Пащенки́ — село в Україні, у Решетилівській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 459 осіб. До 2020 центр сільської ради, якій були підпорядковані населені пункти: Яценки, Гольманівка та Паськівка. Сільський голова М. Г. Наконечкий.
село Пащенки | |
---|---|
Школа | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Громада | Решетилівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53080390550032047 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 452 |
Поштовий індекс | 38451 |
Телефонний код | +380 5363 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°25′10″ пн. ш. 34°01′15″ сх. д. / 49.41944° пн. ш. 34.02083° сх. д.Координати: 49°25′10″ пн. ш. 34°01′15″ сх. д. / 49.41944° пн. ш. 34.02083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 84 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14 |
Карта | |
Пащенки | |
Пащенки | |
Мапа | |
Пащенки у Вікісховищі |
Географія
Село Пащенки знаходиться за 5 км від лівого берега річки Говтва, за 1,5 км від села Яценки, за 25 км від райцентру та за 35 км від залізничної станції Решетилівка. Селом протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Н31.
Історія
Заснування села
Село Пащенки веде відлік своєї історії від заснування хутора Пащенкова Балка (або Чорна Балка), який, за переказами, виник у другій половині XVIII ст., коли тут поселився козак з Говтвянської сотні Чорний-Швець. Поруч з Пащенковою Балкою з'являється ціла низка інших невеликих хуторів.
Пащенківські хутори у ХІХ — на початку ХХ століття. Архистратиго-Михайлівська церква.
У 1869 році в Пащенках була побудована Архистратиго-Михайлівська церква, нову будівлю храму звели у 1905 році. Церква була дерев'яною, на мурованому фундаменті, в одному зв'язку з дзвіницею.
Церква була огороджена металевим парканом та обсаджена кущами бузку. Поряд з церквою знаходилося церковне кладовище.
Цінний іконостас церкві подарував московський священик, що був родом із сусіднього села Яценки. Цей священник довгий час працював у Харківському університеті, а біля Архистратиго-Михайлівської церкви на церковному кладовищі був похований його син, убитий під час революції у Москві.
У 1902 році церква володіла 35 десятинами орної землі; у 1912 році — 35 десятинами. Мала церковну сторожку (містилася у дзвіниці), 3 будинки для квартир причту.
Також, при церкві діяла бібліотека, а у парафії було 3 земських народних училища та школа грамоти.
До парафії входили, зокрема, села Піщане (нині село Нагірне), Мазурівка, Паськівка, Гольманівка, хутори Яценкові (нині село Яценки), Зарівчацькі, Вусикові, Куликові, Ковалевий, Ївженкові, Мокієнкові.
У 1902 році в Архистратиго-Михайлівської церкви налічувалося парафіян — 1480 душ чоловічої та 1536 душ жіночої статі; у 1912 році парафіян привілейованих станів — 3, міщан — 24, козаків — 2224, селян — 509.
Із священиків Архистратиго-Михайлівської церкви відомі такі: Григорій Хомич Стефанович (на 1902 рік, у сані перебував з 1881 року, нагороджений камилавкою 1898 року), Тихон Федорович Гвоздевич (на 1912 рік); із псаломщиків: диякон Григорій Михайлович Голобородько (на 1902 рік, у сані перебував із 1896 року), Симон Петрович Гасуха (на 1902 та 1912 роки, на посаді з 1883 року, стихар з 1888 року), Амвросій Матвійович Деряжний (на 1912 рік); із церковних старостів: козак Йосиф Якович Христовий (на 1902 рік), козак Петро Костянтинович Гальченко (на 1912 рік).
Церква Святого Архистратига Михайла була розібрана у 1935 році. Руйнували церкву приїжджі, але будівельні матеріали з неї могли брати для власних потреб і місцеві, які будували з дощок переважно хліви.
У ході руйнування церкви були зняті дзвони, вивезений іконостас та зрівняні земляні надгробки церковного кладовища. Біля церкви залишилася лише сторожка.
Матеріали з церкви пішли на будівництво школи у селі Шамраївка Решетилівського району. Школу спалили німці в роки окупації.
Пащенківські хутори у 20-30-х роках ХХ століття. Голодомор 1932—1933 років
У квітні 1920 року повстанський загін під керівництвом Олександра Молчанова здійснив напад на село Пащенки, де зупинився на постій один із підрозділів Червоної армії. Завдяки чисельній перевазі бій повстанці виграли і захопили в полон 36 червоноармійців. Їх обеззброїли і відпустили з наказом «забиратися геть з України у свою Московщину».
