Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Дідушанка (до 1946 року хутора Щербинські Корчми, Щербинський Виселок) — село у Житомирському районі Житомирської області. Розташоване за 20 км від Житомира, за 18 км від селища Черняхова.

село Дідушанка
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Оліївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA18040370150098309
Основні дані
Засноване	1618
Колишня назва	Щербинські Корчми
Населення	124
Площа	0,462 км²
Густота населення	268,4 осіб/км²
Поштовий індекс	12334
Телефонний код	+380 4134
Географічні дані
Географічні координати	50°23′30″ пн. ш. 28°28′26″ сх. д. / 50.39167° пн. ш. 28.47389° сх. д. / 50.39167; 28.47389
Середня висота над рівнем моря	225 м


Місцева влада
Адреса ради	12334, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Вільськ, вул. Житомирська, 37
Карта
Дідушанка
Дідушанка
Мапа

Історія

Зі слів старожительки Анастасії Артемівни Хомик відомо, що колись приблизно в 1750 році, коли жив її прадідусь, було засноване село Дідушанка. 177 чоловік жили і працювали й старанно займалися землеробством, скотарством, хмелярством. ^[]

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

В 1930 році було організовано комуну яка в майбутньому переросла в колгосп «Перемога». Першим головою колгоспу був Василь Терещук. Активними організаторами колгоспу були: Хомик Анастасія Артемівна, Юхимчук Марія Дмитрівна, Котенко Ольга Дмитрівна, Котенко Єва Євгеніївна, Мартинчук Ольга Йосипівна.

Жителі села перенесли страшний голод у період Голодомору 1932–1933 років. Тоді було вбито понад 60 жителів села. Зокрема, у сім'ї Юхимчук М. Д. та її сестри Котенко О. Д. помер батько, мати та четверо дітей.

Під час Другої світової війни була спалена одна хата, розстріляно в урочищі «Роща» сім'ю військовополоненого з жителькою села та інших полонених червоноармійців. На честь перемоги СРСР у війні і в рамках радянської ідеологічної кампанії село було перейменоване в село Перемога.

Анастасія Артемівна Хомик розповіла, що через село Дідушанка проїздила цариця Росії Катерина II, яка веліла посадити в знак її проїзду дерева на вулиці. Були посаджені верби, груші, сосни. Одне дерево — сосна росте і зараз неподалік оселі Анастасії Артемівни Хомик. Через села Дідушанка, Вільськ, хутір Ялинівка ішов Тарас Шевченко в місто Звягель.

Уродженку села Марію Миколаївну Рожко за трудові успіхи радянською владою було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапор та іншими державними нагородами.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

2006 р. — у селі Перемога 54 двори, проживає — 104 жителі.

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Перемога на Дідушанка. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	124	100%

Примітки

Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 вересня 2024.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Перемога на сайті Верховної ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Погода в селі Перемога

[1] Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[2] Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 вересня 2024.

[ukr-socialdata-mova-2001-3] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних