Па́ре (вапаре, також асу / Asu) — народ групи банту на північному сході Танзанії .
Паре Pare, Wapare | |
---|---|
Кількість | 530 тис. осіб (2009) |
Ареал | Танзанія |
Близькі до: | Чагга, народи банту |
Мова | асу (кіпаре) |
Релігія | католики, мусульмани, пережитки традиційних культів |
Територія розселення, мова, чисельність і релігія
Люди паре проживають здебільшого в районі гір Паре, адміністративно це південь регіону Кіліманджаро.
Люди паре/вапаре розмовляють мовою асу (кіпаре), що є писемною (на основі латинки). Згідно з даними на 2009 рік представників народу паре — 530 тисяч осіб, з них 25 тисяч говорять виключно рідною мовою. Розповсюджене володіння мовою суахілі.
За релігією переважно християни-католики, є мусульмани-суніти, зберігаються релікти традиційних вірувань.
З етнічної історії
Суспільство паре вже з кінця XVIII століття являло собою ієрархізовану структуру, поділену на родові групи, з чіткою військовою організацією, формувались міжплемінні союзи. До складу кланів паре входили також представники небантумовного населення регіону, зокрема кушитомовні мбугу.
В цілому південні паре, більш однорідне населення Саут-Паре, управлялось невеликими вождівствами, а північні паре у Норт-Паре організували більш-менш міцні королівства. Наприклад, Усангі (Usangi), правителями якого були Мфумва Санґіва І (Mfumwa Sangiwa I, помер у 1923 році), Мфумва Кошума Санґіва (Mfumwa Koshuma Sangiwa; владарював до 1928 року), Мфумва Сабуні (Mfumwa Sabuni) і нарешті Мфумва Шабат Мтенґеті Санґіва (Mfumwa Shaban Mtengeti Sangiwa), правління якого скінчилося з проголошенням незалежності Танганьїки (1963) і утворенням національних центральних і регіональних органів влади.
Інше королівство паре з Норт-Паре — Шана або Уґвено (Ugweno), що остаточно сформувалось в XVIII столітті і відоме завдяки напівлегендарному правителю на ім'я Шана (Shana), родоначальнику однойменного клану, продовжувало існувати за часів спершу німецьких колонізаторів (1881-1919), потім за британської колоніальної влади й теж припинило існування з незалежністю Танганьїки.
Як і інші народи регіону, паре влаштовували й потерпали від рейдів войовничих масаїв, відомі також сутички з сусідніми чагга і . Крім зв'язків з сусідніми народами, люди паре підтримували контакти з суахілійцями з узбережжя, брали участь у караванній торгівлі, відтак уже з ХІХ століття активно переймали традиції суахілі, мову, елементи культури.
Завдяки хорошій соціальній і військовій організації, паре з 2-ї третини ХХ століття включились у політичне життя, зокрема антиколоніальний і національно-визвольний рух. Так, у 1946 році була утворена політична Спілка Паре (The Pare Union), що стала одним з перших національно-антиколоніальним об'єднанням у Танганьїці. Як і решта подібних рухів, Спілка Паре ввійшла до складу об'єднання Африканська Асоціація Танганьїки (Tanganyika African Association / TAA), що згодом (1954) стала партією (Tanganyika African National Union / TANU) задля уникнення суто етнічних партійних утворень.
Представниця народу паре пані Дамарі Намдорі Сефує (Ms. Damari Namdori Sefue), відома як матінка Канґалу (née Kangalu) була першою танзанійкою (у тодішній Танганьїці), що вивчилась на вчительку.
Економіка, культура і суспільство
Основу традиційної економіки паре було підсічнр-вогневе землеробство, переважно на схилах і відрогах гір (банани, просо, сорго, кукурудза, маніока, батат, арахіс; у колоніальні час з'явились плантації кави і сизалю та розведення великої рогатої худоби, що правила за мірило престижу, кіз, курей тощо.
За давнини паре уславились видобутком заліза (клан шана/Shana) і ковальствоом, втім за німецького колоніалізму (перші десятиліття ХХ ст.) традиційна металургія зазнала занепаду, і дотепер (початок ХХІ ст.) залишається в реліктовому стані.
Серед ремесел збереглися виготовлення ліпної кераміки й дерев'яного хатнього начиння.
Традиційне житло людей паре — вуликоподібне, стінки з жердин, обмазаних глиною, з куполоподібним трав'яним дахом. Все більшого поширення набуває суахілійський тип житла.
Жіночий одяг — цільний обріз бавовняної матерії з набивним малюнком, поверх якого мусульманки вдягають чорну накидку на повен зріст, але без паранджі. Чоловіки, зокрема, мусульмани носять вільну сорочку (канзу) суахілійського (загальнотанзанійського) покрою, поверх якого з офіційної і/або святкової нагоди одягають піджак.
