Парізі́на Малате́ста (італ. Parisina Malatesta; 1404 — 21 травня 1425) — італійська шляхтянка, маркіза-консорт феррарська (1418—1425). Представниця Малатестівського дому. Народилася в Чезені, Італія. Донька чезенського сеньйора і . 1418 року одружилася із феррарським маркізом Нікколо III д'Есте, який був старший за неї майже на 20 років. Народила йому Джіневру. 1424 року вчинила перелюб зі своїм пасинком-однолітком Уго д'Есте. Ув'язнена разом із ним за наказом чоловіка. Страчена у Феррарі через відрубання голови. Похована у Феррарській церкві святого Франциска. Її трагічна історія лягла в основу багатьох європейських творів літератури, музики та образотворчого мистецтва.
Парізіна Малатеста італ. Parisina Malatesta | ||
| ||
---|---|---|
1418 — 21 травня 1425 | ||
Народження: | 1404 Чезаре, Італія | |
Смерть: | 21 травня 1425 Феррара, Італія | |
Причина смерті: | обезголовлення | |
Поховання: | Церква святого Франциска | |
Рід: | Малатести | |
Батько: | Адреа Малатеста | |
Мати: | Лукреція Орделаффі | |
Шлюб: | Нікколо III д'Есте | |
Діти: | Джіневра | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
Біографія
Молодість
Парізіна Малатеста народилася у вересні-жовтні 1404 року в Чезені. Її батьком був Андреа, званий Малатеста; матір'ю — Лукреція Орделаффі, донька Франческо Орделаффі.
Хрещеним іменем дівчинки було Лаура. Але як зазначають судові документи, родичі та близькі друзі називали її за прізвиськом «Паріджіна» (італ. la Parigina, «Вишукана»), за красу, граціозність і смак. У пізніших авторів і поетів це прізвисько перетворилося на «Парізіна» (італ. Parisina).
За кілька тижнів після народження Парізіна втратила матір. 19 жовтня 1404 року її отруїли в Форлі свої ж родичі з дому Орделаффі, за те що вона разом із чоловіком намагалася вигнати з міста Орделаффі й передати його Малетестам.
20 вересня 1416 року помер батько Парізіни. Дівчину відправили в Ріміні, до її дядька , де вона виросла під наглядом його дружини .
У юності Парізіна вивчала латину і французьку, риторику, літературу та етикет. Дівчину привчили до тогочасної куртуазії: читання бретонських романів (особливо про Трістана), верхової їзди, полювання, соколиних ловів, співів, гри на арфи, ігор в карти, а також замовляння невеликих творів образотворчого і ювелірного мистецтва.
Шлюб
У 1417—1418 роках відбулися переговори між Малатестами та Есте про шлюбний союз 13-річної Парізіни та 35-річного овдовілого ферррського маркіза Нікколо III д'Есте. Вони проходили за посередництва венеційської дипломатії, яка сподівалася на зміцнення політичного альянсу між Ріміні та Феррарою. Попередні вигідні шлюби між членами двох сімей також сприяли цьому союзу.
27 лютого 1418 року Малатести й Есте поспішно підписали шлюбні договори. У квітні того ж року вони відгуляли весілля Парізіни та Нікколо III у Равенні, при дворі полентських сеньйорів. Хоча Феррара була столицею володінь Есте, там були рецидиви чуми, тому публічних святкувань з нагоди шлюбу не проводили.
У Феррарі молодицю Парізіну чекав неприємний сюрприз: Нікколо III мав багато коханок і бастардів. Особливо вирізнялася його фаворитка Стелла де Толомей, матір його позашлюбних синів — Уго, Леонелло і Борсо. Вони сприймали Парізіну як потенційну загрозу, бо вона могла народити законнонароджених нащадків маркіза і позбавити їх батькового спадку.
Згідно зі свідченнями документів, Парізіна енергійно і старанно займалася справами Естенського дому на посаді маркізи Феррарської. Її апартаменти розташовувалися у старовинному палаці маркіза, на першому поверсі вежі Рігобелло — просторому та зручному житлі з невеликою залою для читання і гри на арфі.
25 березня 1419 року Парізіна народила від Нікколо III двох близнючок — Джіневру і , яким, однак не судилося щасливе майбутнє. 24 травня 1421 року вона нарешті дарувала чоловікові сина , законного спадкоємця Феррари, який помер вже наступного літа від хвороби.
