Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Нагірне Нагі рне село в Україні у Решетилівській міській гр

Нагірне (Решетилівський район)

Нагірне (Решетилівський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Нагірне.

Нагі́рне — село в Україні, у Решетилівській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 27 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Решетилівська міська рада. Староста сіл Потічок, Пасічники, Миколаївка і Нагірне — Вадим Миколайович Гайдар.

село Нагірне
Країна image Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Громада Решетилівська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 27
Поштовий індекс 38442
Телефонний код +380 5363
Географічні дані
Географічні координати 49°27′02″ пн. ш. 34°01′15″ сх. д. / 49.45056° пн. ш. 34.02083° сх. д. / 49.45056; 34.02083Координати: 49°27′02″ пн. ш. 34°01′15″ сх. д. / 49.45056° пн. ш. 34.02083° сх. д. / 49.45056; 34.02083
Середня висота
над рівнем моря 		120 м
Місцева влада
Адреса ради 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14
Карта
image
image
Нагірне
image
image
Нагірне
Мапа

Географія

Село Нагірне знаходиться в мальовничій балці на водорозділі між річками Говтва і Полузір'я за 2 км на південь від села Потічок. Селом протікає пересихаючий струмок з загатою.

Заснування та розвиток села у XVIII — на початку XX століття

Село Піщане (а саме таку назву мало нинішнє Нагірне протягом майже двох століть) засноване у XVIII столітті.

Село оточували хутори: Бажани, Векличі, Голі Гальченки, Биби, Забарі.

На 1859 рік у Піщаному було 65 дворів, 409 мешканців (200 жінок, 209 чоловіків).

У першій половині ХІХ століття до скасування у 1861 році кріпацтва Піщане, як і розташована поряд Миколаївка, було кріпосницьким селом. Практично усіма землями навколо села володіли родини поміщиків Бровка, Сахновського, Піджарського, Гольмана та Шумковського.

Найбагатшим серед них був Бровко, що володів біля 600 десятинами землі. Силами кріпаків Бровко викопав великий ставок, облаштував купальні, посадив терасні сади та збудував паровий млин з олійницею (працював до 60-х років ХХ століття).

Пан Бровко дозволяв селянам вирощувати у міжряддях саду городину, а пані Бровко була хрещеною матір'ю багатьох маленьких піщанців.

Окрім великого земельного наділу у Бровка був грамофон, а також, тогочасне досягнення техніки - велосипед, яким він любив їздити в гості до поміщика Мазура у сусіднє село Миколаївку. Ще за переказами Бровко любив грати у карти в місті Харків. Часто як виграш привозив у село нових кріпаків.

Сахновський більше переймався грою в карти, а не управлінням маєтку, і годував людей глевким галушками...

Шумковський мав чудовий сад, але багатієм не вважався.

Гольман теж не мав особливих статків. За переказами старожилів одного разу дружині Гольмана захотілося поїхати в гості. А у Гольмана боліла голова. Дружина ж наполягала, сварилася. Тоді пан кинув жінчину шубу в діжку з опарою. А другої шуби у пані не було...

Село позначене на відомій карті Шуберта (1868) [ 5 серпня 2017 у Wayback Machine.].

Село Піщане у 1917—1941 роках

На початку ХХ століття село Піщане адміністративно відносилося до Куликівської волості Кобеляцького повіту.

У роки Української революції село часто переходило із рук в руки. Свого часу мали владу у селі представники Центральної Ради, Директорії, денікінці, махновці, повстанські отамани та більшовики-червоноармійці.

Першу спробу проголосити радянську владу було зроблено в Піщаному у січні 1918 року.

У 1918 році у одному з будинків села знаходився штаб повстанського загону під проводом Петра Якимовича Діброви.

image
Будинок у с.Піщане (нині с. Нагірне Решетилівського району) у якому в 1918 році знаходився штаб повстанського загону під проводом Петра Якимовича Діброви

У селі місцевим активістом Степаном Піхулею було спочатку створено організацію, а потому і партизанський загін «для боротьби з ворогами, які порушували спокій села».