Харчуються паре здебільшого рослинною їжею.
Переважає мала родина; нормативна моногамія лише у християн.
У людей паре збереглись відголоски родових відносин і давніх вірувань (культ предків, викликання дощу), знахарство; фольклор, зокрема перекази про верховне божество-творця всього сущого Кілунге (Kilunge), легенди про героя Машамбо (Mashambo), повчальні казки.
Примітки
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Kimambo, Isaria (1969). A Political History of the Pare of Tanzania c. 1500-1900. East African Publishing House. (англ.)
- Гиренко Н.М. Паре // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 357 (рос.)
- The Development Of the SDA Church in Eastern Africa, Edited by K.B. Elineema, p. 56 (англ.)
- див. зразки прозового фольклору паре в The Compliment. East African folktales, ed. by W.D. Kamera & C.S. Mwakasaka, Arusha: Eastern Africa Publications, 1981. — pp. 1-20
Джерела, посилання та література
- Гиренко Н.М. Паре // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 357 (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Kotz E. Im Banne der Furcht. Sitten und Gebräuche der Wapare in Ostafrika, Hamburg, 1922 (нім.)
- Hakansson, N. T. (1998). Rulers and Rainmakers in Pre-colonial South Pare, Tanzania: Exchange and Ritual Experts in Political Centralization. Ethnology SUM, 1998, V37. (англ.)
- Hakansson, N. T. (1998). Pagan Practices and the Death of Children: German Colonial Missionaries and Child Health Care in South Pare, Tanzania. Uppsala University, Sweden. (англ.)
- Sheridan, Michael (2004). The environmental consequences of independence and socialism in North Pare, Tanzania, 1961-1988. (Working papers in African studies). (англ.)
- Mpangala, G. P. (1999). Peace, Conflicts, ad Democratization Process in the Great Lakes Region: The Experience of Tanzania. Institute Of Development Studies, University Of Dar Es Salaam. (англ.)
- Kimambo, I. and Temu, A. (eds) (1969). A History of Tanzania. Dar Es Salaam. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pare Pa re vapare takozh asu Asu narod grupi bantu na pivnichnomu shodi Tanzaniyi Pare Pare WapareKilkist530 tis osib 2009 Areal TanzaniyaBlizki do Chagga narodi bantuMovaasu kipare Religiyakatoliki musulmani perezhitki tradicijnih kultivTeritoriya rozselennya mova chiselnist i religiyaLyudi pare prozhivayut zdebilshogo v rajoni gir Pare administrativno ce pivden regionu Kilimandzharo Lyudi pare vapare rozmovlyayut movoyu asu kipare sho ye pisemnoyu na osnovi latinki Zgidno z danimi na 2009 rik predstavnikiv narodu pare 530 tisyach osib z nih 25 tisyach govoryat viklyuchno ridnoyu movoyu Rozpovsyudzhene volodinnya movoyu suahili Za religiyeyu perevazhno hristiyani katoliki ye musulmani suniti zberigayutsya relikti tradicijnih viruvan Z etnichnoyi istoriyiSuspilstvo pare vzhe z kincya XVIII stolittya yavlyalo soboyu iyerarhizovanu strukturu podilenu na rodovi grupi z chitkoyu vijskovoyu organizaciyeyu formuvalis mizhpleminni soyuzi Do skladu klaniv pare vhodili takozh predstavniki nebantumovnogo naselennya regionu zokrema kushitomovni mbugu V cilomu pivdenni pare bilsh odnoridne naselennya Saut Pare upravlyalos nevelikimi vozhdivstvami a pivnichni pare u Nort Pare organizuvali bilsh mensh micni korolivstva Napriklad Usangi Usangi pravitelyami yakogo buli Mfumva Sangiva I Mfumwa Sangiwa I pomer u 1923 roci Mfumva Koshuma Sangiva Mfumwa Koshuma Sangiwa vladaryuvav do 1928 roku Mfumva Sabuni Mfumwa Sabuni i nareshti Mfumva Shabat Mtengeti Sangiva Mfumwa Shaban Mtengeti Sangiwa pravlinnya yakogo skinchilosya z progoloshennyam nezalezhnosti Tanganyiki 1963 i utvorennyam nacionalnih centralnih i regionalnih organiv vladi Inshe korolivstvo pare z Nort Pare Shana abo Ugveno Ugweno sho ostatochno sformuvalos v XVIII stolitti i vidome zavdyaki napivlegendarnomu pravitelyu na im ya Shana Shana rodonachalniku odnojmennogo klanu prodovzhuvalo isnuvati za chasiv spershu nimeckih kolonizatoriv 1881 1919 potim za britanskoyi kolonialnoyi vladi j tezh pripinilo isnuvannya z nezalezhnistyu Tanganyiki Yak i inshi narodi regionu pare vlashtovuvali j poterpali vid rejdiv vojovnichih masayiv vidomi takozh sutichki z susidnimi chagga i Krim zv yazkiv z susidnimi narodami lyudi pare pidtrimuvali kontakti z suahilijcyami z uzberezhzhya brali uchast u karavannij torgivli vidtak uzhe z HIH stolittya aktivno perejmali tradiciyi suahili movu elementi kulturi Zavdyaki horoshij socialnij i vijskovij organizaciyi pare z 2 yi tretini HH stolittya vklyuchilis u politichne zhittya zokrema antikolonialnij i nacionalno vizvolnij ruh Tak u 1946 roci bula utvorena politichna Spilka Pare The Pare Union sho stala odnim z pershih nacionalno antikolonialnim ob yednannyam u Tanganyici Yak i reshta podibnih ruhiv Spilka Pare vvijshla do skladu ob yednannya Afrikanska Asociaciya Tanganyiki Tanganyika African Association TAA sho zgodom 1954 stala partiyeyu Tanganyika African National Union TANU zadlya uniknennya suto etnichnih partijnih utvoren Predstavnicya narodu pare pani Damari Namdori Sefuye Ms Damari Namdori Sefue vidoma yak matinka Kangalu nee Kangalu bula pershoyu tanzanijkoyu u todishnij Tanganyici sho vivchilas na vchitelku Ekonomika kultura i suspilstvoOsnovu tradicijnoyi ekonomiki pare bulo pidsichnr vogneve zemlerobstvo perevazhno na shilah i vidrogah gir banani proso sorgo kukurudza manioka batat arahis u kolonialni chas z yavilis plantaciyi kavi i sizalyu ta rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi sho pravila za mirilo prestizhu kiz kurej tosho Za davnini pare uslavilis vidobutkom zaliza klan shana Shana i kovalstvoom vtim za nimeckogo kolonializmu pershi desyatilittya HH st tradicijna metalurgiya zaznala zanepadu i doteper pochatok HHI st zalishayetsya v reliktovomu stani Sered remesel zbereglisya vigotovlennya lipnoyi keramiki j derev yanogo hatnogo nachinnya Tradicijne zhitlo lyudej pare vulikopodibne stinki z zherdin obmazanih glinoyu z kupolopodibnim trav yanim dahom Vse bilshogo poshirennya nabuvaye suahilijskij tip zhitla Zhinochij odyag cilnij obriz bavovnyanoyi materiyi z nabivnim malyunkom poverh yakogo musulmanki vdyagayut chornu nakidku na poven zrist ale bez parandzhi Choloviki zokrema musulmani nosyat vilnu sorochku kanzu suahilijskogo zagalnotanzanijskogo pokroyu poverh yakogo z oficijnoyi i abo svyatkovoyi nagodi odyagayut pidzhak Harchuyutsya pare zdebilshogo roslinnoyu yizheyu Perevazhaye mala rodina normativna monogamiya lishe u hristiyan U lyudej pare zbereglis vidgoloski rodovih vidnosin i davnih viruvan kult predkiv viklikannya doshu znaharstvo folklor zokrema perekazi pro verhovne bozhestvo tvorcya vsogo sushogo Kilunge Kilunge legendi pro geroya Mashambo Mashambo povchalni kazki PrimitkiSimons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Kimambo Isaria 1969 A Political History of the Pare of Tanzania c 1500 1900 East African Publishing House angl Girenko N M Pare Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 357 ros The Development Of the SDA Church in Eastern Africa Edited by K B Elineema p 56 angl div zrazki prozovogo folkloru pare v The Compliment East African folktales ed by W D Kamera amp C S Mwakasaka Arusha Eastern Africa Publications 1981 pp 1 20Dzherela posilannya ta literaturaGirenko N M Pare Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 357 ros Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Kotz E Im Banne der Furcht Sitten und Gebrauche der Wapare in Ostafrika Hamburg 1922 nim Hakansson N T 1998 Rulers and Rainmakers in Pre colonial South Pare Tanzania Exchange and Ritual Experts in Political Centralization Ethnology SUM 1998 V37 angl Hakansson N T 1998 Pagan Practices and the Death of Children German Colonial Missionaries and Child Health Care in South Pare Tanzania Uppsala University Sweden angl Sheridan Michael 2004 The environmental consequences of independence and socialism in North Pare Tanzania 1961 1988 Working papers in African studies angl Mpangala G P 1999 Peace Conflicts ad Democratization Process in the Great Lakes Region The Experience of Tanzania Institute Of Development Studies University Of Dar Es Salaam angl Kimambo I and Temu A eds 1969 A History of Tanzania Dar Es Salaam angl