Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Партизанки (фр. Les Guérillères) — науково-фантастичний роман 1969 року французької письменниці Монік Віттіг, що вважається революційним та суперечливим джерелом для діячок лесбійського фемінізму.
| Партизани | ||||
|---|---|---|---|---|
| Les Guérillères | ||||
 | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Монік Віттіг | |||
| Мова | французька | |||
| Опубліковано | 1969 | |||
| Країна |  Франція | |||
| Видавництво | Мінюї | |||
| | ||||
Сюжет
Події розгортають у далекому майбутньому, що постав після завершення тотальної війни. Розповідається про плем'я вояків-жінок, що живе у невизначеній, далекій країні. Імена жінок-вояків наведені на 29 сторінках тексту та мають натяк на східне та західне походження. Ведуть родовід від Пентесілеї, Боудіки, Іпполіти.
Вони живуть в укріплених таборах. Їхня радість полягає у жіночому спілкуванні. Вони плавають разом, розповідають історії, грають у примітивні ігри, читають, вивчають своє походження, пишуть про себе та готуються до війни проти ворога — чоловіка.
Поклоняються богині сонця, колу, вульві. Під час своїх обрядів обмазують тіло, співають священні пісні, п'ють вино, вживають наркотики, а потім кохаються одна з одною. Одним з ритуалів є привселюдне сечовипускання.
Для їжі вони вбивають тварин. Ці жінки-воїни мають расово-сексуальну ідентичність, визнану та закріплену у їхніх міфах та історії, поезії та релігії, які є фактично переробленими біблійними оповідями, античними міфами та європейськими казками, але в них жінка відіграє провідну роль.
Воюють з чоловіками, використовуючи ножі, рушниці, кулемети, ракетні установки. З середини роману все більше уваги приділяється війнам жінок проти панування чоловіків. Ця війна зрештою завершується перемогою. Проте пропонують чоловікам другий шанс, можливість взяти участь у створенні нового суспільства, де не буде різниці між статями, де кожен є рівною особистістю.
Критика
Роман розглядають щось середнє між сучасним епосом про жінок та сатирою на суспільство, де є пригноблені жінки. Є своєрідна алюзія на підкорення колонізаторами тубільців, де в ролі перших виступають чоловіки, а других — жінки. Ідеї, закладені в романі, якоюсь мірою відображають думки американської психологині Карен Горні[].
Низка дослідників також розглядають цей роман як феміністичне перероблення епосів Гомера «Іліада» та «Одіссея». Інші розглядають його як оспівування войовничої феміністської автономії. Також вважається, що авторка зображує війну не між жінками та чоловіками, а з бінарною західною логікою, яка робить чоловіків і жінок включеними до зобов'язального та примусового гетеросексуального контракту.
Вплив
Цей роман вважається фундаментом подій французького фемінізму, а саме галузі теорій та філософських досліджень жінок та про жінок, що з'явились у 1970-х та до 1990-х років.
Примітки
- Martin, Douglas (12 січня 2003). Monique Wittig, 67, Feminist Writer, Dies. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 10 лютого 2023.
- Beauman, Sally (10 жовтня 1971). Women without men, except to kill for fun and survival. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 10 лютого 2023.
- OUPblog (13 березня 2013). Responding to Homer: women's voices. OUPblog (англ.). Процитовано 10 лютого 2023.
