Пацифея маркізька Охоронний статус Під загрозою зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Цар

Пацифея маркізька

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Монархові (Monarchidae)
Рід:	Пацифея (Pomarea)
Вид:	Пацифея маркізька

Біноміальна назва

Pomarea mendozae
(Hartlaub, 1854)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Monarcha mendozae

Посилання

Вікісховище:	Pomarea mendozae
Віківиди:	Pomarea mendozae
ITIS:	562387
МСОП:	22734320
NCBI:	237971

Пацифе́я маркізька (Pomarea mendozae) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Ендемік Французької Полінезії.

Опис

Довжина птаха становить 17 см. Самці мають повністю чорне, блискуче забарвлення, дзьоб у них світло-блакитний. У самиць голова чорна, решта тіла переважно біла, на хвості чорні смуги, кінчик хвоста рожевий або охристий. Молоді птахи мають рудувато-коричневе забарвлення.

Підвиди

Виділяють два підвиди, включно з одним вимерлим:

†P. m. mendozae (Hartlaub, 1854) — острови ^[en] і ^[en];
P. m. motanensis Murphy & Mathews, 1928 — острів ^[en].

Атолові і полінезійські пацифеї раніше вважалися підвидами маркізької пацифеї, однак у 2012 році були визнані окремими видами.

Поширення і екологія

Маркізькі пацифеї раніше мешкали на трьох островах в архіпелазі Маркізьких островів, однак наразі залишилися лише на Мохо-Тані. Вони живуть в тропічних лісах на берегах річок та у вторинних заростях, на мохо-Тані переважно в сухих тропічних лісах Pisonia grandis. Тоді як дорослі птахи віддають перевагу густим тропічним лісам, молоді птахи часто трапляються в сухих чагарникових заростях. Живляться комахами.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. На Хіва-Оа вони були поширеними птахами у 1921-1922 роках, а востаннє спостерігалися у березні 1975 року. Подальші пошуки не дали результатів. На Тахуаті птахи, ймовірно, були доволі поширеними у 1922 році, однак у 1975 і 1990 роках науковці не знайшли їх на острові. Станом на 2000 рік популяція острова Мохо-Тані становила 160-250 дорослих птахів.

Маркізьким пацифеям загрожує знищення природного середовища через надмірний випас овець і пожежі, а також хижацтво з боку здичавілих кішок і, меншою мірою, малих пацюків. Чорні пацюки на Мохо-Тані відсутні.

Примітки

BirdLife International (2016). Pomarea mendozae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 вересня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Alice Cibois, Jean-Claude Thibualt, Eric Pasquet. Biogeography of Eastern Polynesian Monarchs (Pomarea): an endemic genus close to extinction. „Condor”. 106, ss. 837–851, 2004.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 вересня 2022.

Посилання

Robert Cushman Murphy & Gregory M. Mathews. Birds Collected During the Whitney South Sea Expedition. „The American Museum Novitates”. 337, 1928. Nowy Jork: American Museum of Natural History.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Pomarea mendozae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 вересня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[zih-3] Alice Cibois, Jean-Claude Thibualt, Eric Pasquet. Biogeography of Eastern Polynesian Monarchs (Pomarea): an endemic genus close to extinction. „Condor”. 106, ss. 837–851, 2004.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 вересня 2022.