboti u teatri Ne zvazhayuchi na trudnoshi u 1932 z privodu 10 ti richnogo yuvileyu Persimfans daye koncert pid nazvoyu Svyato orkestrovoyi praci na yakomu vistupaye u zbilshenomu skladi zi 150 ti muzikantiv Dali ansambl zaznaye she bilshih problem cherez zmini u zakonodavstvi U Radyanskomu Soyuzi buv zaprovadzhenih 5 ti dennih robochij tizhden sho porushilo grafik repeticij ansamblyu Okrim cogo Narkomtrud zaboronyaye Persimfansu vistupati poza abonimentom A filarmoniya pochinaye pretenduvati na zarobitok uchasnikiv Persimfansu poza abonimetnom tobto na zarobitok z chislennih koncertiv sho vidbuvayutsya u nedilyu u Teatri revolyuciyi u klubah robochih u cehah zavodiv a u litku prostoneba u parku Solniki na vistavkah tosho Do cogo zarobitok z cih koncertiv rozpodilyavsya porivnu pomizh usima muzikantami Persimfansu Oskilki uryad ne vikazuye niyakoye groshovoyi pidtrimki ansamblyu Persimfans pochinaye zaznavati silnih finansovih problem Vse ce prizvodit do pogirshennya yakosti vistupiv Navesni 1933 roku muzikantam staye ochevidnim sho politichni ta zakonodavchi zmini unemozhlivlyuyut yih robotu v ansambli Persimfans daye svij ostannij koncert vzagali bez poperednih repeticij Yakist vikonannya ne zadovolnyaye uchasnikiv Persimfansu i voni virishuyut rozpustiti ansambl Svitoglyad PersimfansuU 1926 1929 roki ansambl vidavav vsij zhurnal nakladom 1700 ekzemplyariv Zhurnal mistiv programu koncertiv ta statti pro vikonuvani muzichni tvori Zhurnal takozh mistiv novini muzichnogo zhittya tosho Okrim cogo Persimfans provodili anketuvannya lyudej sho prihodili na koncerti shob diznatisya pro smaki ta dumki sluhachiv sho bulo absolyutno nechuvanim na toj chas U 1926 Persimfans opublikuvav Osnovni polozhennya pro svij svitoglyad Vibrani fragmenti z cih polozhen Istoriya muziki znala vipadki koli orkestr grav bez vkazivok dirigenta pid chas vikonannya tomu sho dirigent ne buv u zmozi davati orkestru tochni vkazivki yak ce bulo u vipadku iz uzhe gluhim Bethovenom chi tomu sho orkestr vikobuvav bez dirigenta vivchenu z cim dirigentom programu na chest dirigenta pragnuchi zasvidchiti silu jogo vplivu Originalnij tekst ros Istoriya muzyki znala sluchai kogda orkestr igral ne polzuyas ukazaniyami dirizhyora vo vremya ispolneniya potomu li chto dirizhyor ne v sostoyanii byl davat orkestru tochnye ukazaniya kak eto bylo v sluchae s gluhim uzhe Bethovenom ili potomu chto orkestr ispolnyal bez dirizhyora razuchennuyu s etim dirizhyorom programmu v chest dirizhyora zhelaya zasvidetelstvovat silu ego vozdejstviya Viznayuchi sho virishalnim momentom ye retelne zazdalegidne vivchennya tvoru Persimfans vidkidaye nepogrishimist ta nepodilnist vladi dirigenta zaperechuye neobhidnist jogo u moment vikonannya koli tvir vzhe vivcheno ta pidgotovano do vikonannya Originalnij tekst ros Priznavaya chto reshayushim momentom yavlyaetsya tshatelnoe predvaritelnoe izuchenie proizvedeniya Persimfans otricaet nepogreshimost i nedelimost vlasti dirizhyora otricaet neobhodimost ego v moment ispolneniya kogda proizvedenie uzhe razucheno i podgotovleno k ispolneniyu Persimfans vpershe rozshiriv ramki cogo pitannya postvivshi jogo na principove pidgruntya ta stverdzhuyuchi sho povne zaneosoblennya orkestrantiv sho stalo cilkom povsyakdennim ta prizvodit do togo sho kozhen z nih cikavitsya tilki svoyeyu partiyeyu ta ne znaye i ne maye bazhannya diznatisya tvir u cilomu konche shkidlie u hodozhnomu sensi yavishe yake ne maye bilshe mati miscya Originalnij tekst ros Persimfans vpervye rasshiril ramki etogo voprosa postaviv ego na principialnuyu pochvu i utverzhdaya chto stavshee sovershenno obychnym polnoe obezlichenie orkestrantov privodyashee k tomu chto kazhdyj iz nih interesuetsya tolko svoej partiej i ne znaet i ne imeet zhelaniya uznat proizvedenie v celom krajne vrednoe v hudozhestvennom smysle yavlenie kotoroe ne dolzhno bolee imet mesta Uchasniki Persimfansu pracyuvali v atmosferi vzayemnoyi povagi vidkritosti do eksperimentiv ta novih pidhodiv Osoblivosti organizaciyi robotiDo orkestru vhodilo blizko 90 instrumentalistiv prote metodi roboti buli shozhi na ti sho vikoristovuyutsya u kamernih ansamblyah Usi uchasniki orkestru mali garno znati ne tilki svoyu partiyu ale uves tvir v cilomu a vidtak mali i rivni prava vnesti svoyu leptu u tvorchij proces Cim Persimfans silno vidriznyavsya vid poperednih simfonichnih orkestriv de pravo virishuvati yak interpretuvati muziku povnistyu nalezhalo dirigentu Natomist uchasniki Persimfansu shlyahom golosuvannya obirali aktiv z kilkoh muzikantiv Aktiv mav oznajomitisya z partituroyu muzichnogo tvoru sho planuvalosya pidgotuvati dlya vistupiv Potim aktiv rozroblyav koncepciyu yak interpretuvati muziku zmina tempiv ta inshi nyuansi ne propisani kompozitorom poznachalisya u partiturah za dopomogoyu specialno rozroblenoyi sistemi poznachok Dali taki opracovani aktivom partituri obgovoryuvalisya reshtoyu muzikantiv na zagalnih repeticiyah Kozhen muzikant mig zaproponuvati svoye alternativne bachennya muzichnogo tvoru ta obgovoriti jogo z inshimi uchasnikami Repeticiyi na yakih grali muziku provodilisya spochatku dlya okremih grup instrumentiv strunnih duhovih a potim perehodili do zagalnih repeticij koli grali muziku u povnomu skladi Dlya postanovki pershogo tvoru bulo provedeno 16 repeticij ale iz vdoskonalennyam metodiv roboti kilkist repeticij dlya postanovki odniyeyi programi skorotilasya do 10 abo inodi navit 6 Muzikanti roztashovuvalisya u duzhe specifichnij sposib voni utvoryuvali kolo takim chinom chastina muzikantiv sidila spinoyu do glyadachiv Duhovi instrumenti buli u centri cogo kola a strunni na periferiyi Poruch odin z odnim sidali muzikanti partiyi yakih tisno pov yazani u partituri Basovi instrumenti roztashovuvalisya tak shob yih mogli garno bachiti usi inshi muzikanti bo chasto u partiyah basiv mozhna chitko prostezhiti ritm tvoru Take roztashuvannya dozvolyalo garno koordinuvati robotu usogo orkestru Dlya porivnyannya u zvichajnih orkestrah muzikanti roztashovuyutsya tak shob kozhen mig garno bachiti dirigenta ta sliduvati jogo vkazivkam Kritika ta vpliv na suchasnikivZ samogo pochatku isnuvannya Persimfansu do orkestru buv velikij intreres z boku publiki mistectvoznavciv ta kritikiv Vidguki budi duzhe riznimi vid rizko negativnih ta sarkastichnih do pidnesenih i zahoplenih Persha stattya pro Persimfans mala promovnu nazvu Vershnik bez golovi Kritiki chasto vislovlyuvali nedoviru do principiv roboti orkestru bez dirigenta ta navit zdogadki sho muzichni vistavi Persimfansu ce yakijs tryuk i naspravdi v orkestru ye dirigent Deyaki z kritikiv vidznachali visokij riven vikonannya tvoriv ale vse odno vislovlyuvali pobazhannya Persimfansu znajti talanovitogo ta harizmatichnogo dirigenta shob dodati do vikonannya muziki flyuyidi magnetizmu osobistosti ta volyu na sho Lev Cejtlin vidpovidav partitura tvoru vivchena nami na stilki garno sho miscya dlya flyuyidiv u nij ne zalishilosya Deyaki kritiki stverdzhuvali sho Persimfans zdatnij garno vikonuvati tilki tu muziku sho vzhe bula ranishe vdalo postavlena z garnimi dirigentami abo sho ansamblyu neobhidno duzhe bagato repeticij 50 abo navit 70 pered kozhnim vistupom Vidatnij nimeckij dirigent Otto Klemperer pochuvshi Shostu simfoniyu P I Chajkovskogo postavlenu Persimfansom skazav sho ce najdoskonalishe vikonannya yake ya chuv i yaksho tak dilo pide j dali to skoro mi dirigenti matimemo shukati inshe poklikannya Prokof yev zalishiv u svoyemu shodenniku zapisi pro vrazhannya vid Persimfansu V orkestra garna vrivnovazhena zvuchnist Kozhen orkestrovij muzikant chesno graye usi noti i tomu vse zvuchit ta vihodit same tak yak hotiv kompozitor Ce ne te sho obridlivi najmiti yaki tilki j udayut sho duyut u svij instrument a naspravdi propuskayut polovinu not Suchasniki chasto kazali sho Persimfans yedina po spravzhnomu komunistichna organizaciya v usomu Radyanskomu Soyuzi Persimfans stav vsesvitno vidomim vsuperech tomu sho ni razu ne vistupav za mezhami Moskvi Nasliduyuchi Persimfansu ansambli bez dirigenta buli stvoreni u Leningradi Kiyevi Harkovi Varonezhi Teflisi Lejpcezi Nyu Jorci prote voni ne proisnuvali tak dovgo yak Persimfans Shozhi proyektiKiyivsimfans Orpheus Chamber OrchestraLiteraturaA Cukker Pyat let Persimfansa Moskva 1927 S P Ponyatovskij Persimfans orkestr bez dirizhera Moskva Muzyka 2003 ISBN 5 7140 0113 3