Пастух Тарас Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пастух.

Тарас Васильович Пастух (нар. 5 листопада 1971, Ворошиловград, нині Луганськ) — український літературознавець, критик. Доктор філологічних наук (2011). Онук Богдана Пастуха.

Тарас Пастух
Тарас Васильович Пастух
Народився	5 листопада 1971(1971-11-05) (52 роки) Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	літературознавець, критик
Галузь	літературознавство^[1] і літературна критика^[1]
Alma mater	Львівський державний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь	доктор філологічних наук^[d]
Знання мов	українська^[1]
«Роман „Місто“ Валер'яна Підмогильного. Проблеми урбанізму та психологізму» (1999); «Київська школа поетів та її оточення (модерні стильові течії української поезії 1960—90-х років)» (2010); «Мости Олега Лишеги» (2019); «Стратегії мемуарної та мандрівної літератур західноукраїнських письменників другої половини ХІХ — першої половини ХХ століття» (2020, співавтор). Уклав літературно-художні видання, серед яких твори Олега Лишеги: «Старе золото: есеї» (2015), «Розлоге дерево: поезії» (2020), «Високі жовті квіти: проза» (2021). Нагороди стипендіат програми Фулбрайта (м. Тампа, США, 2008—2009); премія імені Михайла Возняка (2011); премія імені Олександра Білецького (2014). Джерела Пастух Тарас Васильович / Н. М. Філоненко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. Czech National Authority Database d:Track:Q13550863