Паффенгольц Костянтин Миколайович (нім. Paffenholz; *5 (17) березня 1893, с. Албінець, Фалештський район Молдавської РСР — †24 вересня 1983, Ленінград) — радянський геолог, академік АН Вірменської РСР (1943), заслужений діяч науки Вірменської РСР і Азербайджанської РСР (1963).
Костянтин Миколайович Паффенгольц | |
---|---|
Константин Николаевич Паффенгольц | |
Народився | 5 (17) березня 1893 Албінецул-Векі, Фалештський район, Молдова |
Помер | 24 вересня 1983 (90 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Діяльність | геолог |
Alma mater | Петроградський гірничий інститут |
Галузь | геологія[1], петрографія і d[1] |
Заклад | d Єреванський державний університет Інститут геологічних наук Національної академії наук Республіки Вірменія |
Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d], професор і академік |
Вчителі | d |
Аспіранти, докторанти | d |
Нагороди | |
Автограф | |
Особ. сторінка | scirus.benran.ru/higeo/view-record.php?tbl=person&id=715 |
Паффенгольц Костянтин Миколайович у Вікісховищі |
Біографія
У 1920 закінчив Петроградський гірничий інститут. З 1919 працював у Геологічному комітеті (з 1939 — ), в 1945-52 рр. — професор Єреванського університету, з 1959 р. в Інституті геологічних наук АН Вірменської РСР.
Основні праці присвячені вивченню регіональної геології, гідрогеології, магматизму, металогенії Малого Кавказу (Вірменії та прилеглих районів Азербайджану і Грузії), а також проблемам альпійської складчастої зони.
Наукова і викладацька робота
У 1913—1916 роках провів геологічне вивчення району Кавказьких Мінеральних Вод і пріельбрусского району.
З 1919 року працював в геологічному комітеті, де під керівництвом А. П. Герасимова проводив магнітометричні дослідження на Кольському півостріві.
У 1923—1941 роках проводить геологічну зйомку Закавказзя і Малого Кавказу (вперше після Г. В. Абіха, який працював на Кавказі в 1854—1876 роках). Розробив для Малого Кавказу загальну стратиграфію вулканогенних відкладень різного віку, обгрунтував вік інтрузівів, що відіграло важливу роль головних рудних родовищ в теоретичних інтрузіях. Закартировував значну частину Кавказу і великі родовища. Займався гідрогеологією річок і озер для зрошення, енергетики та водопостачання. У тектоніці встановив надвиги, що спростувало «глибову» теорію формування Малого Кавказу англійського геолога Ф. Освальда (1906—1914).
Описав геологію і гідрогеологію басейну озера Севан.
У 1932—1933 роках працював у складі Таджицько-Памірської експедиції АН СРСР, де вперше картирував Льодовик Федченко на всьому його протязі — 60 км.
У 1935 році став кандидатом геолого-мінералогічних наук без захисту дисертації.
Делегат 17 сесії Міжнародного геологічного конгресу 1937 року. Керував кавказької експедицією конгресу.
У 1943 році захистив докторську дисертацію і був обраний дійсним членом Академії наук Вірменської РСР.
У 1945 році працював у ВСЕГЕИ, потім повернувся до цієї організації в 1952—1955 роках для редагування геологічних карт Кавказу.
У 1945—1952 роках був професором Єреванського університету, читав курс «Геологія Вірменії».
У 1947 році присвоєно звання «Генеральний директор геологічної служби III рангу», а в 1953 році — «Відмінник геологічної служби Міністерства геології СРСР».
З 1959 року працював в Інституті геологічних наук АН Вірменської РСР. Відрядили в Албанію (1959—1960) для складання геологічної карти цієї країни. C 1963 року консультант інституту.
Основні наукові праці
- Склав геологічну карту Кавказу в масштабі 1:500 000, представлену на 20-й сесії Міжнародного геологічного конгресу в Мехіко (1956).
- Геологический очерк Кавказа, Ер., 1959;
- Очерк магматизма и металлогении Кавказа, Ер., 1970.
- Кавказ — Карпаты — Балканы (Геолого-тектонические параллели), Ер., 1971.
- Геология Армении. (1948).
- Геологический очерк Арагацкого вулканического массива. (1964).
Нагороди
Державна премія СРСР (1950) за монографію «Геологія Вірменії» (1948).
Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін орденами, а також медалями.
Джерела і література
- БСЭ
- Библиография К. Н. Паффенгольца в Информационной системе «История геологии и горного дела».