Ворогами вони вважали і заможних селян («куркулів») — Івана Рикача та урядника Тимофія Бикова. Одного разу активісти на чолі Степаном Піхулею підробили виклик Тимофію Бикову у волосне правління, що знаходилось у селі Куликівка. Дорогою на Бикова влаштували засідку та убили його.

У часи революції та громадянської війни дворянські маєтки були розграбовані.

У 1923 році село Піщане було віднесене до новоутвореної Потічанської сільської ради Решетилівського району.

У 1925 році в селі відкрили трьох-класну школу. У ній учителювали Сарафима Костянтинівна Поливяна, Лідія Михайлівна Махова, Василь Омелянович Діденко, Василь Никифорович Пунько. Запрацював і сільський клуб.

За переписом 1926 року у селі Піщане було 76 дворів та мешкало 359 жителів.

Наприкінці 20-х — на початку 30-х років ХХ століття у Піщаному проходить процес колективізації, утворюються ТОЗи, ТСОЗи, а в 1928 році — колгосп «Третій Вирішальний». Одним з організаторів колгоспного руху у селі був учасник Першої світової та Громадянської воєн Петро Федотович Маховий. Очолив піщанський колгосп, що славився високими врожаями в області, Сьомак.

image
Маховий Петро Федотович (зліва), мешканець с.Піщане (нині с. Нагірне Решетилівського району), учасник Першої світової війни з невідомим товаришем (фото 1918 року)

Страшним випробуванням для жителів села став Голодомор 1932—1933 років. У селі були випадки людоїдства.

Голодомор перервав родоводи сімей Дудченка Дем'яна, Дудченка Гордія, Дудченка Каленика, Махового Антона, Гайдара Омелька, Миргородського Федота, Бажана Тихона, Цимбала Корнія, Цимбала Корнія, Цимбала Кирила, Сученка Панька та десятків інших.

У селі функціював патронат, у якому утримувалися сироти та напівсироти.

За даними «Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область» встановлені імена 27 загиблих мешканців села Нагірного (Піщаного). За оцінками місцевих краєзнавців, що базуються на свідченнях старожилів, померло не менше 115 мешканців села.

Не встигли загоїтися рани від Голодомору, як прийшло нове лихо. Масові сталінські репресії 1937—1938 років торкнулися і доль мешканців села.

Напередодні німецько-радянської війни у 1940-1941 роках у Піщаному налічувалося 105 хат, у яких проживали 392 мешканці.

Село у роки німецько-радянської війни 1941—1945 років

У роки німецько-радянської війни село Піщане було окуповане нацистськими загарбниками 17 вересня 1941 року.

Окупанти влаштували в селі комендатуру, яку очолив німець Андрек. Допомагали йому невеликий німецький загін, німкеня-перекладачка Гільда та росіянка Тамара, а також допоміжна поліція з місцевих мешканців.

Для обслуговування німців в селі стояла німецька кухня, а також функціював військовий шпиталь.

Мешканці села працювали в господарському дворі, щоденно підтримували в робочому стані дорогу Решетилівка-Кременчук. З 1942 року молодь села почала переховуватися від німецьких облав. Партизанів поблизу не було і німці вели себе спокійно. Комендант не ставив сторожів охороняти врожай. Натомість встановив на полях кілька шибениць. Але крадіжок виявлено не було.

Відступаючи у вересня 1943 року нацисти спалили у селі 55 осель. Палити оселі нацисти залишили двох солдатів з легковиком. Мрячив осінній дощ і відвологлі солом'яні покрівлі загоралися слабо. Тому окупанти заносили в хати снопи очерету і підпалювали їх зсередини. У день підпалів на околиці села переховувалися розвідники Червоної армії. Але вони не захотіли врятувати село. Разом із підпалами хат, окупанти винищували і домашню худобу.

Вже перед безпосереднім відступом нацисти наказали усім мешканцям села зібратися у центрі села біля комори. Проте, перекладачка-німкеня Гільда врятувала людей. Вона попередила їх, щоб вони уникали виконання цього наказу. Люди добровільно до комори не зійшлися, а часу згонити їх в окупантів вже не було. Наступ війсь Червоної армії був стрімким і 23 вересня бійці 292-го гвардійського полку 92-ї гвардійської стрілецької дивізії 57-го стрілецького корпусу 37-ї армії Степового фронту звільнили село від нацистів. 

Прах бійців, які загинули під час звільнення села, покоїться у братській могилі у центрі села Пасічники біля пам'ятника солдату-визволителю.

У селі похований лейтенант 206-го артилерійського полку Червоної армії Рижков Петро Євтихійович (1915 — 27.09.1941), який загинув 27.09.1941 року.

На фронтах Другої світової війни полягли більше сорока піщанців. Загинули Дем'ян Куліш з сином Василем, Дмитро Костогриз з сином Іваном, Андрій Писанка з сином Андрієм. У Григорія Махового не повернулися з війни сини Василь і Євген, у Свиридона Махового — Іван і Йосип.

Імена мешканців села, які загинули у роки радянсько-німецької війни, викарбувані на меморіальних плитах біля пам'ятника воїнам-визволителям у центрі села Потічок.

Нагірне у другій половині ХХ — на початку ХХІ століть

На 1 вересня 1946 року село Піщане разом із населеними пунктами Потічок, Миколаївка, Вовки, Пасічники, Паськівка, Плаксії та Сутули входило до складу Потічанської сільської ради.

Піщане було перейменоване в Нагірне (у зв'язку з тим, що у межах Решетилівського району було ще одне село з такою назвою).

У 1960-1962 роках у Нагірному у 99 хатах проживали біля 300 сельчан.

У 70-х роках ХХ століття Нагірне віднесли до категорії «неперспективних сіл».

У роки соціально-економічного відродження Решетилівського району у 80-ті роки ХХ століття здійснювалися спроби відновлення села.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Решетилівської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Решетилівського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області.

Відомі люди

Відомі уродженці
Відомі діячі

Пам'ятки села

Поблизу села Нагірне та в його околицях знаходяться п’ять археологічних пам’яток — один курганний могильник (включає чотири кургани) та чотири окремі кургани. Їх обстежувала у 1987 році полтавський археолог Ірина Мельникова. Розкопки не проводилися. У даний час більшість з курганів розорюються.

Джерела

  1. Гайдар В. Хто згадає село Нагірне? // Решетилівський вісник. - 20.11.2009. — С. 14.
  2. Дзигар В.І. Історія села Потічок. Решетилівка. — 2007. — 10с. // Архів Решетилівського районного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.
  3. Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Решетилівський район. Полтава: «Асмі». — 2012. — 224 с.
  4. Полтавщина: Енциклопедичний довідник /За ред. А.В. Кудрицького. — К.: УЕ. 1992. — 1024 с.
  5. Решетилівщина: історія і сучасність. Краєзнавчий нарис. Полтава: ВАТ «Полтава». — 2002. — 98 с.
  6. Списки населенных мест Российской Империи. — Т. XXXIII: Полтавская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года / Издан Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. — СПб, 1862. — 300 с.
  7. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. — К.: «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 427.

