Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Перипл Понта Евксинського Перипл Понта Евксинського Об їзд Чорного

Перипл Понта Евксинського (Арріан)

Перипл Понта Евксинського (Арріан)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Перипл Понта Евксинського.

Перипл Понта Евксинського («Об'їзд Чорного моря») — грецький географічний твір, або перипл. Його автор Флавій Арріан, легат імператора Адріана, який правив Каппадокією, здійснив плавання Чорним морем у першій половині 130-х років (можливо, 134 року ) та описав його в книзі, оформленій як лист до імператора Адріана, який сам цікавився географією й об'їхав багато провінцій Римської імперії.

image
Римська провінція Каппадокія на березі Понту Евксинського, де Арріан був губернатором й звідки вирушав у подорож Чорним морем

Короткий опис

Твір відомий в єдиному Палатинському рукопису X ст. На думку істориків, твір зберігся не повністю, бо Прокопій і Лев Диякон посилаються на втрачені частини праці Арріана .

Арріан у своєму творі хотів подати імператорові точні відомості про населенні пункти, гавані та відстані між ними на випадок організації Адріаном військової експедиції у цей регіон. Наводяться назви міст, поселень та інших пунктів на узбережжі та відстані в стадіях між ними. Вважається, що стадій Арріана дорівнює 157 м .

Опис плавання самого Арріана починається з Трапезунта (нині Трабзон) та доходить до Себастополіса (раніше Діоскуріада, нині Сухумі) (§ 4-16). Друга частина містить опис південного узбережжя моря від Візантія до Трапезунта (§ 17-24) Третя частина перипла (§ 27-37), що складена за літературними джерелами, описує плавання від Себастополіса до Візантії (тобто описуються північно-східне, північне та західне узбережжя моря).

Уже в першій фразі згадано ім'я Ксенофонта, літературний стиль якого служив орієнтиром для Арріана. В ході викладу він посилається на деяких письменників: Ксенофонта (§ 1, 15, 17, 19, 21, 23), Гомера (§ 5, 10, 34), Геродота (§ 22, 27), Есхіла (§ 29), але власне географічні джерела праці не називає. Однак Арріан, безперечно, використовував більш ранні перипли, які частково втратили актуальність до його часу.

Арріан переказує деякі міфи: «Сліди» міфу про аргонавтів: могила Апсірт (§ 7), якір корабля Арго (§ 11), вершина, до якої був прикутий Прометей (§ 16). Докладна оповідь про острів Левка (нині Зміїний), де знаходилося святилище Ахілла (§ 32-34). Він згадує статую богині з левами (яку ототожнюють з Реєю, тобто Кібелою), що знаходилася біля гирла (§ 11), описує храм Зевса Урія (§ 17).

Наводяться деякі військові деталі: гавань Трапезунта (§ 1), гавань Гісса (§ 4), фортеця на Фасісі (§ 12); відомості про народи Східного Причорномор'я та імена їхніх правителів (§ 15, 27). Також описується буря на морі (§ 5) і властивості води у Фасісі (§ 10).

О. Д. Лордкіпанідзе називає твір Арріана «найважливішим джерелом для римського періоду історії Колхіди» . Частина імені та титулу Арріана збереглася у знайденому в 1896 р. у Сухумі фрагменті присвятного напису .

Примітки

  1. . The New International Encyclopædia. Т. II. New York: Dodd, Mead and Company. 1902. с. 44. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 11 вересня 2013.
  2. Агбунов 1987, с.8
  3. Прокопій Кесарійський. Війна з готами IV 14, посилання на «Історію» Аргіана, але, на думку М. В. Агбунова, тут йдеться таки про Перипл Арріана
  4. Наводить відомості про Ахілла (Історія IX 6). На думку коментаторів цього твору (Лев Диакон. История. М., 1988. С.210), посилання повинне стосуватися Псевдо-Арріана, але такі відомості у нього теж відсутні.
  5. Агбунов 1987, с.93-94
  6. Millar, Fergus; edited by Hannah M. Cotton and Guy M. Rogers (2004), , Chapel Hill: University of North Carolina Press, с. 183, ISBN , архів оригіналу за 17 лютого 2017, процитовано 11 вересня 2013 OCLC 46992203.
  7. Агбунов 1987, с.15
  8. Древнейшие государства Кавказа и Средней Азии. (Серия «Археология СССР»). М., 1985. С.56
  9. Ельницкий Л. А. О малоизученных или утраченных греческих и латинских надписях Закавказья. // ВДИ. 1964. № 2. С.138-140, см. Агбунов 1987, с.85