- Константин Николаевич Паффенгольц. Ереван: Издательство АН Армянской ССР, 1973. 64 с. (АН Армянской ССР. Выдающиеся учёные советской Армении; № 16)
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paffengolc Kostyantin Mikolajovich nim Paffenholz 5 17 bereznya 1893 s Albinec Faleshtskij rajon Moldavskoyi RSR 24 veresnya 1983 Leningrad radyanskij geolog akademik AN Virmenskoyi RSR 1943 zasluzhenij diyach nauki Virmenskoyi RSR i Azerbajdzhanskoyi RSR 1963 Kostyantin Mikolajovich PaffengolcKonstantin Nikolaevich PaffengolcNarodivsya 5 17 bereznya 1893 1893 03 17 Albinecul Veki Faleshtskij rajon MoldovaPomer 24 veresnya 1983 1983 09 24 90 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannya dKrayina SRSRDiyalnist geologAlma mater Petrogradskij girnichij institutGaluz geologiya 1 petrografiya i d 1 Zaklad d Yerevanskij derzhavnij universitet Institut geologichnih nauk Nacionalnoyi akademiyi nauk Respubliki VirmeniyaNaukovij stupin doktor geologo mineralogichnih nauk d profesor i akademikVchiteli dAspiranti doktoranti dNagorodi d 1973 AvtografOsob storinka scirus benran ru higeo view record php tbl person amp id 715 Paffengolc Kostyantin Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaU 1920 zakinchiv Petrogradskij girnichij institut Z 1919 pracyuvav u Geologichnomu komiteti z 1939 v 1945 52 rr profesor Yerevanskogo universitetu z 1959 r v Instituti geologichnih nauk AN Virmenskoyi RSR Osnovni praci prisvyacheni vivchennyu regionalnoyi geologiyi gidrogeologiyi magmatizmu metalogeniyi Malogo Kavkazu Virmeniyi ta prileglih rajoniv Azerbajdzhanu i Gruziyi a takozh problemam alpijskoyi skladchastoyi zoni Naukova i vikladacka robotaU 1913 1916 rokah proviv geologichne vivchennya rajonu Kavkazkih Mineralnih Vod i prielbrusskogo rajonu Z 1919 roku pracyuvav v geologichnomu komiteti de pid kerivnictvom A P Gerasimova provodiv magnitometrichni doslidzhennya na Kolskomu pivostrivi U 1923 1941 rokah provodit geologichnu zjomku Zakavkazzya i Malogo Kavkazu vpershe pislya G V Abiha yakij pracyuvav na Kavkazi v 1854 1876 rokah Rozrobiv dlya Malogo Kavkazu zagalnu stratigrafiyu vulkanogennih vidkladen riznogo viku obgruntuvav vik intruziviv sho vidigralo vazhlivu rol golovnih rudnih rodovish v teoretichnih intruziyah Zakartirovuvav znachnu chastinu Kavkazu i veliki rodovisha Zajmavsya gidrogeologiyeyu richok i ozer dlya zroshennya energetiki ta vodopostachannya U tektonici vstanoviv nadvigi sho sprostuvalo glibovu teoriyu formuvannya Malogo Kavkazu anglijskogo geologa F Osvalda 1906 1914 Opisav geologiyu i gidrogeologiyu basejnu ozera Sevan U 1932 1933 rokah pracyuvav u skladi Tadzhicko Pamirskoyi ekspediciyi AN SRSR de vpershe kartiruvav Lodovik Fedchenko na vsomu jogo protyazi 60 km U 1935 roci stav kandidatom geologo mineralogichnih nauk bez zahistu disertaciyi Delegat 17 sesiyi Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu 1937 roku Keruvav kavkazkoyi ekspediciyeyu kongresu U 1943 roci zahistiv doktorsku disertaciyu i buv obranij dijsnim chlenom Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR U 1945 roci pracyuvav u VSEGEI potim povernuvsya do ciyeyi organizaciyi v 1952 1955 rokah dlya redaguvannya geologichnih kart Kavkazu U 1945 1952 rokah buv profesorom Yerevanskogo universitetu chitav kurs Geologiya Virmeniyi U 1947 roci prisvoyeno zvannya Generalnij direktor geologichnoyi sluzhbi III rangu a v 1953 roci Vidminnik geologichnoyi sluzhbi Ministerstva geologiyi SRSR Z 1959 roku pracyuvav v Instituti geologichnih nauk AN Virmenskoyi RSR Vidryadili v Albaniyu 1959 1960 dlya skladannya geologichnoyi karti ciyeyi krayini C 1963 roku konsultant institutu Osnovni naukovi praciSklav geologichnu kartu Kavkazu v masshtabi 1 500 000 predstavlenu na 20 j sesiyi Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu v Mehiko 1956 Geologicheskij ocherk Kavkaza Er 1959 Ocherk magmatizma i metallogenii Kavkaza Er 1970 Kavkaz Karpaty Balkany Geologo tektonicheskie paralleli Er 1971 Geologiya Armenii 1948 Geologicheskij ocherk Aragackogo vulkanicheskogo massiva 1964 NagorodiDerzhavna premiya SRSR 1950 za monografiyu Geologiya Virmeniyi 1948 Nagorodzhenij 2 ordenami Lenina 2 in ordenami a takozh medalyami Dzherela i literaturaBSE Bibliografiya K N Paffengolca v Informacionnoj sisteme Istoriya geologii i gornogo dela Konstantin Nikolaevich Paffengolc Erevan Izdatelstvo AN Armyanskoj SSR 1973 64 s AN Armyanskoj SSR Vydayushiesya uchyonye sovetskoj Armenii 16 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Czech National Authority Database d Track Q13550863