Бори с Васи льович Пачо вський нар 28 березня 1931 Перемишль пом 11 серпня 2010 Нью Йорк український художник графік Син

Бори́с Васи́льович Пачо́вський (нар. 28 березня 1931, Перемишль — пом. 11 серпня 2010, Нью-Йорк) — український художник-графік. Син письменника Василя Пачовського, молодший брат художника-живописця Романа Пачовського.

Борис Пачовський

Народження	28 березня 1931(1931-03-28) Перемишль
Смерть	11 серпня 2010(2010-08-11) (79 років)
	Нью-Йорк
Національність	українець
Країна	США
Жанр	станкова графіка
Навчання	Сіті Коледж у Нью-Йорку Ліга студентів мистецтва
Напрямок	постмодернізм

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пачовський.

Біографія

Народився 28 березня 1931 року в місті Перемишль (тепер місто у Польщі, у Підкарпатському воєводстві. Після втрати батьком роботи викладача місцевої гімназії мешкав разом зі сім’ю у Львові, згодом у приміському селі поблизу міста Ротенбург-на-Таубері (земля Баварія, Німеччина), а 1950 року прибув до США (Нью-Йорк).

Як згадував пізніше Борис Пачовський, він зростав в умовах культу мистецтва, «навчився доволі рано розглядати книжку як цінність» і мав чимало прикладів для наслідування. Старша сестра Дзвінка готувалася стати піаністкою, а старший брат Роман вже робив успішні кроки як художник. У 1956 році Борис Пачовський з відзнакою закінчив Коледж Сіті у Нью-Йорку, одержавши диплом «бакалавра мистецтв». Потім ще рік навчався у вищій мистецькій школі «Арт студенс ліг».

У студентські роки Борис Пачовський активно поринув у мистецьке життя. Був співзасновником і членом правління Товариства молодих образотворчих мистців-українців, а згодом проявляв активну діяльність в Об'єднанні митців-українців в Америці .

Наприкінці 1950-х років став мистецьким керівником журналу «Musical America», музичної компанії «Lids», а від 1963 року зайняв таку ж чільну посаду в редакції найавторитетнішого у США в галузі грамофонної музики журналу «Stereo Review», з яким співпрацював протягом 22 років».

За оригінальність мистецьких рішень у титульних сторінках обох журналів був нагороджений Товариством американських ілюстраторів престижною нагородою „Арт директорс ріворд“.

Протягом 1981–1994 років, ставши одним з найбільш кваліфікованих фахівців в галузі теорії і практики деревориту, Борис Пачовський читав лекції на цю тематику в «Institut for Arian Studiens».

Борис Пачовський, як і його мати Неоніла (з роду Горницьких), брат Роман і сестра Дзвінка (Марія), похований на Оливній Горі (район Квінз, Нью-Йорк) .

Твори

У ранніх творах Борис Пачовський заявив про себе в широкому діапазоні зацікавлень – олійним та акварельним малярством, різьбою на дереві, об’ємними композиціями в матеріалах гіпсу, дерева і металу. Та вже в той час помітно вирізнялася станкова графіка, виконана у техніках ліногравюри і деревориту, що згодом сформувала творчий образ митця як «одного з найцікавіших і самобутніх репрезентантів українського образотворчого мистецтва другої полови ХХ – початку ХХІ століття» .

Графіка митця при нахилі до абстракціонізму не втрачає сюжетности; його праці експресивні й ефектні у чорній, так і в кольоровій техніці.

«Абстракт» (1954);
«Над озером» (1954);
«Юнак» (1954);
«Червона кімната» (1955);
«Мати» (1955);
«Рибалка» (1956);
«Іспанський каприз» (1956);
«Плач» (1957);
«Молитва» (1957);
«Бандурист» (1957);
«Натюрморт» (1957);
«Харон» (1960);
«Човен» (1960);
«Спокій» (1962);
«Водяні лілії» (1963);
«Черниця» (1963);
«Ангел» (1963);
«Мавка» (1963-64);
«Прометей» (1964);
«Сонце» (1965);

«Журавлі» (1969);
«Кирило і вишиваний змій» (1970);
«Аполлон і Дафна » (1972);
«Буря на Чорному морі» (1972);
«Вівальді» (1972);
«Сама» (1972-73);
«Світанок» (1988);
«Квіт» (1988);
«Червоні жупани» (1997);
«Чорний кіт» (1999);
«Козак Мамай» (1999);
«Червоні маки» (2001);
«Чорний кіт, білий кіт» (2001);
«Павук» (2002);
«Соняшник» (2002);
«Вікно» (2003);
«Хмародер» (2003);
«Струмінь» (2003);
«Рослина» (2003);

Борис Пачовський активно контактував з мистецькими і громадськими інституціями української діаспори в США, оформляв окремі книги, запрошення, плакати, конверти грамофонних платівок. До відомих робіт митця належать його обкладинки та ілюстрації до книг поезій Богдана Бойчука «Час болю», «Вірші для Мехіко», журналу «Бандура», а також обкладинка наукового збірника «Василь Пачовський у контексті історії та культури України», що побачив світ 2001 року в Ужгороді.

Виставки

З 1955 року Борис Пачовський брав активну участь у виставках, організованих Товариством молодих образотворчих митців-українців, а з 1960 року - Об'єднанням митців-українців в Америці. Перша персональна виставка відбулася 1963 року в Українському інституті Америки, на якій експонувалося 27 творів (чорно-білих і кольорових дереворитів). Згодом твори Бориса Пачовського виставлялися на вернісажах різних американських мистецьких товариств.

Примітки

Яців Р. Борис Пачовський... — С. 150.
Титла Б. Пам’яті Бориса Пачовського // Свобода. — 2010. —№ 43. — С. 23. [1]^{[недоступне посилання]}
Яців Р. Борис Пачовський... — С. 151.
Квасецький А. Розсипані перли і розгублені звізди Василя Пачовського ... — С. 304.
Яців Р. Борис Пачовський... — С. 155
Пачовський Борис // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — С. 1965. — .
Яців Р. Борис Пачовський... — С. 154.

Джерела та література

Василь Пачовський у контексті історії та культури України: Наук. збірник / Ужгород. нац. ун-т, конгрес укр. інтелігенції; Редкол.: Б. К. Галас (відп. ред., упоряд.; автор передм.) та ін. — Ужгород: Закарпаття, 2001. — 419 с.
Квасецький А. Розсипані перли і розгублені звізди Василя Пачовського : Нарис // Жуличі. Василь Пачовський : Збірник історико-краєзнавчих і літературно-художніх творів. — Чернівці: Зелена Буковина, 2013. — С. 237—316.
Новоженець Г. Образотворче мистецтво української діаспори 1940-1970 років: поліваріантність художнього досвіду. — Львів: Кальварія, 2015. — 280 с. [2]
Пачовський Роман // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — С. 1965. — ..
Титла Б. Пам’яті Бориса Пачовського // Свобода. — 1964. — № 84. — С. 3. [3].
Яців Р. Борис Пачовський [Текст] / Р. Яців // Дзвін. — 2008. — № 9. — С. 149—155.

[1] Яців Р. Борис Пачовський... — С. 150.

[:0-2] Титла Б. Пам’яті Бориса Пачовського // Свобода. — 2010. —№ 43. — С. 23. [1]^{[недоступне посилання]}

[3] Яців Р. Борис Пачовський... — С. 151.

[4] Квасецький А. Розсипані перли і розгублені звізди Василя Пачовського ... — С. 304.

[5] Яців Р. Борис Пачовський... — С. 155

[6] Пачовський Борис // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — С. 1965. — .

[7] Яців Р. Борис Пачовський... — С. 154.