Пер-Рамсес, букв. «Будинок Рамсеса», сучасна арабська назва Кантір — споруджена близько 1278 до н. е. при Рамзесі II столиця стародавнього Єгипту, який незабаром після смерті свого батька Сеті I оголосив побудований при ньому літній палац, що знаходився на сході дельти Нілу приблизно за 1 км від стародавньої столиці гіксосів Аваріса, центром своєї нової столиці.
Столиця Єгипту в епоху XIX-XX династії Пер-Рамсес (букв. «Будинок Рамсеса») | |
---|---|
Основні дані | |
Країна | Єгипет |
Засноване | 1278 до н. е. |
Населення | осіб |
Часовий пояс | |
Географічні координати | 30°47′58″ пн. ш. 31°55′08″ сх. д. / 30.79944° пн. ш. 31.91889° сх. д.Координати: 30°47′58″ пн. ш. 31°55′08″ сх. д. / 30.79944° пн. ш. 31.91889° сх. д. |
Карта | |
Столиця Єгипту в епоху XIX-XX династії | |
Рамзес III змінив назву міста з «Будинку Рамзеса II» на «Будинок Рамзеса III, повелителя Іуну, великого в перемогах». Сучасна назва, що означає буквально «бірюзового кольору», місто отримало у зв'язку з виявленою при його розкопках плитки бірюзового кольору.
Є версії, що це місто було одним з тих місць, де відбувалися події біблійного Виходу (Вихід 1:11, 12:37, Числа 33: 3.5). Ізраїльтяни були в примусовому порядку залучено до спорудження Пер-Рамсеса, і звідти пізніше стався їх вихід з Єгипту.
Місцезнаходження та розміри
Пер-Рамсес знаходився на східній околиці дельти Нілу, між пелусійським рукавом дельти Нілу і дренажною системою Бахр-ель-Бакар. За часів процвітання міста його територія, у тому числі території, використовувані для зрошення та інших господарських цілей, становила до 30 квадратних кілометрів. Центр міста знаходився в області сучасного місця і лежить на видаленні приблизно за 30 км на північ від Заказіка а також приблизно за 9 км на півночі від Факуса.
Місто
Обриси міста до теперішнього часу відомі лише приблизно в зв'язку з тим, що він піддалося масивним руйнувань і в давнину, і в нові часи. Як свідчать давньоєгипетські джерела, місто відповідало своєю розкішшю і величчю древнім столицям — Фівам і Мемфісу.
Пер-Рамсес було не тільки красивим містом, а й мало військове значення, як свідчать знахідки збройових майстерень, стаєнь і казарм. Розташування міста на сході дельти Нілу дозволяло єгипетській армії досить швидко дістатися по дорозі Хора в Левант. Положення міста між пелусійським рукавом Нілу і заболоченими територіями Бахр ель-Бакар добре захищало його від можливих нападів. Крім того, пелусійський рукав Нілу був транспортною артерією Єгипту, що з'єднував місто як із Середземним морем, так і з рештою Єгипту.
Пер-Рамсес за часів Рамзеса III
пише про події часів Рамзеса III:
Його Величність (Рамзес III) побудував собі укріплений палац, іменований «Великий в перемогах». Він знаходиться між Речену і Тамері, рясніє їжею і запасами. Він побудований за зразком Гермонтіса, а його протяжність — така ж, як у Хут-ка-Птаха. Сонце сходить на обох своїх світлових горах (поняття з єгипетської міфології), а опускається в центрі цього міста. Всі люди залишають свої міста і селяться в окрузі (цього міста). На заході (міста) розташовується храм Амона, на півдні — храм Сета. Астарта знаходиться на сході, а Уто — на півночі. Укріплений палац, який знаходиться в цьому місті, (так само великий), як обидві світлових гори неба. Рамзес II в ньому як бог, «Монту в Обох землях» як доповідач, «Пан Сонце» як візир [de], дружньо налаштований до Єгипту.
Кінець Пер-Рамзаса і переїзд в Таніс
Близько 1110 р. до н. е., тобто наприкінці 20-й династії, місто було покинуте. Імовірно це сталося через обміління рукава Нілу поблизу Пелусія. У зв'язку з перенесенням столиці в віддалений на 30 км Таніс туди було перевезено велику кількість монументів з Пер-Рамсеса, у зв'язку з чим, на підставі написів на цих пам'ятках, Таніс спочатку ототожнювали з Пер-Рамсесом.
