Парламентські вибори в Норвегії відбулися 11 вересня 2017 року. На них було обрано 169 депутатів Стортингу.
‹ 2013 › | ||||
Парламентські вибори в Норвегії 2017 169 місць Стортінґу | ||||
11 вересня 2017 | ||||
Лідер | Йонас Гар Стьоре | Ерна Сульберг | Сів Йенсен | |
Попередні вибори | 55 місць, 30,8% | 48 місць, 26,8 % | 29 місць, 16,3% | |
Виграно місць | 49 | 45 | 27 | |
Зміна місць | ▼6 | ▼3 | ▼2 | |
Відсоток | 27,4 % | 25,1 % | 15,3 % | |
Зміна % голосів | ▼3,4 % | ▼1,7 % | ▼1 % | |
Лідер | Трюгве Слагсвольд Ведум | Аудун Люсбаккен | Тріне Скай Гранде | |
Попередні вибори | 10місць, 5,5 % | 7 місць, 4,1% | 9 місць, 5,2% | |
Виграно місць | 19 | 11 | 8 | |
Зміна місць | ▲9 | ▲4 | ▼1 | |
Відсоток | 10,3 % | 11 % | 4,3 % | |
Зміна відсотка голосів | ▲4,8 % | ▲6,9 % | ▼0,9 % | |
Лідер | Кнут Арільд Харейд | |||
Округ лідера | 0 | |||
Попередні вибори | 10 місць, 5,6% | |||
Виграно місць | 8 | |||
Зміна місць | ▼2 | |||
Відсоток | 4,2 % | |||
Зміна відсотка голосів | ▼1,4 % | |||
За підсумками виборів не соціалістичні партії вибороли 88 місць, зберігши більшість у парламенті, що дозволило чинному кабінету Прем'єр-міністра Ерни Сольберг залишитися при владі. Ядро коаліції як і раніше, склали фракції Консервативної партії і Партії прогресу, до яких долучилися Ліберальна партія Норвегії та Християнсько-демократична партія. Три найбільші лівоцентристські партії здобули 79 місць. Партія зелених змогла зберегти своє єдине місце у Стортингу, у той час як Партія «Червоні» зуміла вперше пройти до законодавчого органу.
Попередні вибори
На дату проведення виборів 2017 року, попередні парламентські вибори мали місце 9 вересня 2013 року. Вони зафіксували перемогу Консервативної партії і її союзників із числа правих партій. Консерватори разом із Партією прогресу сформували двопартійну правлячу коаліцію, призначивши Ерну Сольберг Прем'єр-міністром Норвегії. Вони отримали підтримку із боку центристських партій: Ліберальної та Християнсько-демократичної.
Виборча система
Вибори проводяться за пропорційною системою партійних списків у дев'ятнадцяти багатомандатних округах, по одному на кожне графство країни (фюльке).
Число депутатів, які мають бути обрані, відрізняється у різних округах і складає від 4 до 19. Для визначення кількості депутатів від кожного багатомандатного округу використовується формула, що враховує два фактори: площа території і чисельність населення. За кожного постійного мешканця нараховується один бал, іще 1,8 баллів додається за кожен квадратний кілометр.
150 місць парламенту зі 169-ти розподіляються за результатами голосування у кожному окремому окрузі незалежно від результатів у інших округах. 19 місць, що залишилися, розподіляються за допомогою методу дільників за видозміненою залежно від частки партії у загальнонаціональному голосуванні.
Основна система у Норвегії надає певну перевагу малонаселеним сільським територіям, оскільки площа прямо впливає на кількість мандатів. У такому випадку додаткова методика розподілення сприяє згладженню впливу цього чинника.
Дата
Згідно з Конституцією Норвегії, парламентські вибори проводяться один раз на чотири роки. Парламент Норвегії не може бути розпущено до закінчення зазначеного чотирирічного терміну, що є характерною рисою норвезької правової системи.
22 квітня 2016 року уряд оголосив, що майбутні вибори пройдуть у понеділок, 11 вересня 2017 року.
Партії-учасники
Усі вісім партій, які завоювали місця у парламенті за результатами виборів 2013 року, взяли участь і у виборах 2017 року.
- Робітнича партія протягом 2013—2017 років мала найбільше число місць у парламенті (55). Самі лейбористи описують себе як соціал-демократичну лівоцентритську партію. Головою партії виступав колишній міністр закордонних справ Йонас Гар Стере.
- Консервативна партія є найбільшою партією діючого уряду. Під керівництвом свого лідера Ерни Сольберг партія здобула 48 місць у 2013 році. Вважається поміркованою правоцентристською партією, офіційно дотримуються ліберально-консервативної ідеології.