Література

У Вікіджерелах є
:en:The Periplus of the Euxine Sea

Переклади

  • французький переклад з видання 1860 [ 18 січня 2014 у Wayback Machine.]
  • У серії «Collection Budé» (текст та французький переклад) : Arrien. Périple du Pont-Euxin. Texte établi et traduit par A. Silberman. 2e tirage 2002. XLVII, 96 p.
  • Арриана Перипл Понта Евксинского. / Пер. А. Фабра. Одесса. 1836. 49 стр.
  • Объезд Эвксинского Понта. / Пер. П. И. Прозорова [ 27 травня 2013 у Wayback Machine.]. // Известия древних писателей о Скифии и Кавказе, сост. В. В. Латышева. // Вестник древней истории. 1948. № 1. С. 265—275. (С. 391—401 (С. 391 — 401 за наскрізною нумерацією зібрання Латишева). У перекладі зроблено деякі скорочення.

Дослідження

  • Rennell, James (1831), , A Treatise on the Comparative Geography of Western Asia, Accompanied with an Atlas of Maps, London: Printed for C.J.G. & F. Rivington: 271, архів оригіналу за 17 лютого 2017, процитовано 11 вересня 2013 OCLC 5621482.
  • Агбунов М. В. Античная лоция Чёрного моря / Отв. редакторы: д-р истор. наук И. Т. Кругликова, д-р географ. наук . — М., Наука, 1987. — 160 с. — 64.000 экз. (Серія: «Страны и народы»). (в примітках: Агбунов 1987)
  • Агбунов М. В. Античная география Северного Причерноморья. — М., Наука, 1992. — 240 с. — 10.000 экз. (Страницы истории нашей Родины) — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Peripl Ponta Evksinskogo Peripl Ponta Evksinskogo Ob yizd Chornogo morya greckij geografichnij tvir abo peripl Jogo avtor Flavij Arrian legat imperatora Adriana yakij praviv Kappadokiyeyu zdijsniv plavannya Chornim morem u pershij polovini 130 h rokiv mozhlivo 134 roku ta opisav jogo v knizi oformlenij yak list do imperatora Adriana yakij sam cikavivsya geografiyeyu j ob yihav bagato provincij Rimskoyi imperiyi Rimska provinciya Kappadokiya na berezi Pontu Evksinskogo de Arrian buv gubernatorom j zvidki virushav u podorozh Chornim moremKorotkij opisTvir vidomij v yedinomu Palatinskomu rukopisu X st Na dumku istorikiv tvir zberigsya ne povnistyu bo Prokopij i Lev Diyakon posilayutsya na vtracheni chastini praci Arriana Arrian u svoyemu tvori hotiv podati imperatorovi tochni vidomosti pro naselenni punkti gavani ta vidstani mizh nimi na vipadok organizaciyi Adrianom vijskovoyi ekspediciyi u cej region Navodyatsya nazvi mist poselen ta inshih punktiv na uzberezhzhi ta vidstani v stadiyah mizh nimi Vvazhayetsya sho stadij Arriana dorivnyuye 157 m Opis plavannya samogo Arriana pochinayetsya z Trapezunta nini Trabzon ta dohodit do Sebastopolisa ranishe Dioskuriada nini Suhumi 4 16 Druga chastina mistit opis pivdennogo uzberezhzhya morya vid Vizantiya do Trapezunta 17 24 Tretya chastina peripla 27 37 sho skladena za literaturnimi dzherelami opisuye plavannya vid Sebastopolisa do Vizantiyi tobto opisuyutsya pivnichno shidne pivnichne ta zahidne uzberezhzhya morya Uzhe v pershij frazi zgadano im ya Ksenofonta literaturnij stil yakogo sluzhiv oriyentirom dlya Arriana V hodi vikladu vin posilayetsya na deyakih pismennikiv Ksenofonta 1 15 17 19 21 23 Gomera 5 10 34 Gerodota 22 27 Eshila 29 ale vlasne geografichni dzherela praci ne nazivaye