Паризька Комуна (фр. Commune de Paris) — муніципальне правління міста Парижа, з 1789 року до 9 термідора (27 липня) 1794 року.
Паризька Комуна | |
Дата створення / заснування | 20 липня 1789 і 21 травня 1790 |
---|---|
Країна | Франція |
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці | Франція |
Наступник | d |
Час/дата припинення існування | 22 серпня 1795 |
Історія
Таку назву отримав паризький муніципалітет з 10 серпня 1792 року, коли його очолили Петіон, як мер, і Манюель — на посаді «прокурора-синдика». За наказом Петіона королівська сім'я була переведена в тампльську в'язницю. Коли Конвент замінив собою Законодавчі збори, члени комуни вступили в боротьбу з міністрами та жирондистами. Пропозиції жирондистів у Конвенті проти комуни були відкинуті, і комуна з цього часу відігравала значну роль у політичному житті Франції: вона вимагала і домоглася установлення революційного трибуналу, передання суду Дюмур'є, арешту жирондистів; вона схвалювала всі виключні заходи конвенту під час терору. Ненавидячи католицизм, комуна встановила культ розуму, причому особливо старалися Шометт та Ебер. Робесп'єр наказав їх стратити на гільйотині. Але він зізнався, що це значно похитнуло його авторитет. У новому своєму складі, однак, комуна до кінця підтримувала Робесп'єра та захищала його. Після його падіння Конвент наказав застосувати гільйотину до 73 членів комуни, у тому числі їх мера, Флеріо-Леско.
Структура
Місто було поділено на 48 секцій (1795), із встановленням для кожної з них особливого муніципалітету. Загальна рада комуни (Conseil général de la Commune) складалася з 24 представників паризького муніципалітету, і всі її постанови мали величезний вплив на події революції. Засідання ради були публічні; зала засідань мала особливі місця для публіки, які були завжди зайняті. Шометт, прокурор ради, щодня вносив туди масу пропозицій, які приймалися зборами, за досить рідкісними винятками. Більшість цих постанов приймали і всі інші громади республіки.
Література
- Ревуненков В. Г. Парижская коммуна, 1792—1794. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1976. 255 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Parizka komuna znachennya Parizka Komuna fr Commune de Paris municipalne pravlinnya mista Parizha z 1789 roku do 9 termidora 27 lipnya 1794 roku Parizka KomunaData stvorennya zasnuvannya20 lipnya 1789 i 21 travnya 1790Krayina FranciyaRoztashovuyetsya v mezhah suchasnoyi administrativnoyi odiniciFranciyaNastupnikdChas data pripinennya isnuvannya22 serpnya 1795IstoriyaTaku nazvu otrimav parizkij municipalitet z 10 serpnya 1792 roku koli jogo ocholili Petion yak mer i Manyuel na posadi prokurora sindika Za nakazom Petiona korolivska sim ya bula perevedena v tamplsku v yaznicyu Koli Konvent zaminiv soboyu Zakonodavchi zbori chleni komuni vstupili v borotbu z ministrami ta zhirondistami Propoziciyi zhirondistiv u Konventi proti komuni buli vidkinuti i komuna z cogo chasu vidigravala znachnu rol u politichnomu zhitti Franciyi vona vimagala i domoglasya ustanovlennya revolyucijnogo tribunalu peredannya sudu Dyumur ye areshtu zhirondistiv vona shvalyuvala vsi viklyuchni zahodi konventu pid chas teroru Nenavidyachi katolicizm komuna vstanovila kult rozumu prichomu osoblivo staralisya Shomett ta Eber Robesp yer nakazav yih stratiti na giljotini Ale vin ziznavsya sho ce znachno pohitnulo jogo avtoritet U novomu svoyemu skladi odnak komuna do kincya pidtrimuvala Robesp yera ta zahishala jogo Pislya jogo padinnya Konvent nakazav zastosuvati giljotinu do 73 chleniv komuni u tomu chisli yih mera Flerio Lesko StrukturaMisto bulo podileno na 48 sekcij 1795 iz vstanovlennyam dlya kozhnoyi z nih osoblivogo municipalitetu Zagalna rada komuni Conseil general de la Commune skladalasya z 24 predstavnikiv parizkogo municipalitetu i vsi yiyi postanovi mali velicheznij vpliv na podiyi revolyuciyi Zasidannya radi buli publichni zala zasidan mala osoblivi miscya dlya publiki yaki buli zavzhdi zajnyati Shomett prokuror radi shodnya vnosiv tudi masu propozicij yaki prijmalisya zborami za dosit ridkisnimi vinyatkami Bilshist cih postanov prijmali i vsi inshi gromadi respubliki LiteraturaRevunenkov V G Parizhskaya kommuna 1792 1794 Leningrad Izd vo Leningr un ta 1976 255 s