- Партія прогресу дотримується класичної ліберальної та ліберально-консервативної ідеології. Деякі дослідники описують її як праву популістську партію[6][7], що у самій партії заперечують. Лідером партії є Сів Єнсен.
- Християнсько-демократична партія базується на християнських демократичних цінностях. Лідер Кнут Арільд Гарейде.
- Центристська партія виступала молодшим партнером по коаліції протягом 2005—2013 років. Під керівництвом Трюгве Слагсвольда Ведума здобула 10 місць на виборах 2013 року. Переважно аграрна партія із елементами консерватизму і лібералізму.
- Ліберальна партія Тріне Скай Гранде стоїть на позиціях соціал-лібералізму. Центристська партія. Тісно співпрацію із Християнсько-демократичною партією.
- Соціалістична ліва партія є однією із найменших парламентських партій Норвегії. На вибори 2013 року ішла як частина Червоно-Зеленої коаліції. Відстоює ідеї демократичного соціалізму та енвайронменталізму. З 2012 року партію очолює Одун Лісбаккен.
- Партія зелених за результатами виборів 2013 року мала єдине місце у парламенті від Осло. Не має офіційного лідера, проте де-факто основними політиками партії є Уне Айне Бастгольм і Расмус Хенссон. Відкидає поділ на лівих і правих, виступає за захист довкілля.
«Червоні» під керівництвом Бйорнара Мокснеса не були представлені у парламенті 2013—2017 років. Партія офційно підтримує комуністичні ідеї. Є правонаступником , який мав одне місце у парламенті за результатами виборів 1993 року.
Результати виборів
Партія | Голоси | Місця | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
# | % | ± | # | ± | |||||
Робітнича партія | 800,949 | 27.4 | -3.4 | 49 | -6 | ||||
Консервативна партія | 732,897 | 25.0 | -1.8 | 45 | -3 | ||||
Партія прогресу | 444,683 | 15.2 | -1.1 | 27 | -2 | ||||
Центристська партія | 302,017 | 10.3 | +4.8 | 19 | +9 | ||||
Соціалістична ліва партія | 176,222 | 6.0 | +1.9 | 11 | +4 | ||||
Ліберальна партія | 127,911 | 4.4 | -0.8 | 8 | -1 | ||||
Християнсько-демократична партія | 122,797 | 4.2 | -1.4 | 8 | -2 | ||||
Партія зелених | 94,788 | 3.2 | +0.4 | 1 | 0 | ||||
«Червоні» | 70,522 | 2.4 | +1.3 | 1 | +1 | ||||
Інші партії, які не пройшли до парламенту | 1,8 | 0 | +0 | ||||||
Всього | 2,945,352 | 100.0 | - | 169 | ±0 | ||||
Пусті та недійсні бюлетені | 23,681 | 0.8 | +0.2 | - | - | ||||
Зареєстровано виборців/ Явка | 3,765,245 | 78.2 | −0.1 | - | - | ||||
Джерело: |
Примітки
- . Ba.no. 30 вересня 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 11 вересня 2019.
- . Dagbladet. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 11 вересня 2019.
- Rødgrønt flertall uansett valgordning. Aftenposten (Norwegian) . 28 вересня 2009.
- moderniseringsdepartementet, Kommunal- og (22 квітня 2016). . Regjeringen.no. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 11 вересня 2019.
- . Hoyre.no. 25 листопада 2008. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 14 травня 2015.
- Allern, 2010, с. 26: "The Norwegian Progress Party is...traditionally characterised as a borderline case of the extreme or radical right (Ignazi 1992: 13–15; Kitschelt 1995: 121; Ignazi 2003: 157), and Mudde (2007:19) characterises FrP as a non-radical populist party"; see also: p.212.
- Widfeldt, 2014, с. 83: "The academic literature is not unanimous in classifying FrP as an extreme right party. Cas Mudde, in his book from 2007, argues that FrP does not belong to the populist radical right family... Instead, he classifies FrP as a "neoliberal populist party". Other writers, however, do place FrP in the same category...even if they in some cases do so with qualifications"; see also: p.16.
- «Forskere: Frp er høyrepopulistisk» [ 20 вересня 2017 у Wayback Machine.], Verdens Gang (NTB), 14.09.2013. «- Ja, de er høyrepopulister. Men sammenlignet med andre slike partier i Europa er de en moderat utgave og har sterkere innslag av liberalkonservative strømninger, sier Jupskås.» («Yes, they are right-wing populists. But compared to similar parties in Europe, they are a moderate version, and have stronger elements of liberal-conservative currents, Jupskås (Anders Ravik Jupskås, lecturer Department of Political Science, University of Oslo) says.»)
- . Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parlamentski vibori v Norvegiyi vidbulisya 11 veresnya 2017 roku Na nih bulo obrano 169 deputativ Stortingu 2013 Parlamentski vibori v Norvegiyi 2017 169 misc Stortingu11 veresnya 2017Lider Jonas Gar Store Erna Sulberg Siv JensenPoperedni vibori 55 misc 30 8 48 misc 26 8 29 misc 16 3 Vigrano misc 49 45 27Zmina misc 6 3 2Vidsotok 27 4 25 1 15 3 Zmina golosiv 3 4 1 7 1 Lider Tryugve Slagsvold Vedum Audun Lyusbakken Trine Skaj GrandePoperedni vibori 10misc 5 5 7 misc 4 1 9 misc 5 2 Vigrano misc 19 11 8Zmina misc 9 4 1Vidsotok 10 3 11 4 3 Zmina vidsotka golosiv 4 8 6 9 0 9 Lider Knut Arild HarejdOkrug lidera 0Poperedni vibori 10 misc 5 6 Vigrano misc 8Zmina misc 2Vidsotok 4 2 Zmina vidsotka golosiv 1 4 Za pidsumkami viboriv ne socialistichni partiyi viboroli 88 misc zberigshi bilshist u parlamenti sho dozvolilo chinnomu kabinetu Prem yer ministra Erni Solberg zalishitisya pri vladi Yadro koaliciyi yak i ranishe sklali frakciyi Konservativnoyi partiyi i Partiyi progresu do yakih doluchilisya Liberalna partiya Norvegiyi ta Hristiyansko demokratichna partiya Tri najbilshi livocentristski partiyi zdobuli 79 misc Partiya zelenih zmogla zberegti svoye yedine misce u Stortingu u toj chas yak Partiya Chervoni zumila vpershe projti do zakonodavchogo organu Poperedni viboriNa datu provedennya viboriv 2017 roku poperedni parlamentski vibori mali misce 9 veresnya 2013 roku Voni zafiksuvali peremogu Konservativnoyi partiyi i yiyi soyuznikiv iz chisla pravih partij Konservatori razom iz Partiyeyu progresu sformuvali dvopartijnu pravlyachu koaliciyu priznachivshi Ernu Solberg Prem yer ministrom Norvegiyi Voni otrimali pidtrimku iz boku centristskih partij Liberalnoyi ta Hristiyansko demokratichnoyi Viborcha sistemaVibori provodyatsya za proporcijnoyu sistemoyu partijnih spiskiv u dev yatnadcyati bagatomandatnih okrugah po odnomu na kozhne grafstvo krayini fyulke Chislo deputativ yaki mayut buti obrani vidriznyayetsya u riznih okrugah i skladaye vid 4 do 19 Dlya viznachennya kilkosti deputativ vid kozhnogo bagatomandatnogo okrugu vikoristovuyetsya formula sho vrahovuye dva faktori plosha teritoriyi i chiselnist naselennya Za kozhnogo postijnogo meshkancya narahovuyetsya odin bal ishe 1 8 balliv dodayetsya za kozhen kvadratnij kilometr 150 misc parlamentu zi 169 ti rozpodilyayutsya za rezultatami golosuvannya u kozhnomu okremomu okruzi nezalezhno vid rezultativ u inshih okrugah 19 misc sho zalishilisya rozpodilyayutsya za dopomogoyu metodu dilnikiv za vidozminenoyu zalezhno vid chastki partiyi u zagalnonacionalnomu golosuvanni Osnovna sistema u Norvegiyi nadaye pevnu perevagu malonaselenim silskim teritoriyam oskilki plosha pryamo vplivaye na kilkist mandativ U takomu vipadku dodatkova metodika rozpodilennya spriyaye zgladzhennyu vplivu cogo chinnika Data Zgidno z Konstituciyeyu Norvegiyi parlamentski vibori provodyatsya odin raz na chotiri roki Parlament Norvegiyi ne mozhe buti rozpusheno do zakinchennya zaznachenogo chotiririchnogo terminu sho ye harakternoyu risoyu norvezkoyi pravovoyi sistemi 22 kvitnya 2016 roku uryad ogolosiv sho majbutni vibori projdut u ponedilok 11 veresnya 2017 roku Partiyi uchasnikiUsi visim partij yaki zavoyuvali miscya u parlamenti za rezultatami viboriv 2013 roku vzyali uchast i u viborah 2017 roku Robitnicha partiya protyagom 2013 2017 rokiv mala najbilshe chislo misc u parlamenti 55 Sami lejboristi opisuyut sebe yak social demokratichnu livocentritsku partiyu Golovoyu partiyi vistupav kolishnij ministr zakordonnih sprav Jonas Gar Stere Konservativna partiya ye najbilshoyu partiyeyu diyuchogo uryadu Pid kerivnictvom svogo lidera Erni Solberg partiya zdobula 48 misc u 2013 roci Vvazhayetsya pomirkovanoyu pravocentristskoyu partiyeyu oficijno dotrimuyutsya liberalno konservativnoyi ideologiyi Partiya progresu dotrimuyetsya