Згодом місто і його назва були забуті. З часу великі будівлі міста використовувалися як джерело будівельного каменю.
Сучасні залишки і розкопки
У зв'язку з тим, що в античності місто піддавалося масштабним руйнуванням, до теперішнього часу від нього майже нічого не збереглося. Ще в XIX столітті на місці міста було видно кілька теллів, які, однак, незабаром зникли. В даний час на місці міста можна побачити хіба що підставу статуї Рамзеса II, яка колись мала 10 метрів у висоту, і високу підставу колонади з граніта. В сусідньому селі Самана знаходиться джерело Рамзеса II.
З кінця XIX століття люди стали звертати увагу на стародавні знахідки в околицях Кантіри. Після відкриття великої кількості фаянсової плитки, яка сильно нагадувала плитку з храмового палацу в Медінет-Абу, Кантір стали розглядати як можливе місцезнаходження колишньої столиці, Пер-Рамсес. Це думка особливо зміцнилася в науковому світі після опублікування в 1954 р статті [de], і остаточно було підтверджено опублікованими в 1970-ті роки роботами австрійського археолога . Таким чином, була відхилена гіпотеза про те, що Пер-Рамсесу відповідав Таніс (цієї думки дотримувався, зокрема, французький археолог [de], який проводив в Танісі розкопки.
З 1950-х рр. розкопки в Кантірі проводить група археологів з Хільдесхаймський музей римлян і Пеліцеус під керівництвом [de] у співпраці з групою [de], яка під керівництвом Манфреда Бітака проводить розкопки в декількох кілометрах південніше, в [en], де знаходилася древня столиця гіксосів Аваріс.
В результаті використання було встановлено місцезнаходження численних руїн міста, прихованих під землею.
Література
- Ricardo A. Caminos: Late-Egyptian Miscellanies. London 1954.
- Labib Habachi: Features of the Deification of Ramesses II. Abhandlungen des Deutschen archäologischen instituts Kairo. Ägyptische Reihe. Bd 5. Glückstadt 1969.
- Mahmud Hamza: Excavations of the Department of Antiquities at Qantîr (Faqûs District). In: Annales du Service des Antiquites de l'Egypte. Kairo 30.1930, S. 31-68.
- Edgar B. Pusch: Piramesse-Qantir. in: Susanne Petschel, Martin von Falk (Hrsg.): Pharao siegt immer — Krieg und Frieden im Alten Ägypten. Katalog zur Ausstellung Gustav-Lübcke-Museum März — 31. Oktober 2004. Bönen 2004, S. 240—263.
- S. Adam: Recent Discoveries in the Eastern Delta (Dec. 1950 — May 1955). in: Annales du Service des Antiquités de l'Egypte (ASAE). Kairo 55.1957, S. 301—324. (besonders S. 318—324)
- Labib Habachi: Khatâ'na — Qantîr: Importance. in: Annales du Service des Antiquités de l'Egypte (ASAE). Kairo 52.1954, S. 443—562.
- Labib Habachi, E. M. Engel: Tell el-Dab´a. 1. Tell. el-Dab´a and Qantir. The Site and its Connection with Avaris and Piramesse. Wien 2001.
Кіно
- Versunkene Metropolen: Operation Piramesse. Dokumentation, 45 Min., Produktion: ZDF, Erstsendung: 24. Juni 2007, ZDF-Dossier mit 2 Videos und Bilderserie
- Lost Cities of the Ancients: The Vanished City of the Pharao. Dokumentation, 58 Min., Produktion: BBC/National Geographic, 2006
Посилання
- Ausgrabungen des ÖAI
- Einige Karten der Stadt (englisch)
Примітки
- E. B. Pusch: Piramesse-Qantir. In: S. Petschel, M. von Falk (Hrsg.): Pharao siegt immer , S. 240.
- Hugo Gressmann: Altorientalische Texte zum Alten Testament . de Gruyter, Berlin 1970, S. 106.
- M. Hamza: Excavations of the Department of Antiquities at Qantîr .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Per Ramses bukv Budinok Ramsesa suchasna arabska nazva Kantir sporudzhena blizko 1278 do n e pri Ramzesi II stolicya starodavnogo Yegiptu yakij nezabarom pislya smerti svogo batka Seti I ogolosiv pobudovanij pri nomu litnij palac sho znahodivsya na shodi delti Nilu priblizno za 1 km vid starodavnoyi stolici giksosiv Avarisa centrom svoyeyi novoyi stolici Stolicya Yegiptu v epohu XIX XX dinastiyi Per Ramses bukv Budinok Ramsesa Per Ramzes Osnovni dani Krayina Yegipet Zasnovane 1278 do n e Naselennya osib Chasovij poyas UTC 2 Geografichni koordinati 30 47 58 pn sh 31 55 08 sh d 30 79944 pn sh 31 91889 sh d 30 79944 31 91889 Koordinati 30 47 58 pn sh 31 55 08 sh d 30 79944 pn sh 31 91889 sh d 30 79944 31 91889 Karta Stolicya Yegiptu v epohu XIX XX dinastiyi Ramzes III zminiv nazvu mista z Budinku Ramzesa II na Budinok Ramzesa III povelitelya Iunu velikogo v peremogah Suchasna nazva sho oznachaye bukvalno biryuzovogo koloru misto otrimalo u zv yazku z viyavlenoyu pri jogo rozkopkah plitki biryuzovogo koloru Ye versiyi sho ce misto bulo odnim z tih misc de vidbuvalisya podiyi biblijnogo Vihodu Vihid 1 11 12 37 Chisla 33 3 5 Izrayiltyani buli v primusovomu poryadku zalucheno do sporudzhennya Per Ramsesa i zvidti piznishe stavsya yih vihid z Yegiptu Misceznahodzhennya ta rozmiri Per Ramses znahodivsya na shidnij okolici delti Nilu mizh pelusijskim rukavom delti Nilu i drenazhnoyu sistemoyu Bahr el Bakar Za chasiv procvitannya mista jogo teritoriya u tomu chisli teritoriyi vikoristovuvani dlya zroshennya ta inshih gospodarskih cilej stanovila do 30 kvadratnih kilometriv Centr mista znahodivsya v oblasti suchasnogo miscya i lezhit na vidalenni priblizno za 30 km na pivnich vid Zakazika a takozh priblizno za 9 km na pivnochi vid Fakusa Misto Obrisi mista do teperishnogo chasu vidomi lishe priblizno v zv yazku z tim sho vin piddalosya masivnim rujnuvan i v davninu i v novi chasi Yak svidchat davnoyegipetski dzherela misto vidpovidalo svoyeyu rozkishshyu i velichchyu drevnim stolicyam Fivam i Memfisu Per Ramses bulo ne tilki krasivim mistom a j malo vijskove znachennya yak svidchat znahidki zbrojovih majsteren stayen i kazarm Roztashuvannya mista na shodi delti Nilu dozvolyalo yegipetskij armiyi dosit shvidko distatisya po dorozi Hora v Levant Polozhennya mista mizh pelusijskim rukavom Nilu i zabolochenimi teritoriyami Bahr el Bakar dobre zahishalo jogo vid mozhlivih napadiv Krim togo pelusijskij rukav Nilu buv transportnoyu arteriyeyu Yegiptu sho z yednuvav misto yak iz Seredzemnim morem tak i z reshtoyu Yegiptu Per Ramses za chasiv Ramzesa III pishe pro podiyi chasiv Ramzesa III Jogo Velichnist Ramzes III pobuduvav sobi ukriplenij palac imenovanij Velikij v peremogah Vin znahoditsya mizh Rechenu i Tameri ryasniye yizheyu i zapasami Vin pobudovanij za zrazkom Germontisa a jogo protyazhnist taka zh yak u Hut ka Ptaha Sonce shodit na oboh svoyih svitlovih gorah ponyattya z yegipetskoyi mifologiyi a opuskayetsya v centri cogo mista Vsi lyudi zalishayut svoyi mista i selyatsya v okruzi cogo mista Na zahodi mista roztashovuyetsya hram Amona na pivdni hram Seta Astarta znahoditsya na shodi a Uto na pivnochi Ukriplenij palac yakij znahoditsya v comu misti tak samo velikij yak obidvi svitlovih gori neba Ramzes II v nomu yak bog Montu v Oboh zemlyah yak dopovidach Pan Sonce yak vizir de druzhno nalashtovanij do Yegiptu Kinec Per Ramzasa i pereyizd v Tanis Blizko 1110 r do n e tobto naprikinci 20 j dinastiyi misto bulo pokinute Imovirno ce stalosya cherez obmilinnya rukava Nilu poblizu Pelusiya U zv yazku z perenesennyam stolici v viddalenij na 30 km Tanis tudi bulo perevezeno veliku kilkist monumentiv z Per Ramsesa u zv yazku z chim na pidstavi napisiv na cih pam yatkah Tanis spochatku ototozhnyuvali z Per Ramsesom Zgodom misto i jogo nazva buli zabuti Z chasu veliki budivli mista vikoristovuvalisya yak dzherelo budivelnogo kamenyu Suchasni zalishki i rozkopkiPostament i zalishki nig kolosalnoyi statuyi Ramzesa II z Tell Abu Shafej poblizu Kantira U zv yazku z tim sho v antichnosti misto piddavalosya masshtabnim rujnuvannyam do teperishnogo chasu vid nogo majzhe nichogo ne zbereglosya She v XIX stolitti na misci mista bulo vidno kilka telliv yaki odnak nezabarom znikli V danij chas na misci mista mozhna pobachiti hiba sho pidstavu statuyi Ramzesa II yaka kolis mala 10 metriv u visotu i visoku pidstavu kolonadi z granita V susidnomu seli Samana znahoditsya dzherelo Ramzesa II Z kincya XIX stolittya lyudi stali zvertati uvagu na starodavni znahidki v okolicyah Kantiri Pislya vidkrittya velikoyi kilkosti fayansovoyi plitki yaka silno nagaduvala plitku z hramovogo palacu v Medinet Abu Kantir stali rozglyadati yak mozhlive misceznahodzhennya kolishnoyi stolici Per Ramses Ce dumka osoblivo zmicnilasya v naukovomu sviti pislya opublikuvannya v 1954 r statti de i ostatochno bulo pidtverdzheno opublikovanimi v 1970 ti roki robotami avstrijskogo arheologa Takim chinom bula vidhilena gipoteza pro te sho Per Ramsesu vidpovidav Tanis ciyeyi dumki dotrimuvavsya zokrema francuzkij arheolog de yakij provodiv v Tanisi rozkopki Z 1950 h rr rozkopki v Kantiri provodit grupa arheologiv z Hildeshajmskij muzej rimlyan i Peliceus pid kerivnictvom de u spivpraci z grupoyu de yaka pid kerivnictvom Manfreda Bitaka provodit rozkopki v dekilkoh kilometrah pivdennishe v en de znahodilasya drevnya stolicya giksosiv Avaris V rezultati vikoristannya bulo vstanovleno misceznahodzhennya chislennih ruyin mista prihovanih pid zemleyu LiteraturaRicardo A Caminos Late Egyptian Miscellanies London 1954 Labib Habachi Features of the Deification of Ramesses II Abhandlungen des Deutschen archaologischen instituts Kairo Agyptische Reihe Bd 5 Gluckstadt 1969 Mahmud Hamza Excavations of the Department of Antiquities at Qantir Faqus District In Annales du Service des Antiquites de l Egypte Kairo 30 1930 S 31 68 Edgar B Pusch Piramesse Qantir in Susanne Petschel Martin von Falk Hrsg Pharao siegt immer Krieg und Frieden im Alten Agypten Katalog zur Ausstellung Gustav Lubcke Museum Marz 31 Oktober 2004 Bonen 2004 S 240 263 ISBN 3 937390 16 2 S Adam Recent Discoveries in the Eastern Delta Dec 1950 May 1955 in Annales du Service des Antiquites de l Egypte ASAE Kairo 55 1957 S 301 324 besonders S 318 324 Labib Habachi Khata na Qantir Importance in Annales du Service des Antiquites de l Egypte ASAE Kairo 52 1954 S 443 562 Labib Habachi E M Engel Tell el Dab a 1 Tell el Dab a and Qantir The Site and its Connection with Avaris and Piramesse Wien 2001 ISBN 3 7001 2986 6KinoVersunkene Metropolen Operation Piramesse Dokumentation 45 Min Produktion ZDF Erstsendung 24 Juni 2007 ZDF Dossier mit 2 Videos und Bilderserie Lost Cities of the Ancients The Vanished City of the Pharao Dokumentation 58 Min Produktion BBC National Geographic 2006PosilannyaAusgrabungen des OAI Einige Karten der Stadt englisch PrimitkiE B Pusch Piramesse Qantir In S Petschel M von Falk Hrsg Pharao siegt immer S 240 Hugo Gressmann Altorientalische Texte zum Alten Testament de Gruyter Berlin 1970 S 106 M Hamza Excavations of the Department of Antiquities at Qantir