Примітки

  1. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

  • Погода в селі Нагірне [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Nagirne Nagi rne selo v Ukrayini u Reshetilivskij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 27 osib Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Reshetilivska miska rada Starosta sil Potichok Pasichniki Mikolayivka i Nagirne Vadim Mikolajovich Gajdar selo NagirneKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonGromada Reshetilivska miska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniNaselennya 27Poshtovij indeks 38442Telefonnij kod 380 5363Geografichni daniGeografichni koordinati 49 27 02 pn sh 34 01 15 sh d 49 45056 pn sh 34 02083 sh d 49 45056 34 02083 Koordinati 49 27 02 pn sh 34 01 15 sh d 49 45056 pn sh 34 02083 sh d 49 45056 34 02083Serednya visota nad rivnem morya 120 mMisceva vladaAdresa radi 38400 Poltavska obl Poltavskij r n m Reshetilivka vul Pokrovska 14KartaNagirneNagirneMapaGeografiyaSelo Nagirne znahoditsya v malovnichij balci na vodorozdili mizh richkami Govtva i Poluzir ya za 2 km na pivden vid sela Potichok Selom protikaye peresihayuchij strumok z zagatoyu Zasnuvannya ta rozvitok sela u XVIII na pochatku XX stolittyaSelo Pishane a same taku nazvu malo ninishnye Nagirne protyagom majzhe dvoh stolit zasnovane u XVIII stolitti Selo otochuvali hutori Bazhani Veklichi Goli Galchenki Bibi Zabari Na 1859 rik u Pishanomu bulo 65 dvoriv 409 meshkanciv 200 zhinok 209 cholovikiv U pershij polovini HIH stolittya do skasuvannya u 1861 roci kripactva Pishane yak i roztashovana poryad Mikolayivka bulo kriposnickim selom Praktichno usima zemlyami navkolo sela volodili rodini pomishikiv Brovka Sahnovskogo Pidzharskogo Golmana ta Shumkovskogo Najbagatshim sered nih buv Brovko sho volodiv bilya 600 desyatinami zemli Silami kripakiv Brovko vikopav velikij stavok oblashtuvav kupalni posadiv terasni sadi ta zbuduvav parovij mlin z olijniceyu pracyuvav do 60 h rokiv HH stolittya Pan Brovko dozvolyav selyanam viroshuvati u mizhryaddyah sadu gorodinu a pani Brovko bula hreshenoyu matir yu bagatoh malenkih pishanciv Okrim velikogo zemelnogo nadilu u Brovka buv gramofon a takozh togochasne dosyagnennya tehniki velosiped yakim vin lyubiv yizditi v gosti do pomishika Mazura u susidnye selo Mikolayivku She za perekazami Brovko lyubiv grati u karti v misti Harkiv Chasto yak vigrash privoziv u selo novih kripakiv Sahnovskij bilshe perejmavsya groyu v karti a ne upravlinnyam mayetku i goduvav lyudej glevkim galushkami Shumkovskij mav chudovij sad ale bagatiyem ne vvazhavsya Golman tezh ne mav osoblivih statkiv Za perekazami starozhiliv odnogo razu druzhini Golmana zahotilosya poyihati v gosti A u Golmana bolila golova Druzhina zh napolyagala svarilasya Todi pan kinuv zhinchinu shubu v dizhku z oparoyu A drugoyi shubi u pani ne bulo Selo poznachene na vidomij karti Shuberta 1868 5 serpnya 2017 u Wayback Machine Selo Pishane u 1917 1941 rokahNa pochatku HH stolittya selo Pishane administrativno vidnosilosya do Kulikivskoyi volosti Kobelyackogo povitu U roki Ukrayinskoyi revolyuciyi selo chasto perehodilo iz ruk v ruki Svogo chasu mali vladu u seli predstavniki Centralnoyi Radi Direktoriyi denikinci mahnovci povstanski otamani ta bilshoviki chervonoarmijci Pershu sprobu progolositi radyansku vladu bulo zrobleno v Pishanomu u sichni 1918 roku U 1918 roci u odnomu z budinkiv sela znahodivsya shtab povstanskogo zagonu pid provodom Petra Yakimovicha Dibrovi Budinok u s Pishane nini s Nagirne Reshetilivskogo rajonu u yakomu v 1918 roci znahodivsya shtab povstanskogo zagonu pid provodom Petra Yakimovicha Dibrovi U seli miscevim aktivistom Stepanom Pihuleyu bulo spochatku stvoreno organizaciyu a potomu i partizanskij zagin dlya borotbi z vorogami yaki porushuvali spokij sela Vorogami voni vvazhali i