Перелюб і страта
Парізіна мала складні стосунки зі своїм однолітком Уго д'Есте, первістком маркіза. На початку їхнього знайомства хлопець ненавидів мачуху і цю ненависть підігрівала його матір Стелла. Але згодом, завдяки доброті Парізіни та особистому втручанню маркіза-батька, він був змушений змінити ставлення.
У травні 1424 року, щоб покласти край цій абсурдній злобі, Парізіна змусила Уго супроводжувати його до Равенни на відпочинок полентських сеньйорів, де вони провели місяць. Між двома молодими людьми, обома на порозі двадцяти років, розквітла необачна пристрасть, яка привела їх до шибениці.
Коханці зустрічалися протягом року як у Феррарі, так і на заміських маєтках, але служанка Парізіни донесла на них маркізу Нікколо ІІІ. Аби перевірити правдивість доносу, маркіз разом зі свідком провів слідчий експеримент: він розмістився в приміщені над кімнатою Парізіни та побачив коханців через дірку в підлозі.
У ніч з 20 на 21 травня 1425 року Нікколо ІІІ арештував дружину і сина. Їх помістили в окремі камери у підвалі вежі Маркезана Феррарського замку. Каяття Уго і зверення Парізани до Ферраської урядової ради, до сеньйора Угуччоне Контрарі та Альберто даль Сале, його міністрів і друзів, результату не дали.
У ніч 21 травня 1425 року двоє закоханих були обезголовлені за наказом Нікколо ІІІ, разом зі своїм звідником Альдобрандіно Рангоні. Їх поспішно поховали на світанку 22 числа в саду Феррарської церкви святого Франциска, біля дзвіниці.
Сім'я
- Батько: Адреа Малатеста
- Мати: Лукреція Орделаффі
- Чоловік: Нікколо III д'Есте (1383—1441), маркіз феррарський, моденський і реджоський (1393—1441).
- Джіневра д'Есте (1419—1440) ∞ , сеньйор рімінський.
- Коханець: Уго д'Есте (1405—1425)
В культурі
- «Покарання — не помста» (ісп. El castigo sin venganza, 1631), трагедія Лопе де Веги [1].
- «Парізіна» (1816), поема Байрона.
- «Парізіна» (1833), опера Доніцетті.
- «Парізіна» (1835), трагедія Антоніо Сомми.
- «Парізіна» (1913), трагедія П'єтро Масканьї
Образотворче мистцтво
- Вирок Уго і Парізіні
, 1836 - Сон Парізіни
Браун, 1842 - Парізіна
Бейкер, 1842 - Парізіна
, 1854 - Сон Парізіни
Гастальді, до 1889 - Парізіна й Уго
буклет ХІХ ст. - Парізіна й Уго
буклет ХІХ ст. - Декорації опери «Парізіна»
- Костюми вистави «Парізіна»
- В'язниця Парізіни
Бальоні, 1926
Примітки
- Iotti, Roberta. Malatesta, Laura detta Parisina // Dizionario biografico degli italiani, vol. 68, 2007.
- Dean 1988, p. 27.
Бібліографія
Монографії
- Petrucci, Giuseppe. Ugo d'Este e Parisina Malatesta. Ferrara: Taddei-Soati, 1903.
- Lazzari, Alfonso. Ugo e Parisina nella realtà storica. Firenze, Rassegna Nazionale, 1915.
- Dean, T. Land and Power in Late Medieval Ferrara: The Rule of the Este 1350—1450. Cambridge University Press, 1988.
