У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Пасічна Па січна село в Україні у Броварському районі Київської обл

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пасічна.

Па́січна — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Населення становить 754 осіб. Входить до складу Баришівської селищної громади.

село Пасічна
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Броварський район
Громада	Баришівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32060010180027501
Основні дані
Засноване	до 1750
Населення	754
Площа	5,43 км²
Густота населення	138,86 осіб/км²
Поштовий індекс	07500
Телефонний код	+380 4576
Географічні дані
Географічні координати	50°22′46″ пн. ш. 31°18′54″ сх. д. / 50.37944° пн. ш. 31.31500° сх. д. / 50.37944; 31.31500Координати: 50°22′46″ пн. ш. 31°18′54″ сх. д. / 50.37944° пн. ш. 31.31500° сх. д. / 50.37944; 31.31500
Середня висота над рівнем моря	99 м
Водойми	Красилівка


Місцева влада
Адреса ради	07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Центральна, 27
Карта
Пасічна
Пасічна
Мапа

Пасічна у Вікісховищі

Уродженцем села є архітектор Загниборода Олексій Семенович (* 1939).

З історії села

Пасічна належала до Баришівської сотні Переяславського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в селищі Пасічна було 33 хати. Проте за описом Київського намісництва за селищем було чомусь зазначено лише 7 душ, саме селище у власності козаків.

Село Пасічна, ставок на річці Стара Красилівка

Була приписана до Троїцький церкві у Баришівці

Зі скасуванням козацького полкового устрою, село перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва.

Від початку XIX ст. село вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.

Під час колективізації в селі були створені дві сільгоспартілі: «Червона зірка» і «Пахар».

За вцілілими архівними даними в с. Пасічна з 18 квітня 1932 р. по 01 січня 1933 року померло 11 чол, а протягом квітня-червня 1933 року – 104 чол. Загалом же цифра втрат в голодоморні 1932-1933 роки перевищила дві сотні селян, померлих від голоду та викликаних ним захворювань.

У вересні 2014 року з огляду на неадекватну позицію священиків МП щодо російського вторгнення на сході України громада вирішила позбутися їхньої присутності, понад 500 людей ухвалило рішення перейти до УПЦ КП.

27 липня 2022 року в ході дерусифікації було перейменовано 4 вулиці, а саме вул. Пузікова – на вул. Княгині Ольги, вул. Суворова – на вул. Барвінкова, вул. Черняховського – на вул. Івана Сулими, вул. Чкалова – на вул. Героїв України.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 612 осіб, з яких 269 чоловіків та 343 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 749 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	97,08 %
російська	2,65 %
білоруська	0,13 %
польська	0,13 %

Примітки

Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 100, 263
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— — С.54
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

Це незавершена стаття з географії Баришівського району.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).

[2] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 100, 263

[3] Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— — С.54

[населення_1989-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[населення_2001-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[населення_2001_мова-6] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.