Джерела
- Beauman, Sally (10 October 1971). «Women without men, except to kill for fun and survival». New York Times Review of Books
- " Quelques remarques sur Les Guerrières " par son autrice, dernier chapitre de La Pensée straight, Balland, coll. " Modernes ", 2001, 157 p. ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Partizanki fr Les Guerilleres naukovo fantastichnij roman 1969 roku francuzkoyi pismennici Monik Vittig sho vvazhayetsya revolyucijnim ta superechlivim dzherelom dlya diyachok lesbijskogo feminizmu PartizaniLes GuerilleresObkladinka knigi Zhanrnaukova fantastikaFormaromanAvtorMonik VittigMovafrancuzkaOpublikovano1969Krayina FranciyaVidavnictvoMinyuyiSyuzhetPodiyi rozgortayut u dalekomu majbutnomu sho postav pislya zavershennya totalnoyi vijni Rozpovidayetsya pro plem ya voyakiv zhinok sho zhive u neviznachenij dalekij krayini Imena zhinok voyakiv navedeni na 29 storinkah tekstu ta mayut natyak na shidne ta zahidne pohodzhennya Vedut rodovid vid Pentesileyi Boudiki Ippoliti Voni zhivut v ukriplenih taborah Yihnya radist polyagaye u zhinochomu spilkuvanni Voni plavayut razom rozpovidayut istoriyi grayut u primitivni igri chitayut vivchayut svoye pohodzhennya pishut pro sebe ta gotuyutsya do vijni proti voroga cholovika Poklonyayutsya bogini soncya kolu vulvi Pid chas svoyih obryadiv obmazuyut tilo spivayut svyashenni pisni p yut vino vzhivayut narkotiki a potim kohayutsya odna z odnoyu Odnim z ritualiv ye privselyudne sechovipuskannya Dlya yizhi voni vbivayut tvarin Ci zhinki voyini mayut rasovo seksualnu identichnist viznanu ta zakriplenu u yihnih mifah ta istoriyi poeziyi ta religiyi yaki ye faktichno pereroblenimi biblijnimi opovidyami antichnimi mifami ta yevropejskimi kazkami ale v nih zhinka vidigraye providnu rol Voyuyut z cholovikami vikoristovuyuchi nozhi rushnici kulemeti raketni ustanovki Z seredini romanu vse bilshe uvagi pridilyayetsya vijnam zhinok proti panuvannya cholovikiv Cya vijna zreshtoyu zavershuyetsya peremogoyu Prote proponuyut cholovikam drugij shans mozhlivist vzyati uchast u stvorenni novogo suspilstva de ne bude riznici mizh statyami de kozhen ye rivnoyu osobististyu KritikaRoman rozglyadayut shos serednye mizh suchasnim eposom pro zhinok ta satiroyu na suspilstvo de ye prignobleni zhinki Ye svoyeridna alyuziya na pidkorennya kolonizatorami tubilciv de v roli pershih vistupayut choloviki a drugih zhinki Ideyi zakladeni v romani yakoyus miroyu vidobrazhayut dumki amerikanskoyi psihologini Karen Gorni dzherelo Nizka doslidnikiv takozh rozglyadayut cej roman yak feministichne pereroblennya eposiv Gomera Iliada ta Odisseya Inshi rozglyadayut jogo yak ospivuvannya vojovnichoyi feministskoyi avtonomiyi Takozh vvazhayetsya sho avtorka zobrazhuye vijnu ne mizh zhinkami ta cholovikami a z binarnoyu zahidnoyu logikoyu yaka robit cholovikiv i zhinok vklyuchenimi do zobov yazalnogo ta primusovogo geteroseksualnogo kontraktu VplivCej roman vvazhayetsya fundamentom podij francuzkogo feminizmu a same galuzi teorij ta filosofskih doslidzhen zhinok ta pro zhinok sho z yavilis u 1970 h ta do 1990 h rokiv PrimitkiMartin Douglas 12 sichnya 2003 Monique Wittig 67 Feminist Writer Dies The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 10 lyutogo 2023 Beauman Sally 10 zhovtnya 1971 Women without men except to kill for fun and survival The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 10 lyutogo 2023 OUPblog 13 bereznya 2013 Responding to Homer women s voices OUPblog angl Procitovano 10 lyutogo 2023 DzherelaBeauman Sally 10 October 1971 Women without men except to kill for fun and survival New York Times Review of Books Quelques remarques sur Les Guerrieres par son autrice dernier chapitre de La Pensee straight Balland coll Modernes 2001 157 p ISBN 978 2 7158 1264 2