zamozhnih selyan kurkuliv Ivana Rikacha ta uryadnika Timofiya Bikova Odnogo razu aktivisti na choli Stepanom Pihuleyu pidrobili viklik Timofiyu Bikovu u volosne pravlinnya sho znahodilos u seli Kulikivka Dorogoyu na Bikova vlashtuvali zasidku ta ubili jogo U chasi revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni dvoryanski mayetki buli rozgrabovani U 1923 roci selo Pishane bulo vidnesene do novoutvorenoyi Potichanskoyi silskoyi radi Reshetilivskogo rajonu U 1925 roci v seli vidkrili troh klasnu shkolu U nij uchitelyuvali Sarafima Kostyantinivna Polivyana Lidiya Mihajlivna Mahova Vasil Omelyanovich Didenko Vasil Nikiforovich Punko Zapracyuvav i silskij klub Za perepisom 1926 roku u seli Pishane bulo 76 dvoriv ta meshkalo 359 zhiteliv Naprikinci 20 h na pochatku 30 h rokiv HH stolittya u Pishanomu prohodit proces kolektivizaciyi utvoryuyutsya TOZi TSOZi a v 1928 roci kolgosp Tretij Virishalnij Odnim z organizatoriv kolgospnogo ruhu u seli buv uchasnik Pershoyi svitovoyi ta Gromadyanskoyi voyen Petro Fedotovich Mahovij Ocholiv pishanskij kolgosp sho slavivsya visokimi vrozhayami v oblasti Somak Mahovij Petro Fedotovich zliva meshkanec s Pishane nini s Nagirne Reshetilivskogo rajonu uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni z nevidomim tovarishem foto 1918 roku Strashnim viprobuvannyam dlya zhiteliv sela stav Golodomor 1932 1933 rokiv U seli buli vipadki lyudoyidstva Golodomor perervav rodovodi simej Dudchenka Dem yana Dudchenka Gordiya Dudchenka Kalenika Mahovogo Antona Gajdara Omelka Mirgorodskogo Fedota Bazhana Tihona Cimbala Korniya Cimbala Korniya Cimbala Kirila Suchenka Panka ta desyatkiv inshih U seli funkciyuvav patronat u yakomu utrimuvalisya siroti ta napivsiroti Za danimi Nacionalnoyi knigi pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast vstanovleni imena 27 zagiblih meshkanciv sela Nagirnogo Pishanogo Za ocinkami miscevih krayeznavciv sho bazuyutsya na svidchennyah starozhiliv pomerlo ne menshe 115 meshkanciv sela Ne vstigli zagoyitisya rani vid Golodomoru yak prijshlo nove liho Masovi stalinski represiyi 1937 1938 rokiv torknulisya i dol meshkanciv sela Naperedodni nimecko radyanskoyi vijni u 1940 1941 rokah u Pishanomu nalichuvalosya 105 hat u yakih prozhivali 392 meshkanci Selo u roki nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokivU roki nimecko radyanskoyi vijni selo Pishane bulo okupovane nacistskimi zagarbnikami 17 veresnya 1941 roku Okupanti vlashtuvali v seli komendaturu yaku ocholiv nimec Andrek Dopomagali jomu nevelikij nimeckij zagin nimkenya perekladachka Gilda ta rosiyanka Tamara a takozh dopomizhna policiya z miscevih meshkanciv Dlya obslugovuvannya nimciv v seli stoyala nimecka kuhnya a takozh funkciyuvav vijskovij shpital Meshkanci sela pracyuvali v gospodarskomu dvori shodenno pidtrimuvali v robochomu stani dorogu Reshetilivka Kremenchuk Z 1942 roku molod sela pochala perehovuvatisya vid nimeckih oblav Partizaniv poblizu ne bulo i nimci veli sebe spokijno Komendant ne staviv storozhiv ohoronyati vrozhaj Natomist vstanoviv na polyah kilka shibenic Ale kradizhok viyavleno ne bulo Vidstupayuchi u veresnya 1943 roku nacisti spalili u seli 55 osel Paliti oseli nacisti zalishili dvoh soldativ z legkovikom Mryachiv osinnij dosh i vidvologli solom yani pokrivli zagoralisya slabo Tomu okupanti zanosili v hati snopi ocheretu i pidpalyuvali yih zseredini U den pidpaliv na okolici sela perehovuvalisya rozvidniki Chervonoyi armiyi Ale voni ne zahotili vryatuvati selo Razom iz pidpalami hat okupanti vinishuvali i domashnyu hudobu Vzhe pered bezposerednim vidstupom nacisti nakazali usim meshkancyam sela zibratisya u centri sela bilya komori Prote perekladachka nimkenya Gilda vryatuvala lyudej Vona poperedila yih shob voni unikali vikonannya cogo nakazu Lyudi dobrovilno do komori ne zijshlisya a chasu