Довідники
- Iotti, Roberta. Malatesta, Laura detta Parisina [2] // Dizionario biografico degli italiani, vol. 68, 2007.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парізіна Малатеста
Cawley, Charles, Modena, Ferrara, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parizi na Malate sta ital Parisina Malatesta 1404 1404 21 travnya 1425 italijska shlyahtyanka markiza konsort ferrarska 1418 1425 Predstavnicya Malatestivskogo domu Narodilasya v Chezeni Italiya Donka chezenskogo senjora i 1418 roku odruzhilasya iz ferrarskim markizom Nikkolo III d Este yakij buv starshij za neyi majzhe na 20 rokiv Narodila jomu Dzhinevru 1424 roku vchinila perelyub zi svoyim pasinkom odnolitkom Ugo d Este Uv yaznena razom iz nim za nakazom cholovika Strachena u Ferrari cherez vidrubannya golovi Pohovana u Ferrarskij cerkvi svyatogo Franciska Yiyi tragichna istoriya lyagla v osnovu bagatoh yevropejskih tvoriv literaturi muziki ta obrazotvorchogo mistectva Parizina Malatesta ital Parisina Malatesta Markiza konsort Ferrarska 1418 21 travnya 1425 Narodzhennya 1404 Chezare ItaliyaSmert 21 travnya 1425 Ferrara ItaliyaPrichina smerti obezgolovlennyaPohovannya Cerkva svyatogo FranciskaRid MalatestiBatko Adrea MalatestaMati Lukreciya OrdelaffiShlyub Nikkolo III d EsteDiti Dzhinevra Mediafajli b u VikishovishiImenaLa ura Malate sta ital Laura Malatesta spravzhnye im ya Parizi na Malate sta ital Parisina Malatesta prizhittyeve prizvisko Fedra Ferrarska ital Fedra di Ferrara posmertne prizvisko za zrazkom davnogreckoyi Fedri BiografiyaMolodist Parizina Malatesta narodilasya u veresni zhovtni 1404 roku v Chezeni Yiyi batkom buv Andrea zvanij Malatesta matir yu Lukreciya Ordelaffi donka Franchesko Ordelaffi Hreshenim imenem divchinki bulo Laura Ale yak zaznachayut sudovi dokumenti rodichi ta blizki druzi nazivali yiyi za prizviskom Paridzhina ital la Parigina Vishukana za krasu gracioznist i smak U piznishih avtoriv i poetiv ce prizvisko peretvorilosya na Parizina ital Parisina Za kilka tizhniv pislya narodzhennya Parizina vtratila matir 19 zhovtnya 1404 roku yiyi otruyili v Forli svoyi zh rodichi z domu Ordelaffi za te sho vona razom iz cholovikom namagalasya vignati z mista Ordelaffi j peredati jogo Maletestam 20 veresnya 1416 roku pomer batko Parizini Divchinu vidpravili v Rimini do yiyi dyadka de vona virosla pid naglyadom jogo druzhini U yunosti Parizina vivchala latinu i francuzku ritoriku literaturu ta etiket Divchinu privchili do togochasnoyi kurtuaziyi chitannya bretonskih romaniv osoblivo pro Tristana verhovoyi yizdi polyuvannya sokolinih loviv spiviv gri na arfi igor v karti a takozh zamovlyannya nevelikih tvoriv obrazotvorchogo i yuvelirnogo mistectva Shlyub Ferrarskij markiz Nikkolo III cholovik Parizini 1437 U 1417 1418 rokah vidbulisya peregovori mizh Malatestami ta Este pro shlyubnij soyuz 13 richnoyi Parizini ta 35 richnogo ovdovilogo ferrrskogo markiza Nikkolo III d Este Voni prohodili za poserednictva venecijskoyi diplomatiyi yaka spodivalasya na zmicnennya politichnogo alyansu mizh Rimini ta Ferraroyu Poperedni vigidni shlyubi mizh chlenami dvoh simej takozh spriyali comu soyuzu 27 lyutogo 1418 roku Malatesti j Este pospishno pidpisali shlyubni dogovori U kvitni togo zh roku voni vidgulyali vesillya Parizini ta Nikkolo III u Ravenni pri dvori polentskih senjoriv Hocha Ferrara bula stoliceyu volodin Este tam buli recidivi chumi tomu publichnih svyatkuvan z nagodi shlyubu ne provodili U Ferrari molodicyu Parizinu chekav nepriyemnij syurpriz Nikkolo III mav bagato kohanok i bastardiv Osoblivo viriznyalasya jogo favoritka Stella de Tolomej matir jogo pozashlyubnih siniv Ugo Leonello i