Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Парк Перемо ги парк пам ятка садово паркового мистецтва місцевого значення в Україні Розташований у межах міста Кропивни

Парк Перемоги (Кропивницький)

Парк Перемоги (Кропивницький)

Парк «Перемо́ги» — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у межах міста Кропивницький, при вулиці Садовій.

Парк «Перемоги»
image
Декоративна арка в парку Перемоги.
Декоративна арка в парку Перемоги.
48°29′07″ пн. ш. 32°15′32″ сх. д. / 48.48528000002777816° пн. ш. 32.25889000002777607° сх. д. / 48.48528000002777816; 32.25889000002777607Координати: 48°29′07″ пн. ш. 32°15′32″ сх. д. / 48.48528000002777816° пн. ш. 32.25889000002777607° сх. д. / 48.48528000002777816; 32.25889000002777607
Країнаimage Україна
Розташуванняimage Україна
м. Кропивницький
вул. Садова
Водні об'єктир. [Сугоклія]
Площа39,5 га
Засновано1971 р.
ОператорКіровоградська міська рада КП «Трест зеленого господарства»
image
image
Парк Перемоги (Кропивницький) (Кіровоградська область)
image Парк Перемоги у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Парк Перемоги.

Площа — 39,5 га, статус отриманий 1971 року. Перебуває у віданні: Кіровоградська міська рада КП «Трест зеленого господарства».

Історія

Казенний сад в одній версті від Єлисаветграда на річці Сугоклія був розбитий в 1764 році генералом Мельгуновим за наказом російської імператриці Катерини II «для постачання до імператорського двору фруктів і овочів». По суті, тоді це був не стільки сад, скільки город і баштан: вже в наступного року, 25 вересня, з Єлисаветградського казенного саду до імператорського столу були відправлені дині і кавуни.

Під час епідемій чуми 1770-71 і 1783—1784 років поруч з Казенним садом (зліва при в'їзді, як пише Олександр Пашутін в «Історичному нарисі м. Єлисаветграда») ховали померлих від страшної хвороби. Потім це місце засадили неплодовими деревами.

Після утворення Катеринославського намісництва Казенний сад був переданий в завідування катеринославській казенної палати. До цього часу царський двір уже втратив інтерес до Єлисаветградських фруктів та овочів, і в 1795 році сад здали в оренду губернському секретарю Левицькому за 32 рублі асигнаціями на рік.

На початку XIX століття сад носив назву Потьомкінского в пам'ять про перебування в цих місцях князя Потьомкіна Таврійського. До 1915 року в нижній частині саду, біля річки, ріс багатовіковий дуб, який теж називали Потьомкінським. За легендою, під цим дубом Григорій Потьомкін збирав військові ради перед облогою Очакова, а також зустрівся із останнім кошовим отаманом Запорозької Січі Калнишевським. Поруч з дубом існувало цілюще джерело, яке пізніше засипали.

У 1819 році за клопотанням Єлисаветградського міської громади та тодішнього міського голови Івана Фундуклея сад був переданий у власність міста. Херсонський губернатор граф Сен-Прі прислав до Єлисаветграда садівника «для впорядкування саду на англійський смак».

1834 року повітовим містом став Бобринець, а Єлисаветград повністю перейшов у військове відомство. Сад також перейшов у відання військових. Тоді ж до саду була приєднана частина міської землі і була посаджена соснова алея. Площа парку на той момент становила 35 га.

Керуючий округами Новоросійського військового поселення граф Дмитро Остен-Сакен попросив у міської думи 1000 карбованців на благоустрій саду. Як не дивно, військові буквально за кілька років зробили те, до чого у міської влади не доходили руки. Уже в 1836-му тут був зразковий парк з квітниками, купальнями (для цього розчистили русло річки), танцювальним залом, ротондами і будиночками, в які на літо переїжджали вищі військові чини.

Після скасування військових поселень турбота про парк знову була покладена на міську думу. І парк знову закинули. Відновити колишню пишноту взявся вже міський голова Олександр Пашутін в кінці XIX століття. 1897 року тут було відкрито буфети для публіки, чотири рази в тиждень грав військовий оркестр, був побудований циклодром, в день відкриття якого, як пише Віктор Петраков в книзі «Маленький Париж», виступав на велоциклі мотогонщик і один з перших авіаторів в Російській Імперії Сергій Ісайович Уточкін. Парк освітлювався і мав телефон з номером 294. Тоді ж сюди провели трамвайну лінію — влітку трамвай ходив в міський сад до 23.00, восени і навесні — до 22.00, а взимку маршрут закінчувався на зупинку раніше — біля пивоварного заводу.

Міський сад згадується у статті «Єлисаветград» енциклопедії Брокгауза і Ефрона видання 1894 року разом з заводами, фабриками, школами та лікарнями.

30 грудня 1968 року Кіровоградська обласна рада депутатів ухвалила рішення зарахувати Міський сад до пам'ятників природи місцевого значення. Депутати наступного скликання 6 червня 1972 року своїм рішенням віднесли Міський сад «до категорії заповідних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва». 9 червня 1984 року облрада оголосила національний парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва «Перемога» заповідним об'єктом, а відділ комунального господарства міськвиконкому прийняв на себе відповідне «охоронне зобов'язання». 28 лютого 1996 вже сесія Кіровоградської міськради зарахувала Парк Перемоги до категорії земель природоохоронного значення. 28 грудня 2001 року міська рада ухвалила рішення створити на базі Парку Перемоги ботанічний сад[2].

Ініціатива створення тут ботанічного саду належала дитячому екологічному центру «Ексампей».

Природа

Теперішня його площа не дуже велика: від водосховища біля греблі на північ до телецентру. Північний берег Сугоклеї на території Міського саду піднімається різко вгору і таким чином захищає прибережну зону від вітру — температура і вологість там завжди трохи вище, ніж в інших місцях. На всьому узбережжі відмінно приймаються і ростуть південні дерева — наприклад, кілька оцтових дерев. Існує кілька ділянок, мікроклімат яких фактично не відрізняється від кримського. Наприклад, трохи вище пляжу за течією річки на правому березі є виїмка старого кар'єра, так звана «чаша», на дні якої — невеличке озерце.

Дерева повільно знищуються. Ще залишилися білі тополі (Pópulus álba), але щороку гине 1-2 дерева. Зустрічаються звичайні дуби, ясенелисті, клени гостролисті та клени-явори. Є дуже великі зарості бузку. А вздовж річки заросли верби. На сонячних схилах росте маслинка срібляста (Elaeágnus) [3].

Серед квітів потрібно відзначити лісовий тюльпан, який внесений до Червоної Книги України. Під час цвітіння велика частина квітів зривається для продажу місцевими жителями. Також крім широко поширених рослин є два види рястки, двоквітковий крокус, великі галявини зірочки маленької, їдкого очитку, запашних фіалок, мускарі та підбілу звичайного. У вузьких місцях річки можна знайти півники болотні. На південному схилі з року в рік зростає кущ сон-трави. З червня на деяких схилах вздовж річки розквітають бузкові болонські дзвіночки.

На пагорбах біля кар'єру до недавнього часу існувало кілька галявин ковили. Але в 2008 році ці галявини були знищені власниками гранітного кар'єру. Також були завалені сміттям кілька джерел з питною водою. Майже всі схили нижче дамби усіяні жовтими квітами чистяка.

Тваринний світ не надто різноманітний через близькість антропогенних ландшафтів і чинників. Періодично у парку можна спостерігати лисиць і зайців. Зліва від греблі, живуть черепахи. На соснах Міського саду давно оселилися вухаті сови. Мешкають і дрібні тварини — ласки, ондатри, миші, пацюки, їжаки, вужі та гадюки. В очеретах селиться дуже багато птахів, таких як журавлі, карликові чаплі, лиски, качки, очеретянки. Зустрічаються зозуля і соловейко.

Серед комах варто відзначити величезну кількість кравчиків-головачів, травневих хрущів і цвіркунів.

Реконструкція

На облаштування парку з державного бюджету виділили 40 млн грн. Ініціатором цього процесу став народний депутат України VIII скликання Олександр Горбунов [1].