zgoniti yih v okupantiv vzhe ne bulo Nastup vijs Chervonoyi armiyi buv strimkim i 23 veresnya bijci 292 go gvardijskogo polku 92 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 57 go strileckogo korpusu 37 yi armiyi Stepovogo frontu zvilnili selo vid nacistiv Prah bijciv yaki zaginuli pid chas zvilnennya sela pokoyitsya u bratskij mogili u centri sela Pasichniki bilya pam yatnika soldatu vizvolitelyu U seli pohovanij lejtenant 206 go artilerijskogo polku Chervonoyi armiyi Rizhkov Petro Yevtihijovich 1915 27 09 1941 yakij zaginuv 27 09 1941 roku Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni polyagli bilshe soroka pishanciv Zaginuli Dem yan Kulish z sinom Vasilem Dmitro Kostogriz z sinom Ivanom Andrij Pisanka z sinom Andriyem U Grigoriya Mahovogo ne povernulisya z vijni sini Vasil i Yevgen u Sviridona Mahovogo Ivan i Josip Imena meshkanciv sela yaki zaginuli u roki radyansko nimeckoyi vijni vikarbuvani na memorialnih plitah bilya pam yatnika voyinam vizvolitelyam u centri sela Potichok Nagirne u drugij polovini HH na pochatku HHI stolitNa 1 veresnya 1946 roku selo Pishane razom iz naselenimi punktami Potichok Mikolayivka Vovki Pasichniki Paskivka Plaksiyi ta Sutuli vhodilo do skladu Potichanskoyi silskoyi radi Pishane bulo perejmenovane v Nagirne u zv yazku z tim sho u mezhah Reshetilivskogo rajonu bulo she odne selo z takoyu nazvoyu U 1960 1962 rokah u Nagirnomu u 99 hatah prozhivali bilya 300 selchan U 70 h rokah HH stolittya Nagirne vidnesli do kategoriyi neperspektivnih sil U roki socialno ekonomichnogo vidrodzhennya Reshetilivskogo rajonu u 80 ti roki HH stolittya zdijsnyuvalisya sprobi vidnovlennya sela 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Reshetilivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Reshetilivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Vidomi lyudiVidomi urodzhenci Bajda Suhovij Dmitro Mihajlovich 1882 1974 ukrayinskij aktor rezhiser bandurist zbirach i propagandist ukrayinskih narodnih pisen odin iz zasnovnikiv ukrayinskogo kino Grigorij Ostapovich Bazhan 17 11 1930 s Pishane nini s Nagirne 14 04 2014 golovnij redaktor Piryatinskoyi rajonnoyi gazeti Vilna pracya Piryatinski visti 1966 1985 chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini 1958 Pochesnij gromadyanin mista Piryatin Pochesnij krayeznavec Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini pismennik Nina Grigorivna Goncharenko Yarmola 09 11 1947 s Nagirne 07 02 2008 smt Reshetilivka vchitelka istoriyi direktor Reshetilivskoyi vechirnoyi serednoyi shkil 1985 2001 Reshetilivskoyi gimnaziyi im I L Olijnika 7 serpnya 2017 u Wayback Machine 2001 2002 Vidomi diyachiPam yatki selaPoblizu sela Nagirne ta v jogo okolicyah znahodyatsya p yat arheologichnih pam yatok odin kurgannij mogilnik vklyuchaye chotiri kurgani ta chotiri okremi kurgani Yih obstezhuvala u 1987 roci poltavskij arheolog Irina Melnikova Rozkopki ne provodilisya U danij chas bilshist z kurganiv rozoryuyutsya DzherelaGajdar V Hto zgadaye selo Nagirne Reshetilivskij visnik 20 11 2009 S 14 Dzigar V I Istoriya sela Potichok Reshetilivka 2007 10s Arhiv Reshetilivskogo rajonnogo centru turizmu i krayeznavstva uchnivskoyi molodi Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Poltavska oblast Reshetilivskij rajon Poltava Asmi 2012 224 s Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K UE 1992 1024 s Reshetilivshina istoriya i suchasnist Krayeznavchij naris Poltava VAT Poltava 2002 98 s Spiski naselennyh mest Rossijskoj Imperii T XXXIII Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih del SPb 1862 300 s Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku Vidannya pershe K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 427 Primitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Nagirne 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