Odnak Arrian bezperechno vikoristovuvav bilsh ranni peripli yaki chastkovo vtratili aktualnist do jogo chasu Arrian perekazuye deyaki mifi Slidi mifu pro argonavtiv mogila Apsirt 7 yakir korablya Argo 11 vershina do yakoyi buv prikutij Prometej 16 Dokladna opovid pro ostriv Levka nini Zmiyinij de znahodilosya svyatilishe Ahilla 32 34 Vin zgaduye statuyu bogini z levami yaku ototozhnyuyut z Reyeyu tobto Kibeloyu sho znahodilasya bilya girla 11 opisuye hram Zevsa Uriya 17 Navodyatsya deyaki vijskovi detali gavan Trapezunta 1 gavan Gissa 4 fortecya na Fasisi 12 vidomosti pro narodi Shidnogo Prichornomor ya ta imena yihnih praviteliv 15 27 Takozh opisuyetsya burya na mori 5 i vlastivosti vodi u Fasisi 10 O D Lordkipanidze nazivaye tvir Arriana najvazhlivishim dzherelom dlya rimskogo periodu istoriyi Kolhidi Chastina imeni ta titulu Arriana zbereglasya u znajdenomu v 1896 r u Suhumi fragmenti prisvyatnogo napisu Primitki The New International Encyclopaedia T II New York Dodd Mead and Company 1902 s 44 Arhiv originalu za 13 grudnya 2018 Procitovano 11 veresnya 2013 Agbunov 1987 s 8 Prokopij Kesarijskij Vijna z gotami IV 14 posilannya na Istoriyu Argiana ale na dumku M V Agbunova tut jdetsya taki pro Peripl Arriana Navodit vidomosti pro Ahilla Istoriya IX 6 Na dumku komentatoriv cogo tvoru Lev Diakon Istoriya M 1988 S 210 posilannya povinne stosuvatisya Psevdo Arriana ale taki vidomosti u nogo tezh vidsutni Agbunov 1987 s 93 94 Millar Fergus edited by Hannah M Cotton and Guy M Rogers 2004 Chapel Hill University of North Carolina Press s 183 ISBN 0 8078 5520 0 arhiv originalu za 17 lyutogo 2017 procitovano 11 veresnya 2013 OCLC 46992203 Agbunov 1987 s 15 Drevnejshie gosudarstva Kavkaza i Srednej Azii Seriya Arheologiya SSSR M 1985 S 56 Elnickij L A O maloizuchennyh ili utrachennyh grecheskih i latinskih nadpisyah Zakavkazya VDI 1964 2 S 138 140 sm Agbunov 1987 s 85LiteraturaU Vikidzherelah ye en The Periplus of the Euxine SeaPerekladi francuzkij pereklad z vidannya 1860 18 sichnya 2014 u Wayback Machine U seriyi Collection Bude tekst ta francuzkij pereklad Arrien Periple du Pont Euxin Texte etabli et traduit par A Silberman 2e tirage 2002 XLVII 96 p ISBN 978 2 251 00446 4 Arriana Peripl Ponta Evksinskogo Per A Fabra Odessa 1836 49 str Obezd Evksinskogo Ponta Per P I Prozorova 27 travnya 2013 u Wayback Machine Izvestiya drevnih pisatelej o Skifii i Kavkaze sost V V Latysheva Vestnik drevnej istorii 1948 1 S 265 275 S 391 401 S 391 401 za naskriznoyu numeraciyeyu zibrannya Latisheva U perekladi zrobleno deyaki skorochennya Doslidzhennya Rennell James 1831 A Treatise on the Comparative Geography of Western Asia Accompanied with an Atlas of Maps London Printed for C J G amp F Rivington 271 arhiv originalu za 17 lyutogo 2017 procitovano 11 veresnya 2013 OCLC 5621482 Agbunov M V Antichnaya lociya Chyornogo morya Otv redaktory d r istor nauk I T Kruglikova d r geograf nauk M Nauka 1987 160 s 64 000 ekz Seriya Strany i narody v primitkah Agbunov 1987 Agbunov M V Antichnaya geografiya Severnogo Prichernomorya M Nauka 1992 240 s 10 000 ekz Stranicy istorii nashej Rodiny ISBN 5 02 005860 2

Дата публікації:
Топ