Парта ч пол partacz від лат parte paternitatis той що не належить до цеху позацеховий ремісник Через те що у середньовіч

Парта́ч (пол. partacz, від лат. parte paternitatis — «той, що не належить до цеху») — позацеховий ремісник. Через те, що у середньовіччі у європейських містах офіційним визнанням професіоналізму була належність до цеху, люди, які займалися ремеслом і не належали до цеху вважалися ремісниками «другого сорту». Тому слово «партач» набуло зневажливого, негативного відтінку — «людина, яка робить, виконує що-небудь невміло або неохайно, недбало»; від нього також утворене дієслово «партачити». Цехові ремісники були зацікавлені у псуванні ділової репутації партачів.

Див. також

Партачне

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
Партач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Партачити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

Партач // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1301. — 1000 екз.

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .

[2] Партач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Партачити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.