Роботи з реконструкції парку розпочато в березні 2019 року.

У парку Перемоги з'явилися футбольний, тенісний та волейбольний майданчики, декоративна альтанка, кований місток та ажурна гойдалка, автостоянка, клумби, вимощені декоративною плиткою доріжки. Всі алеї та доріжки парку Перемоги обладнані системою сучасного вуличного освітлення. У прибережній частині парку облаштовані вуличні тренажерні комплекси.

Повністю відреставровано каскадні сходи та встановлено арку.

Галерея

  • image
  • image
  • image

Посилання

  • Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення в розрізі адміністративно територіальних одиниць
  • Рішення Кіровоградського облвиконкому № 233 від 09.06.1971 р., Рішення Кіровоградського облвиконкому № 213 від 06.06.1972 р.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Park Peremo gi park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah mista Kropivnickij pri vulici Sadovij Park Peremogi Dekorativna arka v parku Peremogi Dekorativna arka v parku Peremogi 48 29 07 pn sh 32 15 32 sh d 48 48528000002777816 pn sh 32 25889000002777607 sh d 48 48528000002777816 32 25889000002777607 Koordinati 48 29 07 pn sh 32 15 32 sh d 48 48528000002777816 pn sh 32 25889000002777607 sh d 48 48528000002777816 32 25889000002777607Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina m Kropivnickij vul SadovaVodni ob yektir Sugokliya Plosha39 5 gaZasnovano1971 r OperatorKirovogradska miska rada KP Trest zelenogo gospodarstva Park Peremogi Kropivnickij Kirovogradska oblast Park Peremogi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Park Peremogi Plosha 39 5 ga status otrimanij 1971 roku Perebuvaye u vidanni Kirovogradska miska rada KP Trest zelenogo gospodarstva IstoriyaKazennij sad v odnij versti vid Yelisavetgrada na richci Sugokliya buv rozbitij v 1764 roci generalom Melgunovim za nakazom rosijskoyi imperatrici Katerini II dlya postachannya do imperatorskogo dvoru fruktiv i ovochiv Po suti todi ce buv ne stilki sad skilki gorod i bashtan vzhe v nastupnogo roku 25 veresnya z Yelisavetgradskogo kazennogo sadu do imperatorskogo stolu buli vidpravleni dini i kavuni Pid chas epidemij chumi 1770 71 i 1783 1784 rokiv poruch z Kazennim sadom zliva pri v yizdi yak pishe Oleksandr Pashutin v Istorichnomu narisi m Yelisavetgrada hovali pomerlih vid strashnoyi hvorobi Potim ce misce zasadili neplodovimi derevami Pislya utvorennya Katerinoslavskogo namisnictva Kazennij sad buv peredanij v zaviduvannya katerinoslavskij kazennoyi palati Do cogo chasu carskij dvir uzhe vtrativ interes do Yelisavetgradskih fruktiv ta ovochiv i v 1795 roci sad zdali v orendu gubernskomu sekretaryu Levickomu za 32 rubli asignaciyami na rik Na pochatku XIX stolittya sad nosiv nazvu Potomkinskogo v pam yat pro perebuvannya v cih miscyah knyazya Potomkina Tavrijskogo Do 1915 roku v nizhnij chastini sadu bilya richki ris bagatovikovij dub yakij tezh nazivali Potomkinskim Za legendoyu pid cim dubom Grigorij Potomkin zbirav vijskovi radi pered oblogoyu Ochakova a takozh zustrivsya iz ostannim koshovim otamanom Zaporozkoyi Sichi Kalnishevskim Poruch z dubom isnuvalo cilyushe dzherelo yake piznishe zasipali U 1819 roci za klopotannyam Yelisavetgradskogo miskoyi gromadi ta todishnogo miskogo golovi Ivana Fundukleya sad buv peredanij u vlasnist mista Hersonskij gubernator graf Sen Pri prislav do Yelisavetgrada sadivnika dlya vporyadkuvannya sadu na anglijskij smak 1834 roku povitovim mistom stav Bobrinec a Yelisavetgrad povnistyu perejshov u vijskove vidomstvo Sad takozh perejshov u vidannya vijskovih Todi zh do sadu bula priyednana chastina miskoyi zemli i bula posadzhena sosnova aleya Plosha parku na toj moment stanovila 35 ga Keruyuchij okrugami Novorosijskogo vijskovogo poselennya graf Dmitro Osten Saken poprosiv u miskoyi dumi 1000 karbovanciv na blagoustrij sadu Yak ne divno vijskovi bukvalno za kilka rokiv zrobili te do chogo u miskoyi vladi ne dohodili ruki Uzhe v 1836 mu tut buv zrazkovij park z kvitnikami kupalnyami dlya cogo rozchistili ruslo richki tancyuvalnim zalom rotondami i budinochkami v yaki na lito pereyizhdzhali vishi vijskovi chini Pislya skasuvannya vijskovih poselen turbota pro park znovu bula pokladena na misku dumu I park znovu zakinuli Vidnoviti kolishnyu pishnotu vzyavsya vzhe miskij golova Oleksandr Pashutin v kinci XIX stolittya 1897 roku tut bulo vidkrito bufeti dlya publiki chotiri razi v tizhden grav vijskovij orkestr buv pobudovanij ciklodrom v den vidkrittya yakogo yak pishe Viktor Petrakov v knizi Malenkij Parizh vistupav na velocikli motogonshik i odin z pershih aviatoriv v Rosijskij Imperiyi Sergij Isajovich Utochkin Park osvitlyuvavsya i mav telefon z nomerom 294 Todi zh syudi proveli tramvajnu liniyu vlitku tramvaj hodiv v miskij sad do 23 00 voseni i navesni do 22 00 a vzimku marshrut zakinchuvavsya na zupinku ranishe bilya pivovarnogo zavodu Miskij sad zgaduyetsya u statti Yelisavetgrad enciklopediyi Brokgauza i Efrona vidannya 1894 roku razom z zavodami fabrikami shkolami ta likarnyami 30 grudnya 1968 roku Kirovogradska oblasna rada deputativ uhvalila rishennya zarahuvati Miskij sad do pam yatnikiv prirodi miscevogo znachennya Deputati nastupnogo sklikannya 6 chervnya 1972 roku svoyim rishennyam vidnesli Miskij sad do kategoriyi zapovidnih parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva 9 chervnya 1984 roku oblrada ogolosila nacionalnij park pam yatnik sadovo parkovogo mistectva Peremoga zapovidnim ob yektom a viddil komunalnogo gospodarstva miskvikonkomu prijnyav na sebe vidpovidne ohoronne zobov yazannya 28 lyutogo 1996 vzhe sesiya Kirovogradskoyi miskradi zarahuvala Park Peremogi do kategoriyi zemel prirodoohoronnogo znachennya 28 grudnya 2001 roku miska rada uhvalila rishennya stvoriti na bazi Parku Peremogi botanichnij sad 2 Iniciativa stvorennya tut botanichnogo sadu nalezhala dityachomu ekologichnomu centru Eksampej PrirodaTeperishnya jogo plosha ne duzhe velika vid vodoshovisha bilya grebli na pivnich do telecentru Pivnichnij bereg Sugokleyi na teritoriyi Miskogo sadu pidnimayetsya rizko vgoru i takim chinom zahishaye priberezhnu zonu vid vitru temperatura i vologist tam zavzhdi trohi vishe nizh v inshih miscyah Na vsomu uzberezhzhi vidminno prijmayutsya i rostut pivdenni dereva napriklad kilka octovih derev Isnuye kilka dilyanok mikroklimat yakih faktichno ne vidriznyayetsya vid krimskogo Napriklad trohi vishe plyazhu za techiyeyu richki na pravomu berezi ye viyimka starogo kar yera tak zvana chasha na dni yakoyi nevelichke ozerce Dereva povilno znishuyutsya She zalishilisya bili topoli Populus alba ale shoroku gine 1 2 dereva Zustrichayutsya zvichajni dubi yasenelisti kleni gostrolisti ta kleni yavori Ye duzhe veliki zarosti buzku A vzdovzh richki zarosli verbi Na sonyachnih shilah roste maslinka sriblyasta Elaeagnus 3 Sered kvitiv potribno vidznachiti lisovij tyulpan yakij vnesenij do Chervonoyi Knigi Ukrayini Pid chas cvitinnya velika chastina kvitiv zrivayetsya dlya prodazhu miscevimi zhitelyami Takozh krim shiroko poshirenih roslin ye dva vidi ryastki dvokvitkovij krokus veliki galyavini zirochki malenkoyi yidkogo ochitku zapashnih fialok muskari ta pidbilu zvichajnogo U vuzkih miscyah richki mozhna znajti pivniki bolotni Na pivdennomu shili z roku v rik zrostaye kush son travi Z chervnya na deyakih shilah vzdovzh richki rozkvitayut buzkovi bolonski dzvinochki Na pagorbah bilya kar yeru do nedavnogo chasu isnuvalo kilka galyavin kovili Ale v 2008 roci ci galyavini buli znisheni vlasnikami granitnogo kar yeru Takozh buli zavaleni smittyam kilka dzherel z pitnoyu vodoyu Majzhe vsi shili nizhche dambi usiyani zhovtimi kvitami chistyaka Tvarinnij svit ne nadto riznomanitnij cherez blizkist antropogennih landshaftiv i chinnikiv Periodichno u parku mozhna sposterigati lisic i zajciv Zliva vid grebli zhivut cherepahi Na sosnah Miskogo sadu davno oselilisya vuhati sovi Meshkayut i dribni tvarini laski ondatri mishi pacyuki yizhaki vuzhi ta gadyuki V ocheretah selitsya duzhe bagato ptahiv takih yak zhuravli karlikovi chapli liski kachki ocheretyanki Zustrichayutsya zozulya i solovejko Sered komah varto vidznachiti velicheznu kilkist kravchikiv golovachiv travnevih hrushiv i cvirkuniv RekonstrukciyaNa oblashtuvannya parku z derzhavnogo byudzhetu vidilili 40 mln grn Iniciatorom cogo procesu stav narodnij deputat Ukrayini VIII sklikannya Oleksandr Gorbunov 1 Roboti z rekonstrukciyi parku rozpochato v berezni 2019 roku U parku Peremogi z yavilisya futbolnij tenisnij ta volejbolnij majdanchiki dekorativna altanka kovanij mistok ta azhurna gojdalka avtostoyanka klumbi vimosheni dekorativnoyu plitkoyu dorizhki Vsi aleyi ta dorizhki parku Peremogi obladnani sistemoyu suchasnogo vulichnogo osvitlennya U priberezhnij chastini parku oblashtovani vulichni trenazherni kompleksi Povnistyu vidrestavrovano kaskadni shodi ta vstanovleno arku GalereyaPosilannyaPerelik teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu zagalnoderzhavnogo ta miscevogo znachennya v rozrizi administrativno teritorialnih odinic Rishennya Kirovogradskogo oblvikonkomu 233 vid 09 06 1971 r Rishennya Kirovogradskogo oblvikonkomu 213 vid 06 06 1972 r DzherelaVelodorizhki aleyi potomkinski shodi u Kropivnickomu rekonstruyuyut park Peremogi FOTO https dostyp com ua novini vielodorizhki alieyi pot omkins ki skhodi u kropivnits komu riekonstruiuiut park pieriemoghi foto 31 sichnya 2021 u Wayback Machine Park Peremogi Miskij sad richka Sugokleya Za materialami vidannya Ukrayina Centr foto Biz kr ua https www biz kr ua info kirovograd sight gorsad Priroda i turizm v Kirovogradskij oblasti Park Peremogi Misksad http www nature kr ua Kirovograd gorsad html U miskij sad Kropivnickogo vedut paradni shodi i triumfalna arka FOTO 2020 Kropivnickij chas Time sajt dlya dumayuchih i nebajduzhih http chas time com ua liudyna u miskyi sad kropyvnytskoho vedut paradni skhody i triumfalna arka foto 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