klasichnoyi liberalnoyi ta liberalno konservativnoyi ideologiyi Deyaki doslidniki opisuyut yiyi yak pravu populistsku partiyu 6 7 sho u samij partiyi zaperechuyut Liderom partiyi ye Siv Yensen Hristiyansko demokratichna partiya bazuyetsya na hristiyanskih demokratichnih cinnostyah Lider Knut Arild Garejde Centristska partiya vistupala molodshim partnerom po koaliciyi protyagom 2005 2013 rokiv Pid kerivnictvom Tryugve Slagsvolda Veduma zdobula 10 misc na viborah 2013 roku Perevazhno agrarna partiya iz elementami konservatizmu i liberalizmu Liberalna partiya Trine Skaj Grande stoyit na poziciyah social liberalizmu Centristska partiya Tisno spivpraciyu iz Hristiyansko demokratichnoyu partiyeyu Socialistichna liva partiya ye odniyeyu iz najmenshih parlamentskih partij Norvegiyi Na vibori 2013 roku ishla yak chastina Chervono Zelenoyi koaliciyi Vidstoyuye ideyi demokratichnogo socializmu ta envajronmentalizmu Z 2012 roku partiyu ocholyuye Odun Lisbakken Partiya zelenih za rezultatami viboriv 2013 roku mala yedine misce u parlamenti vid Oslo Ne maye oficijnogo lidera prote de fakto osnovnimi politikami partiyi ye Une Ajne Bastgolm i Rasmus Hensson Vidkidaye podil na livih i pravih vistupaye za zahist dovkillya Chervoni pid kerivnictvom Bjornara Moksnesa ne buli predstavleni u parlamenti 2013 2017 rokiv Partiya ofcijno pidtrimuye komunistichni ideyi Ye pravonastupnikom yakij mav odne misce u parlamenti za rezultatami viboriv 1993 roku Rezultati viborivRezultati parlamentskih viboriv 2017 roku u Norvegiyi Partiya Golosi Miscya Robitnicha partiya 800 949 27 4 3 4 49 6Konservativna partiya 732 897 25 0 1 8 45 3Partiya progresu 444 683 15 2 1 1 27 2Centristska partiya 302 017 10 3 4 8 19 9Socialistichna liva partiya 176 222 6 0 1 9 11 4Liberalna partiya 127 911 4 4 0 8 8 1Hristiyansko demokratichna partiya 122 797 4 2 1 4 8 2Partiya zelenih 94 788 3 2 0 4 1 0 Chervoni 70 522 2 4 1 3 1 1Inshi partiyi yaki ne projshli do parlamentu 1 8 0 0Vsogo 2 945 352 100 0 169 0Pusti ta nedijsni byuleteni 23 681 0 8 0 2 Zareyestrovano viborciv Yavka 3 765 245 78 2 0 1 Dzherelo Primitki Ba no 30 veresnya 2013 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 11 veresnya 2019 Dagbladet Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2012 Procitovano 11 veresnya 2019 Rodgront flertall uansett valgordning Aftenposten Norwegian 28 veresnya 2009 moderniseringsdepartementet Kommunal og 22 kvitnya 2016 Regjeringen no Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 11 veresnya 2019 Hoyre no 25 listopada 2008 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 14 travnya 2015 Allern 2010 s 26 The Norwegian Progress Party is traditionally characterised as a borderline case of the extreme or radical right Ignazi 1992 13 15 Kitschelt 1995 121 Ignazi 2003 157 and Mudde 2007 19 characterises FrP as a non radical populist party see also p 212 Widfeldt 2014 s 83 The academic literature is not unanimous in classifying FrP as an extreme right party Cas Mudde in his book from 2007 argues that FrP does not belong to the populist radical right family Instead he classifies FrP as a neoliberal populist party Other writers however do place FrP in the same category even if they in some cases do so with qualifications see also p 16 Forskere Frp er hoyrepopulistisk 20 veresnya 2017 u Wayback Machine Verdens Gang NTB 14 09 2013 Ja de er hoyrepopulister Men sammenlignet med andre slike partier i Europa er de en moderat utgave og har sterkere innslag av liberalkonservative stromninger sier Jupskas Yes they are right wing populists But compared to similar parties in Europe they are a moderate version and have stronger elements of liberal conservative currents Jupskas Anders Ravik Jupskas lecturer Department of Political Science University of Oslo says Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 23 serpnya 2020