За даними перепису 1926 року на хуторі Бажани було 35 господарств і 147 жителів, на хуторі Вусики — 33 двори і 182 мешканці, у селі Гольманівка — 48 дворів, населення 256 чоловік, на хуторі Глиняри — 3 двори і 9 чоловік, на хуторі Горпинки — 6 дворів і 40 чоловік, на хуторі Григоренки — 9 дворів і 59 чоловік, на хуторі Зарівчанці — 18 дворів і 115 чоловік, на хуторі Лебеді — 25 дворів та 138 чоловік, на хуторі Олійники — 43 двори і 204 чоловіки, на хуторі Пащенкова Балка — 68 дворів і 330 чоловік, на хуторі Ромасі — 18 дворів та 97 чоловік, на хуторі Яценки — 32 двори і 170 чоловік.
У ході колективізації на хуторах виник ряд колгоспів: «Червоний кооператив», «Верховна Рада», «Україна» та ін.
Голодомор 1932—1933 років забрав життя 199 селян.
У процесі адміністративної реформи 1937—1938 років переважна більшість жителів переселилася на територію Пащенкової Балки.
Село в роки Другої світової війни
В період німецької окупації було повністю спалено гітлерівцями хутір Медяники, 10 хат на хуторі Вусики та громадські будівлі бригади колгоспу «Червоний кооператив» на хуторі Бажани.
У Німеччину забрано 23 юнаків та дівчат.
На фронтах Другої світової війни полягло 164 жителі Пащенок та навколишніх хуторів.
Голод 1946—1947 років. Відбудова села. 60-70-ті роки ХХ століття
1950 року в результаті укрупнення колгоспів у Пащенках було утворено колгосп «Україна», який мав 340 дворів з населенням 707 чоловік, у тому числі 432 працездатних, та 2567,8 га орної землі. 1974 року колгосп «Україна» було ліквідовано. Це призвело до прискорення вимирання Пащенківських хуторів. Відходили у вічність ветерани, а молодь, залишившись без перспективи, покидала домівки і масово виїжджала до Полтави, Решетилівки, Потічка чи Шевченкового.
Відродження Пащенок у 80-ті роки
В середині 80-х, у період підготовки та проведення на базі Решетилівського району науково-практичної конференції по забудові і благоустрою сіл, село врятували від повного зникнення. 1982 року колгосп «Україна» було відроджено. Розпочалося будівництво житла, були споруджені нова школф, дитсадок, відділення зв'язку, ФАП, сільський клуб у Яценках, приміщення контори, прокладені дороги з твердим покриттям. У села з'явилося майбутнє. Молодь почала повертатися до батьківського порога. Пащенки стали центром новоствореної сільської ради.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 442 | 97.57% |
румунська | 7 | 1.55% |
російська | 4 | 0.88% |
Усього | 453 | 100% |
Село в роки незалежності
Нині на території сільської ради є Пащенківська загальноосвітня школа І-ІІ ступеня (навчається близько 40 дітей), дитячий садок (12 дітей), 2 ФАПи (Пащенківський та Яценківський), Пащенківський сільський будинок культури, бібліотека, відділення поштового зв'язку.
На території сільської ради функціонує 1 сільськогосподарське товариство — ТОВ «Дукла», 1 фермерське господарство — ФГ «Бобер» та приватне підприємство «Шах».
З 1998 року в Пащенках діє громада Преображенської православної церкви (УПЦ МП). Керівник релігійної організації — Михайло Іванович Кулик (на 2008 рік). Богослужіння проводяться у молитовному будинку.
Наприкінці червня 2014 року в ході «ленінопаду» сільський пам'ятник Леніну був зруйнований невідомими волинянами, які поверталися зі Сходу України, за допомогою дерев'яної колоди.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Решетилівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Решетилівського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області.
Відомі люди
- Петро Гасуха (народився 1893 року у с. Пащенкова Балка, нині село Пащенки Решетилівського району — розстріляний 11 листопада 1920 року) — секретар Куликівського волосного виконкому (1918—1919), начальник міліції 3-го району Костянтиноградського повіту, учасник антибільшовицького повстання (1920—1921) під проводом кошового отамана Івана Біленького
- Зарівчацький Михайло Федорович (народився 20.11.1943 року в с. Пащенки) – хірург, завідувач кафедри хірургічних хвороб Пермської державної медичної академії, директор Інституту гепатопанкреатобіліарної та ендокринної хірургії Пермської державної медичної академії, доктор медичних наук, професор, «Заслужений лікар Російської Федерації» (1999).
Джерела
1. Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. — Полтава,1902. — С. 221.
2. Справочная клировая книга Полтавской епархии на 1912 год. — Полтава,1912.– С. 76.
3. Ревегук В. Отамани Полтавського краю – борці за волю України. Нариси з історії. – Полтава: «Дивосвіт», 2011. – 33-34.
Галерея
- Пошта
- Колишній Дитячий садок
- Стадіон
- Східний в'їзд у село
- Башти водопостачання
- Типовий будинок для Пащенок, що не є типовим для більшості сіл у околицях
- Меморіал пам'яті
- Клуб
- Сільська рада
- "Інша" церква, як її називають жителі Пащенок
- Ставок
Також
Примітки
- Волиняни на Полтавщині знесли пам'ятник Леніну
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Пащенки
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2014) |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pashenki selo v Ukrayini u Reshetilivskij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 459 osib Do 2020 centr silskoyi radi yakij buli pidporyadkovani naseleni punkti Yacenki Golmanivka ta Paskivka Silskij golova M G Nakonechkij selo PashenkiShkolaShkolaKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonGromada Reshetilivska miska gromadaKod KATOTTG UA53080390550032047Oblikova kartka kartka Osnovni daniNaselennya 452Poshtovij indeks 38451Telefonnij kod 380 5363Geografichni daniGeografichni koordinati 49 25 10 pn sh 34 01 15 sh d 49 41944 pn sh 34 02083 sh d 49 41944 34 02083 Koordinati 49 25 10 pn sh 34 01 15 sh d 49 41944 pn sh 34 02083 sh d 49 41944 34 02083Serednya visota nad rivnem morya 84 mMisceva vladaAdresa radi 38400 Poltavska obl Poltavskij r n m Reshetilivka vul Pokrovska 14KartaPashenkiPashenkiMapa Pashenki u VikishovishiGeografiyaSelo Pashenki znahoditsya za 5 km vid livogo berega richki Govtva za 1 5 km vid sela Yacenki za 25 km vid rajcentru ta za 35 km vid zaliznichnoyi stanciyi Reshetilivka Selom protikaye peresihayuchij strumok z zagatoyu Poruch prohodit avtomobilna doroga N31 IstoriyaZasnuvannya sela Selo Pashenki vede vidlik svoyeyi istoriyi vid zasnuvannya hutora Pashenkova Balka abo Chorna Balka yakij za perekazami vinik u drugij polovini XVIII st koli tut poselivsya kozak z Govtvyanskoyi sotni Chornij Shvec Poruch z Pashenkovoyu Balkoyu z yavlyayetsya cila nizka inshih nevelikih hutoriv Pashenkivski hutori u HIH na pochatku HH stolittya Arhistratigo Mihajlivska cerkva U 1869 roci v Pashenkah bula pobudovana Arhistratigo Mihajlivska cerkva novu budivlyu hramu zveli u 1905 roci Cerkva bula derev yanoyu na murovanomu fundamenti v odnomu zv yazku z dzviniceyu Cerkva bula ogorodzhena metalevim parkanom ta obsadzhena kushami buzku Poryad z cerkvoyu znahodilosya cerkovne kladovishe Cinnij ikonostas cerkvi podaruvav moskovskij svyashenik sho buv rodom iz susidnogo sela Yacenki Cej svyashennik dovgij chas pracyuvav u Harkivskomu universiteti a bilya Arhistratigo Mihajlivskoyi cerkvi na cerkovnomu kladovishi buv pohovanij jogo sin ubitij pid chas revolyuciyi u Moskvi U 1902 roci cerkva volodila 35 desyatinami ornoyi zemli u 1912 roci 35 desyatinami Mala cerkovnu storozhku mistilasya u dzvinici 3 budinki dlya kvartir prichtu Takozh pri cerkvi diyala biblioteka a u parafiyi bulo 3 zemskih narodnih uchilisha ta shkola gramoti Do parafiyi vhodili zokrema sela Pishane nini selo Nagirne Mazurivka Paskivka Golmanivka hutori Yacenkovi nini selo Yacenki Zarivchacki Vusikovi Kulikovi Kovalevij Yivzhenkovi Mokiyenkovi U 1902 roci v Arhistratigo Mihajlivskoyi cerkvi nalichuvalosya parafiyan 1480 dush cholovichoyi ta 1536 dush zhinochoyi stati u 1912 roci parafiyan privilejovanih staniv 3 mishan 24 kozakiv 2224 selyan 509 Iz svyashenikiv Arhistratigo Mihajlivskoyi cerkvi vidomi taki Grigorij Homich Stefanovich na 1902 rik u sani perebuvav z 1881 roku nagorodzhenij kamilavkoyu 1898 roku Tihon Fedorovich Gvozdevich na 1912 rik iz psalomshikiv diyakon Grigorij Mihajlovich Goloborodko na 1902 rik u sani perebuvav iz 1896 roku Simon Petrovich Gasuha na 1902 ta 1912 roki na posadi z 1883 roku stihar z 1888 roku Amvrosij Matvijovich Deryazhnij na 1912 rik iz cerkovnih starostiv kozak Josif Yakovich Hristovij na 1902 rik kozak Petro Kostyantinovich Galchenko na 1912 rik Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihajla bula rozibrana u 1935 roci Rujnuvali cerkvu priyizhdzhi ale budivelni materiali z neyi mogli brati dlya vlasnih potreb i miscevi yaki buduvali z doshok perevazhno hlivi U hodi rujnuvannya cerkvi buli znyati dzvoni vivezenij ikonostas ta zrivnyani zemlyani nadgrobki cerkovnogo kladovisha Bilya cerkvi zalishilasya lishe storozhka Materiali z cerkvi pishli na budivnictvo shkoli u seli Shamrayivka Reshetilivskogo rajonu Shkolu spalili nimci v roki okupaciyi Pashenkivski hutori u 20 30 h rokah HH stolittya Golodomor 1932 1933 rokiv U kvitni 1920 roku povstanskij zagin pid kerivnictvom Oleksandra Molchanova zdijsniv napad na selo Pashenki de zupinivsya na postij odin iz pidrozdiliv Chervonoyi armiyi Zavdyaki chiselnij perevazi bij povstanci vigrali i zahopili v polon 36 chervonoarmijciv Yih obezzbroyili i vidpustili z nakazom zabiratisya get z Ukrayini u svoyu Moskovshinu Za danimi perepisu 1926 roku na hutori Bazhani bulo 35 gospodarstv i 147 zhiteliv na hutori Vusiki 33 dvori i 182 meshkanci u seli Golmanivka 48 dvoriv naselennya 256 cholovik na hutori Glinyari 3 dvori i 9 cholovik na hutori Gorpinki 6 dvoriv i 40 cholovik na hutori Grigorenki 9 dvoriv i 59 cholovik na hutori Zarivchanci 18 dvoriv i 115 cholovik na hutori Lebedi 25 dvoriv ta 138 cholovik na hutori Olijniki 43 dvori i 204 choloviki na hutori Pashenkova Balka 68 dvoriv i 330 cholovik na hutori Romasi 18 dvoriv ta 97 cholovik na hutori Yacenki 32 dvori i 170 cholovik U hodi kolektivizaciyi na hutorah vinik ryad kolgospiv Chervonij kooperativ Verhovna Rada Ukrayina ta in Golodomor 1932 1933 rokiv zabrav zhittya 199 selyan U procesi administrativnoyi reformi 1937 1938 rokiv perevazhna bilshist zhiteliv pereselilasya na teritoriyu Pashenkovoyi Balki Selo v roki Drugoyi svitovoyi vijni V period nimeckoyi okupaciyi bulo povnistyu spaleno gitlerivcyami hutir Medyaniki 10 hat na hutori Vusiki ta gromadski budivli brigadi kolgospu Chervonij kooperativ na hutori Bazhani U Nimechchinu zabrano 23 yunakiv ta divchat Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni polyaglo 164 zhiteli Pashenok ta navkolishnih hutoriv Golod 1946 1947 rokiv Vidbudova sela 60 70 ti roki HH stolittya 1950 roku v rezultati ukrupnennya kolgospiv u Pashenkah bulo utvoreno kolgosp Ukrayina yakij mav 340 dvoriv z naselennyam 707 cholovik u tomu chisli 432 pracezdatnih ta 2567 8 ga ornoyi zemli 1974 roku kolgosp Ukrayina bulo likvidovano Ce prizvelo do priskorennya vimirannya Pashenkivskih hutoriv Vidhodili u vichnist veterani a molod zalishivshis bez perspektivi pokidala domivki i masovo viyizhdzhala do Poltavi Reshetilivki Potichka chi Shevchenkovogo Vidrodzhennya Pashenok u 80 ti roki V seredini 80 h u period pidgotovki ta provedennya na bazi Reshetilivskogo rajonu naukovo praktichnoyi konferenciyi po zabudovi i blagoustroyu sil selo vryatuvali vid povnogo zniknennya 1982 roku kolgosp Ukrayina bulo vidrodzheno Rozpochalosya budivnictvo zhitla buli sporudzheni nova shkolf ditsadok viddilennya zv yazku FAP silskij klub u Yacenkah primishennya kontori prokladeni dorogi z tverdim pokrittyam U sela z yavilosya majbutnye Molod pochala povertatisya do batkivskogo poroga Pashenki stali centrom novostvorenoyi silskoyi radi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 442 97 57 rumunska 7 1 55 rosijska 4 0 88 Usogo 453 100 Selo v roki nezalezhnostiNini na teritoriyi silskoyi radi ye Pashenkivska zagalnoosvitnya shkola I II stupenya navchayetsya blizko 40 ditej dityachij sadok 12 ditej 2 FAPi Pashenkivskij ta Yacenkivskij Pashenkivskij silskij budinok kulturi biblioteka viddilennya poshtovogo zv yazku Na teritoriyi silskoyi radi funkcionuye 1 silskogospodarske tovaristvo TOV Dukla 1 fermerske gospodarstvo FG Bober ta privatne pidpriyemstvo Shah Z 1998 roku v Pashenkah diye gromada Preobrazhenskoyi pravoslavnoyi cerkvi UPC MP Kerivnik religijnoyi organizaciyi Mihajlo Ivanovich Kulik na 2008 rik Bogosluzhinnya provodyatsya u molitovnomu budinku Naprikinci chervnya 2014 roku v hodi leninopadu silskij pam yatnik Leninu buv zrujnovanij nevidomimi volinyanami yaki povertalisya zi Shodu Ukrayini za dopomogoyu derev yanoyi kolodi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Reshetilivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Reshetilivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Vidomi lyudiPetro Gasuha narodivsya 1893 roku u s Pashenkova Balka nini selo Pashenki Reshetilivskogo rajonu rozstrilyanij 11 listopada 1920 roku sekretar Kulikivskogo volosnogo vikonkomu 1918 1919 nachalnik miliciyi 3 go rajonu Kostyantinogradskogo povitu uchasnik antibilshovickogo povstannya 1920 1921 pid provodom koshovogo otamana Ivana Bilenkogo Zarivchackij Mihajlo Fedorovich narodivsya 20 11 1943 roku v s Pashenki hirurg zaviduvach kafedri hirurgichnih hvorob Permskoyi derzhavnoyi medichnoyi akademiyi direktor Institutu gepatopankreatobiliarnoyi ta endokrinnoyi hirurgiyi Permskoyi derzhavnoyi medichnoyi akademiyi doktor medichnih nauk profesor Zasluzhenij likar Rosijskoyi Federaciyi 1999 Dzherela1 Klirovaya knizhka Poltavskoj eparhii na 1902 god Poltava 1902 S 221 2 Spravochnaya klirovaya kniga Poltavskoj eparhii na 1912 god Poltava 1912 S 76 3 Reveguk V Otamani Poltavskogo krayu borci za volyu Ukrayini Narisi z istoriyi Poltava Divosvit 2011 33 34 GalereyaPoshta Kolishnij Dityachij sadok Stadion Shidnij v yizd u selo Bashti vodopostachannya Tipovij budinok dlya Pashenok sho ne ye tipovim dlya bilshosti sil u okolicyah Memorial pam yati Klub Silska rada Insha cerkva yak yiyi nazivayut zhiteli Pashenok StavokTakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Volinyani na Poltavshini znesli pam yatnik Leninu Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli PashenkiCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2014 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi