Рійгікогу (ест. Riigikogu) — однопалатний законодавчий представницький орган (парламент) Естонської республіки. Основні завдання парламенту — розробляти та приймати закони і постанови, проводити парламентський контроль виконавчої влади та розвиток міжнародних відносин.
Рійгікогу ест. Riigikogu | |||
XV Рійгікогу | |||
Загальна інформація: | |||
Юрисдикція: | Естонія | ||
Тип: | однопалатний парламент | ||
Дата заснування: | 23 квітня 1919 | ||
Структура: | |||
Депутатів: | 101 | ||
Політичні групи: | Коаліція (65):
Опозиція (36):
| ||
Президент Рійгікогу: | (Естонія 200) з 10 квітня 2023 | ||
Перший віцепрезидент Рійгікогу: | (Партія реформ Естонії) з 10 квітня 2023 | ||
Другий віцепрезидент Рійгікогу: | Юрі Ратас (Вітчизна) з 10 квітня 2023 | ||
Вибори: | |||
Останні вибори: | 5 березня 2023 | ||
Наступні вибори: | не пізніше 7 березня 2027 | ||
Виборча система: | пропорційна за методом д'Ондта | ||
Адреса: | |||
Адреса: | Замок Тоомпеа, Таллінн | ||
Офіційний вебсайт: | |||
www.riigikogu.ee | |||
|
Рійгікогу обирається на 4 роки. В парламент входить 101 депутат, повноваження яких починаються в день оголошення результатів виборів.
Після вступу Естонії до Європейського Союзу 1 травня 2004 року роль Рійгікогу зменшилась за рахунок уряду. У здійсненні загальної для всього Європейського Союзу політики у всіх державах-членах ЄС провідні позиції займають уряд і міністри.
Історія парламенту
Становлення незалежності та парламентаризму в Естонії (1917—1920)
Тимчасова земська рада Естонії (1917—1919)
Першим народним представницьким органом аналогічним парламенту на території Естонії, яка на той час була складовою частиною Російської імперії, стала Тимчасова земська рада Естонії (ест. Maapäev). Вона не була вільно обраним парламентом, а була заснована постановою Тимчасового уряду Росії в якості народного представництва Естляндської губернії. Віна діяла з 13 липня 1917 року по 23 квітня 1919 року.
28 листопада 1917 року Тимчасова земська рада Естляндської губернії проголосила себе верховною владою до скликання демократично обраних Установчих Зборів. Після ухвалення цього рішення раду було розпущено естонськими більшовиками. Протягом наступного року підпільно діяла Рада старійшин земської ради. Користуючись подіями 1918 року в Росії та на фронтах Першої світової війни, Рада старійшин ухвалила рішення проголосити незалежність Естонії. 19 лютого 1918 року з представників найбільших партій був створений Комітет порятунку Естонії та погоджено текст Декларації незалежності Естонії.
24 лютого 1918 року Комітет порятунку прийняв Декларацію незалежності Естонії (ест. Manifest kõigile Eestimaa rahvastele) та проголосив створення Естонської республіки. Це вдалося зробити скориставшись моментом коли російські війська покинули територію Естонії, а німецькі ще не встигли окупувати всю територію країни. Наступного дня був створений Тимчасовий уряд Естонії, який пропрацював кілька днів до встановлення німецької окупаційної влади в Естонії.
Після закінчення окупації Земська рада зібралася 20 листопада 1918 року вже в якості народного представництва Естонської республіки. Маапяев провів останні засідання 1-5 лютого 1919 року, а 24 квітня 1919 року передав свої повноваження Установчим Зборам.
Установчі збори (1919—1920)
Після капітуляції Німеччини в листопаді 1918 року тимчасовий уряд Естонії відновив свою діяльність, але через кілька днів війська РРФСР завдали удару і почалася «Визвольна війна» (1918—1920 років) проти Радянської Росії. На тлі цих подій 5-7 квітня 1919 року відбулися перші загальні вибори в Установчі Збори (ест. Asutav kogu), найважливішим завданням яких була розробка і ухвалення Конституції та Закону про землю. Установчі Збори почали працювати 23 квітня 1919 року. Їх головою було обрано представника соціал-демократичної партії Аугуста Рея.
Установчі Збори прийняли низку важливих декларацій, законів та документів для встановлення державності: «Декларацію Естонських Конституційних Зборів про державну самостійність і незалежність Естонії», Закон про землю, ратифікували Тартуський мирний договір і головне 15 червня 1920 року — Конституцію Естонії, яка визначила основні юридичні засади життя Естонії на майбутні 14 років.
За Конституцією 1920 року Рійгікогу (Державні Збори) — найважливіший з державних органів. Рійгікогу був однопалатним, складався з 100 членів, вибраних громадянами що володіють правом голосу строком на три роки загальним, рівним, прямим і таємним голосуванням за принципом пропорційності. Виконавча влада (уряд на чолі з державним старійшиною) залежала від Рійгікогу. Перша конституція не вводила посади глави держави (президента). Державний старійшина власне і був прем'єр-міністром, що виконував лише деякі представницькі функції від імені держави.
Після набуття чинності конституцією, були проведені перші парламентські вибори, Установчі Збори саморозпустилися 20 грудня 1920 року.
Парламент до Другої світової війни (1920—1940)
I Рійгікогу (1920—1923)
I Рійгікогу працював з 20 грудня 1920 року по 30 травня 1923 року. До його складу ввійшли представники десяти партій та виборчих союзів, здебільшого з Естонської партії праці, Об'єднання аграріїв, Естонської соціал-демократичної робітничої партії, Естонської народної партії і Естонської незалежної соціалістичної робочої партії.
Головою I Рійгікогу був обраний Отто Штрандман. Важливим доробком I Рійгікогу вважається прийняття закону про державний прапор, закону про громадянство, закону про друк і закону про риболовлю.
Повноваження I Рійгікогу завершилися достроково. Причиною цьому стало всенародне опитування 17-19 лютого 1923 щодо бажання парламенту змінити закон про початкову школу, а саме зупинити викладання Закону Божого в початковій школі.
II Рійгікогу (1923—1926)
II Рійгікогу працював з 31 травня 1923 року по 14 червня 1926 року. До його складу ввійшли представники чотирнадцяти партій та виборчих союзів, здебільшого з Об'єднання аграріїв, Естонської соціал-демократичної робітничої партії, Естонської партії праці, Єдиного фронту робітників.
До 27 травня 1925 року головою II Рійгікогу був Яан Тиніссон, починаючи з 9 червня 1925 року — Аугуст Рей.
Важливими доробком II Рійгікогу вважається прийняття закону про Естонський капітал культури, закону про охорону державного порядку, закону про культурне самоврядування національних меншин, закону про Тартуський університет, закону про державний герб, закону про сім'ю і шлюб, закону про вибори у Рійгікогу, народного голосування і народних ініціатив та закону про обов'язки проходження служби в оборонних військах.
III Рійгікогу (1926—1929)
III Рійгікогу працював з 15 червня 1926 року по 14 червня 1929 року. До його складу ввійшли представники десяти партій та виборчих союзів. Більшість місць отримали представники Естонської соціалістичної партії, Об'єднання аграріїв, Союзу поселенців, держарендаторів і дрібних землеробів та Естонської партії праці.
Головою III Рійгікогу був обраний Карл Ейнбунд.
Важливими доробком III Рійгікогу вважається прийняття статуту Банку Естонії та закону про гроші, закону про зовнішні запозичення, закону про парламентський вісник «Riigi Teataja».
IV Рійгікогу (1929—1932)
IV Рійгікогу працював з 15 червня 1929 року по 14 червня 1932 року. До його складу ввійшли представники десяти партій та виборчих союзів. Більшість місць отримали представники Естонської соціалістичної партії робітників, Об'єднання аграріїв, Союзу поселенців, держарендаторів і дрібних землеробів.
Головою IV Рійгікогу був обраний Карл Ейнбунд.
Під час світової економічної кризи (1929—1933) в Естонії погіршення економічного стану призвело до росту народного невдоволення та політичного протистояння. Проблему намагалися вирішити зменшенням кількості парламентських партій, але об'єднані під час кризи партії не витримали випробування часом, і криза лише поглибилась. Створення коаліцій стало проблемою і за два роки (1931—1933 рр.) змінилося шість урядів.
Важливими доробком IV Рійгікогу вважається прийняття закону про зернові, нового закону про початкову освіту, закону про оборонний стан. В березні 1932 року Рійгікогу закінчив розгляд проєкту закону про зміну конституції, і було ухвалене рішення винести цей законопроєкт на народне голосування, яке призначили на серпень. Законопроєкт передбачав створення посади глави держави та зменшення кількості членів парламенту зі 100 до 80.
V Рійгікогу (1932—1934)
V Рійгікогу працював з 15 червня 1932 року по 2 жовтня 1934 року. До його складу ввійшли представники шести партій та виборчих союзів. Більшість місць отримали представники Об'єднаної партії аграріїв, Національної центристської партії і Естонської соціалістичної партії робітників.
Діяльність V Рійгікогу відбувалася на тлі складних історичних подій в Естонії та світі. Поглиблення економічної та політичної кризи призвели до розпуску парламенту та початку так званої «Епохи безмовності»:
- 1932 року Рійгікогу ратифікував пакт про ненапад між Естонською республікою та Радянським союзом.
- Друга конституція набрала чинності 24 січня 1934 року. Естонія стала президентською республікою. За новою конституцією голова держави — державний старійшина (президент), який обирався на 5 років та мав право розпустити Рійгікогу, накладати вето на його рішення та видавати законодавчі акти у формі декретів. Виконавчу владу мав виконувати уряд під керівництвом прем'єр-міністра. Уряд підпорядковувався державному старійшині. Костянтин Пятс обійняв посаду прем'єр-міністра з обов'язками державного старійшини (президента). Також згідно нової конституції кількість членів Рійгікогу мала стати вдвічі меншою і складати 50 депутатів, але щодо цього нова конституція не запрацювала, нових виборів не оголошували.
- 27 лютого 1934 року Костянтин Пятс представив в Рійгікогу проєкт змін та доповнень закону про службу в оборонних військах, яким заборонялась участь військових у політичному житті країни.
- 12 березня 1934 року Костянтин Пятс, спільно з Йоганом Лайдонером, здійснив державний переворот.
- 16 березня 1934 року відбулося останнє чергове засідання Рійгікогу. Парламент затвердив рішення прем'єр-міністра про запровадження воєнного стану.
- 2 жовтня 1934 року уряд республіки закрив сесію Рійгікогу, і п'ятий склад Рійгікогу вже більш не скликався. Уряд оголосив, що в даному складі парламент більше не буде скликатися, а буде знаходитися в «стані безмовності». Протягом наступних трьох з половиною років Костянтин Пятс правив країною без парламенту, видаючи законодавчі акти у формі декретів.
Національні Збори (1937)
23–25 лютого 1936 року відбулося народне голосування, яке надало прем'єр-міністру повноваження для скликання двопалатних Національних Зборів (Rahvuskogu). Перед Національними Зборами стояло завдання — змінити чинну Конституцію чи розробити нову.
Верхня палата двопалатних Національних Зборів складала 80 місць, нижня — 40 місць. Склад верхньої палати визначили загальні вибори, склад нижньої — представники професійних союзів і самоврядувань та представники призначені Пятсом. Вибори в верхню палату пройшли 12–14 грудня 1936 року. Виборці здебільшого бойкотували вибори через відсутність опозиційних сил у списках кандидатів. В 50 округах вибори не відбулися взагалі, а в 30 активність виборців була низькою.
18 лютого 1937 року відбулося перше засідання Національних Зборів. 28 липня 1937 року була прийнята нова конституція, яка вступала в дію 1 січня 1938 року. 17 серпня 1937 року відбулося останнє урочисте засідання Національних Зборів.
VI Рійгікогу (Державна Дума і Державна Рада) (1938—1940)
Нова Конституція вступила в силу 1 січня 1938 року і в лютому 1938 року були проведені вибори в новий Рійгікогу, який став двопалатним (Riigivolikogu (Державна Дума) і Riiginxukogu (Державна Рада)).
VI Рійгікогу працював з 7 квітня 1938 року по 5 липня 1940 року. Вплив Рійгікогу на внутрішній та зовнішньополітичний напрямок був незначним, залишаючись в тіні президента та уряду..
24 квітня 1938 року депутати Рійгікогу та представники ради самоврядування на спільному засіданні обрали президентом республіки Костянтина Пятса.
5 травня 1938 року Рійгікогу прийняв закон про амністію, за яким багато політв'язнів отримали свободу.
26 вересня 1939 року відбулося позапланове засідання для обговорення ультимативних вимог СРСР. 28 вересня 1939 року, погрожуючи війною, Естонія підписала з СРСР договір про взаємодопомогу на 10 років. На початку жовтня Рійгікогу ратифікував цю угоду.
Друга світова війна (1940—1944)
Радянська окупація (1940—1941)
17 червня 1940 року СРСР окупував Естонію. 14-15 липня було проведено позачергові парламентські вибори на однопартійній основі. У бюлетенях були лише прорадянські кандидати. Обраний таким чином парламент рішенням від 21 липня 1940 року проголосив Естонську РСР та бажання вступу до СРСР. 6 серпня 1940 року Естонська РСР включена до складу СРСР.
Нацистська окупація (1941—1944)
У 1941—1944 роках країна була окупована нацистською Німеччиною. Представники політичних партій Естонії 1944 року об'єдналися для співпраці та в якості заміни парламенту утворили Національний комітет Естонії (ісп. Eesti Vabariigi Rahvuskomitee), який мав на меті здійснення державної влади до вступу в дію конституційних органів влади.
Період радянської окупації (1944—1990)
Унаслідок Балтійської наступальної операції 1944 року Радянський Союз повторно окупував більшу частину території країн Балтії, відновивши органи влади 1940 року.
Під час радянської окупації вибори до Верховної Ради ЕРСР не були демократичними.
Відновлення незалежності (1990—1992)
Верховна Рада ЕРСР/Верховна Рада ЕР (1990—1992)
Вибори 1990 року до останньої Верховної Ради ЕРСР XII скликання відбулися вже більш демократично. 8 травня 1990 року представницькі збори визнали недійсною назву Естонська Радянська Соціалістична Республіка і в якості офіційної визначили — Естонська Республіка. Відповідно парламент був перейменований у Верховну Раду Естонської Республіки, яка де-факто виконувала обов'язки парламенту Естонської Республіки до початку повноважень VII Рійгікогу 30 вересня 1992 року. Найважливішим правовим актом прийнятим депутатами цього скликання було рішення про державну незалежність Естонії від 20 серпня 1991 року, за яким юридично відновлювалася Естонська Республіка утворена 1918 року, окупована і анексована Радянським Союзом 1940 року.
Конституційна Асамблея (1991—1992)
Конституційна Асамблея — представницькі збори, створені для розробки нової конституції Естонської Республіки. Асамблея була створена 20 серпня 1991 року Комітетом Естонії та Верховною Радою Естонської Республіки. Своє перше засідання Асамблея провела 13 вересня 1991 року. Вона діяла до 10 квітня 1992 року, провела 30 засідань та розробила проєкт конституції і законопроєкти для її застосування.
Рійгікогу в період незалежності з 1992 року
VII Рійгікогу (1992—1995)
Парламентські вибори VII скликання відбулися 20 вересня 1992 року. Виборча кампанія відбувалася відповідно до Конституції, яку прийняли на референдумі 28 червня того року. VII Рійгікогу працював з 30 вересня 1992 року по 10 березня 1995 року.
Головним доробком VII Рійгікогу стало прийняття законів, які стали основою роботи конституційних органів влади та конституційного правопорядку в державі. Важливе значення також мало прийняття Закону про громадянство та реформа власності (Закон про приватизацію житлових приміщень і Закон про визначення вартості і компенсації протиправно відчуженого майна).
VIII Рійгікогу (1995—1999)
VIII Рійгікогу працював з 11 березня 1995 року по 13 березня 1999 року. Найважливішими з прийнятих законів відзначають закони про ратифікацію Європейської угоди і угоду про виведення військ Російської Федерації, і також новий Закон про канцлера юстиції.
IX Рійгікогу (1999—2003)
IX Рійгікогу працював з 14 березня 1999 року по 21 березня 2003 року. IX скликання Рійгікогу провело реформи: адміністративну, системи покарань та цивільного права. А також провели провадження по законопроєктам, пов'язаним з приведенням естонського законодавства у відповідність до директив Європейського Союзу та змінам у Конституції, які необхідні для вступу у Європейський Союз.
X Рійгікогу (2003—2007)
X Рійгікогу працював з 22 березня 2003 року по 26 березня 2007 року. X Рійгікогу ратифікував угоду про вступ Естонії в Європейський Союз чим офіційно оформив членство Естонії в Європейському Союзі. Референдум з питання про доповнення Конституції відбувся 14 вересня 2003 року, і закон вступив в дію 6 січня 2004 року.
XI Рійгікогу (2007—2011)
XI Рійгікогу працював з 27 березня 2007 року по 26 березня 2011 року. Найважливішими з прийнятих законів вважаються: Закон про договір про працю, Закон про перехід на євро та Закон про дорожній рух. 2008 року Рійгікогу ратифікував Лісабонську угоду.
XII Рійгікогу (2011—2015)
XII Рійгікогу працював з 27 березня 2011 року по 23 березня 2015 року. Найважливішими досягненнями цього скликання відзначають збереження видатків на оборону в розмірі 2 % ВВП, збільшення дитячої допомоги та зменшення податку на доходи фізичних осіб на 1 %.
XIII Рійгікогу (2015—2019)
XIII Рійгікогу працював з 30 березня 2015 року по 21 лютого 2019 року. Найважливішими досягненнями цього скликання відзначають відкритішу роботу комісій та організацію головування Естонії в Раді Європейського Союзу.
XIV Рійгікогу (2019—2023)
XIV Рійгікогу почав працювати 4 квітня 2019 року.
XV Рійгікогу (2023—2027)
XV Рійгікогу почав працювати 10 квітня 2023 року.
Завдання та повноваження Рійгікогу
Основні завдання парламенту — розробляти та приймати закони і постанови, проводити парламентський контроль виконавчої влади та розвиток міжнародних відносин. Також не менш важливі інші завдання визначені конституцією Естонії.
Законотворчість
Процедура розгляду законопроєктів регулюється Законом про регламент і порядок роботи Рійгікогу.
У законотворчості Рійгікогу співпрацює з урядом. Право ініціювати закон мають депутати Рійгікогу, парламентська фракція, комісія та Уряд Естонії. Президент Естонії має право законодавчої ініціативи лише у питаннях змін до конституції. Значну частину законопроєктів подає уряд, беручи участь в їх обговоренні. Якщо проєкт ініційований членами Рійгікогу, все одно необхідна позиція уряду з приводу законопроєкту.
Попередня робота
Перш за все розробляється концепція законопроєкту, структура та сфера регулювання закону, готується початковий текст, визначаються терміни. До кожного законопроєкту додається пояснювальна записка, в якій автори проєкту обґрунтовують необхідність прийняття закону. Проєкт ініційованого закону передається спікеру пленарного засідання. Керівництво Рійгікогу протягом 3-х днів приймає рішення про прийняття законопроєкту до розгляду у парламенті. Ведення законопроєкту доручають одній з 11 постійних профільних комісій.
Читання
Читання — ретельний розгляд законопроєкту на пленарному засіданні Рійгікогу. Для прийняття закону необхідно провести 3 читання. Обмеження до двох читань дозволяється в деяких випадках, наприклад при ратифікації міжнародних угод. В період між читаннями профільна комісія займається доопрацюванням законопроєкту:
- Перше читання — обговорюються загальні принципи законопроєкту та вирішується необхідність подальшого розгляду.
- Друге читання — проходить обговорення положень законопроєкту та голосування за поправки. Друге читання можливо перервати і надати додаткові правки до законопроєкту. Якщо читання не переривається, то друге читання вважається закінченим і законопроєкт відправляють на третє читання.
- Третє читання — вирішується питання про прийняття закону.
Закон приймається голосуванням «за» більшістю присутніх депутатів. В окремих питаннях визначених Конституцією, для приймання закону необхідно мінімум 51 голос «за» (більшість складу Рійгікогу).
Вступ закону в дію
Прийняті закони підписує президент Рійгікогу. Потім закон передається Президенту Естонії для проголошення. Після проголошення закону президентом, він публікується в офіційному виданні Riigi Teataja, і як правило вступає в дію на десятий день після публікації, якщо іншого не зазначено в законі.
Рійгікогу та Уряд
Формування Уряду
Після відставки попереднього Уряду Президент Естонії подає у Рійгікогу кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра, а парламент надає кандидату в прем'єр-міністри повноваження для формування Уряду Республіки. Кандидат формує Уряд і подає президенту на затвердження.
Парламентський контроль виконавчої влади
Окрім законотворчості парламент має можливість контролювати дії органів виконавчої влади, зокрема уряду. Для цього депутати мають різні інструменти:
- Запити — використовуються для отримання інформації по загальним питанням, які можуть мати суспільний інтерес. Відповіді на запити даються на засіданнях Рійгікогу.
- Письмові питання — використовуються для отримання відповідей на більш конкретні питання. Відповіді мають бути надані також письмово.
- Інформаційна година — кожну середу робочого тижня на засіданні Рійгікогу прем'єр-міністр і міністри відповідають на питання депутатів.
- Обговорення питань державної ваги — дозволяє депутатам ініціювати розгляд урядової політики в цілому. Таке обговорення може ініціювати комісія або фракція парламенту.
- Вотум недовіри — голосування щодо вотуму недовіри будь-якого члену уряду або всьому уряду (вотум недовіри призводить до відставки уряду або міністра, але уряд має стабілізуючу гарантію — за допомогою президента розпустити парламент та призначити дострокові вибори).
- Комісії — парламентським контролем займаються всі комісії в межах свого профілю. Якщо питання специфічне, створюються спеціальні комісії, слідчі комісії, та комісії з проблем.
Рійгікогу та Президент
Президент Естонії обирається в парламенті таємним голосуванням. Право висунути кандидата в президенти може не менше як одна п'ята частина депутатів від повного складу парламенту. Обраним вважається той кандидат, який набрав дві третини голосів від складу парламенту.
В ситуації якщо не один з кандидатів не набрав достатньої кількості голосів, то наступного дня оголошується ще один тур виборів, перед яким знову відбувається висування кандидатур. Якщо в другому турі також не вдалося обрати президента, то оголошується третій тур з такою самою процедурою. Якщо третій тур так само не дав результату, то оголошується про скликання колегії виборщиків.
Колегія виборщиків формується з депутатів Рійгікогу та представників зборів місцевого самоврядування. Колегія виборщиків обирає президента більшістю голосів від складу колегії.
2001 року Тоомас Саві, в той час спікер парламенту, критикував систему виборів президента. На його думку, порядок визначений конституцією, за яким президент обирається при підтримці 2/3 парламенту, на практиці не працює. Таким чином не вдалося обрати президента ні 1996 року, ні 2001 року. На президентських виборах 2016 року перший раунд взагалі не дав результатів ні в Рійгікогу, ні в колегії виборщиків. В другому раунді президентом обрали Керсті Кальюлайд, але вона була єдиним кандидатом на посаду.
Міжнародні зв'язки
Розвитком міжнародних зв'язків в Рійгікогу займаються комісія з іноземних справ і іноземні делегації. Разом з ними розвитком міжнародних зв'язків займаються спікер парламенту, комісії, фракції, а також окремі депутати в роботі парламентських груп.
Рійгікогу в межах повноважень:
- приймає закони та постанови в сфері міжнародних відносин;
- ратифікує та денонсує міжнародні угоди;
- виступає з заявами, деклараціями та зверненнями в сфері зовнішньої політики або долучається до них;
- підтримує відносини з парламентами та міжпарламентськими організаціями інших держав і створює іноземні делегації;
- приймає рішення по використанню Оборонних військ Естонії при виконанні міжнародних зобов'язань;
- під час весняної сесії обговорює зовнішню політику держави та її реалізацію, спираючись на звіт уряду.
Інші конституційні завдання
Інші конституційні завдання Рійгікогу:
- вирішує питання проведення референдуму;
- приймає державний бюджет та затверджує звіт про його виконання;
- за поданням Президента Республіки призначає на посаду голови Державного Суду, голови ради Банку Естонії, державного контролера, канцлера юстиції, командувача або головнокомандувача Силами оборони;
- за поданням голови Державного суду призначає на посаду членів Державного суду;
- призначає членів ради Банку Естонії;
- за пропозицією Уряду Республіки приймає рішення про державні позики і прийманні державою на себе інших майнових зобов'язань;
- виступає із заявами, деклараціями і зверненнями до народу Естонії, до інших держав і міжнародних організацій;
- засновує державні нагороди, військові та дипломатичні звання;
- за пропозицією Президента Республіки оголошує військовий стан, мобілізацію і демобілізацію;
- вирішує інші питання життя держави, не віднесені Конституцією до компетенції Президента Республіки, Уряду Республіки, інших державних органів або місцевих самоврядувань.
Вибори до Рійгікогу
101 депутат Рійгікогу обирається під час вільних виборів на основі принципу пропорційності. Вибори є загальними, рівними і прямими та проходять кожні чотири роки в першу неділю березня. Голосування на виборах таємне. Балотуватися в парламент може громадянин Естонії, який має право голосу і який досяг 21 ріку.
В виборах можуть брати участь партії та незалежні кандидати. З кандидатів представлених на всіх виборчих округах партії формують державний список. Результати виборів визначаються за пропорційною системою. В першу чергу визначаються результати виборів на рівні виборчого округу, де розподіляються особисті і окружні мандати. Тільки після цього розподіляють компенсаційні мандати на державному рівні.
Перше засідання новообраного Рійгікогу скликає і відкриває Президент республіки.
В Естонії активно впроваджується електронне голосування. На парламентських виборах 2007 року 400 000 естонців змогли проголосувати онлайн за допомогою цифрового підпису. Це перші в світі парламентські вибори з використанням інтернет-голосування.
Дострокове припинення повноважень
Згідно конституції Рійгікогу достроково припиняє повноваження в таких випадках:
- Після відставки уряду Президент має в 14-ти денний строк призначає кандидатуру нового прем'єр-міністра. Якщо кандидат президента не отримає згоди парламенту на формування уряду, або не зможе сформувати уряд у відведені строки, або відмовиться його формувати, президент має подати нову кандидатуру на посаду прем'єр-міністра в 7-ми денний строк. Якщо президент не надасть нового кандидата, або кандидат так само не зможе сформувати уряд, або відмовиться його формувати — право висунути кандидата в прем'єр-міністри переходить до Рійгікогу. Якщо в 14-ти денний строк після переходу права висування кандидатури парламент не надасть склад уряду Президенту, Президент оголошує дострокові вибори Рійгікогу.
- Більшістю голосів парламент може висловити вотум недовіри Уряду, прем'єр-міністру або міністру. У випадку вотуму недовіри Уряду або прем'єр-міністру, Президент протягом трьох днів за поданням Уряду може оголосити дострокові вибори.
- Якщо законопроєкт підтриманий на референдумі не отримує більшості голосів «за» у парламенті, Президент оголошує дострокові вибори Рійгікогу.
- Якщо з початку бюджетного року протягом двох місяців парламент не приймає поточний бюджет, Президент оголошує дострокові вибори Рійгікогу.
Структура Рійгікогу
Члени Рійгікогу
В Рійгікогу входить 101 депутат, повноваження яких починаються в день оголошення результатів виборів та закінчуються, якщо його призначають членом Уряду або міністром. При звільненні з посади в Уряді повноваження депутата відновлюються. На час перебування на іншій посаді існує інститут резервного депутата. Резервний депутат має всі права та обов'язки депутата парламенту.
На першому засіданні всі депутати дають посадову присягу залишатися вірним Естонській Республіці та її конституційному ладу. Текст присяги читає найстаріший депутат, потім всі ставлять підпис під присягою.
Депутати не зв'язані мандатом і не несуть відповідальності за своє голосування або політичні заяви в парламенті.
Керівництво Рійгікогу
Керівництво Рійгікогу — спікер і двоє віце-спікерів. Керівництво забезпечує роботу парламенту. Спікер Рійгікогу — друга людина в державі після президента, в разі необхідності спікер тимчасово може виконувати обов'язки президента.
Вибори керівництва Рійгікогу
Керівництво обирається з депутатів Рійгікогу і термін їх повноважень складає 1 рік. Кандидатів на пости спікера і віце-спікерів Рійгікогу висувають члени Рійгікогу. Кандидати мають надати свою згоду на висування. Проводиться закрите голосування.
Після голосування проводитися публічний підрахунок голосів. Спікером стає той хто набрав більше половини дійсних голосів. Якщо цього не сталося, проводиться другий тур між кандидатами які набрали найбільше голосів. Якщо на пост спікера висунуто одного кандидата, то він вважається обраним, якщо набрав голосів «за» більше ніж голосів «проти».
Віце-спікерами Рійгікогу стають два кандидати, які набрали найбільше голосів. Першим у кого найбільше, другим в кого менше голосів ніж в першого. Якщо у кандидатів рівна кількість голосів, то проводиться додатковий тур голосування.
Спікер Рійгікогу
Спікер Рійгікогу представляє парламент та організовує його роботу. Він веде пленарні засідання, скликає додаткові засідання, позачергові сесії і засідання голів комісій. Також спікер скликає засідання керівництва парламенту та головує на них. В випадку відсутності спікера Рійгікогу, або призупиненні його повноважень, обов'язки спікера виконую віце-спікер.
У випадку необхідності спікер виконує обов'язки президента Естонії.
Завдання керівництва Рійгікогу
Керівництво Рійгікогу представляє парламент на на внутрішньодержавному і на міжнародному рівні та веде пленарні засідання. Правління виконує наступні завдання:
- організовує представництво Рійгікогу;
- вирішує та затверджує кількісний склад постійних комісій;
- реєструє фракції парламенту та їх склад;
- складає порядок денний робочого тижня;
- призначає профільні комісії по законопроєктам та слідкує за відповідністю законопроєктів чинному законодавству;
- розробляє та затверджує структуру Канцелярії Рійгікогу;
- встановлює граничну ставку посадових окладів службовців Канцелярії;
- за необхідності скликає нараду голів фракцій.
Комісії Рійгікогу
Велика частина роботи Рійгікогу ведеться в комісіях, які поділяються на два види. Постійні комісії займаються різними сферами життя держави, їх основне завдання — обговорення та підготовка законопроєктів. При виникненні специфічних питань створюються спеціальні, слідчі комісії або комісії з проблем.
Постійні комісії
Постійні комісії працюють над профільними законопроєктами. Комісії та сфери їх діяльності:
- Комісія у справах Європейського союзу: постійний нагляд урядової політики щодо Європейського Союзу, починань Європейського Союзу, визначення позиції щодо ініційованих ЄС проєктів правових актів.
- Комісія з навколишнього середовища: вирішує питання та розробляє законопроєкти пов'язані з державною політикою у сфері навколишнього середовища, його захисту та використання та захисту природних ресурсів.
- Комісія з питань культури: питання та законопроєкти у сфері культури, освіти та науки.
- Комісія з сільського життя: питання та законопроєкти пов'язані з сільським життям, сільським господарством та земельною реформою.
- Комісія з економіки: питання та законопроєкти щодо економічної політики держави, підприємницької та комерційної діяльності, іноземних позик та забезпечення гарантій, ратифікації іноземних угод, відносин власності, житлової економіки, транспорту та телекомунікацій.
- Конституційна комісія: питання та законопроєкти пов'язані з Конституцією, діяльністю конституційних органів, виборами, громадянством, та з іншими питаннями державного та адміністративного права.
- Фінансова комісія: питання та законопроєкти пов'язані з державним бюджетом, податковою політикою та банківською справою.
- Комісія з державної оборони: питання та законопроєкти пов'язані з безпекою, державною обороною, військовою службою, міжнародним військовим співробітництвом, кібербезпекою та стратегічними товарами.
- Комісія з соціальних питань: питання та законопроєкти пов'язані з соціальним страхуванням, трудовими відносинами та охороною здоров'я, та соціальним захистом населення.
- Комісія із закордонних справ: питання та законопроєкти пов'язані з міжнародними відносинами.
- Правова комісія: питання та законопроєкти пов'язані з цивільним і пенітенціарним правом.
Спеціальні комісії, слідчі комісії та комісії з проблем
Спеціальні комісії Рійгікогу створюються для виконання зобов'язань прийнятих на себе державою законами або міжнародними угодами. Як приклад, робота спеціальної комісії з нагляду над установами безпеки та спеціальної комісії з питань законності слідчої діяльності.
Слідчі комісії створюються для розслідування обставин справи, яка має значний суспільний резонанс. Як приклад, слідча комісія для виявлення можливих корупційних ризиків в акціонерному товаристві Tallinna Sadam, яка працювала в XIII скликанні Рійгікогу.
Комісії з проблем розглядають питання особливої важливості. Як приклад, комісія з проблеми для вирішення кризи народжуваності, яка була сформована XIII скликанням Рійгікогу.
Фракції Рійгікогу
Фракції — союзи членів Рійгікогу, сформовані за політичними переконаннями. Важливі колективні позиції формуються не лише в комісіях, а і у фракціях. Фракції представляють політичну точку зору з різних питань, ведуть парламентські дебати та формують більшість, необхідну для роботи парламенту.
Фракції можуть формувати члени Рійгікогу, обрані за одним партійним списком. Депутат парламенту може бути членом лише однієї фракції. Змінити фракцію без виборів неможливо. Голова фракції та його заступник не можуть бути спікером або віце-спікером Рійгікогу.
Кожний депутат має право самостійно вийти з фракції. Фракція також має право виключити депутата, якщо на їх думку він порушив етичні принципи за межами парламенту. Депутати у залі сидять згідно приналежності до фракцій. Депутат, який вийшов з фракції сидять окремо. Якщо у фракції менше п'яти депутатів, то така фракція розформовується.
Делегації Рійгікогу
Для підтримки міжнародних відносин Рійгікогу формує зі свого складу іноземні делегації. Повноваження іноземних делегацій дійсні протягом чотирьох років — тобто термін повноваження Рійгікогу. Проєкт про формування делегацій представляє комісія із закордонних справ. Щонайменше раз на рік делегації представляють комісії звіт про свою діяльність. Кандидатів у склад делегацій пропонують фракції виходячи з професійних якостей претендентів.
Депутатські групи Рійгікогу
Депутатські групи з парламентських зв'язків допомагають підтримувати відносини з парламентами інших країн. Депутатська група створюється з ініціативи одного з членів Рійгікогу і кількість членів не обмежена. Депутати мають право в будь-який час долучитися до групи або вийти з неї. Про створення депутатської групи з парламентських зв'язків повідомляють акредитоване в Естонії дипломатичне представництво цільової країни, посольство Естонії в цій країні і міністерство закордонних справ Естонії.
Депутатські об'єднання Рійгікогу
Депутатські об'єднання дозволяють депутатам Рійгікогу привернути увагу до конкретної теми, підтримати або захистити певні сфери життя. Голова об'єднання повинен надати керівництву парламенту сповіщення, яке має містити назву об'єднання, цілі його діяльності і імена членів або назви фракцій. Керівництво інформує інших депутатів про створення об'єднання. Повноваження об'єднання — 4 роки, тобто термін повноваження парламенту.
Графік роботи Рійгікогу
Графік роботи Рійгікогу дозволяє планувати роботу парламенту та його структур. Час роботи може змінювати лише Рійгікогу. Під час одного голосування можливо змінити графік роботи на один тиждень.
Чергові сесії
Чергові сесії Рійгікогу проходять двічі на рік. Весняна сесія парламенту проходить з другого понеділка січня по третій четвер червня, осіння — з другого понеділка вересня по третій четвер грудня. Липень — серпень перерва між сесіями та період відпусток.
Чергові засідання проходять на робочому тижні пленарного засідання з понеділка по четвер. Через три робочі тижні пленарного засідання, на четвертий тиждень засідання не проводять. На цьому тижні депутати займаються іншою частиною своїх обов'язків, а саме зустрічаються з виборцями, беруть участь в конференціях та семінарах, представляють Рійгікогу на міжнародній арені.
Позачергові сесії та додаткові засідання
Позачергова сесія може бути оголошена за ініціативою уряду, президента або мінімум 21-го депутата Рійгікогу. Окремо, під час чергової сесії можуть бути призначені додаткові засідання. На чергових засіданнях парламенту вимога щодо кворуму відсутня. На додаткових засіданнях та засіданнях позачергової сесії необхідно щонайменше 51 депутат Рійгікогу.
Канцелярія Рійгікогу
Канцелярія Рійгікогу — допоміжний орган, який допомагає парламенту виконувати свої конституційні завдання. Для цього Канцелярія:
- консультує Рійгікогу з питань законотворчості, а також з інших питань пов'язаних з роботою парламенту;
- займається питаннями діловодства та створює умови, необхідні для роботи Рійгікогу;
- допомагає спілкуванню парламенту з іншими державними установами та суспільством, займається міжнародними відносинами;
- займається питаннями трудових бонусів членам парламенту;
- обслуговує Республіканську виборчу комісію;
- обслуговує комісію з нагляду за фінансуванням партій;
- керує державною власністю;
- займається розробкою проєкту державного бюджету Рійгікогу, забезпечує виконання затвердженого бюджету.
Відвідування Рійгікогу
Будівля парламенту побудована в кінці 1920-х років у стилі експресіонізму та входить до складу архітектурного ансамблю замку Тоомпеа.
Засідання Рійгікогу відкриті для відвідувачів. Спостерігати за роботою парламенту можливо з балкону для гостей. Завчасно реєструватися не потрібно, достатньо пред'явити документи перед входом. Також у будівлі парламенту проводяться різноманітні виставки естонських виробів мистецтва. Працює парламентський магазин в якому продаються різноманітні сувеніри з символікою Рійгікогу та Естонії.
Галерея
- Фасад будівлі Рійгікогу
- Панорама будівлі Рійгікогу та башти Довгий Герман
- Будівля Рійгікогу з висоти
- Інтер'єр зали Рійгікогу
- Президія Рійгікогу
- Пульт голосування депутата
Див. також
Примітки
- Language Act - § 21. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2019. Процитовано 7 червня 2020.(англ.)
- Слово «Riigikogu» з естонської буквально перекладається як «Державні Збори», але «Закон про мову» Естонії каже, що власна назва законодавчого органу не підлягає перекладу. Для передачі іншими мовами, які мають не латинську абетку, назву слід подавати за правилами транскрипції. Також для позначення законодавчого органу дозволяється використовувати слово «парламент».
- Что такое Рийгикогу?. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- Временный земский совет Эстонии (Маапяэв). www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- Учредительное Собрание. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 11 червня 2020.(рос.)
- Учредительное собрание. www.estonica.org. Estonica. 2009. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- Eesti Asutava Kogu seletus Eesti riiklisest iseseisvusest ja rippumatusest [Декларація Естонських Конституційних Зборів про державну самостійність і незалежність Естонії] (PDF). www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 7 червня 2020.(ест.)
- Паюр А. Три перелома во внутренней политике Эстонии (1918–1934) // TUNA : спецвыпуск по истории Эстонии XX века. — Тарту - Таллин : Национальный архив, 2010. — 18 червня. — С. 45—58. — ISSN 1736-4558. з джерела 13 квітня 2014. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- Toivo Miljan (2004). Historical Dictionary of Estonia. с. 140. ISBN . Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- I созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 11 червня 2020.(рос.)
- . www.president.ee. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 11 червня 2020.(англ.)
- II созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 11 червня 2020.(рос.)
- . www.president.ee. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 11 червня 2020.(англ.)
- . www.president.ee. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 11 червня 2020.(англ.)
- III созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 11 червня 2020.(рос.)
- . www.president.ee. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 11 червня 2020.(англ.)
- IV созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 11 червня 2020.(рос.)
- Паюр А. (26 листопада 2009). . Estonica. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- V созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 11 червня 2020.(рос.)
- . www.president.ee. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 11 червня 2020.(англ.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- Национальное Собрание. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 11 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- VI Рийгикогу (Государственная Дума и Государственный Совет). www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 11 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 14 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 14 червня 2020.(рос.)
- www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 14 червня 2020.(рос.)
- Верховный Совет ЭССР / Верховный Совет ЭР. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- . www.estonica.org. Estonica. 2009. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- Конституционная Ассамблея. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- VII созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- VIII созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- IX созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- X созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- XI созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- XII созыв Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- Правление Рийгикогу подвело итоги работы XIII состава. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(рос.)
- XIV Riigikogu. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 15 червня 2020.(ест.)
- Riigikogu Rules of Procedure and Internal Rules Act. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 16 червня 2020.(англ.)
- Закон о регламенте и порядке работы Рийгикогу (PDF). www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 16 червня 2020.(рос.)
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 103. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 16 червня 2020.(англ.)
- Законодательство. www.eesti.ee. Информационный портал Эстонского государства. 2020. Процитовано 16 червня 2020.(рос.)
- Законотворчество. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 16 червня 2020.(рос.)
- Конституция Эстонской Республики - VII Законодательство. www.eesti.ee. Информационный портал Эстонского государства. 2020. Процитовано 16 червня 2020.(рос.)
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 89. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 06 вересня 2020.(англ.)
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 65. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 20 червня 2020.(англ.)
- Світові моделі державного управління: досвід для України [ 2021-08-31 у Wayback Machine.] / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, С. В. Загороднюка, П. І. Крайніка, Х. М. Дейнеги. — К. : НАДУ, 2012. — 612 с.
- Парламентский контроль. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 16 червня 2020.(рос.)
- Чорногор, Я. О. (2017) Естонія. In: Північна Європа. Західна Європа. Південна Європа / науковий редактор 1-го тому А. Г. Бульвінський // Країни світу і Україна: енциклопедія: в 5 т. / редкол. : А. І. Кудряченко (голова) та ін. ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». — Київ: Видавництво «Фенікс», 2017, с. 49-70.
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 79. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 6 вересня 2020.(англ.)
- Спікер парламенту Естонії пропонує змінити порядок виборів президента. www.ukrinform.ua. Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ». 31 серпня 2001. Процитовано 8 вересня 2020.
- У парламенті Естонії пройдуть вибори президента з лише одним кандидатом. www.eurointegration.com.ua. Європейська правда. 3 жовтня 2016. Процитовано 8 вересня 2020.
- Пост президента Естонії вперше посяде жінка. www.dw.com. Deutsche Welle. 3 жовтня 20161. Процитовано 8 вересня 2020.
- Заява, декларація або звернення Рійгікогу — акт політичної волі парламенту, який не містить правових норм і відповідно не є правовим актом. Для представлення проєкту заяви, декларації або звернення необхідно 20 % складу Рійгікогу, тобто мінімум 21 депутат
- Международные связи. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- Чем занимается Рийгикогу?. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- Конституция Эстонской Республики - IV Рийгикогу. www.eesti.ee. Информационный портал Эстонского государства. 2020. Процитовано 21 червня 2020.(рос.)
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 60. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 20 червня 2020.(англ.)
- Выборы в Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- Правила і практика голосування за відкритими списками. Інформаційно-аналітичні матеріали: Український незалежний центр політичних досліджень. — К., 2017. — 52 с.
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 78, p.4. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 06 вересня 2020.(англ.)
- Петров О. С. Електронно-цифровий підпис як механізм електронної взаємодії держави з фізичними та юридичними особами / О. С. Петров, М. М. Самоздра, А. В. Бородулін // Інформаційна безпека. — 2013. — № 2. — С. 117—122. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ibez_2013_2_18.
- Естонія вперше у світі проводить парламентські вибори через інтернет. www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 27 лютого 2007. Процитовано 9 вересня 2020.
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 78, p.3. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 06 вересня 2020.(англ.)
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 97. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 06 вересня 2020.(англ.)
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 105. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 06 вересня 2020.(англ.)
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 119. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 06 вересня 2020.(англ.)
- The Constitution of the Republic of Estonia - § 64. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 20 червня 2020.(англ.)
- The Constitution of the Republic of Estonia — §62. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 20 червня 2020.(англ.)
- Правление Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- Структура Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- The Constitution of the Republic of Estonia — §83. www.riigiteataja.ee. Riigi Teataja. 2020. Процитовано 20 червня 2020.(англ.)
- Комиссии Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- Фракции. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- Делегации. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- Депутатские группы. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- Объединения. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 20 червня 2020.(рос.)
- А як у них? Світові парламентські практики (PDF). radaprogram.org. Програма USAID РАДА. с. 11. Процитовано 8 вересня 2020.
- График работы Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 7 червня 2020.(рос.)
- Задачи Канцелярии. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 28 червня 2020.(рос.)
- «Росія розуміє лише тверду, безкомпромісну мову» — інтерв'ю зі спікером парламенту Естонії. www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Процитовано 8 вересня 2020.
- Посетите Рийгикогу. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 28 червня 2020.(рос.)
- Художественный зал и выставки. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 28 червня 2020.(рос.)
- Парламентский магазин. www.riigikogu.ee. Riigikogu. Процитовано 28 червня 2020.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rijgikogu est Riigikogu odnopalatnij zakonodavchij predstavnickij organ parlament Estonskoyi respubliki Osnovni zavdannya parlamentu rozroblyati ta prijmati zakoni i postanovi provoditi parlamentskij kontrol vikonavchoyi vladi ta rozvitok mizhnarodnih vidnosin Rijgikogu est Riigikogu XV Rijgikogu Zagalna informaciya Yurisdikciya Estoniya Tip odnopalatnij parlament Data zasnuvannya 23 kvitnya 1919 Struktura Deputativ 101 Politichni grupi Koaliciya 65 Partiya reform Estoniyi 38 Estoniya 200 14 Social demokratichna partiya Estoniyi 13 Opoziciya 36 Konservativna narodna partiya Estoniyi 18 Vitchizna 10 Centristska partiya 6 Bezpartijni 4 Prezident Rijgikogu Estoniya 200 z 10 kvitnya 2023 Pershij viceprezident Rijgikogu Partiya reform Estoniyi z 10 kvitnya 2023 Drugij viceprezident Rijgikogu Yuri Ratas Vitchizna z 10 kvitnya 2023 Vibori Ostanni vibori 5 bereznya 2023 Nastupni vibori ne piznishe 7 bereznya 2027 Viborcha sistema proporcijna za metodom d Ondta Adresa Adresa Zamok Toompea Tallinn Oficijnij vebsajt www riigikogu ee Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rijgikogu Rijgikogu u socialnih merezhah Rijgikogu na sajti Facebook Rijgikogu na sajti Twitter Rijgikogu na sajti YouTube Rijgikogu obirayetsya na 4 roki V parlament vhodit 101 deputat povnovazhennya yakih pochinayutsya v den ogoloshennya rezultativ viboriv Pislya vstupu Estoniyi do Yevropejskogo Soyuzu 1 travnya 2004 roku rol Rijgikogu zmenshilas za rahunok uryadu U zdijsnenni zagalnoyi dlya vsogo Yevropejskogo Soyuzu politiki u vsih derzhavah chlenah YeS providni poziciyi zajmayut uryad i ministri Istoriya parlamentuStanovlennya nezalezhnosti ta parlamentarizmu v Estoniyi 1917 1920 Timchasova zemska rada Estoniyi 1917 1919 Deklaraciya nezalezhnosti Estoniyi Pershim narodnim predstavnickim organom analogichnim parlamentu na teritoriyi Estoniyi yaka na toj chas bula skladovoyu chastinoyu Rosijskoyi imperiyi stala Timchasova zemska rada Estoniyi est Maapaev Vona ne bula vilno obranim parlamentom a bula zasnovana postanovoyu Timchasovogo uryadu Rosiyi v yakosti narodnogo predstavnictva Estlyandskoyi guberniyi Vina diyala z 13 lipnya 1917 roku po 23 kvitnya 1919 roku 28 listopada 1917 roku Timchasova zemska rada Estlyandskoyi guberniyi progolosila sebe verhovnoyu vladoyu do sklikannya demokratichno obranih Ustanovchih Zboriv Pislya uhvalennya cogo rishennya radu bulo rozpusheno estonskimi bilshovikami Protyagom nastupnogo roku pidpilno diyala Rada starijshin zemskoyi radi Koristuyuchis podiyami 1918 roku v Rosiyi ta na frontah Pershoyi svitovoyi vijni Rada starijshin uhvalila rishennya progolositi nezalezhnist Estoniyi 19 lyutogo 1918 roku z predstavnikiv najbilshih partij buv stvorenij Komitet poryatunku Estoniyi ta pogodzheno tekst Deklaraciyi nezalezhnosti Estoniyi 24 lyutogo 1918 roku Komitet poryatunku prijnyav Deklaraciyu nezalezhnosti Estoniyi est Manifest koigile Eestimaa rahvastele ta progolosiv stvorennya Estonskoyi respubliki Ce vdalosya zrobiti skoristavshis momentom koli rosijski vijska pokinuli teritoriyu Estoniyi a nimecki she ne vstigli okupuvati vsyu teritoriyu krayini Nastupnogo dnya buv stvorenij Timchasovij uryad Estoniyi yakij propracyuvav kilka dniv do vstanovlennya nimeckoyi okupacijnoyi vladi v Estoniyi Pislya zakinchennya okupaciyi Zemska rada zibralasya 20 listopada 1918 roku vzhe v yakosti narodnogo predstavnictva Estonskoyi respubliki Maapyaev proviv ostanni zasidannya 1 5 lyutogo 1919 roku a 24 kvitnya 1919 roku peredav svoyi povnovazhennya Ustanovchim Zboram Ustanovchi zbori 1919 1920 Dokladnishe Estonski Konstitucijni Zbori Pershe zasidannya Estonskih Konstitucijnih zboriv 23 kvitnya 1919 roku Pislya kapitulyaciyi Nimechchini v listopadi 1918 roku timchasovij uryad Estoniyi vidnoviv svoyu diyalnist ale cherez kilka dniv vijska RRFSR zavdali udaru i pochalasya Vizvolna vijna 1918 1920 rokiv proti Radyanskoyi Rosiyi Na tli cih podij 5 7 kvitnya 1919 roku vidbulisya pershi zagalni vibori v Ustanovchi Zbori est Asutav kogu najvazhlivishim zavdannyam yakih bula rozrobka i uhvalennya Konstituciyi ta Zakonu pro zemlyu Ustanovchi Zbori pochali pracyuvati 23 kvitnya 1919 roku Yih golovoyu bulo obrano predstavnika social demokratichnoyi partiyi Augusta Reya Ustanovchi Zbori prijnyali nizku vazhlivih deklaracij zakoniv ta dokumentiv dlya vstanovlennya derzhavnosti Deklaraciyu Estonskih Konstitucijnih Zboriv pro derzhavnu samostijnist i nezalezhnist Estoniyi Zakon pro zemlyu ratifikuvali Tartuskij mirnij dogovir i golovne 15 chervnya 1920 roku Konstituciyu Estoniyi yaka viznachila osnovni yuridichni zasadi zhittya Estoniyi na majbutni 14 rokiv Za Konstituciyeyu 1920 roku Rijgikogu Derzhavni Zbori najvazhlivishij z derzhavnih organiv Rijgikogu buv odnopalatnim skladavsya z 100 chleniv vibranih gromadyanami sho volodiyut pravom golosu strokom na tri roki zagalnim rivnim pryamim i tayemnim golosuvannyam za principom proporcijnosti Vikonavcha vlada uryad na choli z derzhavnim starijshinoyu zalezhala vid Rijgikogu Persha konstituciya ne vvodila posadi glavi derzhavi prezidenta Derzhavnij starijshina vlasne i buv prem yer ministrom sho vikonuvav lishe deyaki predstavnicki funkciyi vid imeni derzhavi Pislya nabuttya chinnosti konstituciyeyu buli provedeni pershi parlamentski vibori Ustanovchi Zbori samorozpustilisya 20 grudnya 1920 roku Parlament do Drugoyi svitovoyi vijni 1920 1940 I Rijgikogu 1920 1923 I Rijgikogu pracyuvav z 20 grudnya 1920 roku po 30 travnya 1923 roku Do jogo skladu vvijshli predstavniki desyati partij ta viborchih soyuziv zdebilshogo z Estonskoyi partiyi praci Ob yednannya agrariyiv Estonskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Estonskoyi narodnoyi partiyi i Estonskoyi nezalezhnoyi socialistichnoyi robochoyi partiyi Dokladnishe Parlamentski vibori v Estoniyi 1920 Golovoyu I Rijgikogu buv obranij Otto Shtrandman Vazhlivim dorobkom I Rijgikogu vvazhayetsya prijnyattya zakonu pro derzhavnij prapor zakonu pro gromadyanstvo zakonu pro druk i zakonu pro ribolovlyu Povnovazhennya I Rijgikogu zavershilisya dostrokovo Prichinoyu comu stalo vsenarodne opituvannya 17 19 lyutogo 1923 shodo bazhannya parlamentu zminiti zakon pro pochatkovu shkolu a same zupiniti vikladannya Zakonu Bozhogo v pochatkovij shkoli II Rijgikogu 1923 1926 II Rijgikogu pracyuvav z 31 travnya 1923 roku po 14 chervnya 1926 roku Do jogo skladu vvijshli predstavniki chotirnadcyati partij ta viborchih soyuziv zdebilshogo z Ob yednannya agrariyiv Estonskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Estonskoyi partiyi praci Yedinogo frontu robitnikiv Dokladnishe Parlamentski vibori v Estoniyi 1923 Do 27 travnya 1925 roku golovoyu II Rijgikogu buv Yaan Tinisson pochinayuchi z 9 chervnya 1925 roku August Rej Vazhlivimi dorobkom II Rijgikogu vvazhayetsya prijnyattya zakonu pro Estonskij kapital kulturi zakonu pro ohoronu derzhavnogo poryadku zakonu pro kulturne samovryaduvannya nacionalnih menshin zakonu pro Tartuskij universitet zakonu pro derzhavnij gerb zakonu pro sim yu i shlyub zakonu pro vibori u Rijgikogu narodnogo golosuvannya i narodnih iniciativ ta zakonu pro obov yazki prohodzhennya sluzhbi v oboronnih vijskah III Rijgikogu 1926 1929 III Rijgikogu pracyuvav z 15 chervnya 1926 roku po 14 chervnya 1929 roku Do jogo skladu vvijshli predstavniki desyati partij ta viborchih soyuziv Bilshist misc otrimali predstavniki Estonskoyi socialistichnoyi partiyi Ob yednannya agrariyiv Soyuzu poselenciv derzharendatoriv i dribnih zemlerobiv ta Estonskoyi partiyi praci Dokladnishe Parlamentski vibori v Estoniyi 1926 Golovoyu III Rijgikogu buv obranij Karl Ejnbund Vazhlivimi dorobkom III Rijgikogu vvazhayetsya prijnyattya statutu Banku Estoniyi ta zakonu pro groshi zakonu pro zovnishni zapozichennya zakonu pro parlamentskij visnik Riigi Teataja IV Rijgikogu 1929 1932 IV Rijgikogu pracyuvav z 15 chervnya 1929 roku po 14 chervnya 1932 roku Do jogo skladu vvijshli predstavniki desyati partij ta viborchih soyuziv Bilshist misc otrimali predstavniki Estonskoyi socialistichnoyi partiyi robitnikiv Ob yednannya agrariyiv Soyuzu poselenciv derzharendatoriv i dribnih zemlerobiv Dokladnishe Parlamentski vibori v Estoniyi 1929 Golovoyu IV Rijgikogu buv obranij Karl Ejnbund Pid chas svitovoyi ekonomichnoyi krizi 1929 1933 v Estoniyi pogirshennya ekonomichnogo stanu prizvelo do rostu narodnogo nevdovolennya ta politichnogo protistoyannya Problemu namagalisya virishiti zmenshennyam kilkosti parlamentskih partij ale ob yednani pid chas krizi partiyi ne vitrimali viprobuvannya chasom i kriza lishe poglibilas Stvorennya koalicij stalo problemoyu i za dva roki 1931 1933 rr zminilosya shist uryadiv Vazhlivimi dorobkom IV Rijgikogu vvazhayetsya prijnyattya zakonu pro zernovi novogo zakonu pro pochatkovu osvitu zakonu pro oboronnij stan V berezni 1932 roku Rijgikogu zakinchiv rozglyad proyektu zakonu pro zminu konstituciyi i bulo uhvalene rishennya vinesti cej zakonoproyekt na narodne golosuvannya yake priznachili na serpen Zakonoproyekt peredbachav stvorennya posadi glavi derzhavi ta zmenshennya kilkosti chleniv parlamentu zi 100 do 80 V Rijgikogu 1932 1934 V Rijgikogu pracyuvav z 15 chervnya 1932 roku po 2 zhovtnya 1934 roku Do jogo skladu vvijshli predstavniki shesti partij ta viborchih soyuziv Bilshist misc otrimali predstavniki Ob yednanoyi partiyi agrariyiv Nacionalnoyi centristskoyi partiyi i Estonskoyi socialistichnoyi partiyi robitnikiv Dokladnishe Parlamentski vibori v Estoniyi 1932 Diyalnist V Rijgikogu vidbuvalasya na tli skladnih istorichnih podij v Estoniyi ta sviti Pogliblennya ekonomichnoyi ta politichnoyi krizi prizveli do rozpusku parlamentu ta pochatku tak zvanoyi Epohi bezmovnosti 1932 roku Rijgikogu ratifikuvav pakt pro nenapad mizh Estonskoyu respublikoyu ta Radyanskim soyuzom Druga konstituciya nabrala chinnosti 24 sichnya 1934 roku Estoniya stala prezidentskoyu respublikoyu Za novoyu konstituciyeyu golova derzhavi derzhavnij starijshina prezident yakij obiravsya na 5 rokiv ta mav pravo rozpustiti Rijgikogu nakladati veto na jogo rishennya ta vidavati zakonodavchi akti u formi dekretiv Vikonavchu vladu mav vikonuvati uryad pid kerivnictvom prem yer ministra Uryad pidporyadkovuvavsya derzhavnomu starijshini Kostyantin Pyats obijnyav posadu prem yer ministra z obov yazkami derzhavnogo starijshini prezidenta Takozh zgidno novoyi konstituciyi kilkist chleniv Rijgikogu mala stati vdvichi menshoyu i skladati 50 deputativ ale shodo cogo nova konstituciya ne zapracyuvala novih viboriv ne ogoloshuvali 27 lyutogo 1934 roku Kostyantin Pyats predstaviv v Rijgikogu proyekt zmin ta dopovnen zakonu pro sluzhbu v oboronnih vijskah yakim zaboronyalas uchast vijskovih u politichnomu zhitti krayini 12 bereznya 1934 roku Kostyantin Pyats spilno z Joganom Lajdonerom zdijsniv derzhavnij perevorot 16 bereznya 1934 roku vidbulosya ostannye chergove zasidannya Rijgikogu Parlament zatverdiv rishennya prem yer ministra pro zaprovadzhennya voyennogo stanu 2 zhovtnya 1934 roku uryad respubliki zakriv sesiyu Rijgikogu i p yatij sklad Rijgikogu vzhe bilsh ne sklikavsya Uryad ogolosiv sho v danomu skladi parlament bilshe ne bude sklikatisya a bude znahoditisya v stani bezmovnosti Protyagom nastupnih troh z polovinoyu rokiv Kostyantin Pyats praviv krayinoyu bez parlamentu vidayuchi zakonodavchi akti u formi dekretiv Nacionalni Zbori 1937 23 25 lyutogo 1936 roku vidbulosya narodne golosuvannya yake nadalo prem yer ministru povnovazhennya dlya sklikannya dvopalatnih Nacionalnih Zboriv Rahvuskogu Pered Nacionalnimi Zborami stoyalo zavdannya zminiti chinnu Konstituciyu chi rozrobiti novu Verhnya palata dvopalatnih Nacionalnih Zboriv skladala 80 misc nizhnya 40 misc Sklad verhnoyi palati viznachili zagalni vibori sklad nizhnoyi predstavniki profesijnih soyuziv i samovryaduvan ta predstavniki priznacheni Pyatsom Vibori v verhnyu palatu projshli 12 14 grudnya 1936 roku Viborci zdebilshogo bojkotuvali vibori cherez vidsutnist opozicijnih sil u spiskah kandidativ V 50 okrugah vibori ne vidbulisya vzagali a v 30 aktivnist viborciv bula nizkoyu 18 lyutogo 1937 roku vidbulosya pershe zasidannya Nacionalnih Zboriv 28 lipnya 1937 roku bula prijnyata nova konstituciya yaka vstupala v diyu 1 sichnya 1938 roku 17 serpnya 1937 roku vidbulosya ostannye urochiste zasidannya Nacionalnih Zboriv VI Rijgikogu Derzhavna Duma i Derzhavna Rada 1938 1940 Nova Konstituciya vstupila v silu 1 sichnya 1938 roku i v lyutomu 1938 roku buli provedeni vibori v novij Rijgikogu yakij stav dvopalatnim Riigivolikogu Derzhavna Duma i Riiginxukogu Derzhavna Rada VI Rijgikogu pracyuvav z 7 kvitnya 1938 roku po 5 lipnya 1940 roku Vpliv Rijgikogu na vnutrishnij ta zovnishnopolitichnij napryamok buv neznachnim zalishayuchis v tini prezidenta ta uryadu 24 kvitnya 1938 roku deputati Rijgikogu ta predstavniki radi samovryaduvannya na spilnomu zasidanni obrali prezidentom respubliki Kostyantina Pyatsa 5 travnya 1938 roku Rijgikogu prijnyav zakon pro amnistiyu za yakim bagato politv yazniv otrimali svobodu 26 veresnya 1939 roku vidbulosya pozaplanove zasidannya dlya obgovorennya ultimativnih vimog SRSR 28 veresnya 1939 roku pogrozhuyuchi vijnoyu Estoniya pidpisala z SRSR dogovir pro vzayemodopomogu na 10 rokiv Na pochatku zhovtnya Rijgikogu ratifikuvav cyu ugodu Druga svitova vijna 1940 1944 Radyanska okupaciya 1940 1941 17 chervnya 1940 roku SRSR okupuvav Estoniyu 14 15 lipnya bulo provedeno pozachergovi parlamentski vibori na odnopartijnij osnovi U byuletenyah buli lishe proradyanski kandidati Obranij takim chinom parlament rishennyam vid 21 lipnya 1940 roku progolosiv Estonsku RSR ta bazhannya vstupu do SRSR 6 serpnya 1940 roku Estonska RSR vklyuchena do skladu SRSR Nacistska okupaciya 1941 1944 U 1941 1944 rokah krayina bula okupovana nacistskoyu Nimechchinoyu Predstavniki politichnih partij Estoniyi 1944 roku ob yednalisya dlya spivpraci ta v yakosti zamini parlamentu utvorili Nacionalnij komitet Estoniyi isp Eesti Vabariigi Rahvuskomitee yakij mav na meti zdijsnennya derzhavnoyi vladi do vstupu v diyu konstitucijnih organiv vladi Period radyanskoyi okupaciyi 1944 1990 Dokladnishe Verhovna Rada Estonskoyi RSR Unaslidok Baltijskoyi nastupalnoyi operaciyi 1944 roku Radyanskij Soyuz povtorno okupuvav bilshu chastinu teritoriyi krayin Baltiyi vidnovivshi organi vladi 1940 roku Pid chas radyanskoyi okupaciyi vibori do Verhovnoyi Radi ERSR ne buli demokratichnimi Vidnovlennya nezalezhnosti 1990 1992 Verhovna Rada ERSR Verhovna Rada ER 1990 1992 Vibori 1990 roku do ostannoyi Verhovnoyi Radi ERSR XII sklikannya vidbulisya vzhe bilsh demokratichno 8 travnya 1990 roku predstavnicki zbori viznali nedijsnoyu nazvu Estonska Radyanska Socialistichna Respublika i v yakosti oficijnoyi viznachili Estonska Respublika Vidpovidno parlament buv perejmenovanij u Verhovnu Radu Estonskoyi Respubliki yaka de fakto vikonuvala obov yazki parlamentu Estonskoyi Respubliki do pochatku povnovazhen VII Rijgikogu 30 veresnya 1992 roku Najvazhlivishim pravovim aktom prijnyatim deputatami cogo sklikannya bulo rishennya pro derzhavnu nezalezhnist Estoniyi vid 20 serpnya 1991 roku za yakim yuridichno vidnovlyuvalasya Estonska Respublika utvorena 1918 roku okupovana i aneksovana Radyanskim Soyuzom 1940 roku Konstitucijna Asambleya 1991 1992 Konstitucijna Asambleya predstavnicki zbori stvoreni dlya rozrobki novoyi konstituciyi Estonskoyi Respubliki Asambleya bula stvorena 20 serpnya 1991 roku Komitetom Estoniyi ta Verhovnoyu Radoyu Estonskoyi Respubliki Svoye pershe zasidannya Asambleya provela 13 veresnya 1991 roku Vona diyala do 10 kvitnya 1992 roku provela 30 zasidan ta rozrobila proyekt konstituciyi i zakonoproyekti dlya yiyi zastosuvannya Rijgikogu v period nezalezhnosti z 1992 roku VII Rijgikogu 1992 1995 Parlamentski vibori VII sklikannya vidbulisya 20 veresnya 1992 roku Viborcha kampaniya vidbuvalasya vidpovidno do Konstituciyi yaku prijnyali na referendumi 28 chervnya togo roku VII Rijgikogu pracyuvav z 30 veresnya 1992 roku po 10 bereznya 1995 roku Golovnim dorobkom VII Rijgikogu stalo prijnyattya zakoniv yaki stali osnovoyu roboti konstitucijnih organiv vladi ta konstitucijnogo pravoporyadku v derzhavi Vazhlive znachennya takozh malo prijnyattya Zakonu pro gromadyanstvo ta reforma vlasnosti Zakon pro privatizaciyu zhitlovih primishen i Zakon pro viznachennya vartosti i kompensaciyi protipravno vidchuzhenogo majna VIII Rijgikogu 1995 1999 VIII Rijgikogu pracyuvav z 11 bereznya 1995 roku po 13 bereznya 1999 roku Najvazhlivishimi z prijnyatih zakoniv vidznachayut zakoni pro ratifikaciyu Yevropejskoyi ugodi i ugodu pro vivedennya vijsk Rosijskoyi Federaciyi i takozh novij Zakon pro kanclera yusticiyi IX Rijgikogu 1999 2003 IX Rijgikogu pracyuvav z 14 bereznya 1999 roku po 21 bereznya 2003 roku IX sklikannya Rijgikogu provelo reformi administrativnu sistemi pokaran ta civilnogo prava A takozh proveli provadzhennya po zakonoproyektam pov yazanim z privedennyam estonskogo zakonodavstva u vidpovidnist do direktiv Yevropejskogo Soyuzu ta zminam u Konstituciyi yaki neobhidni dlya vstupu u Yevropejskij Soyuz X Rijgikogu 2003 2007 X Rijgikogu pracyuvav z 22 bereznya 2003 roku po 26 bereznya 2007 roku X Rijgikogu ratifikuvav ugodu pro vstup Estoniyi v Yevropejskij Soyuz chim oficijno oformiv chlenstvo Estoniyi v Yevropejskomu Soyuzi Referendum z pitannya pro dopovnennya Konstituciyi vidbuvsya 14 veresnya 2003 roku i zakon vstupiv v diyu 6 sichnya 2004 roku XI Rijgikogu 2007 2011 XI Rijgikogu pracyuvav z 27 bereznya 2007 roku po 26 bereznya 2011 roku Najvazhlivishimi z prijnyatih zakoniv vvazhayutsya Zakon pro dogovir pro pracyu Zakon pro perehid na yevro ta Zakon pro dorozhnij ruh 2008 roku Rijgikogu ratifikuvav Lisabonsku ugodu XII Rijgikogu 2011 2015 XII Rijgikogu pracyuvav z 27 bereznya 2011 roku po 23 bereznya 2015 roku Najvazhlivishimi dosyagnennyami cogo sklikannya vidznachayut zberezhennya vidatkiv na oboronu v rozmiri 2 VVP zbilshennya dityachoyi dopomogi ta zmenshennya podatku na dohodi fizichnih osib na 1 XIII Rijgikogu 2015 2019 XIII Rijgikogu pracyuvav z 30 bereznya 2015 roku po 21 lyutogo 2019 roku Najvazhlivishimi dosyagnennyami cogo sklikannya vidznachayut vidkritishu robotu komisij ta organizaciyu golovuvannya Estoniyi v Radi Yevropejskogo Soyuzu XIV Rijgikogu 2019 2023 Dokladnishe Parlamentski vibori v Estoniyi 2019 XIV Rijgikogu pochav pracyuvati 4 kvitnya 2019 roku XV Rijgikogu 2023 2027 Dokladnishe Parlamentski vibori v Estoniyi 2023 XV Rijgikogu pochav pracyuvati 10 kvitnya 2023 roku Zavdannya ta povnovazhennya RijgikoguOsnovni zavdannya parlamentu rozroblyati ta prijmati zakoni i postanovi provoditi parlamentskij kontrol vikonavchoyi vladi ta rozvitok mizhnarodnih vidnosin Takozh ne mensh vazhlivi inshi zavdannya viznacheni konstituciyeyu Estoniyi Zakonotvorchist Procedura rozglyadu zakonoproyektiv regulyuyetsya Zakonom pro reglament i poryadok roboti Rijgikogu U zakonotvorchosti Rijgikogu spivpracyuye z uryadom Pravo iniciyuvati zakon mayut deputati Rijgikogu parlamentska frakciya komisiya ta Uryad Estoniyi Prezident Estoniyi maye pravo zakonodavchoyi iniciativi lishe u pitannyah zmin do konstituciyi Znachnu chastinu zakonoproyektiv podaye uryad beruchi uchast v yih obgovorenni Yaksho proyekt inicijovanij chlenami Rijgikogu vse odno neobhidna poziciya uryadu z privodu zakonoproyektu Poperednya robota Persh za vse rozroblyayetsya koncepciya zakonoproyektu struktura ta sfera regulyuvannya zakonu gotuyetsya pochatkovij tekst viznachayutsya termini Do kozhnogo zakonoproyektu dodayetsya poyasnyuvalna zapiska v yakij avtori proyektu obgruntovuyut neobhidnist prijnyattya zakonu Proyekt inicijovanogo zakonu peredayetsya spikeru plenarnogo zasidannya Kerivnictvo Rijgikogu protyagom 3 h dniv prijmaye rishennya pro prijnyattya zakonoproyektu do rozglyadu u parlamenti Vedennya zakonoproyektu doruchayut odnij z 11 postijnih profilnih komisij Chitannya Chitannya retelnij rozglyad zakonoproyektu na plenarnomu zasidanni Rijgikogu Dlya prijnyattya zakonu neobhidno provesti 3 chitannya Obmezhennya do dvoh chitan dozvolyayetsya v deyakih vipadkah napriklad pri ratifikaciyi mizhnarodnih ugod V period mizh chitannyami profilna komisiya zajmayetsya doopracyuvannyam zakonoproyektu Pershe chitannya obgovoryuyutsya zagalni principi zakonoproyektu ta virishuyetsya neobhidnist podalshogo rozglyadu Druge chitannya prohodit obgovorennya polozhen zakonoproyektu ta golosuvannya za popravki Druge chitannya mozhlivo perervati i nadati dodatkovi pravki do zakonoproyektu Yaksho chitannya ne pererivayetsya to druge chitannya vvazhayetsya zakinchenim i zakonoproyekt vidpravlyayut na tretye chitannya Tretye chitannya virishuyetsya pitannya pro prijnyattya zakonu Zakon prijmayetsya golosuvannyam za bilshistyu prisutnih deputativ V okremih pitannyah viznachenih Konstituciyeyu dlya prijmannya zakonu neobhidno minimum 51 golos za bilshist skladu Rijgikogu Vstup zakonu v diyu Prijnyati zakoni pidpisuye prezident Rijgikogu Potim zakon peredayetsya Prezidentu Estoniyi dlya progoloshennya Pislya progoloshennya zakonu prezidentom vin publikuyetsya v oficijnomu vidanni Riigi Teataja i yak pravilo vstupaye v diyu na desyatij den pislya publikaciyi yaksho inshogo ne zaznacheno v zakoni Rijgikogu ta Uryad Formuvannya Uryadu Dokladnishe Uryad Estoniyi Pislya vidstavki poperednogo Uryadu Prezident Estoniyi podaye u Rijgikogu kandidaturu na posadu Prem yer ministra a parlament nadaye kandidatu v prem yer ministri povnovazhennya dlya formuvannya Uryadu Respubliki Kandidat formuye Uryad i podaye prezidentu na zatverdzhennya Parlamentskij kontrol vikonavchoyi vladi Okrim zakonotvorchosti parlament maye mozhlivist kontrolyuvati diyi organiv vikonavchoyi vladi zokrema uryadu Dlya cogo deputati mayut rizni instrumenti Zapiti vikoristovuyutsya dlya otrimannya informaciyi po zagalnim pitannyam yaki mozhut mati suspilnij interes Vidpovidi na zapiti dayutsya na zasidannyah Rijgikogu Pismovi pitannya vikoristovuyutsya dlya otrimannya vidpovidej na bilsh konkretni pitannya Vidpovidi mayut buti nadani takozh pismovo Informacijna godina kozhnu seredu robochogo tizhnya na zasidanni Rijgikogu prem yer ministr i ministri vidpovidayut na pitannya deputativ Obgovorennya pitan derzhavnoyi vagi dozvolyaye deputatam iniciyuvati rozglyad uryadovoyi politiki v cilomu Take obgovorennya mozhe iniciyuvati komisiya abo frakciya parlamentu Votum nedoviri golosuvannya shodo votumu nedoviri bud yakogo chlenu uryadu abo vsomu uryadu votum nedoviri prizvodit do vidstavki uryadu abo ministra ale uryad maye stabilizuyuchu garantiyu za dopomogoyu prezidenta rozpustiti parlament ta priznachiti dostrokovi vibori Komisiyi parlamentskim kontrolem zajmayutsya vsi komisiyi v mezhah svogo profilyu Yaksho pitannya specifichne stvoryuyutsya specialni komisiyi slidchi komisiyi ta komisiyi z problem Rijgikogu ta Prezident Prezident Estoniyi obirayetsya v parlamenti tayemnim golosuvannyam Pravo visunuti kandidata v prezidenti mozhe ne menshe yak odna p yata chastina deputativ vid povnogo skladu parlamentu Obranim vvazhayetsya toj kandidat yakij nabrav dvi tretini golosiv vid skladu parlamentu V situaciyi yaksho ne odin z kandidativ ne nabrav dostatnoyi kilkosti golosiv to nastupnogo dnya ogoloshuyetsya she odin tur viboriv pered yakim znovu vidbuvayetsya visuvannya kandidatur Yaksho v drugomu turi takozh ne vdalosya obrati prezidenta to ogoloshuyetsya tretij tur z takoyu samoyu proceduroyu Yaksho tretij tur tak samo ne dav rezultatu to ogoloshuyetsya pro sklikannya kolegiyi viborshikiv Kolegiya viborshikiv formuyetsya z deputativ Rijgikogu ta predstavnikiv zboriv miscevogo samovryaduvannya Kolegiya viborshikiv obiraye prezidenta bilshistyu golosiv vid skladu kolegiyi 2001 roku Toomas Savi v toj chas spiker parlamentu kritikuvav sistemu viboriv prezidenta Na jogo dumku poryadok viznachenij konstituciyeyu za yakim prezident obirayetsya pri pidtrimci 2 3 parlamentu na praktici ne pracyuye Takim chinom ne vdalosya obrati prezidenta ni 1996 roku ni 2001 roku Na prezidentskih viborah 2016 roku pershij raund vzagali ne dav rezultativ ni v Rijgikogu ni v kolegiyi viborshikiv V drugomu raundi prezidentom obrali Kersti Kalyulajd ale vona bula yedinim kandidatom na posadu Mizhnarodni zv yazki Rozvitkom mizhnarodnih zv yazkiv v Rijgikogu zajmayutsya komisiya z inozemnih sprav i inozemni delegaciyi Razom z nimi rozvitkom mizhnarodnih zv yazkiv zajmayutsya spiker parlamentu komisiyi frakciyi a takozh okremi deputati v roboti parlamentskih grup Rijgikogu v mezhah povnovazhen prijmaye zakoni ta postanovi v sferi mizhnarodnih vidnosin ratifikuye ta denonsuye mizhnarodni ugodi vistupaye z zayavami deklaraciyami ta zvernennyami v sferi zovnishnoyi politiki abo doluchayetsya do nih pidtrimuye vidnosini z parlamentami ta mizhparlamentskimi organizaciyami inshih derzhav i stvoryuye inozemni delegaciyi prijmaye rishennya po vikoristannyu Oboronnih vijsk Estoniyi pri vikonanni mizhnarodnih zobov yazan pid chas vesnyanoyi sesiyi obgovoryuye zovnishnyu politiku derzhavi ta yiyi realizaciyu spirayuchis na zvit uryadu Inshi konstitucijni zavdannya Inshi konstitucijni zavdannya Rijgikogu virishuye pitannya provedennya referendumu prijmaye derzhavnij byudzhet ta zatverdzhuye zvit pro jogo vikonannya za podannyam Prezidenta Respubliki priznachaye na posadu golovi Derzhavnogo Sudu golovi radi Banku Estoniyi derzhavnogo kontrolera kanclera yusticiyi komanduvacha abo golovnokomanduvacha Silami oboroni za podannyam golovi Derzhavnogo sudu priznachaye na posadu chleniv Derzhavnogo sudu priznachaye chleniv radi Banku Estoniyi za propoziciyeyu Uryadu Respubliki prijmaye rishennya pro derzhavni poziki i prijmanni derzhavoyu na sebe inshih majnovih zobov yazan vistupaye iz zayavami deklaraciyami i zvernennyami do narodu Estoniyi do inshih derzhav i mizhnarodnih organizacij zasnovuye derzhavni nagorodi vijskovi ta diplomatichni zvannya za propoziciyeyu Prezidenta Respubliki ogoloshuye vijskovij stan mobilizaciyu i demobilizaciyu virishuye inshi pitannya zhittya derzhavi ne vidneseni Konstituciyeyu do kompetenciyi Prezidenta Respubliki Uryadu Respubliki inshih derzhavnih organiv abo miscevih samovryaduvan Vibori do RijgikoguDokladnishe Vibori v Estoniyi 101 deputat Rijgikogu obirayetsya pid chas vilnih viboriv na osnovi principu proporcijnosti Vibori ye zagalnimi rivnimi i pryamimi ta prohodyat kozhni chotiri roki v pershu nedilyu bereznya Golosuvannya na viborah tayemne Balotuvatisya v parlament mozhe gromadyanin Estoniyi yakij maye pravo golosu i yakij dosyag 21 riku V viborah mozhut brati uchast partiyi ta nezalezhni kandidati Z kandidativ predstavlenih na vsih viborchih okrugah partiyi formuyut derzhavnij spisok Rezultati viboriv viznachayutsya za proporcijnoyu sistemoyu V pershu chergu viznachayutsya rezultati viboriv na rivni viborchogo okrugu de rozpodilyayutsya osobisti i okruzhni mandati Tilki pislya cogo rozpodilyayut kompensacijni mandati na derzhavnomu rivni Pershe zasidannya novoobranogo Rijgikogu sklikaye i vidkrivaye Prezident respubliki V Estoniyi aktivno vprovadzhuyetsya elektronne golosuvannya Na parlamentskih viborah 2007 roku 400 000 estonciv zmogli progolosuvati onlajn za dopomogoyu cifrovogo pidpisu Ce pershi v sviti parlamentski vibori z vikoristannyam internet golosuvannya Dostrokove pripinennya povnovazhen Zgidno konstituciyi Rijgikogu dostrokovo pripinyaye povnovazhennya v takih vipadkah Pislya vidstavki uryadu Prezident maye v 14 ti dennij strok priznachaye kandidaturu novogo prem yer ministra Yaksho kandidat prezidenta ne otrimaye zgodi parlamentu na formuvannya uryadu abo ne zmozhe sformuvati uryad u vidvedeni stroki abo vidmovitsya jogo formuvati prezident maye podati novu kandidaturu na posadu prem yer ministra v 7 mi dennij strok Yaksho prezident ne nadast novogo kandidata abo kandidat tak samo ne zmozhe sformuvati uryad abo vidmovitsya jogo formuvati pravo visunuti kandidata v prem yer ministri perehodit do Rijgikogu Yaksho v 14 ti dennij strok pislya perehodu prava visuvannya kandidaturi parlament ne nadast sklad uryadu Prezidentu Prezident ogoloshuye dostrokovi vibori Rijgikogu Bilshistyu golosiv parlament mozhe visloviti votum nedoviri Uryadu prem yer ministru abo ministru U vipadku votumu nedoviri Uryadu abo prem yer ministru Prezident protyagom troh dniv za podannyam Uryadu mozhe ogolositi dostrokovi vibori Yaksho zakonoproyekt pidtrimanij na referendumi ne otrimuye bilshosti golosiv za u parlamenti Prezident ogoloshuye dostrokovi vibori Rijgikogu Yaksho z pochatku byudzhetnogo roku protyagom dvoh misyaciv parlament ne prijmaye potochnij byudzhet Prezident ogoloshuye dostrokovi vibori Rijgikogu Struktura RijgikoguChleni Rijgikogu V Rijgikogu vhodit 101 deputat povnovazhennya yakih pochinayutsya v den ogoloshennya rezultativ viboriv ta zakinchuyutsya yaksho jogo priznachayut chlenom Uryadu abo ministrom Pri zvilnenni z posadi v Uryadi povnovazhennya deputata vidnovlyuyutsya Na chas perebuvannya na inshij posadi isnuye institut rezervnogo deputata Rezervnij deputat maye vsi prava ta obov yazki deputata parlamentu Na pershomu zasidanni vsi deputati dayut posadovu prisyagu zalishatisya virnim Estonskij Respublici ta yiyi konstitucijnomu ladu Tekst prisyagi chitaye najstarishij deputat potim vsi stavlyat pidpis pid prisyagoyu Deputati ne zv yazani mandatom i ne nesut vidpovidalnosti za svoye golosuvannya abo politichni zayavi v parlamenti Kerivnictvo Rijgikogu Kerivnictvo Rijgikogu spiker i dvoye vice spikeriv Kerivnictvo zabezpechuye robotu parlamentu Spiker Rijgikogu druga lyudina v derzhavi pislya prezidenta v razi neobhidnosti spiker timchasovo mozhe vikonuvati obov yazki prezidenta Vibori kerivnictva Rijgikogu Kerivnictvo obirayetsya z deputativ Rijgikogu i termin yih povnovazhen skladaye 1 rik Kandidativ na posti spikera i vice spikeriv Rijgikogu visuvayut chleni Rijgikogu Kandidati mayut nadati svoyu zgodu na visuvannya Provoditsya zakrite golosuvannya Pislya golosuvannya provoditisya publichnij pidrahunok golosiv Spikerom staye toj hto nabrav bilshe polovini dijsnih golosiv Yaksho cogo ne stalosya provoditsya drugij tur mizh kandidatami yaki nabrali najbilshe golosiv Yaksho na post spikera visunuto odnogo kandidata to vin vvazhayetsya obranim yaksho nabrav golosiv za bilshe nizh golosiv proti Vice spikerami Rijgikogu stayut dva kandidati yaki nabrali najbilshe golosiv Pershim u kogo najbilshe drugim v kogo menshe golosiv nizh v pershogo Yaksho u kandidativ rivna kilkist golosiv to provoditsya dodatkovij tur golosuvannya Spiker Rijgikogu Spiker Rijgikogu predstavlyaye parlament ta organizovuye jogo robotu Vin vede plenarni zasidannya sklikaye dodatkovi zasidannya pozachergovi sesiyi i zasidannya goliv komisij Takozh spiker sklikaye zasidannya kerivnictva parlamentu ta golovuye na nih V vipadku vidsutnosti spikera Rijgikogu abo prizupinenni jogo povnovazhen obov yazki spikera vikonuyu vice spiker U vipadku neobhidnosti spiker vikonuye obov yazki prezidenta Estoniyi Zavdannya kerivnictva Rijgikogu Kerivnictvo Rijgikogu predstavlyaye parlament na na vnutrishnoderzhavnomu i na mizhnarodnomu rivni ta vede plenarni zasidannya Pravlinnya vikonuye nastupni zavdannya organizovuye predstavnictvo Rijgikogu virishuye ta zatverdzhuye kilkisnij sklad postijnih komisij reyestruye frakciyi parlamentu ta yih sklad skladaye poryadok dennij robochogo tizhnya priznachaye profilni komisiyi po zakonoproyektam ta slidkuye za vidpovidnistyu zakonoproyektiv chinnomu zakonodavstvu rozroblyaye ta zatverdzhuye strukturu Kancelyariyi Rijgikogu vstanovlyuye granichnu stavku posadovih okladiv sluzhbovciv Kancelyariyi za neobhidnosti sklikaye naradu goliv frakcij Komisiyi Rijgikogu Velika chastina roboti Rijgikogu vedetsya v komisiyah yaki podilyayutsya na dva vidi Postijni komisiyi zajmayutsya riznimi sferami zhittya derzhavi yih osnovne zavdannya obgovorennya ta pidgotovka zakonoproyektiv Pri viniknenni specifichnih pitan stvoryuyutsya specialni slidchi komisiyi abo komisiyi z problem Postijni komisiyi Postijni komisiyi pracyuyut nad profilnimi zakonoproyektami Komisiyi ta sferi yih diyalnosti Komisiya u spravah Yevropejskogo soyuzu postijnij naglyad uryadovoyi politiki shodo Yevropejskogo Soyuzu pochinan Yevropejskogo Soyuzu viznachennya poziciyi shodo inicijovanih YeS proyektiv pravovih aktiv Komisiya z navkolishnogo seredovisha virishuye pitannya ta rozroblyaye zakonoproyekti pov yazani z derzhavnoyu politikoyu u sferi navkolishnogo seredovisha jogo zahistu ta vikoristannya ta zahistu prirodnih resursiv Komisiya z pitan kulturi pitannya ta zakonoproyekti u sferi kulturi osviti ta nauki Komisiya z silskogo zhittya pitannya ta zakonoproyekti pov yazani z silskim zhittyam silskim gospodarstvom ta zemelnoyu reformoyu Komisiya z ekonomiki pitannya ta zakonoproyekti shodo ekonomichnoyi politiki derzhavi pidpriyemnickoyi ta komercijnoyi diyalnosti inozemnih pozik ta zabezpechennya garantij ratifikaciyi inozemnih ugod vidnosin vlasnosti zhitlovoyi ekonomiki transportu ta telekomunikacij Konstitucijna komisiya pitannya ta zakonoproyekti pov yazani z Konstituciyeyu diyalnistyu konstitucijnih organiv viborami gromadyanstvom ta z inshimi pitannyami derzhavnogo ta administrativnogo prava Finansova komisiya pitannya ta zakonoproyekti pov yazani z derzhavnim byudzhetom podatkovoyu politikoyu ta bankivskoyu spravoyu Komisiya z derzhavnoyi oboroni pitannya ta zakonoproyekti pov yazani z bezpekoyu derzhavnoyu oboronoyu vijskovoyu sluzhboyu mizhnarodnim vijskovim spivrobitnictvom kiberbezpekoyu ta strategichnimi tovarami Komisiya z socialnih pitan pitannya ta zakonoproyekti pov yazani z socialnim strahuvannyam trudovimi vidnosinami ta ohoronoyu zdorov ya ta socialnim zahistom naselennya Komisiya iz zakordonnih sprav pitannya ta zakonoproyekti pov yazani z mizhnarodnimi vidnosinami Pravova komisiya pitannya ta zakonoproyekti pov yazani z civilnim i penitenciarnim pravom Specialni komisiyi slidchi komisiyi ta komisiyi z problem Specialni komisiyi Rijgikogu stvoryuyutsya dlya vikonannya zobov yazan prijnyatih na sebe derzhavoyu zakonami abo mizhnarodnimi ugodami Yak priklad robota specialnoyi komisiyi z naglyadu nad ustanovami bezpeki ta specialnoyi komisiyi z pitan zakonnosti slidchoyi diyalnosti Slidchi komisiyi stvoryuyutsya dlya rozsliduvannya obstavin spravi yaka maye znachnij suspilnij rezonans Yak priklad slidcha komisiya dlya viyavlennya mozhlivih korupcijnih rizikiv v akcionernomu tovaristvi Tallinna Sadam yaka pracyuvala v XIII sklikanni Rijgikogu Komisiyi z problem rozglyadayut pitannya osoblivoyi vazhlivosti Yak priklad komisiya z problemi dlya virishennya krizi narodzhuvanosti yaka bula sformovana XIII sklikannyam Rijgikogu Frakciyi Rijgikogu Frakciyi soyuzi chleniv Rijgikogu sformovani za politichnimi perekonannyami Vazhlivi kolektivni poziciyi formuyutsya ne lishe v komisiyah a i u frakciyah Frakciyi predstavlyayut politichnu tochku zoru z riznih pitan vedut parlamentski debati ta formuyut bilshist neobhidnu dlya roboti parlamentu Frakciyi mozhut formuvati chleni Rijgikogu obrani za odnim partijnim spiskom Deputat parlamentu mozhe buti chlenom lishe odniyeyi frakciyi Zminiti frakciyu bez viboriv nemozhlivo Golova frakciyi ta jogo zastupnik ne mozhut buti spikerom abo vice spikerom Rijgikogu Kozhnij deputat maye pravo samostijno vijti z frakciyi Frakciya takozh maye pravo viklyuchiti deputata yaksho na yih dumku vin porushiv etichni principi za mezhami parlamentu Deputati u zali sidyat zgidno prinalezhnosti do frakcij Deputat yakij vijshov z frakciyi sidyat okremo Yaksho u frakciyi menshe p yati deputativ to taka frakciya rozformovuyetsya Delegaciyi Rijgikogu Dlya pidtrimki mizhnarodnih vidnosin Rijgikogu formuye zi svogo skladu inozemni delegaciyi Povnovazhennya inozemnih delegacij dijsni protyagom chotiroh rokiv tobto termin povnovazhennya Rijgikogu Proyekt pro formuvannya delegacij predstavlyaye komisiya iz zakordonnih sprav Shonajmenshe raz na rik delegaciyi predstavlyayut komisiyi zvit pro svoyu diyalnist Kandidativ u sklad delegacij proponuyut frakciyi vihodyachi z profesijnih yakostej pretendentiv Deputatski grupi Rijgikogu Deputatski grupi z parlamentskih zv yazkiv dopomagayut pidtrimuvati vidnosini z parlamentami inshih krayin Deputatska grupa stvoryuyetsya z iniciativi odnogo z chleniv Rijgikogu i kilkist chleniv ne obmezhena Deputati mayut pravo v bud yakij chas doluchitisya do grupi abo vijti z neyi Pro stvorennya deputatskoyi grupi z parlamentskih zv yazkiv povidomlyayut akreditovane v Estoniyi diplomatichne predstavnictvo cilovoyi krayini posolstvo Estoniyi v cij krayini i ministerstvo zakordonnih sprav Estoniyi Deputatski ob yednannya Rijgikogu Deputatski ob yednannya dozvolyayut deputatam Rijgikogu privernuti uvagu do konkretnoyi temi pidtrimati abo zahistiti pevni sferi zhittya Golova ob yednannya povinen nadati kerivnictvu parlamentu spovishennya yake maye mistiti nazvu ob yednannya cili jogo diyalnosti i imena chleniv abo nazvi frakcij Kerivnictvo informuye inshih deputativ pro stvorennya ob yednannya Povnovazhennya ob yednannya 4 roki tobto termin povnovazhennya parlamentu Grafik roboti RijgikoguGrafik roboti Rijgikogu dozvolyaye planuvati robotu parlamentu ta jogo struktur Chas roboti mozhe zminyuvati lishe Rijgikogu Pid chas odnogo golosuvannya mozhlivo zminiti grafik roboti na odin tizhden Chergovi sesiyi Chergovi sesiyi Rijgikogu prohodyat dvichi na rik Vesnyana sesiya parlamentu prohodit z drugogo ponedilka sichnya po tretij chetver chervnya osinnya z drugogo ponedilka veresnya po tretij chetver grudnya Lipen serpen pererva mizh sesiyami ta period vidpustok Chergovi zasidannya prohodyat na robochomu tizhni plenarnogo zasidannya z ponedilka po chetver Cherez tri robochi tizhni plenarnogo zasidannya na chetvertij tizhden zasidannya ne provodyat Na comu tizhni deputati zajmayutsya inshoyu chastinoyu svoyih obov yazkiv a same zustrichayutsya z viborcyami berut uchast v konferenciyah ta seminarah predstavlyayut Rijgikogu na mizhnarodnij areni Pozachergovi sesiyi ta dodatkovi zasidannya Pozachergova sesiya mozhe buti ogoloshena za iniciativoyu uryadu prezidenta abo minimum 21 go deputata Rijgikogu Okremo pid chas chergovoyi sesiyi mozhut buti priznacheni dodatkovi zasidannya Na chergovih zasidannyah parlamentu vimoga shodo kvorumu vidsutnya Na dodatkovih zasidannyah ta zasidannyah pozachergovoyi sesiyi neobhidno shonajmenshe 51 deputat Rijgikogu Kancelyariya RijgikoguKancelyariya Rijgikogu dopomizhnij organ yakij dopomagaye parlamentu vikonuvati svoyi konstitucijni zavdannya Dlya cogo Kancelyariya konsultuye Rijgikogu z pitan zakonotvorchosti a takozh z inshih pitan pov yazanih z robotoyu parlamentu zajmayetsya pitannyami dilovodstva ta stvoryuye umovi neobhidni dlya roboti Rijgikogu dopomagaye spilkuvannyu parlamentu z inshimi derzhavnimi ustanovami ta suspilstvom zajmayetsya mizhnarodnimi vidnosinami zajmayetsya pitannyami trudovih bonusiv chlenam parlamentu obslugovuye Respublikansku viborchu komisiyu obslugovuye komisiyu z naglyadu za finansuvannyam partij keruye derzhavnoyu vlasnistyu zajmayetsya rozrobkoyu proyektu derzhavnogo byudzhetu Rijgikogu zabezpechuye vikonannya zatverdzhenogo byudzhetu Vidviduvannya RijgikoguBudivlya parlamentu pobudovana v kinci 1920 h rokiv u stili ekspresionizmu ta vhodit do skladu arhitekturnogo ansamblyu zamku Toompea Zasidannya Rijgikogu vidkriti dlya vidviduvachiv Sposterigati za robotoyu parlamentu mozhlivo z balkonu dlya gostej Zavchasno reyestruvatisya ne potribno dostatno pred yaviti dokumenti pered vhodom Takozh u budivli parlamentu provodyatsya riznomanitni vistavki estonskih virobiv mistectva Pracyuye parlamentskij magazin v yakomu prodayutsya riznomanitni suveniri z simvolikoyu Rijgikogu ta Estoniyi GalereyaFasad budivli Rijgikogu Panorama budivli Rijgikogu ta bashti Dovgij German Budivlya Rijgikogu z visoti Inter yer zali Rijgikogu Prezidiya Rijgikogu Pult golosuvannya deputataDiv takozhPortal Estoniya Estonskij uryad u vignanni Vibori v Estoniyi Prezident Estoniyi Uryad EstoniyiPrimitkiLanguage Act 21 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2019 Procitovano 7 chervnya 2020 angl Slovo Riigikogu z estonskoyi bukvalno perekladayetsya yak Derzhavni Zbori ale Zakon pro movu Estoniyi kazhe sho vlasna nazva zakonodavchogo organu ne pidlyagaye perekladu Dlya peredachi inshimi movami yaki mayut ne latinsku abetku nazvu slid podavati za pravilami transkripciyi Takozh dlya poznachennya zakonodavchogo organu dozvolyayetsya vikoristovuvati slovo parlament Chto takoe Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 7 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica Arhiv originalu za 7 veresnya 2019 Procitovano 7 chervnya 2020 ros Vremennyj zemskij sovet Estonii Maapyaev www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 7 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 29 sichnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 7 chervnya 2015 Procitovano 7 chervnya 2020 ros Uchreditelnoe Sobranie www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 11 chervnya 2020 ros Uchreditelnoe sobranie www estonica org Estonica 2009 Procitovano 7 chervnya 2020 ros Eesti Asutava Kogu seletus Eesti riiklisest iseseisvusest ja rippumatusest Deklaraciya Estonskih Konstitucijnih Zboriv pro derzhavnu samostijnist i nezalezhnist Estoniyi PDF www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 7 chervnya 2020 est Payur A Tri pereloma vo vnutrennej politike Estonii 1918 1934 TUNA specvypusk po istorii Estonii XX veka Tartu Tallin Nacionalnyj arhiv 2010 18 chervnya S 45 58 ISSN 1736 4558 z dzherela 13 kvitnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2020 ros Toivo Miljan 2004 Historical Dictionary of Estonia s 140 ISBN 0 8108 4904 6 Procitovano 7 chervnya 2020 ros I sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 11 chervnya 2020 ros www president ee Arhiv originalu za 24 sichnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 angl II sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 11 chervnya 2020 ros www president ee Arhiv originalu za 24 sichnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 angl www president ee Arhiv originalu za 24 sichnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 angl III sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 11 chervnya 2020 ros www president ee Arhiv originalu za 24 sichnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 angl IV sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 11 chervnya 2020 ros Payur A 26 listopada 2009 Estonica Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2020 ros V sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 11 chervnya 2020 ros www president ee Arhiv originalu za 24 sichnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 angl www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 7 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2020 ros Nacionalnoe Sobranie www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 11 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2020 ros VI Rijgikogu Gosudarstvennaya Duma i Gosudarstvennyj Sovet www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 11 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 4 veresnya 2019 Procitovano 7 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 15 veresnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 18 chervnya 2020 Procitovano 14 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 25 serpnya 2016 Procitovano 14 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2015 Procitovano 14 chervnya 2020 ros Verhovnyj Sovet ESSR Verhovnyj Sovet ER www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 ros www estonica org Estonica 2009 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2014 Procitovano 15 chervnya 2020 ros Konstitucionnaya Assambleya www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 ros VII sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 ros VIII sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 ros IX sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 ros X sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 ros XI sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 ros XII sozyv Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 ros Pravlenie Rijgikogu podvelo itogi raboty XIII sostava www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 ros XIV Riigikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 15 chervnya 2020 est Riigikogu Rules of Procedure and Internal Rules Act www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 angl Zakon o reglamente i poryadke raboty Rijgikogu PDF www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 16 chervnya 2020 ros The Constitution of the Republic of Estonia 103 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 angl Zakonodatelstvo www eesti ee Informacionnyj portal Estonskogo gosudarstva 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 ros Zakonotvorchestvo www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 16 chervnya 2020 ros Konstituciya Estonskoj Respubliki VII Zakonodatelstvo www eesti ee Informacionnyj portal Estonskogo gosudarstva 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 ros The Constitution of the Republic of Estonia 89 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 06 veresnya 2020 angl The Constitution of the Republic of Estonia 65 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 angl Svitovi modeli derzhavnogo upravlinnya dosvid dlya Ukrayini 2021 08 31 u Wayback Machine za zag red Yu V Kovbasyuka S V Zagorodnyuka P I Krajnika H M Dejnegi K NADU 2012 612 s Parlamentskij kontrol www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 16 chervnya 2020 ros Chornogor Ya O 2017 Estoniya In Pivnichna Yevropa Zahidna Yevropa Pivdenna Yevropa naukovij redaktor 1 go tomu A G Bulvinskij Krayini svitu i Ukrayina enciklopediya v 5 t redkol A I Kudryachenko golova ta in DU Institut vsesvitnoyi istoriyi NAN Ukrayini Kiyiv Vidavnictvo Feniks 2017 s 49 70 ISBN 978 966 136 473 7 The Constitution of the Republic of Estonia 79 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 angl Spiker parlamentu Estoniyi proponuye zminiti poryadok viboriv prezidenta www ukrinform ua Ukrayinske nacionalne informacijne agentstvo Ukrinform 31 serpnya 2001 Procitovano 8 veresnya 2020 U parlamenti Estoniyi projdut vibori prezidenta z lishe odnim kandidatom www eurointegration com ua Yevropejska pravda 3 zhovtnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2020 Post prezidenta Estoniyi vpershe posyade zhinka www dw com Deutsche Welle 3 zhovtnya 20161 Procitovano 8 veresnya 2020 Zayava deklaraciya abo zvernennya Rijgikogu akt politichnoyi voli parlamentu yakij ne mistit pravovih norm i vidpovidno ne ye pravovim aktom Dlya predstavlennya proyektu zayavi deklaraciyi abo zvernennya neobhidno 20 skladu Rijgikogu tobto minimum 21 deputat Mezhdunarodnye svyazi www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros Chem zanimaetsya Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros Konstituciya Estonskoj Respubliki IV Rijgikogu www eesti ee Informacionnyj portal Estonskogo gosudarstva 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 ros The Constitution of the Republic of Estonia 60 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 angl Vybory v Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros Pravila i praktika golosuvannya za vidkritimi spiskami Informacijno analitichni materiali Ukrayinskij nezalezhnij centr politichnih doslidzhen K 2017 52 s The Constitution of the Republic of Estonia 78 p 4 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 06 veresnya 2020 angl Petrov O S Elektronno cifrovij pidpis yak mehanizm elektronnoyi vzayemodiyi derzhavi z fizichnimi ta yuridichnimi osobami O S Petrov M M Samozdra A V Borodulin Informacijna bezpeka 2013 2 S 117 122 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Ibez 2013 2 18 Estoniya vpershe u sviti provodit parlamentski vibori cherez internet www radiosvoboda org Radio Svoboda 27 lyutogo 2007 Procitovano 9 veresnya 2020 The Constitution of the Republic of Estonia 78 p 3 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 06 veresnya 2020 angl The Constitution of the Republic of Estonia 97 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 06 veresnya 2020 angl The Constitution of the Republic of Estonia 105 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 06 veresnya 2020 angl The Constitution of the Republic of Estonia 119 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 06 veresnya 2020 angl The Constitution of the Republic of Estonia 64 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 angl The Constitution of the Republic of Estonia 62 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 angl Pravlenie Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros Struktura Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros The Constitution of the Republic of Estonia 83 www riigiteataja ee Riigi Teataja 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 angl Komissii Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros Frakcii www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros Delegacii www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros Deputatskie gruppy www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros Obedineniya www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 20 chervnya 2020 ros A yak u nih Svitovi parlamentski praktiki PDF radaprogram org Programa USAID RADA s 11 Procitovano 8 veresnya 2020 Grafik raboty Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 7 chervnya 2020 ros Zadachi Kancelyarii www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 28 chervnya 2020 ros Rosiya rozumiye lishe tverdu bezkompromisnu movu interv yu zi spikerom parlamentu Estoniyi www radiosvoboda org Radio Svoboda Procitovano 8 veresnya 2020 Posetite Rijgikogu www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 28 chervnya 2020 ros Hudozhestvennyj zal i vystavki www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 28 chervnya 2020 ros Parlamentskij magazin www riigikogu ee Riigikogu Procitovano 28 chervnya 2020 ros