Borso Voni sprijmali Parizinu yak potencijnu zagrozu bo vona mogla naroditi zakonnonarodzhenih nashadkiv markiza i pozbaviti yih batkovogo spadku Zgidno zi svidchennyami dokumentiv Parizina energijno i staranno zajmalasya spravami Estenskogo domu na posadi markizi Ferrarskoyi Yiyi apartamenti roztashovuvalisya u starovinnomu palaci markiza na pershomu poversi vezhi Rigobello prostoromu ta zruchnomu zhitli z nevelikoyu zaloyu dlya chitannya i gri na arfi 25 bereznya 1419 roku Parizina narodila vid Nikkolo III dvoh bliznyuchok Dzhinevru i yakim odnak ne sudilosya shaslive majbutnye 24 travnya 1421 roku vona nareshti daruvala cholovikovi sina zakonnogo spadkoyemcya Ferrari yakij pomer vzhe nastupnogo lita vid hvorobi Perelyub i strata Zasudzhennya Ugo i Parizini Domenikini 1836 Parizina mala skladni stosunki zi svoyim odnolitkom Ugo d Este pervistkom markiza Na pochatku yihnogo znajomstva hlopec nenavidiv machuhu i cyu nenavist pidigrivala jogo matir Stella Ale zgodom zavdyaki dobroti Parizini ta osobistomu vtruchannyu markiza batka vin buv zmushenij zminiti stavlennya U travni 1424 roku shob poklasti kraj cij absurdnij zlobi Parizina zmusila Ugo suprovodzhuvati jogo do Ravenni na vidpochinok polentskih senjoriv de voni proveli misyac Mizh dvoma molodimi lyudmi oboma na porozi dvadcyati rokiv rozkvitla neobachna pristrast yaka privela yih do shibenici Kohanci zustrichalisya protyagom roku yak u Ferrari tak i na zamiskih mayetkah ale sluzhanka Parizini donesla na nih markizu Nikkolo III Abi pereviriti pravdivist donosu markiz razom zi svidkom proviv slidchij eksperiment vin rozmistivsya v primisheni nad kimnatoyu Parizini ta pobachiv kohanciv cherez dirku v pidlozi U nich z 20 na 21 travnya 1425 roku Nikkolo III areshtuvav druzhinu i sina Yih pomistili v okremi kameri u pidvali vezhi Markezana Ferrarskogo zamku Kayattya Ugo i zverennya Parizani do Ferraskoyi uryadovoyi radi do senjora Uguchchone Kontrari ta Alberto dal Sale jogo ministriv i druziv rezultatu ne dali U nich 21 travnya 1425 roku dvoye zakohanih buli obezgolovleni za nakazom Nikkolo III razom zi svoyim zvidnikom Aldobrandino Rangoni Yih pospishno pohovali na svitanku 22 chisla v sadu Ferrarskoyi cerkvi svyatogo Franciska bilya dzvinici Sim yaDokladnishe Malatesti Batko Adrea Malatesta Mati Lukreciya Ordelaffi Cholovik Nikkolo III d Este 1383 1441 markiz ferrarskij modenskij i redzhoskij 1393 1441 Dzhinevra d Este 1419 1440 senjor riminskij Kohanec Ugo d Este 1405 1425 V kulturi Pokarannya ne pomsta isp El castigo sin venganza 1631 tragediya Lope de Vegi 1 Parizina 1816 poema Bajrona Parizina 1833 opera Donicetti Parizina 1835 tragediya Antonio Sommi Parizina 1913 tragediya P yetro Maskanyi Obrazotvorche mistctvo Virok Ugo i Parizini 1836 Son Parizini Braun 1842 Parizina Bejker 1842 Parizina 1854 Son Parizini Gastaldi do 1889 Parizina j Ugo buklet HIH st Parizina j Ugo buklet HIH st Dekoraciyi operi Parizina Kostyumi vistavi Parizina V yaznicya Parizini Baloni 1926PrimitkiIotti Roberta Malatesta Laura detta Parisina Dizionario biografico degli italiani vol 68 2007 Dean 1988 p 27 BibliografiyaMonografiyi Petrucci Giuseppe Ugo d Este e Parisina Malatesta Ferrara Taddei Soati 1903 Lazzari Alfonso Ugo e Parisina nella realta storica Firenze Rassegna Nazionale 1915 Dean T Land and Power in Late Medieval Ferrara The Rule of the Este 1350 1450 Cambridge University Press 1988 Dovidniki Iotti Roberta Malatesta Laura detta Parisina 2 Dizionario biografico degli italiani vol 68 2007 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Parizina Malatesta Cawley Charles Modena Ferrara Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy