Пеніцил

PenicilliumPenicillium
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota) Клас: Eurotiomycetes Порядок: Родина: Рід: Penicillium Link, 1809
Синоніми
* Floccaria Moniliger Walzia Pritzeliella
Посилання
Вікісховище: Penicillium EOL: 16374 NCBI: 5073 MB: 9257 IF: 9257

Penicillium  (укр. пеніцилій, пеніциліум, а також пеніцил) — рід грибів родини . Назва вперше опублікована 1809 року.

Практичне використання

А. Флемінг, вивчаючи стрептококів, вирощував їх на живильному середовищі в чашках Петрі. На одній з чашок разом зі стафілококами виросла колонія цвілевих грибів, навколо якої стафілококи не розвивалися. Зацікавившись цим явищем, Флемінг виділив культуру гриба . Виділити речовину, що пригнічує ріст стафілококів, вдалося тільки в 1940 р. оксфордскій групі дослідників. Отриманий антибіотик був названий пеніциліном.

Класифікація

Згідно з базою MycoBank до роду Penicillium відносять 984 офіційно визнаних видів:

• Penicillium carneum
• Penicillium polonicum

Примітки

1. Grev., Scott. crypt. fl.: pl. 301 (1827)
2. Letell. (1839)
3. Sorokin, Trudy Obshchestva ispytatelei prirody pri Imperatorskom Khar'kovskom universitê: 47 (1871)
4. Henn., Hedwigia Beiblätter 42: 88 (1903)
5. Ботанічна географія / П. М. Береговий, М. М. Прахов. - Київ : Вища школа, 1969. - C. 91
6. Історія створення та розвитку кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця / В. В. Мельник, В. П. Широбоков. - Вінниця : Нова Книга, 2019. - C. 111. -
7. . Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 9 травня 2020.
8. Мінухін, В. В., Т. М. Замазій, and Н. І. Коваленко. Патогенні гриби. — Харків : МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Харківський національний медичний університет, 2016. з джерела 18 березня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
9. . www.mycobank.org. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 1 травня 2019.

Джерела

• Link, H.F. 1809. Observationes in ordines plantarum naturales. Dissertatio I. Magazin der Gesellschaft Naturforschenden Freunde Berlin. 3(1):3-42 - P.16

Література

• Пеніцилії в навколишньому середовищі. Ч. 1 / Е. З. Коваль, А. В. Руденко, В. В. Гончарук. НАН України, Ін-т колоїд. хімії та хімії води ім. А. В. Думанського, Держ. установа "Ін-т урології Нац. акад. мед. наук України". - Київ : Наукова думка, 2014 . - 436, [1] с. : рис., табл. - Парал. тит. арк. англ. - Бібліогр.: с. 390-437. - 300 прим. - (ч. 1)
• Пеніцилії в навколишньому середовищі. Ч. 2 / Е. З. Коваль, А. В. Руденко, В. В. Гончарук. НАН України, Ін-т колоїд. хімії та хімії води ім. А. В. Думанського, Держ. установа "Ін-т урології Нац. акад. мед. наук України". - Київ : Наукова думка, 2014 . - 385, [33] с. : іл., табл. - Парал. тит. арк. англ. - Бібліогр.: с. 376-382. - 300 прим. - (ч. 2).
• Пенициллии : рук. по идентификации 132 видов (редуцентов, деструкторов, патогенов, продуцентов) / Э. З. Коваль, А. В. Руденко, Н. М. Волощук ; [Нац. науч.-исслед. реставрац. центр Украины]. - Киев : ННИРЦУ, 2016. - 407 с. : рис. - Дод. тит. арк. англ., укр. - Бібліогр.: с. 337-367. - 500 прим. -
• Пидопличко Н. М. Пенициллии. — Киев: Наукова думка, 1972. — 150 с. (завантажити PDF-файл^{[недоступне посилання]})

Посилання

• Пеніцил // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 325. — .